Ухвала суду № 54509869, 17.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року Справа № 876/10316/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Яворського І.О., Носа С.П.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

представника позивача:ОСОБА_1

представника відповідача:ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року щодо поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого листа до виконання та заміну сторони виконавчого провадження за заявою ОСОБА_3 по справі за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Львівської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

В серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулася в суд із заявою, в якій з урахуванням уточнення позовних вимог просила поновити строк для предявлення до виконання виконавчих листів, виданих 16.04.2014 р. та замінити сторону (боржника) у виконавчому провадженні з Львівської митниці (ідентифікаційний код 35775617) на правонаступника - Львівську митницю ДФС (ідентифікаційний код 39420875).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2015р. заяву було задоволено повністю.

Не погоджуючись із даною ухвалою, її оскаржила Львівська митниця ДФС. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції не встановлено жодних причин не звернення позивача до виконавчої служби для предявлення виконавчих листів до виконання у період з 24.03.2014 р. по 16.04.2014 р., до суду першої інстанції із заявою про видачу належним чином завіреної копії ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 р. з 03.12.2014 р. по 10.12.2014 р. та із заявою про поновлення строку для предявлення виконавчих листів до виконання та заміну сторони виконавчого провадження з липня 2015 року (моменту, коли позивачка отримала копію рішення суду касаційної інстанції) по 21.08.2015 р. щодо заміни сторони виконавчого провадження, то апелянт вказав, що на даний час виконавче провадження з виконання виконавчих листів № 813/691/14, виданих Львівським окружним адміністративним судом, про поновлення ОСОБА_3 та стягнення з Львівської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми не відкрито. Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_3, замінив сторону у виконавчому провадженні, яке відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» не було відкрито, чим порушив ч.1 ст.264 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Тому просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволені заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу, представника позивача ОСОБА_1, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інтонації без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2014 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 р., було визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці ДМС України № 796-к від 18.04.2011 р. «Про припинення перебування на державній службі» в частині припинення з 18.04.2011 р. перебування на державній службі в митних органах України головного інспектора сектору контролю за правильністю визначення митної вартості відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Львівської митниці ОСОБА_3 Стягнуто з Львівської митниці Міндоходів на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.04.2011 р. по 24.03.2014 р. Постанова суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми за один місяць та поновлення на посаді звернута до негайного виконання.

З цього приводу Львівським окружним адміністративним судом 24.03.2014 р. були видані виконавчі листи № 813/691/14, строки предявлення до виконання яких до 24.03.2015 р.

23.04.2014 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 було відмовлено у прийнятті вказаних виконавчих документів та у відкритті виконавчих проваджень у звязку із не зазначенням у відповідних графах ідентифікаційного коду стягувача.

28.05.2014 р. ОСОБА_3 звернулася в суд із заявою про виправлення помилки виконавчих листах.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 р. заяву ОСОБА_3 стосовно виправлення помилки у виконавчих листах № 813/691/14 про поновлення на роботі та про стягнення заробітної плати у межах суми за один місяць, виданих Львівським окружним адміністративним судом згідно постанови, яка у цій частині була звернена до негайного виконання було задоволено.

10.12.2014 р. позивач звернулася із заявою про видачу їй належно завіреної ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 р., однак, ухвала їй видана не була у звязку зі скеруванням справи за її позовом у Вищий Адміністративний суд України за касаційною скаргою відповідача.

З Вищого спеціалізованого суду України справа за позовом ОСОБА_3 повернулася до Львівського окружного адміністративного суду лише у липні 2015 року. Належно завірену ухвалу суду про виправлення помилки у виконавчих документах отримано лише 20.08.2015 р.

Отже, станом на дату видачі виконавчих листів строк предявлення їх до виконання вже завершився.

Задовольняючи заяву, суд першої інтонації виходив з того, що належним чином завірену ухвалу суду про виправлення помилки у виконавчих документах отримано лише 20.08.2015 р. Тому строк предявлення виконавчих листів до виконання заявником пропущено з поважних причин, які не залежали від волі позивача і були зумовлені тим, що адміністративна справа № 813/691/14 тривалий час перебувала на розгляді у суді апеляційної та касаційної інстанціях. Крім того, суд першої інстанції здійснив заміну сторони у виконавчому провадженні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно п.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути предявлені до виконання в такі строки : інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 цього ж Закону, державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк предявлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Стягувач, який пропустив строк предявлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку предявлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 статті 261 КАС України визначено, що стягувачам, які пропустили строк для предявлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Отже, впродовж періоду часу з 08.12.2014 р до 15.07.2015 р. (дати повернення адміністративної справи до Львівського окружного адміністративного суду) справа знаходилась у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

В частині вирішення питання про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого листа до виконання, колегія суддів враховує й те, що відповідачами не надано доказів самостійного виконання рішення суду, відтак строк предявлення виконавчого листа до виконання заявником пропущено з поважних причин, які не залежали від його волі.

Покликання апелянта на пропуск заявницею строку для предявлення виконавчого листа до виконання без поважних причин, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки до закінчення річного строку адміністративна справа була скерована до суду касаційної інстанції, виконання судових рішень було зупинено, через що заявник з поважних причин не могла реалізувати своє право на виконання виконавчого листа, а відтак з поважних причин пропустила спірний строк.

У справі «ОСОБА_5 проти України» Європейський суд з прав людини проголосив, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обовязкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якої зі сторін, Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо заміни сторони виконавчого провадження, оскільки згідно ст.264 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частина 5 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження державний виконавець з власної ініціативи або за згодою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обовязкові тією мірою, якою вони були б обовязковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ним органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України № 311 від 06.08.2014 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.

Як вбачається з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Львівська митниця Міндоходів ліквідована 16.04.2015 р., а Львівська митниця ДФС створена 01.10.2014 р.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Львівська митниця ДФС є правонаступником Львівської митниці Міндоходів, що у відповідності до ст.264 КАС України є підставою для заміни ліквідованої сторони на її правонаступника.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на відсутність відкритого виконавчого провадження та те, що позивач має право обирати до якого органу звертати виконавчий лист до виконання, ДВС чи ДКС, оскільки відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 р., яка визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Отже, чинним законодавством передбачено окремий порядок виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, при цьому підставами для такого виконання зазначені виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження». При цьому, виконавчі провадження за такими виконавчими листами не відкриваються.

Оскільки приписами Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 р. не передбачено будь-яких особливостей щодо видачі та оформлення виконавчих документів, тому в цій частині застосовуються норми процесуального закону, якими регламентується порядок видачі виконавчих документів, виправлення помилок в них, заміни сторони виконавчого провадження тощо.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість застосування у розглядуваному випадку приписів ст.264 КАС України та щодо наявності підстав для проведення заміни сторони виконавчого провадження.

Крім того, колегія суддів зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву позивача про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку предявлення виконавчого листа до виконання, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої ухвали, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС України залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року по справі № 813/691/14 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді :І.О.Яворський

ОСОБА_6

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 22.12.2015 р.