Ухвала суду № 54495900, 17.12.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/3060/15-ц Номер провадження 22-ц/786/3831/15Головуючий у 1-й інстанції Якимець Т. Є. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого-судді: Чумак О.В.,

суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,

при секретарі: Філоненко О.В.,

з участю: позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЦ «Кремінь-Інвест»

на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 жовтня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЦ «Кремінь-Інвест» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2015 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог вказував, що наказом № 18 від 11 червня 2015 року його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання трудових обовязків, однак, будь-яких порушень трудової дисципліни він не допускав, а оголошення догани не має законного підґрунтя і є наслідком неприязних стосунків, що склалися між ним і його безпосереднім керівництвом.

Уточнивши позовні вимоги просив визнати незаконним та скасувати наказ № 18 від 11 червня 2015 року, винесений ТОВ «РТЦ «Кремінь-Інвест», про його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Стягнути з ТОВ «РТЦ «Кремінь-Інвест» понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн. 00 коп.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 жовтня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.

Визнано незаконним та скасувано наказ № 18 від 11 червня 2015 року, винесений товариством з обмеженою відповідальністю «РТЦ «Кремінь-Інвест», про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЦ «Кремінь-Інвест» на користь держави судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп. та на користь ОСОБА_2 понесені витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн. 00 коп.

З зазначеним рішенням не погодився відповідач, оскарживши його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення першої інстанції і ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі. Вважає, що у справі, яка розглядається судом, відсутній предмет, так як оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності був скасований дирекцією підприємства у добровільному порядку. Також вказує на безпідставність задоволення місцевим судом вимог позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки зазначені витрати документально не підтверджені.

Колегія суддів, заслухавши доводи сторн, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає відхиленню з підстав, передбачених ст. 308 ЦПК України.

Судом першої інстанції було встановлено, що 10 листопада 2008 року ОСОБА_2 було прийнято на посаду головного інженера ТОВ «РТЦ «Кремінь-Інвест» /а.с. 54/.

Посадові обовязки позивача визначені угодою та посадовою інструкцією головного інженера ТОВ «РТЦ» «Кремінь-Інвест» від 30 березня 2003 року та за 2015 рік, з останньою він ознайомлений 11 березня 2015 року /а.с. 5 - 6/.

Наказом № 18 від 11 червня 2015 року позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обовязків, передбачених посадовою інструкцією головного інженера в редакції 2012 року (розділ 2 п.2.3, п.2.5 п.2.7,п.2.8, п.2.9, розділ 4 п.4.1) та в редакції 2015 року ( розділ 2 п.2.1, п.2.7, п.2.11, розділ 4 п.4.1) Підставами для винесення наказу є висновок представника за дорученням ОСОБА_4 від 02 червня 2015 року, пояснювальна записка ОСОБА_2 від 11 червня 2015 року /а.с. 3/.

Відповідно до висновку службової перевірки організації технічної експлуатації інженерних мереж (водопостачання) від 18 травня 2015 року, при здійснені запиту на отримання копії договору ТОВ «НВФ»СТМ» в ремонтних роботах по оновленню водопроводу на обєкті «Котельня» з ТОВ «РТЦ «Кремінь-Інвест» м. Кременчук, вул. Київська, 66г, встановлено його відсутність та рахується як неукладений. Після відправлення договору підряду на виконання робіт по ремонту трубопроводу з ТОВ «НВФ «СТМ» на доопрацювання головному інженеру ТОВ «РТЦ «Кремінь-Інвест» ОСОБА_2 більше не надходив. В подальшому даний договір підряду не підписувався посадовими особами підприємства і станом на момент перевірки рахується як відсутній. Відсутність договору підряду на виконання ремонтних робіт за рахунок неузгодженості дій між головним інженером ТОВ «РТЦ «Кремінь-Інвест» та підрядником є порушенням чинного законодавства України та безпідставним здійсненням проведення оплати за послугу авансового внеску в сумі 4775 грн.04 коп. за поданням головного інженера. Знаходиться під сумнівами обсяги виконаних робіт, наявні розбіжності між первинною, вторинною та доопрацьованим локальним кошторисом з ремонту трубопроводу на обєкті Котельні. Не відповідність ведення технічної документації та не повна частина внесених змін до проектної документації, відсутність необхідних документів з приводу придбання товару, якості, переміщенню товару та подальшої заміни, чим в подальшому призведе до втрати належної праці обладнання та нанесенню суттєвих збитків підприємству. Порушення ведення відповідних законодавчих актів, розпоряджень, ПСБО, ДБН та інше; Порушення виконання посадових обовязків головним інженером ОСОБА_2, відсутність контролю за договірною роботою, повязаною з сервісними витратами за ремонтними роботами, у незабезпеченості своєчасної підготовки технічної документації та контролем за виконанням ремонтних робіт підприємством підрядником. Здійснивши неодноразові зустрічі, провівши фактичну зустріч, здійснивши фактичний вихід до місця проведених ремонтних робіт, здійснивши відповідні заміри, доопрацювавши технічну документацію, підрядником було надано всі необхідні документи та перевірено на предметність їх існування та виконання, за результатами якої зменшено загальну суму витрат з 17,6 тис. грн. до 11,9 тис. грн. /а.с. 40-53/

Згідно з службовою запискою ОСОБА_2 від 11 червня 2015 року, порушень посадової інструкції він не допускав /а.с. 38-40/.

Із наданих суду листів ТОВ «РТЦ «Кремінь-Інвест» на адресу Управляючого КФ ТОВ «Експансія» № 104 від 20.10.2014 року, № 109 від 03.11.2014 року, № 003 від 19.01.2015 року, № 010 від 29.01.2015 року вбачається, що керівник підприємства брав безпосередню участь у контролі за виконанням підрядних робіт та знав про результати цих робіт /а.с. 27-30/.

Наказом ТОВ «РТЦ «Кремінь-Інвест» №34 від 25 серпня 2015 року з нагоди святкування Дня Незалежності України з ОСОБА_2 знята догана, оголошена наказом №18 від 11.06.2015 року /а.с. 69/.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факту порушення трудової дисципліни, за яке до позивача мало бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Колегія суддів в повній мірі погоджується з такими висновками місцевого суду.

Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Зі змісту положень Кодексу законів про працю України вбачається, що порушенням трудової дисципліни визначається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Аналізувавши наведені положення трудового законодавства, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов в частині скасування наказу підлягає задоволенню, оскільки він був винесений з порушенням зазначених норм права.

З Наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 11 червня 2015 року вбачається, що факт неналежного виконання посадових обовязків ОСОБА_2 проявився в порушенні організаційної технічної документації інженерних мереж (водопостачання), у відсутності контролю за договірною роботою, повязаною з сервісними витратами за ремонтними роботами; у незабезпеченні своєчасної підготовки технічної документації, що могло спричинити нанесення матеріальних збитків підприємству /а.с. 3/.

Однак, у вказаному Наказі не наведені конкретні факти допущеного позивачем невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов'язків, описова частина оспорюваного наказу не містить визначення, який саме дисциплінарний проступок вчинив працівник, коли ним було допущено порушення трудової дисципліни і коли це порушення було виявлено. Також у порушення вимог ст. 149 КЗпП України, дирекцією ТОВ «РТ «Кремінь-Інвест» не враховувано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, зокрема, у оскаржуваному Наказі зазначено, що проступок міг спричинити «нанесення матеріальних збитків підприємству», проте, який самий розмір завданих збитків міг спричинити проступок позивача і який ступінь тяжкості мало невиконання трудових обовязків власником або уповноваженим ним органом не наведено.

Також, судова колегія, погоджується з висновком суду першої інстанції в частині недоведеності неналежного виконання позивачем його трудових обовязків.

У відповідності зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у праві. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Колегія суддів вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. ст. 10, 59-60 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_2 не виконав посадових обов'язків, чим порушив трудову дисципліну. Так само не доведено, що перелічені у висновку службової перевірки від 18 травня 2015 року, порушення відносились до посадових обовязків позивача, або сталися з його вини, а відтак позивач був необґрунтовано притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність предмету спору, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача до суду з позовом до ТОВ «РТЦ «Кремінь-Інвест» 03 липня 2015 року, оскаржуваний Наказ № 18 від 11 червня 2015 року про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, у вигляді оголошення догани, був чинний.

Судова колегія вважає, що догана, як різновид дисциплінарного стягнення, застосовується у випадку невиконання чи неналежного виконання працівником, з його вини, своїх трудових функцій, що тягне за собою негативну оцінку і засудження поведінки працівника, однак, на думку позивача порушень виконання трудових обовязків він не допускав, а тому застосування до нього дисциплінарного стягнення мало для нього негативні наслідки. Наведене свідчить про наявність спору між сторонами про незаконність притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності, яке порушило його законні права та інтереси.

Частиною 1 статті 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з наведеного, колегія суддів, приходить до висновку, що доводи апелянта про відсутність предмету спору, не відповідають обставинам справи, оскільки позивач звернувся до суду з метою захисту власних порушених прав та інтересів, шляхом визнання накладеного на нього дисциплінарного стягнення незаконним, а тому добровільне зняття відповідачем оскаржуваного стягнення не позбавляє позивача права на справедливий розгляд справи у суді.

Крім того, як вбачається зі змісту наказу № 34 від 18 серпня 2015 року, дострокове зняття дисциплінарного стягнення з ОСОБА_2, було здійснене з нагоди святкування Дня Незалежності України, тобто добровільне зняття оскаржуваного дисциплінарного стягнення не спростувало законності його накладення і не реабілітувало позивача, як сумлінного працівника, що, на думку колегії суддів, додатково свідчить про безпідставність посилання апелянта на відсутність предмета позову у справі.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_2 допустив порушення трудової дисципліни та в його діях наявні ознаки дисциплінарного проступку, а тому висновок місцевого суду, що Наказ № 18 від 11 червня 2015 року, за підписом директора ТОВ «РТЦ «Кремінь-Інвест» ОСОБА_6, про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 147 КЗпП України та оголошення йому догани є незаконним, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню є таким, що відповідає обставинам справи і вимогам чинного законодавства України.

Проте, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про безпідставність задоволення місцевим судом вимог позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, з урахування наступного.

Судові витрат, згідно до положень ч.ч. 1,3 ст. 79 ЦПК України, складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на правову допомогу, які за нормою ст. 84 ЦПК України несуть сторони, крім випадків безоплатної правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем було здійснено оплату правової допомоги адвоката ОСОБА_7 у сумі 5 000 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги № 01-21/08/06 від 17 червня 2015 року і квитанцією № 01-21/08/06 від 13 липня 2015 року про оплату грошових коштів за договором про надання правової допомоги № 01-21/08/06 від 17 червня 2015 року /а.с. 81, 86/.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

В матеріалах справи знаходить підтвердження факт участі адвоката позивача ОСОБА_7 у судових засіданнях, зокрема, 13 липня 2015 року з 13 год. 19. хв. по 13 год. 29 хв., 16 вересня 2015 року з 8 год. 59 хв. по 10 год. 40 хв., 30 вересня 2015 року з 13 год. 08 хв. по 15 год. 34 хв., 28 жовтня 2015 року з 13 год. 05 хв. по 14 год. 56 хв. Тобто, у сумарній кількості на представництво інтересів позивача в суді, спеціаліст в галузі права витратив більше 6 годин. Крім того, з розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу вбачається, що адвокатом було надано інші процесуальні послуги за договором про надання правової допомоги № 01-21/08/06 від 17 червня 2015 року, на виконання яких ним було витрачено 13 годин. Ураховуючи, що Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних і адміністративних справах» встановлено, що розмір компенсацій таких витрат не може перевищувати 40 відсотків, встановленої законом мінімальної заробітної плати, саме 487 грн. 20 коп. за годину, колегія суддів, вважає, що позивачем доведена сума заявлених витрат на правову допомогу, а тому рішення місцевого суду в частині задоволення зазначених вимог є законним і обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315, 317, 319ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЦ «Кремінь-Інвест» відхилити.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 жовтня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:(підпис) ОСОБА_1

Судді:(підпис) ОСОБА_8

(підпис) ОСОБА_9

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1