Ухвала суду № 54511866, 15.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2015 року м. Київ К/800/307/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.04.2014

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014

у справі № 808/1060/14

за позовом Публічного акціонерного товариства “Мотор Січ”

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 16.09.2013 № 0000582500, № 0000592500 та № 0000602500.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення – без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТОВ «НВП «Ариана» за лютий 2012 року - вересень 2012 року, ПП «Ювел» за червень 2011 року, ТОВ «АТ Инжиниринг» за лютий 2012 року, ТОВ «Спецфрезінструмент» за березень, червень, липень та серпень 2012 року, складено акт №102/25-20/14307794 від 30.08.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем: п. 198.1 п. 198.3, ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, абз. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України в частині включення до податкового кредиту податкових накладних; п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в частині відображення витрат з метою зменшення оподатковуваного податком прибутку по операціям з контрагентами, яких сам податковий орган призначив "транзитерами", АТ "Мотор Січ" визначив "вигодонабувачем", а угоди між ними визнав фіктивними та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного кодексу України).

На підставі акта перевірки, 16.09.2013 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000592500, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 672 651,00 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 336 325,50 грн.; №0000602500, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість в сумі 3 795,00 грн.; №0000582500, яким донараховано зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 711 689,00 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 347 684,50 грн.

Скасовуючи зазначені податкові повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ «НВП «Ариана», ПП «Ювел», ТОВ «АТ Инжиниринг» і ТОВ «Спецфрезінструмент», на виконання умов договорів поставки та надання послуг, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, зокрема, видатковими та податковими накладними, розрахунковими та платіжними документами, приходними ордерами, актами виконаних робіт.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ «НВП «Ариана», ПП «Ювел», ТОВ «АТ Инжиниринг» і ТОВ «Спецфрезінструмент», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Крім того, судами встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що в Єдиному державному реєстрі містяться дані про реєстрацію зазначених суб'єктів господарювання та їх керівників, а також, факт наявності у них свідоцтв платників податку на додану вартість при вчиненні господарських операцій з позивачем.

Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 16.09.2013 № 0000582500, № 0000592500 та № 0000602500.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.04.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:

(підпис)

О.А. Моторний

Судді

(підпис)

І.В. Борисенко

(підпис)

В.В. Кошіль