Постанова № 54513908, 21.12.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 р.Справа №804/15615/15 16 год. 46 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 за участю представників: позивача відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карготранс» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська, про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії та стягнення надміру сплачених авансових внесків по податку на прибуток приватних підприємств, -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Карготранс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо не підготування висновку про повернення надміру сплачених грошових зобовязань по сплаті податку на прибуток підприємств за 2013-2014 роки у сумі 14000000 грн. з Державного бюджету згідно із поданою заявою від 18.08.2015 року №196 та не направлення його для виконання Управлінню Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська;

- зобовязати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підготувати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобовязань по сплаті податку на прибуток підприємств за 2013-2014 роки у сумі 14000000 грн. з Державного бюджету згідно із поданою заявою від 18.08.2015 року №196 та направити його для виконання Управлінню Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська;

- стягнути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська суму надміру сплачених авансових внесків по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 14000000 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Карготранс» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2015 року провадження у справі було зупинено до 15 грудня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне:

-станом на 1 листопада 2015 року позивач має переплату з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 14882712,36 грн., про що свідчить акт звірки з податковим органом №4631-20 від 5 листопада 2015 року;

-ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська отримувало від позивача декларації, у тому числі і ті, які містять інформацію в рядку 34 щодо розміру авансових внесків, що підлягатимуть сплаті у 2013 році та січні-лютому 2014 року, а саме на суму 1409842 грн., які були сплачені позивачем в якості авансових внесків щомісячно з березня 2013 року по лютий 2014 року, а січень-лютий 2013 року сплачувався в розмірі 1/9 з декларацій за 9 місяців;

-у звязку з тим, що позивач сплатив податок на прибуток в розмірі більшому, ніж було зобовязано це зробити, ТОВ «Карготранс» звернулось до ДПІ у Кіровському районі з заявою про повернення надміру сплачених грошових зобовязань, проте відповідач протиправно відмовив у поверненні вказаних коштів з порушенням терміну для відповіді.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, у яких просив залишити позовну заяву без задоволення, обґрунтовуючи наступним:

-листом від 18 серпня 2015 року №196 позивач просить повернути надмірно сплачений авансовий внесок з податку на прибуток приватних підприємств, проте 27 липня 2015 року ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська отримано постанову Генеральної прокуратури України від 7 липня 2015 року про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Карготранс» за період з 2012 року по 2015 рік;

-переплата з податку на прибуток була сформована ТОВ «Карготранс» по податковій декларації з податку на прибуток на 2013 рік, оскільки зазначений період ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська документальною перевіркою не перевірявся раніше, а наразі проведення перевірки вказаного періоду не є можливим, неможливо стверджувати, що вказана переплата була сформована підприємством правомірно та не може бути повернена до проведення перевірки.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали обрані правові позиції.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Карготранс» є переможцем в регіональному рейтингу сумлінних платників податків згідно наданої копії диплому та входить до Всеукраїнського рейтингу сумлінних платників податків у відповідності до наданого витягу з Інтернет ресурсу www.sppu.org.ua/pro-reyting/winners2012.

7 листопада 2012 року позивачем подано до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію, реєстраційний №9069449878, за три квартали 2012 року з визначенням у рядку 16 суми податку на прибуток у розмірі 3426768 грн.

7 лютого 2013 року позивачем подано до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію, реєстраційний №9086819758, за 2012 рік з визначенням у рядку 33 загальної суми нарахованого до сплати податку на прибуток за звітний (податковий) рік на суму 16852412 грн. та у рядку 34 авансового внеску (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний податковий рік), що підлягатиме сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року) в сумі 1404368 грн.

26 лютого 2014 року позивачем подано до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію, реєстраційний №9090713515, за 2013 рік з визначенням у рядку 14 суми податку на прибуток за в розмірі «-14836048» грн.

На підставі пункту 57.1 Податкового кодексу України платники податку на прибуток щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Судом встановлено, що платник податків надмірно сплатив авансові внески з податку на прибуток у розмірі 14882712,36 грн. згідно банківських виписок та платіжних доручень:

- від 18 січня 2013 року №428 на суму 1676062 грн., від 7 лютого 2013 року №466 на суму 1000000 грн., від 15 лютого 2013 року №485 на суму 500000 грн., від 18 лютого 2013 року №489 на суму 176062 грн., від 20 березня 2013 року №558 на суму 19570 грн., від 7 березня 2013 року №528 на суму 500000 грн., від 15 березня 2013 року №548 на суму 30000 грн., від 26 березня 2013 року №578 на суму 609842 грн., від 11 квітня 2013 року №614 на суму 500000 грн., від 17 квітня 2013 року №629 на суму 500000 грн., від 25 квітня 2013 року №644 на суму 409842 грн., від 16 травня 2013 року №678 на суму 500000 грн., від 24 травня 2013 року №389 на суму 500000 грн., від 27 травня 2013 року №698 на суму 409842 грн., від 10 червня 2013 року №739 на суму 500000 грн., від 17 червня 2013 року №748 на суму 500000 грн., від 26 червня 2013 року №771 на суму 409842 грн., від 10 липня 2013 року №799 на суму 400000 грн., від 11 липня 2013 року №817 на суму 100000 грн., від 23 липня 2013 року №823 на суму 500000 грн., від 24 липня 2013 року №841 на суму 409842 грн., від 13 серпня 2013 року №879 на суму 200000 грн., від 15 серпня 2013 року №894 на суму 300000 грн., від 23 серпня 2013 року №898 на суму 500000 грн., від 27 серпня 2013 року №910 на суму 409842 грн., від 5 вересня 2013 року №938 на суму 300000 грн., від 11 вересня 2013 року №954 на суму 200000 грн., від 17 вересня 2013 року №970 на суму 500000 грн., від 26 вересня 2013 року №982 на суму 409842 грн., від 14 жовтня 2013 року №1041 на суму 300000 грн., від 15 жовтня 2013 року №1044 на суму 200000 грн., від 18 жовтня 2013 року №1049 на суму 100000 грн., від 21 жовтня 2013 року №1055 на суму 109842 грн., від 22 жовтня 2013 року №1058 на суму 100000 грн., від 23 жовтня 2013 року №1061 на суму 100000 грн., від 24 жовтня 2013 року №1067 на суму 100000 грн., від 25 жовтня 2013 року №1071 на суму 100000 грн., від 28 жовтня 2013 року №1082 на суму 100000 грн., №1085 на суму 200000 грн., від 31 жовтня 2013 року №167 на суму 200000 грн., від 7 листопада 2013 року №1115 на суму 200000 грн., від 12 листопада 2013 року №1128 на суму 100000 грн., від 13 листопада 2013 року №1134 на суму 200000 грн., від 26 листопада 2013 року №1145 на суму 209842 грн., від 27 листопада 2013 року №1167 на суму 200000 грн., від 28 листопада 2013 року №1175 на суму 300000 грн., від 23 грудня 2013 року №1238 на суму 400000 грн., від 24 грудня 2013 року №1245 на суму 304921 грн., від 26 грудня 2013 року №1253 на суму 704921 грн., від 28 січня 2014 року №1316 на суму 109482 грн., від 29 січня 2014 року №1328 на суму 1300000 грн., від 25 лютого 2014 року №1386 на суму 900000 грн., від 26 лютого 2014 року №1397 на суму 509842 грн.

Зі сплачених сум здійснено погашення податку на прибуток за 2013 рік в розмірі 2633862 грн.

Також частина сплачених сум направлена платником податків в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ листами від 9 квітня 2014 року №767, від 10 червня 2014 року №830, від 2 липня 2014 року №871, від 15 серпня 2014 року №900, від 24 вересня 2014 року №947 на загальну суму 1000000 грн.

Переплата з податку на прибуток станом на 11 листопада 2015 року становить 14822678 грн.

Позивач та ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська 5 листопада 2015 року провели звірку розрахунків та встановили надмірно сплачені авансові внески з податку на прибуток на суму 14822712,36 грн., про що складено акт звірки №4631-20, підписаний сторонами та скріплений печатками.

Позивач 18 серпня 2015 року звернувся до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська з заявою про повернення надмірно сплачених грошових зобовязань з податку на прибуток у розмірі 14350000 грн.

16 вересня 2015 року ДПІ у Кіровському районі надано відповідь №16562/10/04-65-20-02-32 на звернення позивача, в якому зазначено наступне:

- до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська надійшла постанова від 7 липня 2015 року Генеральної прокуратури України щодо проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Карготранс» за період 2012-2015 р.р. На виконання вищезазначеної постанови видано наказ від 4 вересня 2015 року «Щодо проведення позапланової виїзної перевірки» із запланованим терміном 5 днів;

- у ході перевірки ТОВ «Карготранс» надано до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська лист від 3 вересня 2015 року №208 згідно якого повідомлено, що витребувані документи, посилання на які міститься безпосередньо в постанові слідчого від 7 липня 2015 року (по кримінальній справі №42014000000000414) вилучені у підприємства слідчим прокуратури Дніпропетровської області 16-17 грудня 2014 року (на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року та постанови Генеральної прокуратури про доручення проведення слідчих дій на іншій території від 8 грудня 2014 року);

- термін проведення перевірки переносить до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них. Переплата по авансовим внескам з податку на прибуток заявлена на повернення станом на 16 вересня 2015 року, виникла у ТОВ «Карготранс» в 2014 році по декларації за 2013 рік від 26 лютого 2014 року №9090713515 на суму 14836048 грн., а попередньою документальною перевіркою був підтверджений лише період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року;

- у листі-відповіді також запропоновано позивачу розглянути питання щодо використання в рахунок погашення майбутніх нарахувань до бюджету переплати з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств;

- повідомлено, що Наказом Міністерства фінансів України від 20 липня 2015 року №651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року №11 «Про бюджетну класифікацію». Згідно пункту 2 наказу 651 Державній фіскальній службі України з урахуванням змін до бюджетної класифікації передбачено забезпечення внесення змін до програмного забезпечення для запровадження єдиного підходу до обліку податку на прибуток підприємств, в тому числі авансових внесків.

Вирішуючи спір, суд виходить із того, що відповідно до статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобовязання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обовязковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобовязання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобовязання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

На підставі пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за пять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом пяти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення норм Податкового Кодексу, не надав казначейству висновок про повернення коштів, тому вини Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська у несплаті надмірно сплачених позивачем податків не було, як і не було правових підстав у казначейства повертати позивачу надмірно сплачені кошти.

Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з пункту 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів, а також таких, що надійшли в інший установлений законодавством спосіб.

Таким чином, доводи ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

На думку суду, контролюючий орган, не забезпечивши своєчасне складення та направлення відповідного висновку, порушив статтю 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», а саме право на мирне володіння особою своїм майном, що також є невідємним правом на повагу до своєї власності.

Так, відповідно до статті 1 Протоколу 1 кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном.

Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976).

Судом не була встановлена розумна соразмірність між використаними засобами та тією метою, на яку податковим органом була направлена міра, що обмежила позивача у реалізації права власності на своє майно.

Належить зазначити також порушення субєктом владних повноважень принципу захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно повязаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невідємним елементом принципу правової держави та верховенства права.

Як відзначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприяття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як відзначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобовязання, взяті державою, навіть якщо такі зобовязання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу повязана із іншим принципом відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобовязань для запобігання відповідальності (Сase 8/81 Ursula Becker v. Finanzamt Munster-Innenstadt [1982] ECR 053, § 24; Case 148/78 Criminal Proceedings against Tullio Ratti [1979] ECR 1629, § 22; Case 168/95 Criminal Proceedings against Luciano Arcaro [1996] ECR 1-4705, § 42 тощо).

З огляду на викладене, суд вважає правомірним задоволення позову у повному обсязі, оскільки єдиним належним способом захисту порушеного права позивача, який уникає виникнення у майбутньому інших судових спорів, та остаточно захищає права позивача, поряд із задоволеними вищерозглянутими позовними вимогами, є стягнення надмірно сплачених сум на користь позивача.

Так, задовольнивши позов тільки в частині вимог про зобовязання надати висновок, позивач має знову розраховувати на добровільне виконання субєктом владних повноважень обовязків, визначених законом, які попередньо не були виконані, що не надає особі правової впевненості та визначеності.

Відповідно до пункту 2 розділу 4 Указу Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10.05.2006 року №361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку субєктів владних повноважень.

За своїм статусом у суспільстві учасники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених законом заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи, в тому числі збирати докази з власної ініціативи, виходити за межі вимог сторін тією мірою, наскільки це необхідно для повного захисту прав особи.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує.

Податкова інспекція в цій справі є субєктом владних повноважень, який повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Але відповідач не здійснив дій, покладених на нього відповідно до Податкового Кодексу України, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до наданого суду розрахунку суми позову стягненню з Державного бюджету підлягає сума надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 14000000 грн., оскільки суму коштів в розмірі 822714,36 грн. позивач бажає залишити на рахунку, відкритому податковим органом у відповідному органі Державної казначейської служби України для подальших розрахунків з податку на прибуток.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, документально підтверджені позивачем судові витрати судовий збір, сплачений згідно платіжних доручень від 20 листопада 2015 року №1344, №1345, №1346 в сумі 212436 грн., підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Карготранс» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська, про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії та стягнення надміру сплачених авансових внесків по податку на прибуток приватних підприємств - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо не підготування висновку про повернення надміру сплачених грошових зобовязань по сплаті податку на прибуток підприємств за 2013-2014 роки у сумі 14000000 грн. з Державного бюджету згідно із поданою заявою від 18.08.2015 року №196 та не направлення його для виконання Управлінню Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підготувати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобовязань по сплаті податку на прибуток підприємств за 2013-2014 роки у сумі 14000000 грн. з Державного бюджету згідно із поданою заявою від 18.08.2015 року №196 та направити його для виконання Управлінню Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Стягнути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська суму надміру сплачених авансових внесків по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 14000000 (один мільйон чотириста тисяч) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карготранс» (код ЄДРПОУ 31402120) судовий збір у розмірі 212436 (двісті дванадцять тисяч чотириста тридцять шість) грн., сплачений згідно платіжних доручень від 20 листопада 2015 року №1344, №1345, №1346.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 21 грудня 2015 року.

Суддя ОСОБА_1