Рішення № 54490132, 01.12.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20602/14-ц

Провадження № 2/161/635/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01 грудня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Олексюка А.В.

при секретарі Шумиводі О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 12.02.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11295341000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 595000,00 грн.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 всіх зобовязань встановлених кредитним договором, між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого, предметом іпотеки виступає підвальне приміщення загальною площею 79 кв.м., що розташоване за адресою: пр. Волі, 17 м. Луцьк Волинської області та є власністю іпотекодавця на праві особистої приватної власності.

Зобов'язання за кредитним договором позичальник належним чином не виконав, а тому станом на 08.12.2014 року сума заборгованості перед ПАТ «УкрСиббанк» за договором про надання споживчого кредиту становить 640003,00 грн. та 98497,80 грн. пені.

На підставі наведеного, просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки - підвальне приміщення загальною площею 79 кв.м., що розташоване за адресою: пр. Волі, 17 м. Луцьк Волинської області та є власністю іпотекодавця на праві особистої приватної власності для задоволення вимог ПАТ «УкрСиббанк», що виникли з кредитних договорів № 11390973000, № 11390974000, № 11390975000 та № 11390976000 від 04.09.2008 року. Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» та встановити початкову ціну реалізації предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача в його користь понесені судові витрати по справі.

В ході судового розгляду представник позивача уточнив позовні вимоги, просив суд в рахунок погашення заборгованості в сумі 640003,83 грн., що виникла на підставі кредитного договору № 11295341000 від 12.02.2008 року, звернути стягнення на нежитлові приміщення, загальною площею 79,0 кв.м., що знаходиться за адресою: пр. Волі, 17, м. Луцьк Волинської області, та належить ОСОБА_1 і є предметом іпотеки у відповідності до договору іпотеки від 12.02.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_2, за реєстровим № 431, шляхом проведення торгів (аукціону) за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки. Решту позовних вимог просив залишити без змін.

Відповідач в судове засідання не зявився, проте належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, проте подала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі за наявними матеріалами справи. Просила суд позов задовольнити.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

12.02.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11295341000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 595000,00 грн. (а.с. 5-8).

Відповідно до п. 1.2.2. кредитного договору позичальник в будь-якому випадку зобовязаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни не пізніше 12.02.2015 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов Розділу 12 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 8.4, 10.2, 10.14 договору. (а.с. 5)

Згідно умов п. 1.3.1 даного договору за використання кредитних коштів процентна ставка встановлюється в розмірі 13,40 % річних. (а.с. 5)

П. 8.3 договору передбачено, що відповідно од вимог ст. 611 ЦК України при порушенні позичальником вимог п.п.2.3, 4.9., 5.3, 5.5, 5.6, 5.8., 5.10, 8.4, 10.2, 10.14 цього Договору банк набуває право вимоги дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку встановленому розділом 12 цього договору. (а.с. 7)

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 всіх зобовязань встановлених кредитним договором, між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого, предметом іпотеки виступає підвальне приміщення загальною площею 79 кв.м., що розташоване за адресою: пр. Волі, 17 м. Луцьк Волинської області та є власністю іпотекодавця на праві особистої приватної власності.

Ст. 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Ч. 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки є невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання.

За змістом ст.ст. 589, 590 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись на підставі рішення суду, а право іпотекодержателя задоволити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання та неналежного виконання боржником основного зобов»язання.

Згідно п. 9 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Зобов'язання за кредитним договором позичальник належним чином не виконав, а тому станом на 08.12.2014 року сума заборгованості перед ПАТ «УкрСиббанк» за договором про надання споживчого кредиту становить 640003,00 грн. та 98497,80 грн. пені, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 9-16).

За таких обставин справи та відповідно зазначених норм матеріального права і положень договору іпотеки, суд приходить до висновку про наявність у даному випадку у позивача права на стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором та на стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яка належить іпотекодавцю, який не є позичальником, а тому позов слід задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 88, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 572, 574, 576, 589, 590, 592, 1048, 1050, 1056 Цивільного Кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11295341000 від 12.02.2008 рокув сумі 640003 (шістсот сорок тисяч три) грн. 83 грн., звернути стягнення на нежитлові приміщення, загальною площею 79,0 кв.м., що знаходиться за адресою: пр. Волі, 17, м. Луцьк Волинської області, та належить ОСОБА_1 і є предметом іпотеки у відповідності до договору іпотеки від 12.02.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_2, за реєстровим № 431, шляхом проведення торгів (аукціону) за початковою ціною реалізації предмета іпотеки в розмірі не менше ринкової вартості на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Олексюк А.В.