Ухвала суду № 54509876, 17.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 р. Справа № 876/870/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання:Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Франківський завод «Промприлад» на постанову ОСОБА_1 Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у адміністративній справі №809/4028/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано Франківську до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Франківський завод «Промприлад» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

УПФ України в м. Івано-Франківську звернулося в суд з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад» про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 129 192,33 грн.

ОСОБА_1 Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість по відшкодуванню пільгових та наукових пенсій в сумі 129 192,33 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що 01.01.2011р. відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не є загальнообовязковим платежем, тому вимоги позивача щодо їх сплати є неправомірними. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не зявилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» станом на момент розгляду справи наявна заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій призначених колишнім працівникам відповідача по списку №1 в сумі 53267,98 грн., по списку №2 в сумі 72809,90 грн. та наукових пенсіях в сумі 3114,45 грн. за період з 01.06.2014 року по 01.09.2014 року.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що у відповідача перед УПФ України в м. Івано-Франківську існує заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 129 192,3 грн., яка на день розгляду справи не сплачена.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно з п.2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року.

Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. У відповідності до зазначеного припису відповідачу супровідними листами надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які залишені ним без виконання, а частина оскаржувалась в судовому порядку, однак судовими рішеннями визнано такі розрахунки правомірно складеними та надісланими відповідачу.

Згідно із пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як видно з п. 3 постанови Кабінету Міністрів України №372 від 24.03.2004 року, фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Отже, відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій призначених його колишнім працівникам відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та витрати щодо виплати наукових пенсій відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та постанови Кабінету Міністрів України №372 від 24.03.2004 року «Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи».

З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у відповідача перед УПФ України в м. Івано-Франківську за період з 01.06.2014 року по 01.09.2014 року існує заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 129192,3 грн., яка на день розгляду справи не сплачена та повинна бути стягнута із боржника на користь позивача.

Крім того, відповідач оскаржував дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано Франківську щодо направлення повідомлень про суми витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумо пенсій призначених згідно Закону України «Про наукову та науково технічну діяльність» та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, на підставі яких стягується заборгованість у даній справі. Проте рішеннями судів першої інстанції, залишеними без змін Львівським апеляційним адміністративним судом, у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Франківський завод «Промприлад» - залишити без задоволення, а постанову ОСОБА_1 Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у адміністративній справі №809/4028/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддяЗ.М. Матковська

СуддіВ.С. Затолочний

ОСОБА_2

Повний текст ухвали складено 22.12.2015р.