Ухвала суду № 54491504, 22.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10646/15 Справа № 199/2291/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ремез В.А.

Категорія 05

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді Ремеза В.А.

суддів Міхеєвої В.Ю., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Синенко Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 9 листопада 2015 року про повернення заяви про забезпечення позову за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про витребування майна,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.11.2015р. ОСОБА_2 було повернуто заяву про забезпечення позову за його позовом до ОСОБА_3 про витребування майна на підставі ч.8, ст. 153 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати, та задовольнити його заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на б. 33 по вул. Орджонікідзе у м. Дніпропетровську, посилаючись на те, що він не погоджується з ухвалою суду.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна.

04.11.2015р. ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, і просив винести ухвалу, якою накласти арешт на б. 33 по вул. Орджонікідзе у м. Дніпропетровську.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно роз'яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 8 вказаної статті визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Розглядаючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд встановив, що заявник звернувшись до суду з заявою про забезпечення позову в порушення вимог ст. 151 ЦПК України не вказав обставин, які б ставили під сумнів, у разі задоволення позову, можливість ухилення відповідача від виконання рішення суду, що робить неможливим виконання такої ухвали відповідно до вимог ЦПК України, та вимог законодавства України.

Проте з таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки ОСОБА_2 в заяві зазначив, що йому стало відомо про те, що відповідач виказував намір зробити відчуження спірного будинку.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирішуючи питання про повернення заяви про забезпечення позову заявнику, суд порушив порядок розгляду вказаного питання, у зв'язку з чим ухвала суду про повернення заяви підлягає скасуванню, з направленням питання на новий розгляд, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, оскільки судом першої інстанції по суті не вирішувалось питання за його заявою про забезпечення позову, а тому суд апеляційної інстанції не вправі вирішити вказане питання без його розгляду судом першої інстанції.

Керуючись ст. ст.304,307,312 ЦПК України,колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 9 листопада 2015 року скасувати, направивши питання про прийняття заяви про забезпечення позову на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді: