Ухвала суду № 54512481, 14.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2015 року м. Київ К/9991/37742/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Якименка Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.02.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012

у справі №2а-9849/09/2670

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання частково недійсним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.02.2012 позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.08.2009 №0000944120/0 в частині донарахованої суми грошового зобов?язання з податку на прибуток підприємств в сумі 11649302,61 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.02.2012 скасовано в частині відмови в задоволенні позову, позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.08.2009 №0000944120/0 повністю.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову документальну виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Укртранснафта» за період з 01.04.2008 по 31.03.2009, за результатами якої складено акт від 28.07.2009 №282/41-20/31570412.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.08.2009 №00009444120/0, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 12098252,90 грн., у т.ч. 6110921,35 грн. за основним платежем, 5987331,55 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковій платіжними та іншими документами.

Тобто необхідною умовою для формування валових витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення вимог п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок віднесення до складу валових витрат коштів у розмірі 54600 грн., пов'язаних з послугами розробки законодавчого та нормативного забезпечення, які були надані позивачу ТОВ «Нафтогазбудінформатика» за темою «Розробка законодавчого та нормативного забезпечення створення в Україні системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів», які на думку податкового органу, не пов?язані з господарською діяльністю позивача.

Судова колегія вважає за правильне погодитись з висновками суду апеляційної інстанції, що розробка проекту Закону України з робочою назвою «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів в Україні», проектів підзаконних нормативних актів та програм створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні з боку позивача пов'язана з існуванням законодавчо неврегульованого питання проведення господарської діяльності при створенні, зберіганні нафти та нафтопродуктів стабілізаційного фонду України, а тому пов?язана з господарською діяльністю позивача.

На підставі договору від 22.03.2007 №16-07 ТОВ «Нафтогазбудінформатика» надала позивачу послуги з розробки проекту Закону України з робочою назвою «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів в Україні», розробки проекту постанови КМУ щодо створення проекту Агентства, з розробки програми створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні на суму 54600 грн., про що складено акт-здавання-приймання робіт від 29.05.2008.

Таким чином, позивач, як на етапі укладання так і на етапі виконання та прийняття наданих юридичних послуг, виступав не як суб'єкт законодавчої ініціативи, а як ініціатор підготовки звернення до суб'єкта законодавчої ініціативи від імені ВАТ «Укртранснафта» згідно п. 2. ст.7 Закону України «Про статус народного депутата України», пп. 6 п.1 ст. 12, пп. 7 п. 1 ст. 13, пп. 1.1 п.1 ст. 16 Закону України «Про Комітети Верховної Ради України» з пропозицією про прийняття нових законодавчих актів щодо створення стабілізаційного запасу нафтопродуктів в Україні, що, в свою чергу, є предметом діяльності позивача.

Правильними є і висновки суду апеляційної інстанції, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок включення до складу валових витрат вартості послуг ПП ОСОБА_3 по підготовці та оформленню документів по паспортно-візовій роботі для працівників, які від'їжджали у відрядження за кордон, в розмірі 31470 грн.

На підтвердження надання послуг та зв?язку понесених витрат з господарською діяльністю, позивачем були надані копії наказів про прийняття на роботу, копії оформлених закордонних паспортів співробітників.

Крім того, правомірність формування валових витрат за цими операціями підтверджено постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.04.2009, яке набрало законної сили, у справі №6/31.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок віднесення філією позивача «Південні магістральні нафтопроводи» до складу валових витрат «Витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 651607 грн., то суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про їх безпідставність.

Виконання ремонтних робіт підтверджено позивачем повним комплексом належно оформлених документів, передбачених законодавством.

Дефектні акти, передбачені листом Держбуду України, Держжитлокомунгоспа України від 24.02.2005 №7/8-134, №4/3-260, обов'язкові до застосування при здійсненні капітального та поточного ремонту житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою, і, таким чином, не передбачені для застосування позивачем при здійсненні капітального та поточного ремонту виробничих основних засобів. Нормативними актами не передбачена наявність інвентарних номерів об'єктів основних засобів в актах приймання виконаних підрядних робіт в будівництві та в актах виконаних робіт на ремонт обладнання.

Наведені в договорах та актах найменування об'єктів основних засобів ідентифікують основні засоби, щодо яких проводилось поліпшення. За наслідками ремонтів в технічні паспорти, інвентарні картки або інші регістри аналітичного обліку відповідних об'єктів основних засобів занесені дані про змінені техніко-економічні характеристики в результаті їх поліпшення.

Наведений в додатку №4 до акту перевірки перелік проведених ремонтів дозволяє ідентифікувати основні засоби, щодо яких проводилися поліпшення, як такі, що безумовно забезпечують господарську діяльність позивача.

Здійснюючи ремонт основних засобів, позивач забезпечує експлуатацію магістрального нафтопроводу в межах здійснення господарської діяльності відповідно до ст.12, ст. 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт», Правил безпеки під час експлуатації магістральних нафтопроводів, п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому позивачем при визначені вартості витрат на реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів для цілей податкового обліку в повному обсязі виконуються вимоги пп. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5, пп. 8.1.2. п. 8.1 ст. 8, пп. 8.7.1. п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого філією позивача «Південні магістральні нафтопроводи» до складу валових витрат віднесені витрати не підтверджені відповідними документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме: вартість матеріалів, які списані на технічне обслуговування та поточний ремонт обладнання в сумі 182780 грн. (159115 грн. - вартість списаних матеріалів, 23665 грн. - ПДВ), що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 45695 грн., то судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про їх безпідставність.

Відповідно ст. 1 до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;особистий підпис або дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, акти на списання матеріалів, зазначені в акті перевірки, є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на підставі яких позивачем складалися зведені облікові документи по відповідним рахункам обліку, та які були підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій по технічному обслуговуванню та поточному ремонту обладнання.

Здійснюючи списання матеріалів на технічне обслуговування та поточний ремонт обладнання, позивач забезпечував експлуатацію магістрального нафтопроводу (технічне обслуговування та ремонт об'єктів магістрального нафтопроводу) в межах здійснення господарської діяльності, відповідно до ст. 12, ст. 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт», Правил безпеки під час експлуатації магістральних нафтопроводів, п. 1.32. ст. 1Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що позивач обґрунтовано включив вартість матеріалів, призначених для проведення робіт з поточного ремонту та технічного обслуговування виробничого обладнання до показників рядку 04.10 декларації «Витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин».

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.2 п. 5.3. ст. 5 «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок включення до складу валових витрат вартості послуг ТОВ «ІЦК-Інститут магістральних трубопроводів» за розробку науково-технічної роботи за темами «Розробка відомчих будівельних норм: Магістральні нафтопроводи. Лінійна частина. Методи ремонту ділянок трубопроводу на заболоченій місцевості» та «Внесення змін до відомчих будівельних норм (ВБН) Магістральні нафтопроводи. Технологія капітального ремонту лінійної частини діаметром 530-1220 мм із заміною ізоляції без підняття трубопроводу», як таких що не пов'язані з господарською діяльністю позивача, внаслідок чого завищено валові витрати на суму 175306 грн. (149933 грн. - вартість послуг, 25313 грн. - ПДВ), занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 43829 грн., судова колегія вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про їх безпідставність.

Предметом діяльності позивача, згідно Статуту, є, у тому числі, експлуатація об'єктів трубопровідного транспорту, підвищення їх надійності, ефективності та безпеки функціонування.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про трубопровідний транспорт» основними принципами державної політики у сфері трубопровідного транспорту, враховуючи його пріоритетність в економіці України, є: координація науково-дослідних, пошукових, проектно-конструкторських, експертних та інших інженерних робіт і послуг у цій галузі.

Згідно ст. 12 Закону України «Про трубопровідний транспорт» господарська діяльність підприємств, установ, організацій трубопровідного транспорту визначається цим Законом та іншими актами законодавства України. Підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів. Економічні та соціальні відносини підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту, що виконують у процесі їх діяльності, ґрунтуються на принципах взаємної вигоди.

Статтею 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт» передбачено, що підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту зобов'язані забезпечувати дотримання діючи норм і правил безпеки та технічної експлуатації трубопроводів, правил пожежної охорони та охорони навколишнього природного середовища.

Згідно Правил безпеки, під час експлуатації магістральних нафтопроводів, експлуатація магістрального нафтопроводу - це комплекс організаційно-технічних заходів та сукупність технологічних процесів приймання, перекачування, здавання нафти, технічного обслуговування, діагностики і ремонту об'єктів магістрального нафтопроводу.

Отже, позивач, виступаючи замовником науково-технічних робіт, забезпечив організаційно-технічні заходи по експлуатації магістрального нафтопроводу в межах господарської діяльності відповідно до ст. 12, ст. 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт», Правил безпеки під час експлуатації магістральних нафтопроводів, п. 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв?язку з чим віднесення до складу валових витрат вартості науково-технічних робіт є обґрунтованим.

Спростовуючи висновки податкового органу, що укладання договору з ПП «Стройзаказ» на виконання робіт з поточного ремонту душових кабін в ОК-10 НПС - Кременчук не мало на меті реального настання правових наслідків, та укладено з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що згідно санітарно-гігієнічних норм на виробництві душові кабіни призначені для обслуговування аварійних бригад, які забезпечують безаварійну роботу нафтопроводу.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП «Стройзаказ» згідно визначеної процедури стало переможцем у тендерних пропозиціях. При укладанні угоди ПП «Стройзаказ» надало позивачу свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, ліцензію на будівельні роботи, довідку з банку, тендерну пропозицію. Виконані роботи підтвердженні актами виконаних робіт на суму, згідно договору, 24981,60 грн., у т.ч. ПДВ 4164,43 грн. ПП «Стройзаказ» надав позивачу податкову накладну на суму 17487,60 грн. (70% вартості виконаних робіт за вирахуванням раніше наданого авансу).

Відсутність відповіді ПП «Стройзаказ» на запит податкового органу про підтвердження сум ПДВ, не може бути підставою для позбавлення позивача права на включення ПДВ за податковими накладними виданими ПП «Стройзаказ» з дотриманням вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», до складу валових витрат в сумі 2390 грн.

Слід погодитись і з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем надано необхідні первинні документи обліку роботи вантажних автомобілів, що спростовує висновок податкового органу про порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», внаслідок чого, до валових витрат віднесено вартість палива в сумі 110830 грн. (92358 грн. - вартість палива, 18472 грн. - ПДВ), яке було списано на роботу вантажного автотранспорту без підтвердження документами, на підставі яких виконувались вантажні перевезення, а саме, товарно-транспортних накладних або інших визначених законодавством документів на вантаж, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 27705 грн.

Оформлення первинного обліку роботи вантажного автомобіля здійснюється відповідно до наказу від 29.12.1995 №448/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», яким на виконання рішення Президії Кабінету Міністрів України від 04.05.1995 №10 «Про недостатню роботу деяких міністерств і відомств щодо забезпечення збереження паливно-мастильних матеріалів» затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля та введено їх у дію з 01.01.1996, зокрема, «Подорожній лист вантажного автомобіля» ф. №2.

Відповідно до первинних документів, які містяться в матеріалах справи, позивач здійснював облік роботи вантажних автомобілів відповідно до вимог чинного законодавства із застосуванням відповідних форм первинного обліку.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем вимог пп.5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат витрат, пов'язаних з відрядженням працівника позивача ОСОБА_4 за кордон до м. Баку, Азербайджан, згідно звіту про використання коштів Б/Н від 29.04.2008 на суму 6956,9 грн., посвідчення про відрядження №113/1 від 17.04.2008 та наказу №88/1 від 17.04.2008, для вирішення виробничих питань, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 1739 грн., то суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про підтвердження зв?язку відрядження ОСОБА_4 з господарською діяльністю позивача, що пов?язано з встановленням цивільно-правових відносин з компанією «ДНКОР».

Судами попередніх інстанцій встановлена наявність у позивача необхідних первинних документів на підтвердження понесених витрат, що підлягають включенню до складу валових витрат відповідно до пп.5.4.8 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема, звіту про використання коштів, посвідчення про відрядження, квитка за напрямом руху Київ-Баку-Київ, підтвердження з готелю, відміток про візи в закордонному паспорті, інформаційного листа, наказу про відрядження, плану-завдання на закордонне відрядження.

Крім того, реальність усіх вищезазначених господарських операцій та їх зв?язок з господарською діяльністю позивача було предметом судового дослідження у справі №2а-9852/09/2670 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000924120/0 від 03.08.2009, про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 24288231 грн., у т.ч.: 16192154 грн. основного платежу та 8096077 грн. штрафних (фінансових) санкцій, прийнятого на підставі акта перевірки № 282/41-20/31570412 від 28.07.2009.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення в частині суми податкового зобов'язання в розмірі 24277917 грн., зазначені судові рішення залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.03.2014.

Щодо висновків податкового органу про заниження позивачем податкових зобов?язань з податку на прибуток на суму 5800399 грн. внаслідок неврахування у зменшення збитків, встановленого актом перевірки №481/41-20/31570412 від 22.08.2008 завищення від?ємного значення об?єкта оподаткування з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року в сумі 23201596,00 грн., то судами попередніх інстанцій правильно враховано наявність постанови Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №6/31, що набрала законної сили 08.06.2011 відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України, якою податкове повідомлення-рішення 09.09.2008 №0001574120/0 скасовано.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

За встановлених обставин, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції з мотивів наведених у касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-2391 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун