Ухвала суду № 54509555, 14.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/17499/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

14 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Чорної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 1064684,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою позивача 30 травня 2012 року проведено фактичну перевірку ювелірного відділу, що належить суб'єкту господарської діяльності ОСОБА_3; за наслідками перевірки складено акт від 30.05.2012 №0087/26/54/22/НОМЕР_1.

Актом перевірки встановлено порушення відповідачем підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України (здійснення підприємницької діяльності без придбання торгового патенту), пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку).

11 червня 2012 року позивачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000582204, яким на підставі акту перевірки за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано штраф у розмірі 1064684,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 1064684,00 грн. є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення - рішення від 11.06.2012 №0000582204 оскаржено в судовому порядку та постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року у справі №2а-13070/12/2670 скасовано.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року.

Відповідно до положень статті 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, є такою, що набрала законної сили постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року, яким податкове повідомлення - рішення, на підставі якого позивачем заявлено стягнення, визнано правомірним.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, грошове зобов'язання у розмірі 1064684,00 грн, що визначено податковим повідомленням - рішенням від 11.06.2012 №0000582204, є узгодженим та в установлені строки відповідачем не сплачено, відповідно є податковим боргом, який на час розгляду справи не погашений.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Так, у зв'язку із наявністю податкового боргу, з метою його погашення відповідачу було направлено податкову вимогу від 25.04.2014 року №2867-25, сума якої відповідає податковому зобов'язанню, що визначено в податковому повідомленні - рішенні від 11.06.2012 №0000582204, яка отримана відповідачем.

Отже, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли, про що свідчать матеріли справи.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, враховуючи, що податкове повідомлення - рішення від 11.06.2012 року №0000582204, на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги, в судовому порядку оскаржено та визнано правомірним, що є преюдиційною обставиною і не потребує доказування, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Згідно частини дев'ятої статті 1832 КАС України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

(Ухвалу у повному обсязі складено 21.12.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.