Постанова № 54509110, 16.12.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2015 р. Справа № 920/1702/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В., суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 07.12.2015

ОСОБА_2, довіреність № 179 від 17.03.2015

1-го відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 8 від 10.11.2015

2-го відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №5501 С/3) на ухвалу господарського суду Сумської області від 26.11.2015 р. у справі № 920/1702/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ-АГРО, с. Сула Сумського району Сумської області

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "УСПІХ, м. Київ;

2) Дочірнього підприємства "Агрофірма Діамант", с. Сула Сумського району Сумської області,

про стягнення 5139697,29 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.11.2015р. (суддя Левченко П.І.) скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.11.2015 року у справі № 920/1702/15. Дана ухвала набирає чинності з дня її винесення судом і виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та відповідно до пункту другого частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом. Строк предявлення виконавчого документа до виконання до 26.11.2016 року.

Позивач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Сумської області від 26.11.2015р. скасувати, посилаючись на те, що в порушення ст. 68 ГПК України суд першої інстанції, не розглянувши справу, скасував заходи забезпечення позову.

1-й відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції законною та такою, що прийнята у відповідності з нормами чинного законодавства.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 розгляд справи відкладено на 16.12.2015.

16.12.2015 2-й відповідач, ДП "Агрофірма Діамант", звернувся до суду з заявою, в якій просив суд розглянути справу за його відсутнітю.

Розглянувши матеріали справи, а також наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, заслухавши пояснення уповноважених представників позивача та 1-го відповідача, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 10.11.2015 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до відповідачів про стягнення з них на свою користь 5139697,29 грн. та з заявою про забезпечення цього позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача у банківських або в інших кредитно-фінансових установах у межах суми заборгованості, яка складає 5139697,29 грн. та суми судового збору 77704,46 грн. (77095,46 + 609,00 = 77704,46), а також на майно, яке належить першому відповідачеві.

Ухвалою від 11.11.2015 року у справі № 920/1702/15 заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково та вирішено: накласти арешт на грошові кошти на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «УСПІХ» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 38262905) у банківських або інших кредитно-фінансових установах у межах суми заборгованості, яка складає: 5139697,29 грн. (пять мільйонів сто тридцять девять тисяч шістсот девяносто сім гривень 29 копійок), судового збору в розмірі 77095,46 грн., судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 609,00 грн.

1-й відповідач звернувся до суду клопотання б/н, б/д (вх. № 26431с від 26.11.2015) про скасування заходів забезпечення позову у справі № 920/1702/15, в якому просив суд скасувати накладені ухвалою господарського суду Сумської області у справі № 920/1702/15 від 11.11.2015 року заходи забезпечення позову, а саме арешт на грошові кошти ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «УСПІХ» у банківських або інших кредитно-фінансових установах у межах суми заборгованості, яка складає: 5139497,29грн, витрат по судовому збору за подання позову в розмірі 77095,46 грн. та витрат по судовому збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 609,00 грн.

В обґрунтування зазначеного клопотання 1-й відповідач зазначив, що за даними бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «ТД «УСПІХ», саме ТОВ «ДІАМАНТ-АГРО» має заборгованість перед ТОВ «ТД «УСПІХ» в розмірі 6856078,17 грн.

З огляду на вищенаведене та приймаючи до уваги спростування 1-м відповідачем доводів позивача, викладених ним у заяві про забезпечення позову, а також надані сторонами в судовому засіданні докази, суд першої інстанції на підставі статті 68 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 11.11.2015 року у справі № 920/1702/15.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками, оскільки вони не відпові дають нормам процесуального права, а саме ст. 68 ГПК України.

Надаючи правову кваліфікацію законності та обґрунтованості винесення господарським судом Сумської області ухвали від 26.11.2015 року про скасування заходів забезпечення позову у справі № 920/1702/15, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини першої статті 293 ЦПК (справа про забезпечення апеляційного оскарження ухвал суду) від 28.04.2010 року зазначено, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 2 частини першої статті 293 ЦПК стосовно можливості апеляційного оскарження ухвал суду щодо забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову у взаємозвязку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України необхідно розуміти як такі, що передбачають право оскаржувати окремо від рішення суду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції як про забезпечення позову і щодо скасування забезпечення позову, так і ухвали про відмову в забезпеченні позову і скасуванні забезпечення позову.

Згідно приписів статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.11.2015 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМАНТ-АГРО" про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "УСПІХ" у банківських або інших кредитно-фінансових установах у межах суми заборгованості, яка складає: 5139497,29 грн., витрат по судовому збору за подання позову в розмірі 77095,46 грн., витрат по судовому збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 609,00 грн.

Згідно приписів статті 68 Господарського процесуального кодексу України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Відповідно до приписів наведеної норми питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі. При вирішенні питання про скасування забезпечення позову, слід виходити з того, що заходи забезпечення спрямовані на реальне виконання рішення суду щодо відновлення порушених прав позивача. Враховуючи те, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала, або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Зазначене відповідає позиції, викладеній в п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».

Вживаючи спірні заходи до забезпечення позову ухвалою від 11.11.2015 року, місцевий господарський суд виходив з того, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у даній справі у разі прийняття такого на користь позивача. Скасовуючи вжиті ухвалою господарського суду від 11.11.15 заходи забезпечення позову, суд першої інстанції прийняв до уваги доводи 1-го відповідача в спростування ним заборгованості перед позивачем, які ґрунтуються на даних бухгалтерського та податкового обліку ТОВ"ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "УСПІХ".

Проте, зазначені обставини повинні встановлюватись під час розгляду справи по суті, та не можуть вважатися підставою для скасування заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою від 11.11.2015 року, до прийняття рішення у справі.

Що стосується посилань 1-го відповідача на те, що ухвалою господарського суду Сумської області від 26.11.2015 року було скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою 11.11.2015 року, проте ухвала від 26.11.2015 року не була виконана виконавчою службою. Разом з цим, 07.12.2015 року за заявою позивача господарським судом Сумської області винесено ухвалу про повторне накладання арешту на грошові кошти на рахунки ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "УСПІХ" у банківських або інших кредитно-фінансових установах в межах суми заборгованості, яка складає 5 139 697,29 грн., за тими ж правовими підставами та на підставі одних і тих же документальних доказів, колегія суддів зазначає, що ухвала від 07.12.15, якою вжито заходи до забезпечення позову, не є предметом оскарження, тому правомірність застосування таких заходів судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Окрім того, представник відповідача зробила заяву про небезпеку порушення прав відповідача в разі одночасного виконання державним виконавцем обох ухвал про забезпечення позову від 11.11.2015 р. та 07.12.15 р.

Колегія суддів зазначає, що це заперечення відповідача не ґрунтується на законі, а крім того, небезпека такого порушення усунена колегією суддів в ході вирішення спору.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) виконавче провадження в обовязковому порядку підлягає закриттю в разі скасування рiшення суду або iншого органу (посадової особи), яке пiдлягало виконанню на основi виконавчого документа.

Таким чином, враховуючи факт скасування ухвали про забезпечення позову ухвалою місцевого господарського суду від 26.11.2015 р. і вручення цієї ухвали державному виконавцю, про що повідомив представник відповідача, виконавче провадження з виконання ухвали про забезпечення позову від 11.11.2015 р. є закритим на підставі п.4 ч.1 ст. 49 Закону.

Діюче законодавство не передбачає поновлення виконавчого провадження в разі скасування ухвали про скасування заходів забезпечення позову, такий правовий інститут відсутній в Законі та законодавстві України в цілому.

Тому, для повторного порушення виконавчого провадження з виконання ухвали про забезпечення позову від 11.11.2015 р. позивачу слід виконати приписи п.1 ч.1 ст. 19 Закону, а саме надати державному виконавцю виконавчий документ (ухвалу суду) і постанову суду апеляційної інстанції від 16.12.2015 р. про скасування ухвали про скасування заходів забезпечення позову, а також подати заяву про порушення виконавчого провадження.

Таким чином, можливе порушення процесуальних прав відповідача залежить виключно від ініціативних юридичних дій позивача у справі.

В судовому засіданні 16.12.2015 р., із застосуванням технічної фіксації судового процесу, колегією суддів розяснено представнику позивача про те, що ініціювання другого виконавчого провадження по ухвалі про забезпечення позову від 11.11.2015 р. може призвести до двократного накладення арешту на грошові кошти відповідача, що є зловживанням процесуальними правами, а тому є неприпустимою процесуальною дією.

Представником позивача зроблена заява про те, що він гарантує недопущення такого порушення.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити в даній постанові, що ухвали про забезпечення позову у даній господарській справі від 11.11.2015 р. та 07.12.15 р., хоча і є окремими процесуальними актами суду, за змістом дублюють одна одну, що повинно бути враховано державним виконавцем в разі отримання ним даної постанови апеляційного господарського суду. В цьому аспекті колегія суддів підкреслює, що орган державної виконавчої служби не несе обовязку виконання обох зазначених ухвал про забезпечення позову одночасно, оскільки дана ухвала, яка є обовязковою для предявлення державному виконавцю, чітко регламентує умови і порядок виконання ухвал про забезпечення позову а саме встановлює, що у визначений момент часу може виконуватися тільки одна ухвала про забезпечення позову в межах суми заборгованості, яка складає: 5139697,29 грн. (пять мільйонів сто тридцять девять тисяч шістсот девяносто сім гривень 29 копійок), судового збору в розмірі 77095,46 грн., судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 609,00 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Сумської області від 26.11.2015 року по справі № 920/1702/15 прийнята з порушенням норм процесуального права, вона необґрунтована, не відповідає обставинам справи, яким суд не надав відповідну правову оцінку, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ-АГРО, с. Сула Сумського району Сумської області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 26.11.2015 року у справі № 920/1702/15 скасувати.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 21 грудня 2015 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.