ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
18 грудня 2015 року № 826/17002/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Нагорянського С.І., суддів Аблова Є.В., Добрянської Я.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1доДержавної фіскальної служби України
провизнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні діїВ С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо ненадання платнику податків ОСОБА_1 інформації на лист № 2 від 09 червня 2015 року;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України повторно розглянути лист № 2 від 09 червня 2015 року та надати відповіді на поставлені запитання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року відкрито провадження у справі.
Позивач під час судового розгляду справи позов підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, з підстав, вкладених у письмових запереченнях проти позову.
У зв'язку з неявкою сторін, у судовому засіданні 28 жовтня 2015 року суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення справи, судом встановлено наступне.
09 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Державної фіскальної служби України з інформаційним запитом № 2, в якому просив надати:
- інформацію щодо результатів розгляду скарг платників податків в порядку ст. 56 Податкового кодексу України стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, винесених органами Міністерства доходів та зборів/Державної фіскальної служби України протягом 2011-2014 років у формі таблиці згідно Додатку № 1 до цього листа;
- інформацію щодо суб'єктного складе платників податків щодо яких були винесені податкові повідомлення-рішення у звітному 2014 році (13375 справ згідно додатку до листа ДФС України № 4824/Х/99-99-10-04-02-14 від 22 травня 2015 року) у форматі таблиці згідно Додатку 2 до цього листа.
До інформаційного запиту позивачем додано Додаток № 1 «Форма надання інформації» та Додаток 2 «Форма надання детальної інформації».
Додаток № 1 «Форма надання інформації» містить наступні графи:
- період;
- загальна кількість поданих скарг (первинних та вторинних) в порядку ст. 56 ПК України до територіальних органів Міндоходів/ДФС України;
- загальна сума донарахованих податкових зобов'язань за різними податками (враховуючи штрафні санкції) згідно винесених податкових повідомлень-рішень територіальними органами Міндоходів/ДФС України;
- кількість рішень прийнятих на користь платників податків при розгляді первинних скарг в порядку ст. 56 ПК України територіальними органами Міндоходів/ДФС України;
- сума донарахованих податкових зобов'язань за різними податками (враховуючи штрафні санкції), за якими прийнято рішення на користь платників податків при розгляді первинних скарг в порядку ст. 56 ПК України територіальними органами Міндоходів/ДФС України (враховуючи часткове задоволення вимог), грн.;
- кількість рішень прийнятих на користь платників податків при розгляді вторинних скарг в порядку ст. 56 ПК України Міндоходів/ДФС України (враховуючи часткове задоволення вимог);
- сума донарахованих податкових зобов'язань за різними податками (враховуючи штрафні санкції), за якими прийнято рішення на користь платників податків при розгляді вторинних скарг в порядку ст. 56 ПК України Міндоходів/ДФС України (враховуючи часткове задоволення вимог), грн.;
- кількість рішень, в яких відмовлено в скасуванні податкових повідомлень-рішень, винесених територіальними органами Міндоходів/ДФС України та /або Міндоходів/ДФС України;
- сума донарахованих податкових зобов'язань за різними податками (враховуючи штрафні санкції), за якими відмовлено у скасуванні податкових повідомлень-рішень, грн.
Додаток № 2 «Форма надання детальної інформації» містить наступні графи: - № п/п; - період; - платник податків (назва, ЄДРПОУ, ідентифікаційний код), щодо якого порушено справу/винесено податкове повідомлення-рішення у звітному періоді; - сума донарахованих податкових зобов'язань за різними податками (враховуючи штрафні санкції) згідно винесених податкових повідомлень-рішень територіальними органами Міндоходів/ДФС України та /або Міндоходів/ДФС України; - поточний ста справи (статус справи).
Вищевказаний запит отриманий уповноваженою особою відповідача 12 червня 2015 року, що підтверджується відміткою в рекомендованому поштовому відправленні.
Листом від 08 липня 2015 року № 6625/Х/99-99-10-01-05-17 Державна фіскальна служба України повідомила позивача, що органи ДФС України згідно з чинним законодавством можуть надавати інформацію про платників податків третім особам лише у межах та у спосіб, передбачений Законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних» а також Податковим кодексом України. Запитувана заявником інформація щодо платників податків є інформацією з обмеженим доступом, а тому її надання можливе лише у передбачених законом випадках. Запитувачу може бути надана лише публічна інформація, до якої, зокрема, належать статистичні дані у знеособленому вигляді, а саме: кількість проведених перевірок, кількість прийнятих рішень за результатами перевірок, в тому числі кількість оскаржених в апеляційному/судовому порядку, кількість прийнятих рішень про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами їх розгляду.
Позивач вважає, що посилання відповідача у листі-відповіді на те, що до запитуваної інформації застосовуються положення Закону України «Про доступ до публічної інформації» є протиправним, оскільки позивач звертався у відповідності до Закону України «Про інформацію».
Також в обґрунтування позову позивач зазначає, що твердження відповідача про те, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом не відповідає дійсності та є безпідставною, оскільки у переліку відомостей, які містять службову інформацію в органах ДФС України, затвердженого наказом №88 від 28.08.2014 р., відсутні позиції, які б співпадали із запитуваною ним інформацією. Відтак, запитувана позивачем інформація є відкритою.
Вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні запитуваної інформації згідно запиту, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992р. № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII), інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
У статті 5 Закону № 2657-XII зазначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Статтею 16 Закону № 2657-XII визначено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.
Як вбачається з інформаційного запиту позивача, він оформлений у відповідності до Законів України «Про інформацію» та «Про звернення громадян». Крім того, розгляд Державною фіскальною службою України листа позивача в межах місячного строку також підтверджує зазначений факт.
Так, відмовляючи у задоволенні інформаційного запиту позивача, Державна фіскальна служба України зазначила, що запитувана заявником інформація щодо платників податків є інформацією з обмеженим доступом, а тому її надання можливе лише у передбачених законом випадках.
Відповідно до ст. 20 Закону № 2657-XII, за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Згідно ст. 21 Закону № 2657-XII, інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, в ході розгляду справи відповідачем не надано суду жодних доказів або ж посилань на підзаконні нормативно-правові акти, які б підтверджували, що запитувана позивачем інформація є обмеженою у доступі та не може бути йому надана.
Крім того, у відповіді на запит позивача відповідач зазначив, що запитувачу може бути надана лише публічна інформація, до якої, зокрема, належать статистичні дані у знеособленому вигляді, а саме: кількість проведених перевірок, кількість прийнятих рішень за результатами перевірок, в тому числі кількість оскаржених в апеляційному/судовому порядку, кількість прийнятих рішень про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами їх розгляду.
Водночас, вищевказаної інформації Державна фіскальна служба України позивачу також не надала, натомість, в запереченнях проти позову відповідач стверджує, що інформація зазначеного змісту позивачу надавалась.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у наданні запитуваної інформації є безпідставною та не ґрунтується на вимогах Законів України «Про інформацію» та «Про звернення громадян», відтак є всі правові підстави для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо ненадання платнику податків ОСОБА_1 інформації на лист № 2 від 09 червня 2015 року.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, третіх осіб, про захист яких вони просять.
Статтею 162 КАС України передбачено право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд використовує право, надане йому ст. ст. 11, 162 КАС України, та, виходячи за межі позовних вимог, вважає, що достатнім способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Державної фіскальної служби України повторно розглянути лист ОСОБА_1 № 2 від 09 червня 2015 року, у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо ненадання платнику податків ОСОБА_1 інформації на лист № 2 від 09 червня 2015 року.
3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України повторно розглянути лист ОСОБА_1 № 2 від 09 червня 2015 року, у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».
4. У решті позову відмовити.
5. Судові витрати у розмірі 219,24 грн. (двісті дев'ятнадцять грн. 24 коп.) присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.І. Нагорянський
Судді Є.В. Аблов
Я.І. Добрянська
Судове рішення № 54506355, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 18.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/17002/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: