Ухвала суду № 54512317, 15.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2015 року м. Київ К/800/35598/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2014

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014

у справі № 820/3944/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖАМП"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів від 05.12.2013 № 0001122212.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Корса Групп" за період березень 2013 року, травень 2013 року та подальшої їх реалізації, складено акт № 712/20-33-22-01-07/31152349 від 16.10.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем: п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1, п.201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-2010 року, зі змінами та доповненнями, "Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого Наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010 року, внаслідок неправомірного віднесення ТОВ "ДЖАМП" до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Корса Групп" за період березень 2013 року, травень 2013 року.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем 05.12.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001122212, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 1 740 420,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 870 210,00 грн.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Корса Груп», на виконання умов договорів купівлі-продажу, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, зокрема, видатковими та податковими накладними, актами звіряння взаємних розрахунків, товарно-транспортними накладними.

В оплату отриманих послуг за договорами з ТОВ "Корса Групп" позивач перерахував грошові кошти, що підтверджуються реєстром платіжних документів.

Подальша реалізація позивачем придбаного товару повною мірою підтверджується матеріалами справи.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ "Корса Групп", що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Посилання податкового органу на акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагента позивача вірно не прийняті до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки, чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкового повідомлення-рішення від 05.12.2013 № 0001122212.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль