Вирок № 54491323, 22.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1364/15 Справа № 180/1286/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Зайцев В.В.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Зайцева В.В.,

суддів: Руських К.Г., Свідерської Т.А.,

секретаря: Дьоміної А.А.,

за участю прокурора: Харів Н.А.,

обвинуваченої: ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Дніпропетровську кримінальне провадження №12015040120000024 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 березня 2015 року за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27 травня 2015 року.

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м.Чигирин Черкаської області, громадянка України, раніше не судима,

засуджена: - за ч.1 ст.249 КК України до 1 (одного) року обмеження волі з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнена від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 1 рік та на неї покладені певні зобовязання визначені ст.76 КК України.

Цим же вироком з обвинуваченої ОСОБА_2 стягнуто на користь держави в особі Управління охорони, відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Дніпропетровській області в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2244 грн..

ОСОБА_3 вироку суду, ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за скоєння злочину за таких обставин.

26.03.2015 року приблизно о 18.00 годині, ОСОБА_2, маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом за допомогою забороненого знаряддя лову 2 рибальських сіток, прибула на берег Миколаївського водосховища поблизу вул.Колективної в м. Марганці Дніпропетровської області, і з метою вилову риби для особистих потреб, з використанням металевого човна та весел, відійшовши від берегу на відстань приблизно 200 метрів, незаконно встановила у воді Миколаївського водосховища заздалегідь заготовлене та принесене з собою заборонене знаряддя лову, а саме: дві рибальські сітки, розмірами відповідно кожна: вічко 20x20 мм, висотою 1,2 м, довжиною 48 м, вічко 24x24 мм, висотою 1,5 м, довжиною 61 м.

Надалі, 27.03.2015 року близько 06.00 години, ОСОБА_2 таким же чином повернулася до залишених у водоймі сіток, не маючи передбаченого законом дозволу на промисловий лов риби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони і відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, виловила рибу: карась, в кількості 48 одиниць, вартістю 17 грн. за одну одиницю, сазан, в кількості 4 одиниць, вартістю 306 грн. за одну одиницю, окунь, в кількості 12 одиниць, вартістю 17 грн. за одну одиницю.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному зайнятті рибним добувним промислом: вилученні із природного середовища Миколаївського водосховища поблизу вул.Колективної в м. Марганці Дніпропетровської області забороненим знаряддям лову двома рибальськими сітками вищезазначеної риби, тобто водних живих ресурсів, ОСОБА_4 порушено вимоги чинного законодавства України, а саме: ст.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства у внутрішніх водоймах України, затверджених наказом Державного Комітету Рибного господарства України від 15 лютого 1999 року № 19, в яких визначено, що забороняється лов риби з використанням... промислових та інших знарядь лову, виготовлених з сітеснастних та інших матеріалів усіх видів і найменувань, способом загат і спуску води з водоймищ, із застосуванням забороненого знаряддя лову.

ОСОБА_3 для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних обєктах України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21.11.2011 року, Державі в особі Управління охорони, використання та відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Дніпропетровській області ОСОБА_4 заподіяла істотну шкоду, розмір якої складає 2244 грн., тобто 132 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В апеляції перший заступник прокурора Дніпропетровської області не оскаржуючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікації дій обвинуваченої, просить вирок суду скасувати в звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вважає, що оскільки в обвинуваченої на утриманні знаходяться четверо неповнолітніх дітей, тому їй не могло було призначене покарання у виді обмеження волі згідно ч.3 ст.61 КК України. Просить вирок місцевого суду скасувати і ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.249 КК України у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши прокурора, який підтримав апеляцію першого заступника прокурора Дніпропетровської області, обвинувачену ОСОБА_4, яка погодилася з апеляцією прокурора, перевіривши матеріали провадження, вивчивши та проаналізувавши доводи апеляції, зіставивши їх з наявними в справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_4 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, повністю ґрунтуються на розглянутих у судовому засіданні та наведених у вироку доказах та в апеляції не оскаржують ся, а тому апеляційним судом не переглядаються.

Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані судом за ч.1 ст.249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду рибним ресурсам.

Як вбачається з матеріалів провадження та вироку суду першої інстанції, органами досудового слідства та судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 на підставі п.2 ст.413 КПК України підлягає скасуванню.

Відповідно до п.2 ст.413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування судом закону, який не підлягає застосуванню.

ОСОБА_3 ч.3 ст.61 КК України, покарання у вигляді обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої групи.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку суду, обвинувачена ОСОБА_4 має на утриманні чотирьох малолітніх дітей: 2005, 2006, 2008 та 2012 років народження.

Між тим, суд першої інстанції ухвалюючи вирок призначив покарання обвинуваченій за ч.1 ст.249 КК України у вигляді обмеження волі, тобто застосував кримінальний закон, який не підлягав застосуванню.

В звязку з вище наведеним, колегії суддів вважає за необхідне вирок суду в частині призначення покарання обвинуваченій скасувати, та призначити ОСОБА_4 інший вид покарання, передбачений санкцією ч.1 ст.249 КК України.

ОСОБА_3 ч.1 ст.249 КК України, незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Відповідно до ст.65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що помякшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи ступень тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем мешкання характеризується позитивно, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, свою провину визнала повністю та щиро кається у вчиненому, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу.

На думку колегії суддів, зазначене покарання відповідає вимогам ст.65 КК України та є достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Як вбачається з вироку суду першої інстанції, обвинуваченій ОСОБА_4 було призначено покарання за ч.1 ст.249 КК України у вигляді обмеження волі строком на один рік та на підставі ст.75 КК України, останню звільнено від відбування покарання з випробуванням стоком на один рік.

Виходячи з того, що покарання у вигляді штрафу є більш суворим, ніж покарання призначене судом першої інстанції, оскільки є реальним, то колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції скасувати та згідно п.2 ч.1 ст.420 КПК України ухвалити свій вирок, при цьому в повному обсязі задовольнити апеляцію прокурора.

Керуючись ст.ст.374,407,409,413,418,420 КПК України, колегія суддів, -

З А С У Д И Л А :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27 травня 2015 року відносно ОСОБА_2 в частині призначеного їй покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.249 КК України у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн. з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7