Ухвала суду № 54500412, 21.12.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (0322)-61-58-10 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

21 грудня 2015 року№ 813/6291/15

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просить суд:

"- визнати незаконним та скасувати рішення (повідомлення) про нікчемність договору банківського вкладу депозиту від 26.02.2015№ 026-13504-260215, викладене у листі від 23.09.2015 № 8821/3255;

- визнати вкладника ОСОБА_1 кредитором АТ "Дельта Банк";

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" - ОСОБА_2, внести ОСОБА_1 до реєстру (переліку) вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування."

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 року вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк до 21.12.2015 року для усунення недоліків, шляхом долучення до позовної заяви квитанції про сплату судового збору за усі вимоги немайнового характеру у відповідному розмірі.

15.12.2015 року через канцелярію позивачем подано заяву про звільнення від сплати судового збору (вх. № 40900), в якій зазначає, що вищевказаний позов виник з підстав договорів банківського вкладу та предявлений у зв'язку з порушенням гарантованих чинним законодавством України прав заявника як вкладника банку на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суми банківського вкладу (депозиту). Відповідно до позиції Верховного Суду України щодо узагальнення судової практики з розгляду справ про захист прав споживачів, викладеної у листі від 01.02.2013 року зазначено, що сам характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані у ОСОБА_3 № 1023-ХІІ та № 2664-ІІІ терміни "споживчий кредит", "фінансова установа", "фінансова послуга" дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають із кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію ОСОБА_3 1023-ХІІ "Про захист прав споживачів". Вважає, що пред'явлення позову зумовлене порушенням його прав, як споживача, а тому звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 23 ЗУ "Про захист прав споживачів".

При винесені ухвали, суд керувався наступним.

Згідно з ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ОСОБА_3 України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 5 ОСОБА_3 України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Положеннями ст. 22 ОСОБА_3 України "Про захист прав споживачів" передбачено, зокрема, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

При цьому, положенням частини третьої статті 22 дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 року № 15-рп/2011.

Відповідно до частини першої статті 67 Основного ОСОБА_3 України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ОСОБА_3 України "Про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Захист інтересів споживачів фінансових послуг є метою державного регулювання ринків фінансових послуг також відповідно до пункту 2 статті 19 ОСОБА_3 України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 року № 2664-III.

Згідно з положеннями пунктів 22, 23 статті 1 ОСОБА_3 України "Про захист прав споживачів" споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

У рішенні від 10.11.2011 року № 15-рп/2011 Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 ОСОБА_3 України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Враховуючи, що зі змісту позовних матеріалів не вбачається відносин споживчого кредиту, відповідно підстави для несплати позивачем судового збору відсутні, а тому суддя не приймає до уваги клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суддя дійшов до висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 03.12.2015, а відтак вбачаються правові підстави для повернення позовної заяви позивачеві.

Згідно з ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обовязки.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Згідно з ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи те, що позивачем не виконано вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та не усунуто недоліків позовної заяви, суддя дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу відповідно до вимог ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 108, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Суддя Кедик М.В.