Ухвала суду № 54491363, 10.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/ 12327/14-ц Головуючий в 1 інстанції

Провадження 22-ц/774/1816/ К/15 ОСОБА_1

Категорія № 50 ( І) Доповідач Грищенко Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Грищенко Н.М.,

суддів: Братіщевої Л.А., Чорнобука В.І.,

при секретарі: Масловій К.В.

за участю: позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відео конференції цивільну справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після досягнення повноліття навчається на другому курсу денного відділення Кременчуцького національного університету ім. М.Остроградського, з терміном навчання до 30 червня 2017 року. Відповідач працює за трудовим договором, тому має можливість допомогати доньці, просила суд стягнути на її користь з ОСОБА_3аліменти на утримання ОСОБА_5, у розмірі ? частини від усіх видів заробітку, починаючи з 17 листопада до закінчення навчання.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 червня 2015 року ОСОБА_2 відмовлено в задовленні позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задовлення її позовних вимог у повному обсязі.

Зокрема вважає, що судом першої інстанції не враховано, що донька навчається на денному відділенні, що виключає можливість її працевлаштування, відповідач працює, має постійний стабільний заробіток, має матеріальну можливість надавати допомогу.

Судом враховані посилання відповідача про наданя матеріальної допомоги донці, однак з травня 2015 року він взагалі її не надавав.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, є донькою відповідача ОСОБА_3 (а.с.8).

Ззгідно довідки, виданої Кременчуцьким національним університетом ім. М.Остроградського №2757 від 05.10.2014 року, ОСОБА_5 є студенткою другого курсу денного відділення за спеціальністю "Будівництво", термін навчання з 01.09.2013 р. по 30.06.2017р., отримує стипендію ( а.с.10).

Згідно штампу реєстрації в паспорті ОСОБА_6 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 гурт. (а.с. 7).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався ст.ст. 199, 200 СК України та дійшов висновку, що відповідач добровільно надає щомісяця матеріальну допомогу повнолітній ОСОБА_5, шляхом перерахування коштів на її картковий рахунок.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення щодо підстав виникнення обов'язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Колегія суддів погоджується із висвноком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як видно з виписки карткового рахунку, відкритого на імя ОСОБА_5, щомісяця платником ОСОБА_7 проводилось з м.Кривого Рогу поповнення картки на суму 500 грн. ( а.с. 53,60).

Тому, посилання позивача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про не надання допомоги, спростовуються матеріалами справи.

Повнолітня донька відповідача ОСОБА_5 отримує стипендію, навчається за рахунок державного бюджету, що підтверджується довідкою Кременчуцького національного університету ( а.с.31).

Згідно довідки № 04-857 від 07 липня 2015 року, виданої Світловодським міськрайонним центром зайнятості, ОСОБА_2 перебуває на обліку в центрі та отримує допомогу на випадок безробіття в середньомісячному розмірі 2311 грн.( а.с.52).

Згідно виписних епікризів, Довідки МСЕК від 01 серпня 2016 року відповідач ОСОБА_3 тяжко хворий, йому встановлена третя група інвалідності за професійним захворюванням, у звязку із чим, 04 серпня 2015 року він був звільнений з місця роботи ПАТ «Кривбасзалізрудком» за п.2 ст.40 КЗпП України у звязку з невідповідністю робітника виконуваній роботі внаслідок поганого стану здоровя ( а.с.82-88).

Аналіз ст. ст. 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

З урахуванням доходу позивача, повнолітньої ОСОБА_5, стану здоровя відповідача, встановлення йому 30% втрати професійної працездатності, звільнення його з місця роботи за станом здоровя та добровільним наданням щомісячної допомоги повнолітній, шляхом перерахування на її платіжну карту коштів, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі враховані обставини справи та ухвалено рішення у відповідності до вимог законодавста.

Колегія суддів вважає, доводи апеляційної скарги позивача в частині не надання відповідачем допомоги доньки з травня 2015 року безпідставними, оскільки рішення суду ухвалено у червні, а як убачається з виписки карткового рахунку кожного місяця, навіть після зверненя до суду з позовними вимогами, відповідач добровільно перераховував кошти на рахунок своєї повнолітньої дитини, а виписка від 03 липня 2015 року містить останню дату опрацювання лише 20 травня 2015 року( а.с.59).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

АпеляційнускаргуОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моментупроголошення, але може бути оскарженав касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розглядуцивільних і кримінальних справпротягом двадцятиднів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді: