Постанова № 54506172, 07.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07 жовтня 2015 року 10 год. 30 хв. № 826/8049/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" (далі - ПАТ "Старокиївський банк") Пантіної Любові Олександрівни (далі - відповідач-1, уповноважена особа Фонду) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2, Фонд) про:

- визнання протиправними дій відповідача-1 та відповідача-2 щодо визнання нікчемними укладених із позивачем договору банківського вкладу №03/1067-2014 від 26 березня 2014 року, договору банківського рахунку №8618 від 13 червня 2014 року та усіх трансакцій за цими правочинами, а також щодо зупинення перерахування/виплати за вказаними трансакціями та правочинами;

- визнання протиправним та скасування наказу відповідача-1 №61 від 29 серпня 2014 року у частині, що стосується позивача (далі - оскаржуваний наказ);

- визнання протиправними дій відповідача-1 щодо не включення позивача до повного переліку вкладників ПАТ "Старокиївський банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача-2;

- зобов'язання відповідача-1 включити позивача до переліку вкладників ПАТ "Старокиївський банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача-2;

- зобов'язання відповідача-1 надати відповідачу-2 додаткову інформацію про вкладника - позивача, якій необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладами у ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок відповідача-2;

- зобов'язання відповідача-2 включити позивача до реєстру вкладників (загального реєстру вкладників), які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок відповідача-2.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки дії відповідачів суперечать нормам законодавства та, як наслідок, порушують права та інтереси позивача як вкладника.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю, а представники відповідача-2 не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Відповідач-1 (його представник) у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи він повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності відповідача-1 (його представника) до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

У подальшому, до суду через канцелярію від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення по суті позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як з'ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, між позивачем, як вкладником, та ПАТ "Старокиївський банк", як банком, укладено договір банківського вкладу №03/1067-2014 від 26.03.2014 року

Згідно з п.1.1 вищевказаного договору, банк відкриває позивачу (вкладнику) вкладний (строковий) рахунок №26301501844001 "Оптимальний стандарт" у гривні, а вкладник вносить на цей рахунок грошові кошти у сумі 12072,45 грн.

Відповідно до п. 1.2, п. 1.3. договору банківського вкладу, дата внесення вкладу - 26.03.2014 року, а дата повернення вкладу - 26.09.2014 року; процентна ставка за вкладом складає 19% процентів річних.

13 червня 2014 року між банком та позивачем укладено договір банківського рахунку №8618 від 13.06.2014 року.

Відповідно до п.1.1, договору банківського рахунку, банк за заявою клієнта відкриває банківський поточний (на вимогу) рахунок клієнта НОМЕР_2 у доларах США, та здійснює за ним операції згідно діючого законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та чинних умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб в ПАТ "Старокиївський банк".

З 13.06.2014 року по 18.06.2014 року на вказаний рахунок НОМЕР_2 позивачем внесено суму 5116,00 доларів США. Внесення позивачем вказаних коштів на рахунок, відкритий в банку, підтверджується виданими банком: квитанцією №67222 від 16.06.2014 року на суму 1278,00 доларів США; квитанцією №67461 від 17.06.2014 року на суму 1276,00 доларів США; квитанцією №67572 від 18.06.2014 року на суму 1275,00 доларів США та банківською випискою по рахунку позивача станом на 17.06.2014 року.

Постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2014 року №365 ПАТ "Старокиївський банк" віднесено до категорії неплатоспроможних .

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17 червня 2014 року №50 виведено ПАТ "Старокиївський банк" з ринку та запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноваженою особою відповідача-1 на тимчасову адміністрацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіну Любов Олександрівну.

Постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2014 року №563 відкликано банківську ліцензію ПАТ "Старокиївський банк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17 вересня 2014 року №92 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" та призначено відповідача-2.

У зв'язку з викладеним, позивач звернулась до банка-агента ПАТ "Банк "Київська Русь", через який, згідно із оголошенням в газеті "Голос України" №178 від 18.09.2014 року, та інформації на офіційному сайті Фонду, мало з 25.09.2014 року по 04.11.2014 року проводитися відшкодування вкладів. Однак, позивачу відмовлено у видачі компенсації з підстав відсутності її в загальному реєстрі вкладників банку, і запропоновано звернутися до відповідача-1 за роз'ясненнями.

Листом від 06.10.2014 року (вхідний №882/09-01) позивач звернулась до відповідача-1 із проханням надати інформацію про причини відсутності її даних в реєстрі вкладників банку та просила внести її до реєстру вкладників банку для отримання передбаченої законодавством компенсації за своїми вкладами.

Листом №709/09-02 від 10.11.2014 року відповідач-1 повідомив позивача, що укладений між нею і банком договір банківського рахунку та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахункам, відкритим на виконання вказаного договору, які є предметом кримінального провадження, банком визнані нікчемними відповідно до вимог ч. 2 та 3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон).

Також, відповідач-1 повідомив, що згідно п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду, інформація по коштам позивача, які обліковуються на депозитному рахунку (договір №03/1067-2014 від 26.03.2014 року), буде надана до Фонду після 04.11.2014 року для виплати позивачу гарантованої суми, однак цього так і не відбулося.

Як вбачається із листів відповідача-2 №02-036-14811/14 від 03.12.2014 року та №02-036-15269/14 від 09.12.2014 року, в переліку вкладників банку, що переданий відповідачем-1, інформація про вклади позивача відсутня.

28.11.2014 року позивач ще раз звернулась до відповідача-1 із листом, в якому просила надати інформацію на підставі якого саме п. ч. 3 ст. 38 Закону банком визнано нікчемними договір та операції, просила надати належним чином завірену копію документу, яким оформлене таке рішення, а також письмово повідомити позивача про надання відповідачу-2 інформації для відшкодування коштів, що обліковуються на депозитному рахунку НОМЕР_3 у банку згідно з договором №03/1067-2014 та надати контактні дані (адресу, організації), де позивач може отримати гарантовану Фондом виплату.

Листом №1742/09-02 від 30.12.2014 року відповідач-1 повідомив позивача про те, що правочини вчинені позивачем виключно з метою штучного створення обов'язку Фонду щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснюватиме за рахунок державних коштів, такі правочини спрямовані на заволодіння державними коштами, і, відповідно, порушують публічний порядок і є нікчемними, але вже відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 228 ЦК України.

Водночас, під час розгляду справи відповідач-2 надав суду пояснення, згідно з якими, нікчемність договору встановлена лише щодо договору банківського рахунку №8618.

В контексті викладеного суд зазначає наступне.

Постановою Правління Національного банку України від 12.05.2014 року №276/БТ ПАТ "Старокиївський банк" віднесено до категорії проблемних.

Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2014 року №365 ПАТ "Старокиївський Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.06.2014 року №50 з 18.06.2014 року строком на три місяці запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Пантіну Любов Олександрівну уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "Старокиївський Банк.

Постановою Правління Національного банку України від 11.09.2014 року №563 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "Старокиївський Банк".

Рішенням Фонду від 17.09.2014 року №92 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Старокиївський Банк" та призначено Пантіну Л.О. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк".

За посиланням позивача, на підставі отриманої від ПАТ "Банк "Київська Русь" (банк-агент) інформації щодо не включення позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський Банк" за рахунок Фонду, останній звернувся до уповноваженої особи Фонду та до Фонду із заявами, в яких просив пояснити причини не включення його до переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду листом від 17.09.2014 року повідомила позивача про визнання договорів банківського рахунку та банківського вкладу нікчемними відповідно до вимог ч.ч. 2 та 3 ст. 38 Закону.

Аналізуючи доводи сторін щодо наказу уповноваженої особи Фонду від 29.08.2014 року №61 про визнання нікчемними договорів банківського рахунку та банківського вкладу із позивачем, суд наголошує на наступному.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26, ч. 6 ст. 27 Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 38 Закону, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Разом з тим, суд звертає увагу, що оскаржуваний позивачем в частині наказ уповноваженої особи Фонду від 29.08.2014 року №61 не містить конкретної підстави нікчемності правочинів із позивачем, що передбачені у ч. 3 ст. 38 Закону.

Відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Щодо посилання уповноваженої особи Фонду на ймовірно протиправні дії співробітників банку, суд зазначає, що позивач як вкладник банку не має нести відповідальність за дії інших осіб - співробітників банку. Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями щодо стягнення грошових коштів зі співробітників банку, в разі визнання таких осіб винними у вчиненні злочину судовим рішенням.

Проте, під час судового розгляду справи представники відповідачів не надали суду доказів того, що відповідні особи звільнені з банку, наявні вироку суду або рішення суду щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Згідно роз'яснення Фонду від 27.01.2015 року щодо визначення договорів банківського вкладу або банківського рахунку нікчемними, у разі визнання за рішенням уповноваженої особи Фонду договору банківського вкладу або банківського рахунку нікчемним, кошти вкладника мають бути повернутими на рахунок, з якого вони були перераховані за договором, що визнаний нікчемним.

Відповідачем-2 під час судового розгляду справи не надано суду доказів вчинення дій щодо повернення коштів на рахунки, з яких вони були перераховані за договорами, що визнані нікчемними.

Отже, відповідачем-2 не надано суду доказів щодо вчинення дій із застосування наслідків нікчемності договорів, які визначені законом.

Щодо доводів відповідача про те, що спірні договори укладені банком із фізичними особами вже після того, як банк згідно постанови Правління Національного банку України від 12.05.2014 року №276/БТ визнано проблемним, суд зазначає наступне.

Постановою Національного банку України від 12.05.2014 року №276/БТ з метою відновлення фінансового стану ПАТ "Старокиївський Банк" передбачена можливість здійснювати залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб (у тому числі з видачею ощадних депозитних сертифікатів) у національній та іноземній валютах, а також у банківських металах у межах сукупної заборгованості перед фізичними особами, що виникла на кінець дня дати прийняття цієї постанови.

Отже, названою постановою допускалось залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб (у тому числі з видачею ощадних депозитних сертифікатів) у національній та іноземній валютах.

Доказів про порушення приписів названої постанови позивачем відповідачем-2 суду не надано.

Натомість, відповідачами не наведено суду і доказів, що до позивачів під час укладання відповідних договорів банківського рахунку та банківського вкладу доведена інформація, що ПАТ "Старокиївський Банк" віднесено до категорії проблемних.

Відповідно до ст. 75 Закону, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Разом з тим, суд звертає увагу, що договори банківського рахунку та банківського вкладу від 11.06.2014 року №8580, №06/1260-2014, укладені позивачем із ПАТ "Старокиївський Банк", до віднесення останнього до категорії неплатоспроможних та до запровадження тимчасової адміністрації.

Отже, під час судового розгляду справи відповідач-2 не навів суду належних доказів, що правочини (договори) банку із позивачами є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону.

Враховуючи, що під час судового розгляду справи відповідачем-2 не наведено суду доказів щодо наявності правових підстав, з яких договори банківського рахунку та банківського вкладу позивача є нікчемними в силу закону, наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Старокиївський Банк" від 29.08.2014 року №61 в частині визнання нікчемними та зупинення перерахувань/виплат за транзакціями за вище зазначеними договорами, є необґрунтованим.

Доводи відповідача-2, що названим наказом жодним чином не порушено права позивачів, не приймаються судом до уваги.

Так, квитанцією ПАТ "Старокиївський Банк" від 11.06.2014 року №66890 та довідкою про рух коштів по рахункам клієнтів банку (додані до заперечень відповідача), підтверджується внесення позивачем коштів згідно договору банківського вкладу, проведення операцій із зарахування коштів та наявність заборгованості ПАТ "Старокиївський Банк" перед позивачем.

За таких обставин, внаслідок необґрунтованих дій відповідача, позивача позбавлено гарантії за вкладом, визначеної ст. 26 Закону.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду щодо не передання інформації стосовно коштів, які обліковуються на картковому рахунку до Фонду та не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за картковим рахунком в ПАТ "Старокиївський Банк" за рахунок Фонду та зобов'язання уповноваженої особи Фонду, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до переліку вкладників та загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Старокиївський Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 11.06.2014 року №06/1260-2014 та картковим рахунком, суд наголошує на наступному.

Згідно положень ч.ч. 1, 2, 5, 6 ст. 27 Закону, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону.

Порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду визначено в Положенні про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі - Положення).

Згідно з п.п. 3-6 розділу ІІІ Положення, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п. 4-6 ч. 4 ст. 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у п.п. 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

В даному випадку суд зауважує, що позовна вимога про зобов'язання Фонду включити позивача до загального реєстру вкладників є невірно обраним способом захисту порушеного права та, як наслідок, задоволенню не підлягає, адже в межах наданих повноважень Фонд сам по собі не включає вкладників до загального реєстру вкладників відповідного банку, а лише складає Загальний реєстр вкладників виключно на підставі інформації (переліку вкладників), яка надається Уповноваженою особою фонду.

При цьому, саме уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування, внаслідок чого належним способом захисту порушеного права, в рамках подібних правовідносин, є саме зобов'язання уповноваженої особи Фонду надати до Фонду додаткову інформацію про вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування, в разі встановлення судом під час розгляду справи факту необґрунтованості не включення кожного окремого вкладника банку до переліку вкладників.

Враховуючи, що під час судового розгляду справи уповноважена особа Фонду не обґрунтувала законність своїх дій із віднесення договорів банківського рахунку та банківського вкладу до категорії нікчемних, і як наслідок, із не включення позивача до переліку вкладників, суд вбачає наявними підстави для визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду щодо не передання інформації стосовно коштів, які обліковуються на картковому рахунку до Фонду та не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за картковим рахунком в ПАТ "Старокиївський Банк" за рахунок Фонду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу викладених норм та обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни в частині визнання нікчемними договору банківського вкладу від 26 березня 2014 року №03/1067-2014 та договору банківського рахунку від 13 червня 2014 року №8618, укладених між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк" (код ЄДРПОУ 19024948), оформлене наказом №61 від 29 серпня 2014 року.

3. Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни щодо не передачі інформації стосовно коштів, які обліковуються на картковому рахунку ОСОБА_1 (ІПННОМЕР_1) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за картковим рахунком у публічному акціонерному товаристві "Старокиївський банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіну Любов Олександрівну включити ОСОБА_1 (ІПННОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

5. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіну Любов Олександрівну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ІПННОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Старокиївський банк" відповідно до договору банківського вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

6. Позов в іншій частині залишити без задоволення.

7. Присудити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) частину здійсненого нею судового збору у розмірі 365,40 грн. (триста шістдесят п'ять гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин