Ухвала суду № 54500431, 22.12.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 грудня 2015 року №813/6498/15

м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Благодійного фонду «Фонд розвитку Державного природознавчого музею Національної академії наук України» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2015 року №0019271501, зобовязання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

Благодійний фонд «Фонд розвитку Державного природознавчого музею Національної академії наук України» звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області, в якій просить:

-«визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2015 року №0019271501»;

-«зобовязати відповідача відкоригувати дані інформаційної системи оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (інтегровану картку платника), шляхом видалення інформації про нараховані суми пені та штрафних санкцій на суму податкового боргу з ПДВ за період з 30.01.2015 року по 29.09.2015 року».

Відповідно до вимог ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, у тому числі зясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що таку подано без додержання вимог, визначених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту четвертого частини першої та частини другої статті 106 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і пятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом частини 2 статті 69, частини 4 статті 79, пункту 6 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

У контексті наведених норм встановлено, що позивачем не надано усіх належних доказів на підтвердження обставин, що викладені у позовній заяві, а також не зазначено причин неможливості їх надання разом із позовною заявою.

Також необхідно звернути увагу на те, що, згідно поданого адміністративного позову, позивач просить, окрім іншого, визнати спірне податкове повідомлення-рішення нечинним.

Втім, відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Зі змісту даної норми вбачається, що встановлені способи захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним/недійсним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - акта індивідуальної дії.

Отже, позивач безпідставно просить у позовній заяві визнати нечинним податкове повідомлення-рішення, яке є актом індивідуальної дії, що є порушенням п.4 ч.1 ст.106 КАС України, положення якої слід застосовувати з урахуванням вимог п.1 ч.2 ст.162 цього ж Кодексу.

В силу положень частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви також додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Більш того, як вбачається, у даному позові позивачем заявлені вимоги про: «визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2015 року №0019271501» (вимога майнового характеру); «зобовязання відповідача відкоригувати дані інформаційної системи оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (інтегровану картку платника) шляхом видалення інформації про нараховані суми пені та штрафних санкцій на суму податкового боргу з ПДВ за період з 30.01.2015 року по 29.09.2015 року» (вимога немайнового характеру).

При цьому, необхідно розяснити, що окремі рішення, прийняті субєктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної особи чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішення про визнання грошових зобовязань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача субєкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Отже, позовна вимога про «визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2015 року №0019271501 на суму 25 140,40 грн.» є вимогою майнового характеру.

Загалом, правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із відповідними змінами і доповненнями).

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч.2 статті 4 цього Закону, ставки судового збору встановлюються у таких, зокрема, розмірах: за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; за подання субєктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

У свою чергу, відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі станом на січень 2015 року на рівні 1 218,00 грн.

У відповідності до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

При цьому, як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем надано документ платіжне доручення №176 від 09.10.2015 року, що лише підтверджує сплату судового збору в сумі 1 378,00 грн., тобто за одну із позовних вимог, а саме: вимогу майнового характеру.

Таким чином, за подання адміністративного позову, який містить вимогу немайнового характеру позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірах, що передбачені частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за наступними реквізитами: код банку отримувача - 825014; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007594; отримувач коштів - УДКСУ у Залізничному районі міста Львова; рахунок отримувача 31217206784003; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу: за розгляд адміністративної справи за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Дані реквізити рахунку розміщені на офіційному веб-сайті Львівського окружного адміністративного суду та на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Щодо самої процедури сплати судового збору, то слід зазначити, що судовий збір може сплачуватися як у безготівковій, так і в готівковій формі виключно через установи банків чи відділення звязку та справляється за місцем розгляду справи. Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення звязку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку. При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Частиною другою статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява підписана виконавчим директором Благодійного фонду «Фонд розвитку Державного природознавчого музею Національної академії наук України» - ОСОБА_1

Разом із тим, у матеріалах, доданих до позовної заяви, відсутні докази на підтвердження повноважень ОСОБА_1 діяти від імені позивача (установчі документи, положення, протокол про обрання, наказ про призначення, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців тощо).

У відповідності до положень ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вважаю, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

При усуненні недоліків позовної заяви позивачу необхідно врахувати вимоги глави 4 «Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», затверджених наказом Міністерства транспорту та звязку України №1149 від 12.12.2007 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 року за №1383/14650.

Керуючись ст.ст.106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву Благодійного фонду «Фонд розвитку Державного природознавчого музею Національної академії наук України» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2015 року №0019271501, зобовязання до вчинення дій.

Позивачу усунути у строк включно до 05 січня 2016 року недоліки позовної заяви, що зазначені у мотивувальній частині даної ухвали.

Розяснити позивачу, що у разі неусунення вказаних недоліків у строк до 05 січня 2016 року включно, позовна заява, яку залишено без руху, підлягає поверненню.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Суддя Сасевич О.М.