Рішення № 54507485, 21.12.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/131/15-6/173/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2015 Справа № 908/4615/15

Господарський суд Запорізької області у складі судді Місюри Людмили Сергіївни, при секретарі Авраменко К.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Приватного підприємства Бізон-Тех 2006 (вул. Якова Новицького, 11, м. Запоріжжя, 69005)

ДоСільськогосподарського виробничого кооперативу Вільнянськ (вул. Пушкіна, буд. 13-А, м. Вільнянськ, Запорізька обл., 70002)

Про стягнення 89 633 грн. 86 коп.; зустрічний позов СВК Вільнянськ про визнання частково недійсним договору № ТМ-П-68 від 02.07.2014 р.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників сторін:

Від ПАТ Бізон-Тех 2006: ОСОБА_1 дов. №52/15 від 02.04.2015р.

Від СВК Вільнянськ: ОСОБА_2 дов. від 22.09.2015р.

ВСТАНОВИВ:

ПП Бізон-Тех 2006 звернувся до суду з первісними позовними вимогами про стягнення з СВК Вільнянськ суми 89633,86 грн., з яких: сума 35610 грн. основний борг, сума 28636,37 грн. індекс ціни товару, сума 10683 грн. штраф., сума 14704,49 грн. 48% річних. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. ст.ст. 6, 259, 612, 625, 627, 628, 632, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 179, 193, 229 ГК України.

СВК Вільнянськ звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить визнати недійсними пункти 5.1, 5.6, 5.6.1, 5.6.2, 5.6.3, 5.6.4, 5.6.5, 5.6.6, 5.6.7, 7.1.1, 7.1.3 договору поставки пестицидів № ТМ-П-68 від 02.07.2014р., укладеного між ПП Бізон-Тех 2006 та СВК Вільнянськ. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані ст. 99 Конституції України, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 № 1998 «Про удосконалення порідку формування цін», ст.ст. 203, 215, 533, 632, 691 ЦК України.

ТОВ «Бізон-Тех 2006» надав суду пояснення по справі за первісним позовом № 593/15юр від 19.11.2015р., в яких зазначив: 1. Щодо надання документів, які засвідчують правовий статус ПП «Бізон-Тех 2006» (статут, свідоцтво про держреєстрацію, довідку статистики та інш.) ПП «Бізон-Тех 2006» повідомляє суд, що він на виконанняУхвали від 18.08.2015 року в матеріали цієї справи на підтвердження свого правового статусу як юридичної особи, вже надавалась суду належним чином завірена та читаєма копія Статуту та копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо ПП «Бізон-Тех 2006». Відомості, що зазначені в ній щодо ПП «Бізон-Тех 2006», станом на 19.11.2015 року не змінились. Також, ПП «Бізон-Тех 2006» разом із позовом вже надавалась суду належним чином завірена та читаема копія ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та ОСОБА_2 із Статуту ПП «Бізон-Тех 2006». Свідоцтва про державну реєстрацію скасовані ще 06.05.2011 року відповідно до Закону України № 3205-VI від 07.04.2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи-підприємця». Також з 20.10.2012 року скасовані і вже не видаються Довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що видавалися управліннями статистики, що підтверджується постановою КМУ від 17.10.2012р. № 949 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань подання довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України». З 17 грудня 2012 року саме Виписка або ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що видається державними реєстраторами, є документом, що містить відомості про юридичну особу або її відокремлені підрозділи і використовується для її ідентифікації під час провадження господарської діяльності та відкриття рахунку в банку. 2. Щодо надання заявок та доказів дати їх направлення відповідачу та дати їх отримання відповідачем (п. 4.3. Договору поставки) з письмовим вказанням конкретного пункту договору, згідно з яким заявки робляться усно ПП «Бізон-Тех 2006» повідомляє суд, що згідно з п. 4.3. договору поставки, дата (термін, строк) поставки товару вказується в специфікаціях. Якщо їх не вказано, то товар постачається покупцю за його письмовими заявками по мірі необхідності покупця в ньому, але не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту одержання постачальником заявки про поставку товару. Враховуючи те, що у специфікації № 1 до договору поставки (яка є єдиною специфікацією, укладалась до вказаного договору) не вказана дата поставки, то строк поставки товару за договором і за специфікацією № 1 визначений сторонами у другому реченні п. 4.3. договору поставки. Відтак, сторонами визначено така його суттєва умова, як строк поставки товару. Заявку про поставки товару відповідач робив усно, оскільки однією датою (02.07.2014 року) сторонами одночасно було укладено і договір поставки, і специфікацію № 1, і цієї ж дати було поставлено СВК «Вільнянськ» повністю товар за специфікацією № 1, а СВК «Вільнянськ» цієї ж дати була виписана довіреність на його одержання. Оскільки підписання специфікації і отримання товару здійснювалось однією датою, то враховуючи це, необхідності у складанні СВК «Вільнянськ» письмової заявки не було. Відтак, надати заявку СВК «Вільнянськ» на поставку товару ПП «Бізон-Тех 2006» не має можливості, оскільки її СВК «Вільнянськ» робив усно. З цих же причин не було і прострочення ПП «Бізон-Тех 2006» в поставці товару, якщо саме з власної ініціативи суд намагається це з'ясувати. Крім того, ПП «Бізон-Тех 2006» відзначає, що поставка ПП «Бізон-Тех 2006» СВК «Вільнянськ»всього товару за договором і специфікацією № 1 (яка є єдиною специфікацією, що укладалась до вказаного договору) підтверджується не заявками СВК «Вільнянськ», а накладними. ПП «Бізон-Тех 2006» надав суду видаткову накладну № ЗП9597 від 02.07.2014 року на підтвердження поставки відповідачу всього товару за договором, а саме на загальну суму 35610,00 грн., тобто ПП «Бізон-Тех 2006» довів факт поставки СВК «Вільнянськ» всього товару за договором. Поставка також підтверджується і актом звірки взаєморозрахунків від 09.07.2014 року, який з боку СВК «Вільнянськ» підписаний його директором, чий підпис засвідчений відбитком печатки СВК «Вільнянськ». ПП «Бізон-Тех 2006» відзначає, що акт звірки СВК «Вільнянськ» підписаний без застережень, а в п. 3 акту СВК «Вільнянськ» підтвердив, що ПП «Бізон-Тех 2006» свої зобов'язання з поставки товару за договором виконав повністю та належним чином. Претензій щодо ПП «Бізон-Тех 2006» стосовно виконання ним договору, стосовно кількості, асортименту та якості поставленого товару у СВК «Вільнянськ» немає. На пункт 4.3. договору поставки ПП «Бізон-Тех 2006» посилався в позові лише для того, щоб довести суд той факт, що в цьому пункті сторони погодили таку його суттєву умову як строк поставки товару, оскільки в специфікації його не було вказано. Відтак, враховуючи вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ПП «Бізон-Тех 2006» не повинен надавати цей доказ (заявку СВК «Вільнянськ» на поставку товару), оскільки на нього ПП «Бізон-Тех 2006» не посилався у своєму позові і свої вимоги або заперечення ним не обґрунтовував. 3. Щодо надання письмового обґрунтування (з посиланням на відповідні нормативно-правові акти) підстави заявленої до стягнення з СВК «Вільнянськ» суми індексації ціни товару в розмірі 28 636 грн. 37 коп. з визначенням порядку здійснення її розрахунку заявлених вимог та письмового обґрунтування початку та закінчення періоду нарахування заявлених до стягнення з СВК «Вільнянськ» процентів. 3.1. У позові ПП «Бізон-Тех 2006» заявлено вимогу про стягнення з СВК «Вільнянськ» суми індексації ціни товару в розмірі 28 636 грн. 37 коп., що нарахована на підставі п. 5.6. договору поставки і його підпунктів 5.6.1. - 5.6.6. Детальний розрахунок індексації ціни товару наведений в додатку № 1 до позовної заяви. Нормативне і документальне обґрунтування цих позовних вимог наведено в п. 5 позовної заяви. Додаткові доводи, що свідчать про правомірність цих вимог і вказаних умов договору також викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву. Також додатково ПП «Бізон-Тех 2006» повідомляє, що сума індексації ціни товару не с втратами від інфляції, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також не є відповідальністю СВК «Вільнянськ» або іншим правовим наслідком порушення ним свого зобов'язання. За умовами договору нарахування суми індексації ціни товару і її розмір не залежить від наявності факту прострочення божником грошового зобов'язання та його періоду. Сума індексації ціни товару є: сумою збільшення ціни товару і, відповідно, частиною ціни товару, що разом із базовими цінами за специфікаціями становлять повну ціну товару; грошовим зобов'язанням відповідача перед позивачем з оплати товару. 3.2. За позовною заявою ПП «Бізон-Тех 2006» заявив до стягнення з СВК «Вільнянськ» 14 704 грн. 49 коп. процентів. Детальний розрахунок суми процентів, письмове обґрунтування початку та закінчення періоду її нарахування наведені в додатку № 3 до позовної заяви. 3.3. Підстави та документальне обґрунтування заявлених позовних вимог ПП «Бізон-Тех 2006» виклав в позовній заяві, розмір заявленої за позовною заявою суми до стягнення ПП «Бізон-Тех 2006» підтвердив документально доказами, наданими додатком до позовної заяви, а отже, вимоги за позовною заявою є нормативно-обґрунтованими та підтверджені документально. Нормативне обґрунтування позовних вимог (назви нормативно-правових актів, їх реквізити, статті, пункти тощо) ПП «Бізон-Тех 2006» наведено в позові і ними є Господарський кодекс України від 16.01.2003 року № 436- IV (із змінами та доповненнями), Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435- IV (із змінами та доповненнями) та Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 року № 1798-ХІІ (із змінами та доповненнями). Усі ці нормативно-правові акти є у вільному доступі в мережі Інтернет, зокрема, на сайт (веб-сторінці) Верховної Ради України http://rada.gov.ua/ у розділі «законодавство». 4. Щодо надання всіх документів на підтвердження узгодження з СВК «Вільнянськ» всіх істотних умов договору поставки та рішення судових інстанцій, які мають відношення до даного спору, у т.ч. договори, специфікації, накладні, акти, довіреності, рахунки на оплату та докази дати їх направлення (вручення) відповідачу, платіжні документи та інш. (належним чином засвідчені читаємі копії витребуваних документів та документів, доданих до позову - надати для справи, оригінали - для огляду). Усі письмові докази, на які посилався позивач у позові, вже надавались суду в належним чином засвідчених та читаємих копіях на підтвердження заявлених вимог, зокрема: договір поставки пестицидів № ТМ-П-68 від 02.07.2014 року, специфікація № 1 від 02.07.2014 року, видаткова накладна № ЗП9597 від 02.07.2014 року - на виконання специфікації № 1, довіреність відповідача № 45 від 02.07.2014 року, акт звірки взаєморозрахунків за договором поставки за період з 01.01.2014 року по 09.07.2014 року. Щодо надання документів на підтвердження узгодження з СВК «Вільнянськ» всіх істотних умов договору. Документом про узгодження всіх істотних умов договору є сам договір та специфікація № 1 до нього. З цих документів слідує, що сторони узгодили всі обов'язкові згідно із законодавством України суттєві умови договору поставки, а саме: предмет поставки - п. 1.1., 2.1. договору і п. 1 специфікації (назва, асортимент, кількість, ціна товару, вказані в специфікації); строк поставки та інші умови поставки - п. 4.1. - 4.3. договору і п. 2 специфікації; строк оплати товару - п. 5.1.-5.4. договору і п. 3 специфікації; строк дії договору - п. 9.1. договору. Про узгодження сторонами всіх інших суттєвих умов договору також свідчить п. 9.12. цього договору, згідно з яким: «Договір складений сторонами при повному розумінні ними його змісту, перед підписанням прочитаний ними повністю, відповідає їх волі й містить усі істотні умови, щодо яких сторони бажали домовитися. Умови договору сторони визнають розумними й справедливими». 4.3. Щодо надання рахунків: Згідно з листом Міністерства фінансів України від 27.11.2006р. № 31-34000-20-23/25136 «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», рахунок (рахунок - фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Форма рахунку (рахунку-фактури) не відноситься до типових форм, які затверджуються Держкомстатом, застосування її нормативно-правовими актами не передбачено. У договорі поставки, через невиконання якого був поданий позов, немає посилання на такий документ як рахунок; ним не передбачений обов'язок позивача його виписувати та надавати відповідачу; з його наявністю чи відсутністю не пов'язано виникнення, зміна чи припинення прав та обов'язків сторін за договором. З урахуванням цього, рахунки ПП «Бізон-Тех 2006» виписуються на прохання СВК «Вільнянськ», в одному примірнику, підписуються менеджером за яким «закріплений» клієнт-відповідач, або одним із бухгалтерів ПП «Бізон-Тех 2006», і носять вони інформаційний характер (є проханням, нагадуванням про оплату товару). Згідно з п. 5.2., 5.4. договору: «Підставою для платежу є даний договір. Покупець, здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказувати в призначенні платежу вид товару, що оплачується, реквізити (номер і дата) цього договору, а також реквізити (номер і дату) специфікації по договору (накладної, якщо специфікація не була підписана). Якщо покупець цього не. дотримується, то постачальник має право сам, на власний розсуд, визначити в рахунок якого виду товару, специфікації, договору або іншого зобов'язання зарахувати платіж покупця, незалежно від вказаного в платіжному документі призначення платежу». Відтак, надати оригінал чи копію рахунку, що надавався СВК «Вільнянськ», ПП «Бізон-Тех 2006» не має можливості (у ПП «Бізон-Тех 2006» його немає). Крім того, у своєму позові ПП «Бізон-Тех 2006» не посилався на рахунки, не додавав їх до позову. 4.4. Щодо надання судової практики в аналогічних спорах. На виконання Ухвали в цій частині ПП «Бізон-Тех 2006» наводить судову практику господарських судів всіх інстанцій в аналогічних справах, зокрема: постанова Вищого господарського суду України від 21.10.2015 року у справі № 904/1283/15 (реєстраційний № 52672075); постанова Вищого господарського суду України від 15.12.2014 року у справі № 902/673/14 (реєстраційний № 41900281); постанова Вищого господарського суду України від 26.11.2014 року у справі № 923/692/14 (реєстраційний № 41645316); постанова Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 року у справі № 916/1881/15; постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.07.2015 року у справі № 904/1283/15 (реєстраційний № 47847634), постанова Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2014 року у справі № 908/931/14 (реєстраційний № 38574540); постанова Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 року у справі № 908/1352/14 (реєстраційний № 40882310); постанові Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року у справі № 916/2673/14 (реєстраційний № 40919234), постанова Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року у справі № 923/1487/14 (реєстраційний № 42611989), а також численні рішення місцевих господарських судів майже всіх областей України. У всіх цих справах позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачів суми індексації ціни товару, ґрунтувалися на таких же умовах договору поставки, що і в цій справі, були задоволені повністю, а роздруківки даних про курси валют із веб-сторінки www.udinform.com визнані достатнім і належним доказом таких курсів валют. Судові рішення, на які посилається ПП «Бізон-Тех 2006», містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень України на веб-сторінці http://www.reyestr.court.gov.ua/. Вказані рішення наводяться ПП «Бізон-Тех 2006» з метою сприяння однаковому застосуванню господарськими судами норм матеріального права. Також ПП «Бізон-Тех 2006» просиnm звернути увагу суду на cупровідний лист ПП «Бізон-Тех 2006» (вих. № 540/15-юр від 29.10.2015 року) про надання судових рішень в аналогічних справах. 4.5. Щодо надання оригіналів документів. ПП «Бізон-Тех 2006» забезпечить явку свого уповноваженого представника в судове засідання, призначене на 01.12.215 року, з оригіналами всіх документів, на які посилався ПП «Бізон-Тех 2006» і що були витребувані судом, для можливості судом їх оглянути та дослідити під час судового засідання. Враховуючи викладене, у суду є в наявності всі документи, необхідні для правильного, повного, всебічного і об'єктивного вирішення спору по суті та ухвалення рішення. 5. Щодо надання суду усіх без виключень первинних документів та доказів на підтвердження отримання СВК «Вільнянськ» товару на суму 35 610,00 грн. і того, що СВК «Вільнянськ» взяв на себе грошові зобов'язання та в нього настав строк сплати, а у ПП «Бізон-Тех 2006», відповідно, виникло право вимагати сплати заборгованості (рахунки, специфікації, накладні, довіреності) з документальним підтвердженням наявності заборгованості відповідача у сумі 35 610,00 грн. ПП «Бізон-Тех 2006» повідомляє господарський суд, ПП «Бізон-Тех 2006» надав суду всі необхідні докази (первинні документи) додатком до позовної заяви, що мають суттєве значення для вирішення спору та необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду спору. Предметом спору по даній справі є стягнення сум боргу з оплати поставленого СВК «Вільнянськ» товару, індексації ціни товару, штрафу та процентів за прострочення з оплати товару. Як вказувалось в позові, сторони уклали договір поставки, предметом якого згідно з п. 1.1. було зобов'язання ПП «Бізон-Тех 2006» поставляти та передавати у власність СВК «Вільнянськ» товар у порядку, строки та на умовах визначених цим договором та специфікаціями до нього, а СВК «Вільнянськ» зобов'язався приймати цей товар та оплачувати його. Згідно із п. 2.1. договору поставки, найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами. Згідно із п. 4.3. договору поставки, дата (строк) поставки товару вказується в специфікаціях. Поставка товару відбувалась у відповідності з: п. 4.1. договору поставки, поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад ПП «Бізон-Тех 2006», що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2, якщо інше не буде визначено у Специфікаціях. Вказана умова поставки передбачає вибірку товару покупцем із складу постачальника в робочі дні автомобільним транспортом за свій рахунок; п. 2 специфікації, що передбачав таку ж умову поставки, як і в п. 4.1 договору поставки. Згідно із підпунктом 7.1.4 договору, відповідач зобов'язувався з'явитися за товаром у місце поставки товару, прийняти його і передати в обмін нього ПП «Бізон-Тех 2006» належним чином оформлену довіреність на отримання товару. Договором не зобов'язано ПП «Бізон-Тех 2006» видавати СВК «Вільнянськ» будь-які документи на підтвердження отримання СВК «Вільнянськ» товару, ніж видаткову накладну, що підтверджується такими умовами договору: п. 2.4. договору поставки, усі підписані представниками сторін у період дії цього договору специфікації та накладні з поставки (відпуску) покупцю пестицидів є невід'ємними частинами цього договору, навіть якщо в них немає посилання на реквізити цього договору. Умови поставок, оплати товару за ними та відповідальність покупця за прострочення оплати товару регулюється цим договором; п. 4.6. договору поставки, приймання товару за кількістю та якістю проводиться покупцем у момент одержання його від постачальника. Покупець зобов'язується перевірити кількість одиниць товару, його вагу, цілісність упаковки, пломб на ньому (якщо вони повинні бути присутніми), відповідність маркування, а також відсутність пошкоджень або ознак псування товару, а у разі їх виявлення негайно письмово заявити про це постачальнику. Усі претензії повинні бути заявлені до закінчення приймання і підписання накладної. Наявність недоліків товару (у т.ч. його упаковки) оформлюється двостороннім актом, який підписується сторонами. Після підписання покупцем накладної (при відсутності підписаного постачальником акту про недоліки/недостачу товару) приймання товару вважається таким, що відбулося, і претензії покупця не приймаються. Підписання покупцем накладної засвідчує факт передачі йому разом із товаром усієї необхідної документації, що його стосується, у тому числі документів про якість товару, інструкції з його використання та зберігання. Датою поставки (передачі) товару є дата, яка вказана в накладній. Право власності на товар (у т.ч. на тару та пакувальні матеріали) та всі ризики переходять до покупця в момент передачі йому товару; п. 4.6.7. договору поставки, якщо під час приймання товару від покупця не надійшло претензій, то товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: за кількістю (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в накладній; за якістю - відповідно до якості, вказаної в документі про якість; п. 5.1. договору поставки, покупець зобов'язується оплатити постачальнику товар у строки, вказані в специфікаціях, а також: зобов'язується сплатити постачальнику суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені цим договором. Якщо в специфікації не вказано дату (термін, строк) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника. Такий же строк оплати товару діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана специфікація і він попередньо не був оплачений покупцем. ПП «Бізон-Тех 2006», виконуючи свої договірні зобов'язання передав йому весь товар на загальну суму 35 610,00 грн. Факт поставки СВК «Вільнянськ» товару ПП «Бізон-Тех 2006» підтвердив наданою додатком до позову видатковою накладною № ЗП9597 від 02.07.2014 року на суму 35 610,00 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, якими у даному випадку виступають накладні. Накладні, які підписані з обох сторін - це первинні бухгалтерські документи, що підтверджують існування факту - здійснення господарської операції з поставки товару продавцем та отримання його покупцем, що є підставою виникнення обов'язку сплатити його вартість. На підтвердження факту поставки СВК «Вільнянськ» товару ПП «Бізон-Тех 2006» надав суду довіреність СВК «Вільнянськ» № 45 від 02.07.2014 року, а також Акт звірки взаєморозрахунків за договором поставки за період з 01.01.2014 року по 09.07.2014 року, який з боку СВК «Вільнянськ» підписаний його директором, чий підпис засвідчений відбитком печатки СВК «Вільнянськ». ПП «Бізон-Тех 2006» відзначає, що акт звірки СВК «Вільнянськ» підписаний без застережень, а в п. 3 Акту СВК «Вільнянськ» підтвердив, що ПП «Бізон-Тех 2006» свої зобов'язання з поставки товару за договором виконав повністю та належним чином. Претензій щодо ПП «Бізон-Тех 2006» стосовно виконання ним договору, стосовно кількості, асортименту та якості поставленого товару у СВК «Вільнянськ» немає. Із частини 1 статті 35 ГПК України в редакції Закону України «Про внесення зміни до статті 35 Господарського процесуального кодексу України щодо підстав звільнення від доказування» № 1226-VII від 17.04.2014 року (що набрав чинності 08.05.2014 року) слідує, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Отже, сторони визнали обставини щодо наявності простроченого СВК «Вільнянськ» боргу з оплати товару за договором поставки в сумі 35610,00 грн. (підтверджується вищевказаним актом звірки взаєморозрахунків), а тому такі обставини в силу дії ч. 1 ст. 35 ГПК України не підлягають доказуванню. А тому у ПП «Бізон-Тех 2006» відсутні інші документи, ніж ті, що були надані додатком до позову та цього супровідного листа. 6. Щодо надання доказів сплати СВК «Вільнянськ» спірної суми повністю або частково, у т.ч. на день розгляду справи (відповідні платіжні документи із зазначенням дати, суми та призначення платежу) та надання претензії на спірну суму. ПП «Бізон-Тех 2006» повідомляє, що станом на дату складання цього листа СВК «Вільнянськ» товар не оплатив ПП «Бізон-Тех 2006», навіть частково, сума основного боргу з оплати товару за договором поставки, що заявлена за позовом до стягнення, не змінилась (не погашена ні повністю, ні частково) і становить 35 610,00 грн., жодних дій на погашення заборгованості після подання позову до нього СВК «Вільнянськ» не здійснював, а тому у ПП «Бізон-Тех 2006» немає доказів виконання СВК «Вільнянськ» грошових зобов'язань за договором поставки. ПП «Бізон-Тех 2006» до позовної заяви додав всі наявні докази звернення до СВК «Вільнянськ» та листування між сторонами щодо виконання умов договору поставки. Додатково разом з даним супровідним листом ПП «Бізон-Тех 2006» надав суду докази надіслання акту звірки взаєморозрахунків від 18.11.2015 року, інших звернень до СВК «Вільнянськ» та листування по суті спору між сторонами не велось, а тому таких документів у ПП «Бізон-Тех 2006» немає. 7. Щодо надання довідки про повні банківські реквізити ПП «Бізон-Тех 2006». Банківські реквізити ПП «Бізон-Тех 2006» вказані в позовній заяві, отже, вони вже відомі суду і необхідності в подачі суду ще одного додаткового документу на підтвердження цього немає. 8. Щодо надання двостороннього акту звірки, в якому відобразити всі документи первинної бухгалтерської звітності на день розгляду справи. 8.1. ПП «Бізон-Тех 2006» повідомляє, що ПП «Бізон-Тех 2006» вже виконав цю вимогу суду, так як вона містилась і в Ухвалі Господарського суду Запорізької області від 18.08.2015 року у цій справі, про що позивачем вказано в п. 6 свого супровідного листа (вих. № 458/15-юр від 09.09.2015 року). Копії акту звірки, супровідного листа та докази їх надіслання СВК «Вільнянськ» (фіскальний чек) ПП «Бізон-Тех 2006» вже надавалися суду разом із супровідним листом, що був поданий до суду через його канцелярію та які є в матеріалах цієї справи. 8.2. Однак, 18.11.2015 року ПП «Бізон-Тех 2006» повторно на виконання Ухвали від 11.11.2015 року на адресу СВК «Вільнянськ» (вул. Пушкіна, буд. 13-А, місто Вільнянськ, Вільнянський район, Запорізька область, 70002, що є його місцезнаходженням за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) надіслав через УДППЗ „Укрпошта" цінним листом три оригінальних примірника акту звірки взаєморозрахунків від 18.11.2015 року (в якому детально та повно відображені всі операції між: сторонами з посиланням на всі первинні документи за невиконаним відповідачем договором поставки) разом з супровідним листом (вих. № 592/15-юр від 18.11.2015 року), яким запропонував СВК «Вільнянськ» підписати примірники акту звірки, один з яких надіслати на адресу ПП «Бізон-Тех 2006», а інший надати господарському суду в судове засідання на 01.12.2015 року. Копії акту звірки, супровідного листа та докази їх надіслання СВК «Вільнянськ» (фіскальний чек) надаються. Відтак, ПП «Бізон-Тех 2006» вже вдруге вжив достатніх заходів для звірки розрахунків сторонами за договором поставки. Додатково ПП «Бізон-Тех 2006» повідомляє, що суд має в матеріалах цієї справи підписаний сторонами документ про звіряння взаєморозрахунків між ними за договором поставки з посиланням на первинні документи. Цим документом є акт звірки взаєморозрахунків від 09.07.2014 року. Належним чином засвідчена копія цього акту додавалась до позовної заяви, а оригінал буде пред'явлений ПП «Бізон-Тех 2006» в судовому засіданні для його дослідження судом. До цього часу СВК «Вільнянськ» не повернув ПП «Бізон-Тех 2006» підписаний акт звірки та не надав заперечення на нього. Тому надати акт звірки, підписаний сторонами, станом на день розгляду справи в суді ПП «Бізон-Тех 2006» не може через відсутність такого документу. Оскільки зобов'язати або примусити СВК «Вільнянськ» підписати акт звірки ПП «Бізон-Тех 2006» не має можливості, то й не було необхідності направляти свого представника до СВК «Вільнянськ». До того ж, надіслання акту звірки ПП «Бізон-Тех 2006» СВК «Вільнянськ» є достатнім заходом для проведення між ними збірки розрахунків, а також для з'ясування того: бажає чи ні СВК «Вільнянськ» здійснювати таку звірку. 8.5. З моменту подання ПП «Бізон-Тех 2006» позову жодних господарських операцій між сторонами не здійснювалось, і на цей час сума основного боргу СВК «Вільнянськ» перед ПП «Бізон-Тех 2006», що заявлена за позовною заявою, не змінилась (не погашена ні повністю, ні частково) і становить 35 610,00 грн., жодних дій на погашення заборгованості після подання позову до нього » СВК «Вільнянськ» не здійснював. 9. Окремо ПП «Бізон-Тех 2006» зазначає, що він здійснив всі дії для вирішення справи по суті, а саме: в повному обсязі виконав всі Ухвали суду від 18.08.2015 року, від 14.09.2015 року та від 11.11.2015 року, надав господарському суду всі без виключення витребувані документи, необхідні пояснення для всебічного розгляду справи; підстави, нормативне та документальне обґрунтування і обґрунтовані розрахунки суми індексації ціни товару, штрафу та процентів, посилання на докази в обґрунтування позовних вимог позивач докладно виклав в позовній заяві, додатках до неї; розмір заявленої за позовною заявою суми до стягнення позивач підтвердив документальними доказами, наданими додатком до позовної заяви та супровідних листів на виконання ухвал господарського суду.

СВК «Вільнянськ» надав суду відзиви на первісну позовну заяву, де вказав наступне: СВК «Вільнянськ» заперечує проти первісних позовних вимог, у зв'язку з наступними обставинами: Так, дійсно 02.07.2014р. між ПП «Бізон-Тех 2006» і СВК «Вільнянськ» був укладений договір поставки пестицидів № ТМ-П-68 від 02.07.2014р., за умовами якого, у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором і специфікаціями до нього, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця насіння для сівби, а покупець зобов'язується приймати цей товар і оплачувати його. ПП «Бізон-Тех 2006» заявлено до стягнення суму 89633 грн. 86 коп., яка складається з 35610,00 грн. основного боргу, 28636 грн. 37 коп. індексації ціни товару, 10683,00 грн. штрафу, 14704 грн. 49 коп. процентів. СВК «Вільнянськ» не погоджується із сумою нарахування індексації ціни товару, з огляду на наступне. Так, в п.5.1 договору зазначено, що покупець зобов'язується оплатити постачальнику товар у строки, вказані у специфікаціях, а також зобов'язується сплатити постачальнику суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені цим договором. В п.7.1.1 договору зазначено, що покупець зобов'язується оплатити товар (у т.ч. оплатити суму індексації ціни товару) в порядку, строки та в розмірах згідно з договором та специфікаціями. В п.7.1.3 договору зазначено, що покупець зобов'язується перед здійсненням будь-якого платежу в оплату товару провести його індексацію в порядку, визначеному цим договором. Детальний порядок індексації сум платежів зазначений в пунктах 5.6 - 5.6.7 договору. Зокрема, в п.5.6 договору зазначено, що у зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в день складання специфікацій, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП - сума платежу за товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого НБУ на дату складання специфікації. Якщо на якусь дату НБУ не встановлений офіційний курс гривні до долару США, то сторони беруть офіційний курс гривні до долару США встановлений НБУ в найближчий до такої дати попередній день. Вищевказані умови договору поставки про індексацію ціни товару суперечать вимогам чинного законодавства України та істотним чином порушують права СВК «Вільнянськ» (у зв'язку із значним економічно необґрунтованим завищенням ціни товару внаслідок такої індексації). Цей висновок випливає, виходячи з наступного. Як зазначено в ч.1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. В даному випадку сторони в пункті 2.1 договору передбачили, що найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказується в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами. Сторонами підписана специфікація № 1 від 02.07.2014р. до договору поставки на загальну суму 35610,00 грн. Зміст п.5.6 договору свідчить про те, що він стосується порядку оплати товару - індексації платежів за договором поставки насіння, у зв'язку із зростанням курсу долару до гривні з моменту складання специфікації до моменту складання позовної заяви. СВК «Вільнянськ» вважає, що встановлення такого порядку розрахунків не є зміною ціни договору після його укладення у розумінні цивільного законодавства. Вказаними положеннями договору сторони обумовили не порядок зміни ціни на товар, що був переданий покупцю, а зміну розміру платежу, який по своїй природі є способом проведення розрахунків. Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. Сторони не передбачили умовами договору поставки пестицидів № ТМ-П-68 від 02.07.2014р. порядок зміни цін на товар, що свідчить про відсутність підстав для застосування положень частини 3 статті 691 Цивільного кодексу України. Корегування постачальником суми боргу згідно п.5.6, п.п.5.6.1 договору у зв'язку зі зміною Нацбанком України курсу гривні до долара США є безпідставним, оскільки таке коригування суперечить нормам ст. 99 Конституції України та п. 1 постанови Кабінет)' Міністрів України від 18.12.1998 року № 1998 "Про удосконалення порядку формування цін". Згідно зі ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня. В пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 року № 1998 "Про удосконалення порядку формування цін" визначено, що формування, встановленні та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Вважати під час формування цін обґрунтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни. Порядок перерахунку регульованих цін (тарифів) на товари і послуги, встановлені не у національній грошовій одиниці, визначено у додатку до постанови КМУ від 18.12.1998 року № 1998. Відповідно до визначення наданого у наказі Державного комітету статистики України від 24.10.2011р. № 268 "Про затвердження Методики розрахунку індексів цін у сільському господарстві та індексів фізичного обсягу реалізованої сільськогосподарської продукції" індекс цін це відносний показник, що характеризує зміну середніх цін реалізації сільськогосподарської продукції у часі (індекс динаміки). Індекс цін є показником, який характеризує інфляційні процеси в економіці країни і використовується для вирішення питань державної політики, аналізу і прогнозу цінових процесів в економіці, перегляду розмірів грошових доходів та мінімальних соціальних гарантій населення, рішення правових спорів тощо. Як вже зазначалось, вказівка в договорі поставки пестицидів на індексацію ціни товару з прив'язкою до курсу долара до гривні, не може вважатися як зміна ціни товару. По-перше, як зазначено у ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. В даному випадку сторони в пункті 5.2 договору передбачили, що оплата товару здійснюється покупцем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. Підставою для платежу є даний договір. В специфікації до договору поставки пестицидів ціна товару визначена сторонами виключно в гривнях. По-друге, реалізований ПП «Бізон-Тех 2006» СВК «Вільнянськ» товар не придбавався за долари США. Аналогічної правової позиції притримується і Вищий господарський суд України постанова від 24.12.2009р. у справі № 16/76, постанова від 14.07.2011р. у справі № 9/17-09), а також Верховний Суд України (постанова від 04.07.2011р. у справі № 12/149). В цій постанові Верховний Суд України зазначив, що положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіж на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти. В договорі поставки пестицидів грошові зобов'язання в іноземній валюті чи в грошовому еквіваленті іноземної валюти не визначалось. Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. За змістом ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. З огляду на суперечність пунктів 5.1, 5.6, 5.6.1, 5.6.2, 5.6.3, 5.6.4, 5.6.5, 5.6.6, 5.6.7, 7.1.1, 7.1.3 договору поставки пестицидів №ТМ-П-68 від 02.07.2014р. вимогам чинного законодавства (ст. 99 Конституції України, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 року № 1998 "Про удосконалення порядку формування цін", наказу Державного комітету статистики України від 24.10.2011р. № 268 "Про затвердження Методики розрахунку індексів цін у сільському господарстві та індексів фізичного обсягу реалізованої сільськогосподарської продукції") в частині індексації ціни товару, вказані пункти договору мають бути визнані недійсними судом. Відповідну вимогу заявлено СВК «Вільнянськ» у зустрічній позовній заяві. Таким чином, підстави для стягнення суми 28636 грн. 37 коп. індексації ціни товару - відсутні. Щодо позовних вимог про стягнення суми 10683,00 грн. штрафу, то слід зазначити наступне. За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Як зазначено в ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦК України, ст. 7 та ч. 2 ст. 175 ГК України особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно, ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. При цьому, як зазначено ст.ст. 217, 218 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування ,яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. А підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. При цьому, застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Відповідно до ч. 2. ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Отже, цивільне або господарське правопорушення має певний склад, елементами якого є: протиправна поведінка; наявність шкоди (збитків), які були завдані; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою (збитками), які були завдані; вина правопорушника. Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявність інших обставин, які мають істотне значення. Пунктом 3 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. При цьому, відповідно до листа - роз'яснення Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" слід врахувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником. Згідно п. 2.4 Постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 року розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду. У вирішенні пов'язаних з цим питань господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з подальшими змінами), а також в абзацах першому - четвертому пункту 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами). Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Вина відповідача в простроченні здійснення платежів за товар викликана об'єктивними причинами, зокрема, тяжким фінансовим становищем. При цьому, ПП «Бізон-Тех 2006» не доведено жодними доказами наявності в нього збитків внаслідок затримки оплати товару. Таким чином, СВК «Вільнянськ» вважає, що заявлені до стягнення штрафні санкції мають бути зменшені судом до суми 100 грн. Щодо позовних вимог про стягнення суми 14704,. 49 процентів, то слід зазначити наступне. 48 процентів були нараховані ПП «Бізон-Тех 2006» за період з 02.10.2014р. по 11.08.2015р. ПП «Бізон-Тех 2006» визначив, що кількість днів прострочення становить 314 днів. Проте, за період з 02.10.2014р. по 11.08.2015р. кількість днів прострочення становить 313 днів. Таким чином, ПП «Бізон-Тех 2006» в формулу розрахунку поставлені невірні вихідні дані, що призвело до невірних результатів. На підставі викладеного, СВК «Вільнянськ» керуючись ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, просить суд у задоволенні позовних вимог ПП «Бізон-Тех 2006» про стягнення суми 28636 грн. 37 коп. індексації ціни товару, 10583,00 грн. штрафу, 14704 грн. 49 коп. процентів - відмовити.

ТОВ «Бізон-Тех 2006» надав суду відзиви на зустрічну позовну заяву № 480/15юр від 24.09.2015р., в яких вказав наступне: ПП «Бізон-Тех 2006» розглянув позовну заяву (зустрічну) СВК «Вільнянськ» від 09.09.2015 року за вих. № 80 про визнання частково недійсним договору поставки пестицидів № ТМ-П-68 від 02.07.2014 року (далі - договір), який було укладено між СВК «Вільнянськ» як покупцем та ПП «Бізон-Тех 2006», як постачальником. Суть зустрічного позову зводиться до того, що, на думку СВК «Вільнянськ», підпункти 5.6.1. - 5.6.6., 7.1.1., 7.1.3. і пункти 5.1., 5.6. Договору є недійсними у зв'язку з тим, що вони начебто не відповідають вимогам закону, а саме: ст. 99 Конституції України, ч. 1 ст. 533, ч. 1 і 3 ст. 691, ч. 1 і 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, постанові Кабінету Міністрів України № 1998 від 18.12.1998 року «Про удосконалення порядку формування цін», наказу Державного комітету статистики України від 24.10.2011 року № 268 «Про затвердження Методики розрахунку індексів цін у сільському господарстві та індексів фізичного обсягу реалізованої сільськогосподарської продукції». ПП «Бізон-Тех 2006» відхиляє позовні вимоги позивача повністю з таких підстав. 1. 02.07.2014 року між ПП «Бізон-Тех 2006» і СВК «Вільнянськ» було укладено договір поставки пестицидів № ТМ-П-68 (далі - договір поставки). Згідно з п. 1.1 договору поставки, у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором та специфікаціями до нього, ПП «Бізон-Тех 2006» (постачальник за договором) зобов'язався поставляти та передавати у власність СВК «Вільнянськ» (покупець за договором) пестициди (засоби для захисту рослин) та мікродобрива (далі - товар), а СВК «Вільнянськ» зобов'язався приймати цей товар та оплачувати його. Згідно з п. 2.1 договору поставки, найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в специфікаціях до договору поставки, що є невід'ємними його частинами. До договору поставки між сторонами було підписано специфікацію № 1 від 02.07.2014 року на поставку товару на суму 35610,00 грн. Договір поставки (кожна його сторінка) і специфікації до нього до нього підписувались директором СВК «Вільнянськ» ОСОБА_3, підпис якого скріплено печаткою СВК «Вільнянськ». Крім того, що СВК «Вільнянськ» і ПП «Бізон-Тех 2006» уклали договір поставки, вони також вчинили дії на його виконання. Так, ПП «Бізон-Тех 2006» зобов'язання за договором поставки були виконані повністю і належним чином (своєчасно передано СВК «Вільнянськ» увесь товар на загальну суму 35 610,00 грн.), а СВК «Вільнянськ» не виконано навіть частково. 2. Доводи ПП «Бізон-Тех 2006», що підтверджують правомірність підпунктів 5.6.1. - 5.6.6., 7.1.1., 7.1.3. і пунктів 5.1., 5.6. Договору. 2.1. Щодо можливості та правомірності встановлення в договорах поставок умов, що передбачають зміну (у т.ч. і збільшення) ціни товару та обов'язок покупця сплатити змінену ціну товару (у т.ч. доплатити суму збільшення ціни товару). 2.1.1. Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Таке ж за змістом визначення дається і купівлі-продажу майна у ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Вказана грошова сума в договорах поставки називається ціна товару. Відповідно до ч. 1 ст. 189 ГК України: «Ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування». Відповідно до ст. 190 ГК України: «Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах -також: за рішенням суб'єкта господарювання». ПП «Бізон-Тех 2006» відзначає, що товаром за договором були пестициди в препаративних формах і на цей товар державні регульовані ціни не встановлюються. Він продається за вільними цінами. Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України: «Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін». Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України: «Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом». Відтак, чинним законодавством України передбачено, і це беззаперечно, що договір може містити умови, що передбачають зміну (у т.ч. збільшення) ціни товару і обов'язок боржника сплатити кредитору змінену (у т.ч. збільшену) ціну товару (тобто доплатити суму збільшення ціни товару). Законодавство України, у т.ч. ст. 265, 190 ГК України, ст. 632 і 655 ЦК України, не містять імперативу про те, що ціна товару в договорі повинна бути тільки фіксованою, тобто такою, що не може бути зміненою після укладення договору. 2.1.2. Частиною 4 ст. 179 ГК України закріплено один з основних принципів законодавства - „свобода договору", що визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Аналогічні положення містять і норми Цивільного кодексу України, які визначають, що в Україні діє принцип свободи договору (ст. 3 ЦК України), тобто вільне волевиявлення учасників правовідносин щодо встановлення умов договору за взаємною згодою; сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (ст. 627 ЦК України); зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст. 628 ЦК України); сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами (ч. 2 ст. 6 ЦК України); сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ч. 3 ст. 6 ЦК України). Користуючись можливістю та правами наданими вищевказаними нормами, а також принципом свободи договору, сторони в пунктах 5.1., 5.6. договору і в його підпунктах 5.6.1 - 5.6.6., а також в підпунктах 7.1.1, 7.1.3. за взаємною згодою передбачили, що: - ціна товару за договором є такою, що збільшується шляхом індексації покупцем сум платежів за товар на певний індекс, який вираховується у порядку, передбаченому договором, на підставі таких показників: курсу продажу долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує дню оплати товару, і курсу цієї валюти на дату укладення специфікацій; - і обов'язок покупця (який є позивачем у цій справі) проіндексувати на індекс, що вираховуються згідно з договором, суми своїх платежів в оплату товару і сплатити ПП «Бізон-Тех 2006» проіндексовані (тобто збільшені) платежі за товар. Різниця між сумою проіндексованих платежів (тобто збільшеною ціною товару) і сумою платежів, вказаних в специфікаціях (тобто ціною товару, вказаною в специфікаціях), є сумою індексації (тобто збільшення) ціни товару за договором. 2.1.3. Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України: «Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару». ПП «Бізон-Тех 2006» звертає увагу суду, що законодавцем в цій статті вказано, що підлягає сплаті не просто „ціна товару", а «повна ціна». Застосувавши в цій нормі термін «повна» ціна, законодавець мав на увазі, що в договорі може бути вказана і неповні, тобто базові ціни товару. Саме базові (неповні) ціни і були визначені сторонами в специфікаціях до договору, що підтверджується таким. Згідно з п. 5.6. договору: «Ціна товару, що вказана в специфікаціях, визначена на дату їх складання». Згідно з п. 5.1., пп. 7.1.1., 7.1.3. договору, Покупець зобов'язався оплатити товар (у т.ч. сплатити суму індексації ціни товару), для чого зобов'язався перед здійсненням будь-якого платежу провести його індексацію в порядку, визначеному договором. У пункті 3 кожної зі специфікацій до договору також вказано, що суми платежів підлягають індексації згідно з договором. Відповідно до п. 9.3 договору: «Договір є виконаним покупцем, коли покупцем виконанні всі обов'язки, передбачені договором, у т.ч. сплачена сума індексації ціни товару». У п. 5.6. договору сторони встановили, що якщо товар буде оплачуватися покупцем не в день складання специфікацій, то всі суми платежів покупця постачальнику за товар підлягають індексації. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП - сума платежу за товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання специфікації (вказується в специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання специфікації. Отже, за умовами договору повна ціна товару складається з: ціни товару, що визначена в специфікаціях (тобто базової ціни), і з суми індексації ціни товару, що нараховується в порядку, передбаченому п. 5.6. договору і його підпунктами 5.6.1 - 5.6.6. Згідно з пп. 5.6.6. договору: «Зобов'язання покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару». Для розрахунку суми індексації сторони в підпункті 5.6.1. договору поставки визначили, що для показника К2 вони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник АSК на веб-сторінці www.udinform.com) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки www.udinform.com. Згідно з пп. 5.6.2. договору, у день здійснення платежу покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку з збоку постачальника, проводить його індексацію у вищевстановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП. Згідно з п. 5.6.4 договору, при зверненні Постачальника до суду з позовною заявою про стягнення з покупця заборгованості за цим договором, суми прострочених і несплачених покупцем платежів індексуються у вищевказаному порядку, але показник К2 для них визначається станом на дату складання позовної заяви постачальником про стягнення із покупця заборгованості за цим договором. Якщо показник К2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації ціни товару не проводиться. Відтак, пункт 5.6 договору і його підпункти 5.6.1 - 5.6.6. містять умови, що передбачають чітко визначений за настання певних обставин порядок та спосіб розрахунку нової ціни товару шляхом індексації сум платежів за товар, що заздалегідь погоджений сторонами в договорі, що дозволяє ним без додаткових домовленостей, переговорів, укладання додаткових угод тощо, відразу визначити нову ціну товару та новий розмір плати за неї (доплату до базової, первинної ціни договору). 2.1.4. Враховуючи принцип свободи договору та відсутність на це законодавчих обмежень (імперативу), передбачений договором порядок збільшення ціни товару, в залежності від показників певних курсів валют на певні дати, може передбачатися сторонами в договорах поставок. Крім того, законодавство України не встановлює обов'язкового, вичерпного переліку показників залежно від яких ціна товару підлягає зміні, у т.ч. збільшенню. Це можуть й інші обставини, окрім передбачених ч. 3 ст. 691 ЦК України, якщо сторони в договорі домовились про них. Про це додатково ще буде вказано далі. Сторони договору «збільшення» ціни товару назвали «індексацією» тільки тому, що платіж за товар (основний борг) збільшується на певний індекс, який сторони вираховують у порядку встановленому договором. Збільшення курсу продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, і внаслідок цього збільшення індексу який збільшує ціну товару, - це об'єктивний фактор, на який постачальник не може вливати. А, відтак, постачальник не може впливати на розмір суми індексації ціни товару, яку повинен сплатити покупець. Збільшення ціни товару за договором не пов'язано з суб'єктивним фактором або дією сторони договору. Також ПП «Бізон-Тех 2006» відзначає, що якщо б позивач оплачував товар у день складання специфікацій, то він би його оплачував за первинними, базовими цінами (без суми індексації ціни товару), про що вказано в договорі. Тобто в цьому випадку договором не передбачено ніяких доплат для покупця. Вибір умов оплати товару належав і належить виключно покупцеві (тобто позивачу). Саме він просив відстрочку платежів за товар і відповідно погодився з тим, що в майбутньому ціна на товар може бути більшою і прийняв на себе цей комерційний ризик. Але при цьому ПП «Бізон-Тех 2006» відзначає, що якщо в період відстрочення міжбанківський курс продажу доларів США за гривні порівняно з таким курсом на дату укладення специфікації не зросте, то доплати не буде. СВК «Вільнянськ» ніхто не примушував чекати з оплатою товару до тих пір, поки не зростуть відповідні курси, або одержувати товар у відстрочку. У СВК «Вільнянськ» була можливість і вибір: оплатити товар відразу в момент його одержання або в договірні строки (до кінця року в якому одержувався товар), коли міжбанківський курс продажу доларів США до гривні не відрізнявся від відповідного курсу на дату підписання специфікацій. Також ПП «Бізон-Тех 2006» відзначає, що з кінця 2013 року відбулось поступове зростання курсу продажу доларів США, а не різке, відразу до показників, що склались зараз. І у зв'язку з нестабільною ситуацією на валютному ринку та ймовірністю подальшого зростання курсу продажу доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку починаючи з кінця 2013 року позивач повинен був приймати всі заходи з повного розрахунку за товар. Про те, що з кінця 2013 року відбувалось підвищення готівкового та міжбанківського курсу продажу доларів США за гривні, що тягне за собою індексацію (збільшення) ціни товару, позивач знав, оскільки це загальновідомі факти. ПП «Бізон-Тех 2006» впевнений, що всім зрозуміло, що навпаки, було б несправедливим, якщо б СВК «Вільнянськ» мав би розраховуватися за товар у 2015 році за цінами 2014 року. У пункті 9.12. договору сторони вказали, що: «Умови договору його сторони визначають розумними та справедливими», що: «Договір складений сторонами при повному розумінні ними його змісту, прочитаний ними ....». Тобто позивач підписуючи Договір сам підтвердив, що йому зрозуміло всі його умови, у т.ч. наявність такого обов'язку як сплата постачальнику проіндексованої (тобто збільшеної) суми платежів за товар, порядок вирахування індексу на який збільшуються платежі за товар тощо. Вищенаведеним підтверджується те, що п. 5.6. договору і його підпункти відповідають передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності. Вищевикладеним спростовуються й твердження СВК «Вільнянськ» про несправедливість, невигідність для нього цих умов договору. Наявність в договорі умови про індексацію (тобто збільшення) сум платежів за товар обумовлена тим, що відповідач також повинен розраховуватися за товар зі всіма своїми постачальниками, без виключення, виходячи із середнього міжбанківського курсу продажу доларів США за гривні на момент проведення розрахунків з ними, або вимушений купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку для розрахунків з постачальниками-нерезидентами по вед-контрактам. ПП «Бізон-Тех 2006» не може одержувати грошей за товар менше ніж сам сплачує за нього. Крім того, ПП «Бізон-Тех 2006» ще потрібно покривати витрати, пов'язані з доставкою та зберіганням товару, інші накладні витрати (паспортизація транспорту, складів, персоналу). 2.2. Щодо поширення вищевказаних статей Цивільного кодексу України на договірні правовідносини з поставки товару між суб'єктами господарювання. Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України: «Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом». Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України: «Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів». Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України: «До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін». Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України: «До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу». Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України: «До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом». 2.3. Відповідність договору та його положень іншим вимогам законодавства. 2.3.1. Пункт 5.6 договору та його підпункти 5.6.1 - 5.6.6., а також їх виконання, не порушують вимоги законодавства України щодо валюти грошових зобов'язань, у т.ч. ст. 99 Конституції України та ч. 1 ст. 533 ЦК України, на які посилався СВК «Вільнянськ», що підтверджується таким. Відповідно до ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня. Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення», ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України. Відповідно до ч. 2 ст. 189 ГК України, ціна зазначається в договорі у гривнях. Відповідно до ч. 2 ст. 198 ГК України, грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Жодна з цих статей умовами договору порушена не була, оскільки: ціна товару зазначена в специфікаціях (п. 1) саме в гривнях і в подальшому саме в гривнях відображена в первинних документах; виконання грошових зобов'язань з оплати товару за договором (як в частині сплати базової ціни за специфікаціями, так і сплати суми індексації ціни товару) передбачена також саме в гривнях (п. 5.2. договору). Ціна товару в іноземній валюті ні договором, ні специфікаціями не передбачена, як і не передбачено виконання СВК «Вільнянськ» грошових зобов'язань в іноземній валюті. 2.3.2. Відсутні й інші підстави для визнання договору (або окремих його частин) недійсним або неукладеним. Договір був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що підтверджується доказами про його виконання. На підставі договору ПП «Бізон-Тех 2006» поставив СВК «Вільнянськ» товар, а СВК «Вільнянськ» порушив умови договору і не розрахувався із ПП «Бізон-Тех 2006», внаслідок чого ПП «Бізон-Тех 2006» було подано позов до СВК «Вільнянськ» про стягнення основного боргу, суми індексації ціни товару та неустойки, що на сьогоднішній день розглядається в Харківському апеляційному господарському суді. 3. Заперечення ПП «Бізон-Тех 2006», що підтверджують безпідставність доводів СВК «Вільнянськ» в зустрічній позовній заяві. 3.1. Щодо безпідставності доводу СВК «Вільнянськ» про те, що умови п. 5.1., п. 5.6. договору та його підпунктів, підпунктів 7.1.1., 7.1.3 суперечать постанові Кабінету Міністрів України № 1998 від 18.12.1998 року «Про удосконалення порядку формування цін», оскільки формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. 3.1.1. Постановою Кабінету Міністрів України № 1998 від 18.12.1998 року «Про удосконалення порядку формування цін» (далі - Постанова КМУ) дійсно суб'єктам підприємництва приписувалось встановлювати ціни і тарифи виключно у національній валюті України. Проте, з 01.01.2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року, який дозволив сторонам договорів визначати навіть грошовий еквівалент зобов'язання (тобто ціну товару, послуг тощо) в іноземній валюті, у т.ч. у доларовому еквіваленті. Про це вказано в частині 2 статті 524 ЦК України, згідно з якою: «Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті». Згідно з частиною 3 ст. 533 ЦК України: «Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом». Вказані статті ЦК України поширюються і на господарські відносини суб'єктів господарювання і на їх господарські договори в силу ч. 1 ст. 175, ч. 7 ст. 179 ГК, ч. 6 ст. 265, ч. 1 ст. 193 ГК України. Відтак, чинне законодавство України, у т.ч. ЦК і ГК України, забороняють лише встановлення цін в іноземній валюті на території України та використання іноземної валюти як засобу платежу в розрахунках між резидентами за внутрішніми договорами. Те, що вищевказані вимоги законодавства договором не порушуються, відповідач вже вказував вище в цьому відзиві. Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 4 ЦК України: «Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону». 3.1.2.В актах Верховного Суду України та Вищого господарського суду України та в їх судових рішеннях також визнається можливість і правомірність дій сторін із встановлення в договорах грошового еквівалента зобов'язання (зокрема, ціни товару) в іноземній валюті. Про це, зокрема, свідчать: підпункт 1.1 та пункт 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», згідно з яким: Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку»; пункт 10 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/767/2013 від 29.04.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» згідно з яким: «Вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, однак унеможливлює урахування розрахованого Державним комітетом статистики України індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов'язаних із знеціненням валюти боргу, оскільки офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти (див. постанову Вищого господарського суду України від 31.01.2012 у справі № 18/113-53/81)»; постанови Верховного Суду України від 20.02.2012 року у справі № 6-93цс11 (реєстраційний № 22207353 в Єдиному державному реєстрі судових рішень); від 07.07.2011 року у справі № 3-62гс11 (реєстраційний № 17774130); від 27.03.2012 року у справі № 3-14гс12 (№ 55/440) (реєстраційний № 22547676); від 26.12.2011 року у справі № 3-141гс11 (№ 16/23пд/2011) (реєстраційний № 21193516). У деяких своїх документах вони зазначають лише те, що діюче законодавство забороняє тільки використання іноземної валюти як засобу платежу в розрахунках між резидентами за внутрішніми договорами. Таким чином, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на визначення в договорі грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті. 3.1.3. ПП «Бізон-Тех 2006» звертає увагу, що ціна товару в договорі визначалась сторонами в національній валюті України - в гривнях і не визначалась навіть в грошовому еквіваленті в іноземній валюті, тому вищевказана Постанова КМУ не поширюється на договір та його умови. При цьому, як вже вказувалось вище, ні Постанова КМУ, ні законодавство України не містять жодних обмежень або заборон на встановлення в договорі порядку та способу збільшення ціни товару на певний індекс, розмір якого залежить від зміни курсів продажу іноземної валюти за гривні на певні дати. Досягнута сторонами згода в договорі (п. 5.6 і його підпункти) про зміну обумовленої ціни у визначених ними випадках та визначення способу перегляду ціни відповідно до формули не суперечить чинному законодавству, оскільки воно не містить прямого чи опосередкованого застереження про недійсність такої домовленості. 3.2. Щодо безпідставності доводу СВК «Вільнянськ» про те, що ПП «Бізон-Тех 2006» реалізований СВК «Вільнянськ» товар не придбавався за долари США, а отже немає підстав для виникнення в СВК «Вільнянськ» обов'язку зі сплати суми індексації ціни товару. Як вже вказувалось вище, обов'язок зі сплати суми індексації ціни товару за умовами договору не залежить від того: чи є товар імпортний, чи придбаний він за іноземну валюту, зокрема, за долари США. А, відтак, оскільки застосування п. 5.6. договору і його підпунктів від цих обставин не залежало, ПП «Бізон-Тех 2006» не повинні доводитися, зокрема, такі обставини як: чи є товар за договором імпортний, чи придбаний він за іноземну валюту тощо. ПП «Бізон-Тех 2006» відзначає, що вказаний довід СВК «Вільнянськ» ніяким чином не стосується питання недійсності п. 5.6. договору і його підпунктів. Крім того, хоч це для вирішення спору і не є необхідним, але ПП «Бізон-Тех 2006» відзначає, що увесь товар, що поставлений ПП «Бізон-Тех 2006», є імпортним, і ніколи не вироблявся і не виробляється на території України. Але на встановлений сторонами порядок індексації ціни товару впливають чинники, що визначені договором, а не те чи придбавався він за долари США. 3.3. Щодо безпідставності доводу СВК «Вільнянськ» про поширення ч. 3 ст. 691 ЦК України, якою передбачено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати, тощо), на умови договору. Частиною 3 ст. 691 ЦК України, на яку посилається СВК «Вільнянськ», передбачено, що: «Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару». Зі змісту ч. 3 ст. 691 ЦК України слідує, що такі показники як собівартість, затрати тощо повинні доводитися стороною тільки, якщо вони і їх зміна передбачені умовами договором купівлі-продажу як підстава для зміни ціни. Договір не містив подібних умов і вимог, не пов'язував зміну ціни на товар із зміною показників, вказаних в ч. 3 ст. 691 ЦК України. Відтак, ПП «Бізон-Тех 2006» не повинен доводити зміну (зростання) таких показників як собівартість, затрати тощо, співвідношення цих показників на певні періоди. Договором передбачені зовсім інші показники, що впливали на збільшення ціни товару. Договором передбачено збільшення (за договором це названо «індексація») суми платежів на певний індекс, який вираховується шляхом ділення курсу продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день (у разі, якщо платежів не було і постачальник звернувся до суду, то цей курс визначається на дату складання позовної заяви) на офіційний курс НБУ гривні до долару США на дату укладання специфікацій (п. 5.6., пп. 5.6.4. договору). Крім того, ПП «Бізон-Тех 2006» відзначає, що ні ст. 691 ЦК України, не інше законодавство України не містить переліку показників (приблизного або вичерпного) залежно від яких ціна товару підлягає зміні, у т.ч. збільшенню. Це можуть й інші обставини, окрім передбачених ч. 3 ст. 691 ЦК України, якщо сторони в договорі домовились про них. 3.4. Щодо безпідставності доводу СВК «Вільнянськ» про те, що оспорюванні положення договору щодо індексації суми платежів обумовлюють не порядок зміни ціни на товар, а зміну розміру платежу, який по своїй правовій природі є способом проведення розрахунків. Платіж за договором поставки - це операція з перерахування (або дія з передачі) грошей як оплата ціни товару, а розмір плати за товар (тобто сума платежу) - це і є ціною цього товару (або частиною ціни товару за Договором в залежності від суми здійсненого платежу). Відповідно до ч. 1 ст. 189 ГК України: «Ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування». А, відтак, індексація (збільшення) сум платежів - це і с індексацією (збільшенням) ціни товару. Різниця між сумою проіндексованих платежів (тобто збільшеною ціною товару) і сумою платежів, вказаних в специфікаціях (тобто ціною товару, вказаною в специфікаціях), є сумою індексації (тобто збільшення) ціни товару за договором. Згідно з пп. 5.6.6. договору: «Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару». 3.5. Щодо безпідставності доводу СВК «Вільнянськ» про те, що умови договору суперечать наказу Державного комітету статистики України від 24.10.2011 року № 268 „Про затвердження Методики розрахунку індексів цін у сільському господарстві та індексів фізичного обсягу реалізованої сільськогосподарської продукції" (далі - Наказ); що цей Наказ і затверджена ним методика, а також визначене ними поняття «індекс цін», поширюється на умови договору. Відповідно до преамбули Наказу, ним відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну статистику» затверджена Методика задля забезпечення методології складання статистичної інформації. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про державну статистику», статистична методологія є основою для проведення статистичних спостережень, у тому числі створення і ведення реєстрів респондентів статистичних спостережень та складення звітно-статистичної документації, і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики. Згідно з преамбулою Методики, основними користувачами методики є фахівці органів державної статистики. Методику можуть використовувати також фахівці інших міністерств і відомств, наукових установ тощо. Визначення індексів за Методикою є важливим для оцінки стану та тенденцій розвитку сільськогосподарських товаровиробників, вироблення макроекономічної державної політики з урахуванням інтересів аграрного сектору, проведення міжнародних співставлень. Таким чином, вказаний Наказ і затверджена ним Методика не поширюються на умови договору, на порядок індексації сум платежів за товар, на порядок збільшення ціни товару, а останній не суперечить їм. 3.6. Щодо посилання позивачем на судову практику, що нібито підтверджує його доводи про недійсність умов договору. В обґрунтування неможливості зміни ціни товару у зв'язку зі зміною курсу долару США СВК «Вільнянськ» послався на позицію Вищого господарського суду України в постанові від 14.07.2011 року у справі № 9/17-09. Але постановою від 14.07.2011 у справі № 9/17-09 Вищий господарський суд України залишив без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про стягнення курсової різниці, вказавши, що в договорі сторони обумовили не порядок зміни ціни на товар, що був переданий СВК «Вільнянськ», а зміну розміру платежу, який по своїй природі є способом проведення розрахунків, сторони не передбачили умовами договору порядок зміни цін на товар, що свідчить про відсутність підстав для застосування положень частини третьої статті 691 ЦК України. Тобто в цій справі Вищий господарський суду України не визнавав умови договору поставки недійсними. У даному ж випадку ч. 3 ст. 691 ЦК України не повинна застосовуватися, оскільки в договорі не іде мова про курсову різницю, і головне не відомо як саме сформульоване у справі № 9/17-09 договірні умови про порядок зміни ціни. У п. 5.6.6. договору чітко вказано, що індексація (збільшення) сум платежів - це і є індексацією (збільшенням) ціни товару, а пункт 5.6 договору і його підпункти 5.6.1 - 5.6.6. містять умови, що передбачають чітко визначений за настання певних обставин порядок та спосіб розрахунку нової ціни товару шляхом індексації сум платежів за товар, що заздалегідь погоджений сторонами в договорі, що дозволяє ним без додаткових домовленостей, переговорів, укладання додаткових угод тощо, відразу визначити нову ціну товару (доплату до базової, первинної ціни договору). У справі № 16/76 Вищий господарський суд України у своїй постанові від 24.12.2009 року не визнавав умови договору недійсним. Він погодився з висновками судів попередніх інстанцій у відмові в задоволенні позовних вимог про стягнення курсової різниці, оскільки курсова різниця за умовами договору підлягає обрахуванню, враховуючи офіційний курс НБУ долару США до гривні, на дату підписання договору та на дату оплати, а факту оплати не існує. Навпаки судовою практикою ВГСУ та ВСУ підтверджується правомірність включення до договорів поставок умов про збільшення ціни товару залежно від збільшення показників курсів валют. 4. Правомірність умов договору, у т.ч. його умов про збільшення ціни товару залежно від збільшення показників курсів валют, та правомірність заявлених СВК «Вільнянськ» позовних вимог про стягнення суми індексації ціни товару також підтверджується й судовою практикою господарських судів всіх інстанцій в аналогічних справах, зокрема: постановою Верховного Суду України від 16.05.2011 року у справі № 3-30гс11 (№ 32/242-32/243- 32/244-32/245) (реєстраційний № 16938296 в Єдиному державному реєстрі судових рішень); постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2014 року у справі № 902/673/14 (реєстраційний № 41900281); постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2014 року у справі № 923/692/14 (реєстраційний № 41645316); постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2014 року у справі № 908/931/14 (реєстраційний № 38574540); постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 року у справі № 908/1352/14 (реєстраційний № 40882310); постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року у справі № 916/2673/14 (реєстраційний № 40919234); постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 року у справі № 916/1881/15. У всіх цих справах позовні вимоги відповідача про стягнення з боржників суми індексації ціни товару, ґрунтувалися на таких же умовах договору поставку, що і в цій справі, були задоволені повністю, а роздруківки даних про курси валют із веб-сторінки www.udinform.com визнані достатнім і належним доказом таких курсів валют. Судові рішення, на які посилається ПП «Бізон-Тех 2006», містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень України на веб-сторінці www.reyestr.court.gov.ua. Відповідно до п. 30 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. № 740, доступ до судових рішень здійснюється безоплатно через офіційний веб-портал судової влади України в Інтернеті. Наведене вище свідчить про безпідставність вимог СВК «Вільнянськ», у зв'язку з чим просимо в позові про визнання недійсним підпунктів 5.6.1.; 5.6.2; 5.6.3; 5.6.4; 5.6,5; 5.6.6; 7.1.1.; 7.1.3; пункту 5.1.; 5.6. договору відмовити повністю. ПП «Бізон-Тех 2006» звертає увагу суду й на те, що позовна заява про визнання окремих пунктів договору недійсними ПП «Бізон-Тех 2006» подана більш ніж через рік після його підписання. До цього часу жодного листа або претензії, зокрема, щодо невідповідності договору вимогам чинного законодавства, СВК «Вільнянськ» ПП «Бізон-Тех 2006» не надсилалась. До вересня 2015 року СВК «Вільнянськ» взагалі не порушував питання щодо несправедливості умов або недійсності укладеного між сторонами договору поставки. Тобто, увесь цей час (і в момент підписання договору, і специфікацій, і під час отримання товару) СВК «Вільнянськ» все влаштовувало, а після подачі до нього позову про стягнення з нього неоплаченого товару, індексації ціни товару, пені та штрафу у нього раптово з'явились претензії до умов договору. Згідно з п. 9.6. договору, СВК «Вільнянськ» сам підтвердив, що: «Підписуючи цей договір покупець підтверджує, що з його сторони не існує ніяких обставин, у зв'язку з якими цей договір може бути визнаний недійсним або може бути невиконаний». Відтак, ПП «Бізон-Тех 2006» вважає, що позов СВК «Вільнянськ» подано виключно з метою ухилитися від виконання зобов'язань за договором та/або що якнайдовше затягнути розгляд цієї справи.

Розгляд справи відкладався.

21.12.2015р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Від СВК «Вільнянськ» надійшло клопотання про витребування у ПП «Бізон-Тех 2006», на підставі ст. 38 ГПК України, документальне підтвердження факту придбання у контрагентів товару ( договори, контракти, первинні документи, акти приймання передачі, товарні накладні, податкові накладні, платіжні документи, тощо), з підстав, викладений у клопотання.

Відповідно до ст. 38 ГПК України в клопотанні повинно бути зазначено обставини, які перешкоджають наданню вказаних в клопотанні доказів.

Суд не збирає докази замість сторін. Суд допомагає зібрати докази, за умови, якщо сторона доведе суду, що вона зробила все для того щоб отримати документи, але не змогла їх отримати з будь яких підстав.

СВК «Вільнянськ» не надала суду доказів звернення до позивача з письмовою вимогою про надання документів на підтвердження факту придбання у контрагентів товару ( договори, контракти, первинні документи, акти приймання передачі, товарні накладні, податкові накладні, платіжні документи, тощо). В судовому засіданні представник СВК «Вільнянськ» підтвердив, що не звертався до ПП «Бізон-Тех 2006» з письмовою вимогою про надання документів на підтвердження факту придбання у контрагентів товару.

За таких підстав, СВК «Вільнянськ» безпідставно просить суд витребувати у ПП «Бізон-Тех 2006» документи на підтвердження факту придбання у контрагентів товару, на підставі ст.. 38 ГПК України.

Крім цього, в позовній заяві ПП «Бізон-Тех 2006» не вказує, що підставою для індексації товару явилось те, що товар у контрагентів ПП «Бізон-Тех 2006» придбав за іноземну валюту. В договорі також не вказано, що індексація товару здійснювалась тому, що товар у контрагентів ПП «Бізон-Тех 2006» придбав за іноземну валюту. За таких підстав, СВК «Вільнянськ» не довів суду, що індексація товару здійснювалась тому, що товар у контрагентів ПП «Бізон-Тех 2006» придбав за іноземну валюту.

Індексація ціни товару це курсова різниця між вартістю товару на момент складання специфікації (замовлення товару) та вартості товару на момент здійснення платежу.

Для того щоб надати оцінку спірним пунктам договору, також не потрібні документи, які свідчать про те, за яку валюту бути отриманий товар ПП «Бізон-Тех 2006» у контрагентів.

Оскільки, індексація товару не повязана з тим, за яку валюту був придбаний товар ПП «Бізон-Тех 2006» у контрагентів, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання СВК «Вільнянськ».

Крім цього, слід вказати, що це клопотання СВК «Вільнянськ» заявляє лише з ціллю затягування розгляду справи.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача , судвважає, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а в задоволені зустрічного позову слід відмовити, в звязку з наступним:

02.07.2014р. між Приватним підприємством Бізон-Тех 2006 (постачальник) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Вільнянськ (покупець) був укладений договір поставки пестицидів № ТМ-П-68, відповідно до умов якого постачальник зобовязався, у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором і специфікаціями до нього, поставляти та передавати у власність покупця пестициди (засоби захисту рослин) та мікродобрива, а покупець зобовязався приймати цей товар і оплачувати його (п. 1.1).

Відповідно до п. 2.1, 2.4 договору найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в специфікаціях до договору, які є його невідємними частинами. Усі підписані представниками сторін у період дії цього договору специфікації та накладні з поставки (відпуску) покупцю пестицидів є невідємними частинами цього договору, навіть якщо в них немає посилання на реквізити цього договору. Умови поставок, оплати товару за ними та відповідальність покупця за прострочення оплати товару регулюється цим договором.

Згідно з п. 4.3 договору дата (термін, строк) поставки товару вказується в Специфікаціях. Якщо їх не вказано, то товар постачається покупцю за його письмовими заявками по мірі необхідності покупця в ньому, але не пізніше 30 календарних днів з моменту одержання постачальником заявки про поставку товару.

Приписами п. 4.6 договору передбачено, що приймання товару за кількістю та якістю проводиться покупцем у момент одержання його від постачальника. Підписання покупцем накладної засвідчує факт передачі йому разом із товаром усієї необхідної документації, що його стосується. Датою поставки (передачі) товару є дата, яка вказана в накладній. Право власності на товар (у т.ч. на пакувальні матеріали) та всі ризики переходять до покупця в момент передачі йому товару.

Відповідно до п. 5.1 договору покупець зобовязується оплатити постачальнику товар у строки, вказані в специфікаціях, а також зобовязується сплатити постачальнику суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені цим договором. Якщо в специфікації не вказано дату (термін, строк) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника. Такий же строк оплати товару діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана Специфікація і він попередньо не був оплачений покупцем.

За умовами п. 5.2 договору оплата товару здійснюється покупцем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. Підставою для платежу є даний договір.

Пунктом 5.6 договору сторони визначили, що ціна товару, вказана у специфікаціях, визначена на дату їх складання. У звязку з тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в день складання специфікацій, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП=(К2/К1) х СП, де ПСП проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП сума платежу за товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксованому на момент закриття торгів у найближчій попередній до дати платежу день; К1 курс гривні до долару США на дату складання специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання специфікації. Якщо на якусь дату Національним банком України не встановлений офіційний курс гривні до долару США, то сторони беруть офіційний курс гривні до долару США, встановлений НБУ в найближчий до такої дати попередній день.

Умовами ж п. п. 5.6.1, 5.6.2, 5.6.3, 5.6.4, 5.6.5, 5.6.6, 5.6.7 сторони погодили, що для показника К2 сторони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник ASK на веб-сторінці http://www.udinform.com/ в огляді фінансового дня) на міжбанковському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки http://www.udinform.com/ в огляді фінансового дня. Якщо показник К2 не можливо встановити з причин непрацездатності веб-сторінки http://www.udinform.com/, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України, у найближчий попередній до дати платежу день (п. 5.6.1).

У день здійснення платежу покупець самостійно, без предявлення йому рахунку із боку постачальника, проводить його індексацію у вищевстановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП (п. 5.6.2).

У випадку прострочення покупцем сплати платежу, визначеного договором, то проіндексована сума такого платежу визначається у вищезазначеному порядку, але вона у цьому випадку не може бути меншою від проіндексованої суми платежу на дату стягнення цього платежу за договором (п. 5.6.3).

При зверненні постачальника до суду із позовною заявою про стягнення з покупця заборгованості за цим договором, суми прострочених і несплачених покупцем платежів індексується у вищевказаному порядку, але показник К2 для них визначається станом на дату складання позовної заяви постачальником про стягнення із покупця заборгованості за цим договором. Проіндексована сума прострочених і несплачених покупцем платежів не може бути меншою від проіндексованої суми таких платежів на дату їх здійснення за договором. Якщо показник К2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації ціни товару не проводиться. Якщо показник К2 під час розгляду справи в суді збільшується порівняно із таким показником на дату складання позовної заяви, то постачальник має право провести перерахунок суми індексації ціни товару на день надання заяви про збільшення позовних вимог (п. 5.6.4).

Сторони домовились, що для показника К2 постачальник може використовувати курс купівлі доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку банківською установою, яка обслуговує постачальника (АТ «ОСОБА_4 Аваль», АТ «Ерсте Банк», ПАТ «Креді ОСОБА_5» тощо) станом на дату здійснення платежу покупцем. Курс купівлі доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку банківською установою, яка обслуговує постачальника, підтверджується постачальником довідкою банку. При наданні покупцю постачальником довідки банківської установи, за умови, що курс гривні до долару США в ній вище ніж курс, за яким провадилася індексація платежу, проводиться перерахунок суми проіндексованого платежу і покупець доплачує постачальнику різницю протягом 3 банківських днів з моменту одержання довідки від постачальника. Якщо станом на дату здійснення платежу покупцем курс купівлі долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку не встановлений банківською установою, яка обслуговує постачальника, то сторони беруть курс купівлі долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку банківською установою, яка обслуговує постачальника, у найближчий до такої дати попередній день (п. 5.6.5).

Зобовязання покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобовязанням покупця перед постачальником з оплати товару. Сплачені покупцем постачальнику суми у звязку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару (п. 5.6.6).

Якщо в специфікації замість курсу гривні до долару США (показник К2) буде вказаний курс гривні до ЄВРО, то сторони у всіх умовах договору для цієї специфікації замість доларів США застосовують ЄВРО на тих самих умовах, що вказані в договорі (5.6.7).

Пунктом 7.1.1 договору покупець зобовязався оплатити товар (у т.ч. сплатити суму індексації ціни товару) в порядку, строки та в розмірах згідно з договором та специфікаціями.

Пунктом же 7.1.3 договору покупець зобовязався перед здійсненням будь-якого платежу в оплату товару провести його індексацію в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до п. 9.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до кінця року в якому він був укладений. Закінчення строку дії договору не звільняє покупця від виконання тих грошових зобовязань за поставлений товар, які залишились невиконаними ним, у т.ч. зі сплати суми індексації ціни товару, а також від відповідальності та правових наслідків порушення ним своїх зобовязань.

На підставі даного договору, сторонами було складено та погоджено специфікацію № 1 від 02.07.2014р., згідно якої ПП Бізон-Тех 2006 зобовязався поставити СВК Вільнянськ товар на загальну суму 35 610 грн. Строк оплати визначено: товар оплачується покупцем в порядку, вказаному у договору, та в такі строки - 1 жовтня 2014р. Суми платежів підлягають індексації згідно із договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору та Специфікації № 1, ПП Бізон-Тех 2006 02.07.2014р. поставив СВК Вільнянськ товар на суму 35 610 грн. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № ЗП9597 від 02.07.2014р., яка підписана уповноваженою особою покупця та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 45 від 02.07.2014р. Також в матеріалах справи міститься копія акту звірки взаєморозрахунків на суму 35 610 грн., підписаного обома сторонами.

Відповідач, в свою чергу, договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар у встановлений строк, до 1 жовтня 2014р. включно, не здійснив.

Предметом первісного позову є, зокрема, вимоги про осягнення з СВК Вільнянськ на користь ПП Бізон-Тех 2006 суми 35610 грн. основного боргу з оплати товару та суми 28636,37 грн. індексації ціни товару.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що поставлений товар на суму 35610 грн., ані у визначений специфікацією строк, ані станом на час розгляду справи, СВК Вільнянськ не сплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ГК України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Згідно зі ст. 190 ГК України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як вже зазначалось вище, пунктом 5.1. договору покупець зобовязався оплатити постачальнику товар у строки, вказані в специфікаціях, а також сплатити суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені цим договором. У пункті 5.6 договору та його підпунктах сторони визначили, що ціна товару, вказана у специфікаціях, визначена на дату їх складання. У звязку з тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в день складання специфікацій, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП=(К2/К1) х СП, де: ПСП проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП сума платежу за товар; К1 курс гривні до долару США на дату складання специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання специфікації. Якщо на якусь дату Національним банком України не встановлений офіційний курс гривні до долару США, то сторони беруть офіційний курс гривні до долару США, встановлений НБУ в найближчий до такої дати попередній день. К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксованому на момент закриття торгів у найближчій попередній до дати платежу день. Для показника К2 сторони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник ASK на веб-сторінці www.udinform.com) на міжбанковському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки www.udinform.com. (п. 5.6.1). При зверненні постачальника до суду із позовною заявою про стягнення з покупця заборгованості за цим договором, суми прострочених і несплачених покупцем платежів індексується у вищевказаному порядку, але показник К2 для них визначається станом на дату складання позовної заяви постачальником про стягнення із покупця заборгованості за цим договором. Якщо показник К2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації ціни товару не проводиться. (п. 5.6.4).

Згідно розрахунку суми індексації ціни товару, який додано до первісної позовної заяви, ПП Бізон-Тех 2006 визначає показники СП, К1 і К2 та вираховує суму індексації ціни неоплаченого СВК Вільнянськ товару станом на дату складання позовної заяви 11.08.2015р., та зазначає, що: СП дорівнює 35610 грн., тобто сумі несплачених СВК Вільнянськ платежів за товар (його сумі); К1 дорівнює 12 грн., тобто офіційному курсу гривні до долару США, вказаному у специфікації за гривні (показник ASK на веб-сторінці http://www.udinform.com/) на міжбанківському валютному ринку, зафіксованому на момент закриття торгів станом на дату складання позовної заяви (11.08.2015р.). К2 дорівнює 21,65 грн., тобто середньому курсу продажу банками доларів США за гривні (показник ASK на веб-сторінці http://www.udinform.com/) на міжбанківському валютному ринку, зафіксованому на момент закриття торгів станом на дату складання позовної заяви (11.08.2015р.).

Проіндексована сума основного боргу (несплачених СВК Вільнянськ платежів за товар) становить: (21,65 / 12,00) х 35610 грн. = 64246,37 грн. Сума індексації ціни товару є різницею між ПСП СП і становить: 64246,37 грн. - 35610 грн. = 28636,37 грн.

Здійснення ПП Бізон-Тех 2006 індексації ціни товару отриманого СВК Вільнянськ за специфікацією № 1 на суму 35610 грн. є обґрунтованим та законним.

Перевіривши розрахунок, судом встановлено, що він відповідає умовам договору та зроблений вірно.

Таким чином, вимоги ПП Бізон-Тех 2006 про стягнення з СВК Вільнянськ суми 35 610 грн. основного боргу та суми 28636,37 грн. індексації ціни товару підлягають задоволенню.

ПП Бізон-Тех 2006 заявлені також вимоги про стягнення з СВК Вільнянськ штрафу у 10 683 грн. (30% від простроченої суми).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно зі ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Аналогічний припис містить ст. 230 ГК України.

Так, згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За приписами п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» застосування штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі.

Пунктом 8.1.3 договору сторони визначили, зокрема, що за прострочення понад 20 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від простроченої суми.

В п. 8.2 договору сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобовязань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за такими зобовязаннями сторонами згідно із ст.. 259 ЦК України збільшується до 3 років.

Нарахування ПП Бізон-Тех 2006 штрафу є обґрунтованим та законним. Перевіривши розрахунок штрафу суд встановив, що його зроблено вірно, а тому вимога ПП Бізон-Тех 2006 про стягнення з СВК Вільнянськ суми 10 683 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Але, СВК Вільнянськ у відзивах на позов просить суд зменшити розмір штрафу до 100 грн., з підстав, вказаних у відзивах.

Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішення суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з 3.17.4. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідач не надав суду доказів знаходження СВК Вільнянськ в тяжкому фінансовому становищі.

Приймаючи до уваги вищезазначене, в тому числі те, що розмір штрафу надмірно великий у порівнянні зі збитками кредитора по спірному договору, приймаючи до уваги те, що відповідач являється сільськогосподарським виробничим кооперативом, враховуючі інтереси обох сторін, ступень не виконання відповідачем зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання, наслідки порушення зобов'язання, поведінки винної сторони, в тому числі не вжиття нею заходів до виконання зобов'язання, суд визнав за необхідне зменшити розмір штрафу тільки до 8 000 грн.

За таких підстав, у частині стягнення штрафу в сумі 2 683 грн. у позові варто відмовити.

Судові витрати покласти на відповідача від усієї суми штрафу - 10 683 грн., тому що штраф позивачем нарахований обґрунтовано.

Крім того, ПП Бізон-Тех 2006 просить стягнути з СВК Вільнянськ суму 14704,49 грн. 48% річних за період з 02.10.2014р. по 11.08.2015р., що складає 314 днів, а не 313 днів, як вказує відповідач.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

З приписів розділу 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» вбачається, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.

Так, п. 8.5 договору сторони домовились, що у разі прострочення покупцем виконання грошових зобовязань за цим договором, він зобовязується замість 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, сплатити постачальнику 48% річних від простроченої суми за весь час її прострочення.

Перевіривши розрахунок, суд встановив, що розрахунок 48% річних в сумі 14704,49 грн. здійснено вірно.

Таким чином, вимога про стягнення з СВК Вільнянськ суми 14704,49 грн. 48% річних підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача не приймаються по вказаним вище підставам.

Розглянувши зустрічну позовну заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу Вільнянськ про визнання недійсними пунктів 5.1, 5.6, 5.6.1, 5.6.2, 5.6.3, 5.6.4, 5.6.5, 5.6.6, 5.6.7, 7.1.1, 7.1.3 договору поставки пестицидів № ТМ-П-68 від 02.07.2014р., суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, у звязку з наступним.

Оспорюванні СВК Вільнянськ пункти договору поставки пестицидів № ТМ-П-68 від 02.07.2014р. суд не цитує, оскільки вони вже викладені у даному рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами ж 1-3, 5 ст. 203 ЦК України встановлено, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1998 від 18.12.1998 року «Про удосконалення порядку формування цін» (далі - Постанова КМУ) дійсно суб'єктам підприємництва приписувалось встановлювати ціни і тарифи виключно у національній валюті України.

Проте, з 01.01.2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року, який дозволив сторонам договорів визначати навіть грошовий еквівалент зобов'язання (тобто ціну товару, послуг тощо) в іноземній валюті, у т.ч. у доларовому еквіваленті.

Про це вказано в частині 2 статті 524 ЦК України, згідно з якою сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно з частиною 3 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Вказані статті ЦК України поширюються і на господарські відносини суб'єктів господарювання і на їх господарські договори в силу ч. 1 ст. 175, ч. 7 ст. 179 ГК, ч. 6 ст. 265, ч. 1 ст. 193 ГК України.

Відтак, чинне законодавство України, у т.ч. ЦК і ГК України, забороняють лише встановлення цін в іноземній валюті на території України та використання іноземної валюти як засобу платежу в розрахунках між резидентами за внутрішніми договорами. Те, що вищевказані вимоги законодавства договором не порушуються.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 4 ЦК України якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

Ціна товару в договорі визначалась сторонами в національній валюті України - в гривнях і не визначалась навіть в грошовому еквіваленті в іноземній валюті, тому вищевказана Постанова КМУ не поширюється на договір та його умови. При цьому, як вже вказувалось вище, ні Постанова КМУ, ні законодавство України не містять жодних обмежень або заборон на встановлення в договорі порядку та способу збільшення ціни товару на певний індекс, розмір якого залежить від зміни курсів продажу іноземної валюти за гривні на певні дати. Досягнута сторонами згода в договорі (п. 5.6 і його підпункти) про зміну обумовленої ціни у визначених ними випадках та визначення способу перегляду ціни відповідно до формули не суперечить чинному законодавству, оскільки воно не містить прямого чи опосередкованого застереження про недійсність такої домовленості.

Щодо безпідставності доводу СВК «Вільнянськ» про те, що умови договору суперечать наказу Державного комітету статистики України від 24.10.2011 року № 268 „Про затвердження Методики розрахунку індексів цін у сільському господарстві та індексів фізичного обсягу реалізованої сільськогосподарської продукції" (далі - Наказ); що цей Наказ і затверджена ним методика, а також визначене ними поняття «індекс цін», поширюється на умови договору.

Відповідно до преамбули наказу, ним відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну статистику» затверджена Методика задля забезпечення методології складання статистичної інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про державну статистику», статистична методологія є основою для проведення статистичних спостережень, у тому числі створення і ведення реєстрів респондентів статистичних спостережень та складення звітно-статистичної документації, і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.

Згідно з преамбулою Методики, основними користувачами методики є фахівці органів державної статистики. Методику можуть використовувати також фахівці інших міністерств і відомств, наукових установ тощо. Визначення індексів за Методикою є важливим для оцінки стану та тенденцій розвитку сільськогосподарських товаровиробників, вироблення макроекономічної державної політики з урахуванням інтересів аграрного сектору, проведення міжнародних співставлень.

Таким чином, вказаний наказ і затверджена ним Методика не поширюються на умови договору, на порядок індексації сум платежів за товар, на порядок збільшення ціни товару, а останній не суперечить їм.

Статтею 205 ЦК України встановлено право сторін вчиняти правочини в усній та в письмовій (електронній) формі.

Приписами ч. 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

02.07.2014р. між Приватним підприємством Бізон-Тех 2006 (постачальником) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Вільнянськ (покупцем) укладено письмовий правочин - договір поставки пестицидів № ТМ-П-68, який породив взаємні права та обовязки. ПП Бізон-Тех 2006 зобовязався поставити товар, а СВП Вільнянськ, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах передбачених договором.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ГК України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Статтею 190 ГК України визначено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Частиною 1 ст. 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У частині ж 2 ст. 632 ЦК України зазначено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Отже, чинним законодавством України передбачено, що договір може містити умови, що передбачають зміну, у тому числі збільшення ціни товару. При цьому, законодавство України не містять імперативних приписів про те, що ціна товару в договорі повинна бути тільки фіксованою, тобто такою, що не може бути зміненою після укладення договору. А отже сторони договору купівлі-продажу можуть на власний розсуд визначати спосіб встановлення ціни у договору.

Крім того, згідно зі ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний платіжний засіб на території України, але не містять заборони на вираження у договорі грошових зобовязань в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобовязання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношення до іноземної валюти. Зазначена позиція також викладена у постанові Вищого господарського суду України від 28.04.2015р. у справі № 912/2433/14.

В розумінні п. 5.1 договору поставки пестицидів № ТМ-П-68 від 02.07.2014р. індексація ціни товару це курсова різниця між вартістю товару на момент складання специфікації (замовлення товару) та вартості товару на момент здійснення платежу.

Положеннями пунктів п. п. 5.6, 5.6.1, 5.6.2, 5.6.3, 5.6.4, 5.6.5, 5.6.6, 5.6.7, 7.1.1, 7.1.3 договору поставки пестицидів № ТМ-П-68 від 02.07.2014р. визначено більш детальний порядок оплати товару з урахуванням індексації ціни товару.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно зі статтями 6, 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір поставки пестицидів № ТМ-П-68 від 02.07.2014р. сторони узгодили певний порядок оплати товару, в тому числі щодо індексації ціни товару, та визначили цей порядок обовязковим для виконання сторонами, про що свідчать печатки та підписи їх уповноважених представників на договорі.

Більш того, в п. 9.12 договору чітко вказано, що договір складений сторонами при повному розумінні ними предмету договору, прочитаний повністю, відповідає їх волі та містить усі істотні умови, відносно яких сторони бажали домовитися. Умови даного договору сторони визначають розумними і справедливими.

Суд звертає увагу, що відповідач не посилається на існування обставин обмеження чи впливу на його волевиявлення під час укладання оспорюваного правочину з боку третіх осіб, що свідчить про його розуміння та реальне сприйняття змісту вчиненого правочину.

Здійснення індексації товару не заборонена діючим законодавством.

Таким чином, п. п. 5.1, 5.6, 5.6.1, 5.6.2, 5.6.3, 5.6.4, 5.6.5, 5.6.6, 5.6.7, 7.1.1, 7.1.3 договору поставки пестицидів № ТМ-П-68 від 02.07.2014р. відповідають вимогам чинного законодавства та не суперечать йому, і умови договору погоджені сторонами. Отже підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Доводи СВК Вільнянськ спростовуються наведеним вище.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача Сільськогосподарський виробничий кооператив Вільнянськ, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на Сільськогосподарський виробничий кооператив Вільнянськ.

Керуючись ст.ст. 22, 38, 44-49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Первісний позов задовольнити частково. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Вільнянськ (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Пушкіна, буд. 13-А; код ЄДРПОУ 00428471) на користь Приватного підприємства Бізон-Тех 2006 (69005, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 11; код ЄДРПОУ 34216986) основний борг в сумі 35 610 грн., індексацію ціни товару в сумі 28 636 грн. 37 коп. , штраф в сумі 8 000 грн., 48 % річних в сумі 14 704 грн. 49 коп., судовий збір в сумі 1 827 грн. ОСОБА_2 наказ.

В задоволені первісного позову в частині стягнення штрафу в сумі 2 683 грн. відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу Вільнянськ, Вільнянськ Запорізької області до Приватного підприємства Бізон-Тех 2006, м. Запоріжжя про визнання п. п. 5.1, 5.6, 5.6.1, 5.6.2, 5.6.3, 5.6.4, 5.6.5, 5.6.6, 5.6.7, 7.1.1, 7.1.3 договору поставки пестицидів № ТМ-П-68 від 02.07.2014р. відмовити повністю

Повне рішення складено : 22.12.2015р.

Суддя Л.С.Місюра