Рішення № 54494491, 17.12.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8237/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Гірняк Л.А.,Заїкіна А.П.

з участю секретаря - Томашєвської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Дочірнього житлово-експлуатаційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект» до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3, діючої в інтересах відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 березня 2012 року, -

встановила:

У листопаді 2011 року Дочірнє житлово-експлуатаційне підприємство ТОВ «Будпроект» звернулось до суду з позовом про визнання права власності на квартиру і в обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що житловий будинок № 37/1 по пр. Маршала Жукова в м. Одесі збудований Акціонерним товариством «Будпроект», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпроект» та частково за участю особистих коштів фізичних осіб. Зазначений житловий будинок зданий до експлуатації та залишився у веденні та обслуговуванні підприємства та в подальшому переданий Дочірньому житлово-експлуатаційному підприємству товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект», у якого на даний час будинок знаходиться на балансі і перебуває в експлуатації. На підставі договору про пайову участь у будівництві житлового будинку № 37/1 по пр. Маршала Жукова у м. Одесі та акту прийомупередачі від 25.04.1994 року ОСОБА_2 передана у власність двохкімнатна квартира № 69 в даному будинку загальною площею 51,6 кв. м. Право власності на дану квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 в КП «ОМБТІ та РОН» у 1994 році. Однак з 1994 року ОСОБА_2 у квартирі № 69 жилого будинку № 37/1 по пр. Маршала Жукова в м. Одесі не проживала та не реєструвалася, плату за комунальні послуги до комунальних служб та за утримання будинку до експлуатуючого підприємства ДЖЕП ТОВ «Будпроект» не вносила. У спірній квартирі не зявлялася з 1994 року, за станом квартири та комунікацій у квартирі не слідкувала і не слідкує та не виконувала і не виконує зобовязання щодо утримання майна.

Посилаючись на те,що позивач більш ніж 12 років відкрито добросовісно володіє квартирою № 69 в будинку № 37/1 по пр. Маршала Жукова в м. Одесі, позивач просив визнати за ним право власності на вказану квартиру за набувальною давністю.

Рішення ухвалено у відсутність сторін.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 березня2012 року позов Дочірнього житлово-експлуатаційного підприємства ТОВ «Будпроект» задоволено.

Визнано за Дочірнім житлово-експлуатаційним підприємством ТОВ «Будпроект» право власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 14.06.2013 року ухвалено додаткове рішення , відповідно до якого резолютивну частину рішення Київського районного суду м.Одеси від 05.03.2012 року викладено в новій редакції « визнати за дочірнім житлово-експлуатаційним підприємством товариства з обмеженою відовідальністю «Будпроект» право власності на двокімнатну квартиру № 69,загальною площею 51,2 кв.м.,житловою площею 27.3 кв.м.,підсобною площею 21,7 кв.м. в житловому будинку № 37\1 по пр.Маршала Жукова в м.Одесі за набувальною давністю» .

27 липня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до Київського районного суду м.Одеси з заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 березня2012 року.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 18 серпня 2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 березня2012 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3, діюча в інтересах відповідача ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_3, діючої в інтересах відповідача ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з обгрунтованості позовних вимог.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Згідно ч. ч. 1, 2, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З матеріалів справи вбачається , що згідно акту державної приймальної комісії про прийому в експлуатацію закінченого будівництвом обєкту 16-ти поверхового жилого будинку № 6 по пр. Ленінської Іскри мкр. «А-Б» жилого району ім. Таїрова зазначений будинок з будівельною адресою прийнятий в експлуатацію (а. с. 49-52).

Згідно акту здачі-прийому квартири від 25.04.1994 року підприємство «Одеспобутбудпроект» на підставі договору від 02.12.1992 року про дольову участь у будівництві житла, передало ОСОБА_2 двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 47,51 кв. м., яка розташована на 12 поверсі даного будинку.

Згідно відповіді КП «ОМБТІ та РОН» від 28.11.2011 року , квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 на підставі акту здачі-прийому квартири від 25.04.1994 року (а. с. 77).

Згідно статуту Дочірнього житлово-експлуатаційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект» вбачається, що 14.05.1998 року на загальних зборах засновників було створено Дочірнє житлово-експлуатаційне підприємство Закритого акціонерного товариства «Одеспобутбудпроект» «Будівельник», зареєстроване рішенням Одеської міської ради № 1687 від 29.06.1998 року.

06.09.2001 року на загальних зборах засновників вирішено перереєструвати Дочірнє житлово-експлуатаційне підприємство Закритого акціонерного товариства «Одеспобутбудпроект» «Будівельник», як Дочірнє житлово-експлуатаційне підприємство товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект»у звязку з перереєстрацією засновника (а. с. 32-38).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію Дочірнє житлово-експлуатаційне підприємство товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект» зареєстроване 22.10.2001 року (а. с. 39).

Відповідно до наказу № 3 від 22.07.1999 року Дочірнього житлово-експлуатаційного підприємства Закритого акціонерного товариства «Одеспобутбудпроект» «Будівельник» створено комісію у складі начальника ДЖЕП ОСОБА_4, майстра ОСОБА_5, мешканця квартири № 63 ОСОБА_6, мешканця квартири № 49 ОСОБА_7 з метою розкривання квартири № 69 для усунення протікання та ремонту системи водопостачання (а. с. 31).

Згідно розрахунку витрат по квартплаті та комунальним послугам по квартирі АДРЕСА_1 з 1998 року до 01.11.2011 року заборгованість взагалі склала 10664 грн. 16 коп. ,яка була погашена підприємством за рахунок власних коштів (а. с. 4).

Суд першої інстанції задовольняючи позов не врахував ,що відповідач у спірній квартирі не проживала з поважних причин , оскільки проживала за межами території України, про що позивачу було відомо.

Відповідно до розяснень п. 9 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що при вирішенні спорів, повязаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про

приховуванняцьогомайна;

володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або предявлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Матеріали справи не містять докази відкритого безперервного володіння спірною квартирою саме з 1994 року, оскільки ремонт у спірній кватирі позивачем було здійснено

у 2007 році (а.с.9-28).

Здійснення ремонтних робіт у квартирі відповідача у 2007 році , усунення аварій в квартирі відповідача у 1999 році , наявність непогашеної відповідачем заборгованості по комунальним послугам та її погашення позивачем без згоди власника нерухомого майна не свідчить про добросовісність та відкритість володіння спірним майном та не є підставою для визнання права власності за позивачем на спірну квартиру за набувальною давністю .

Сам факт некористування власником нерухомого майна таким майном та непроведення в квартирі капітального ремонту не є безумовною підставою для позбавлення його права власності на таке майно.

Матеріали справи не містять ,а позивачем всупереч до вимог ст. 60 ЦПК України не надані достатні докази набуття позивачем права власності на спірну квартиру за набувальною давністю .

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково задовольнив позов.

За таких підстав, відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційна скарга представника ОСОБА_3, діючої в інтересах відповідача ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У звязку з скасуванням заочного рішення Київського районного суду м.Одеси від 05.03.2012 року втрачає чинність додаткове рішення Київського районного суду м.Одеси від 14.06.2013 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1827 грн. сплачений при принесенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.1 ст.309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, діючої в інтересах відповідача ОСОБА_2 задовольнити .

Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 березня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення .

У задоволенні позову Дочірнього житлово-експлуатаційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект» до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру відмовити.

Стягнути з Дочірнього житлово-експлуатаційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1827 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_8

ОСОБА_9

ОСОБА_10