Ухвала суду № 54513813, 15.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 р. Справа № 876/9433/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова до Державного виробничого об»єднання «Полярон» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2015 року позивачі Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова (далі УПФУ в Галицькому районі) звернулося в суд з позовом до Державного виробничого об»єднання «Полярон», в якому просило стягнути з останнього заборгованість по витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 414 543,68 грн.

Свою позовну заяву мотивовано тим, що згідно Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», за період 01.07.2011 року по 31.12.2011 року відповідач повинен відшкодувати управлінню витрати на виплату пільгових пенсій по Списку № 1 60 885,27 грн., по Списку № 2 353 658,41 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року позовну заяву залишено без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, УПФУ в Галицькому районі подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову, а справу направити в суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було враховано того, що у відповідності до положень ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Суд першої інстанції свою ухвалу мотивував тим, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду визначений ч. 2 ст. 99 КАС України, а тому враховуючи відсутність підстав для поновлення цього строку, у відповідності до 100 КАС України адміністративний позов слід залишити без розгляду.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з»ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно ч.ч. 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб»єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб»єкту владних повноважень право на пред»явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб»єкта владних повноважень.

З наведених вище приписів КАС України можна дійти висновку, що ч. 2 ст. 99 КАС України визначено загальний строк звернення до адміністративного суду та порядок його обчислення, за умови якщо цим Кодексом або іншими законами не визначено спеціальних строків та порядок їх обчислення.

У відповідності із ч. 15 ст. 106 Закону № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Згідно з ст. 1 Закону №1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов»язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.

Обов»язок відшкодування витрат з виплати пенсій, призначених п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачений п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, за правилами якого пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом № 1058-IV діяв Закон України «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР), абз. 4 п. 1 ст. 2 якого передбачалось, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об»єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього ж Закону.

Абзацом 3 п.1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставка збору у розмірі 100 відсотків від об»єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Збір на обов»язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України (ст. 3 Закону № 400/97-ВР).

Отже, відшкодування спірних сум проводиться згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV.

Разом з тим, слід зазначити, що ч. 15 ст. 106 Закону № 1058-IV не містить в собі вичерпного переліку зборів, внесків та відрахувань, недоїмка, пеня та штрафи по яких стягуються без застосування строку давності.

Апеляційний суд вважає, що наявність визначення поняття недоїмки лише в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування», не може бути підставою для поширення положень ч. 15 ст. 106 Закону № 1058-IV лише щодо несплаченого єдиного внеску, оскільки, зокрема із положень Закону № 1058-IV та п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, вбачається, що поняття недоїмки поширюється на усі страхові внески, яким також у відповідності до ст. 1 Закону № 1058-IV є збір на обов»язкове державне пенсійне страхування, а отже і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Системний аналіз законодавчих положень, дозволяє дійти висновку, що сплата єдиного внеску та витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, належать до платежів однієї категорії (страхових внесків), облік надходження яких здійснює Пенсійний фонд, а тому до таких застосовується єдиний порядок стягнення.

Відтак, враховуючи, що покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, передбачено Законом № 1058-IV, апеляційний суд дійшов висновку, що на ці правовідносини розповсюджуються також і положення ч. 15 ст. 106 цього Закону.

Такі висновки суду апеляційної інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду України викладеній у постанові від 07 квітня 2015 року у справі № 21-113а15.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду, чим допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова задовольнити, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №813/4845/15 скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

ОСОБА_1

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17.12.2015 року.