Ухвала суду № 54489188, 16.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 0818/9484/2012 Головуючий у 1 інстанції: Геєць Ю.В.

Номер провадження 22-ц/778/6383/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Спас О.В.

Суддів Бабак А.М.

ОСОБА_2

При секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2012 року

у справі за заявою ОСОБА_4, заінтересовані особи: ОСОБА_5, Пята Запорізька державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В обґрунтування заяви заявник зазначала, що 05 липня 2009 року помер її батько ОСОБА_6, після його смерті відкрилась спадщина на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

14 грудня 2007 року на випадок своєї смерті ОСОБА_6 залишив заповіт, згідно до якого все своє майно заповів заявниці.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 є вона, його донька та ОСОБА_5, син померлого.

На час смерті ОСОБА_6, заявниця постійно проживала з батьком за адресою: АДРЕСА_1, оскільки він мав проблеми зі здоров'ям, мав похилий вік та потребував стороннього догляду і допомоги.

Після спливу шестимісячного строку після смерті батька вона звернулася до п'ятої Запорізької державної нотаріальної контори за місцем реєстрації спадкодавця з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак отримала відмову, оскільки не була зареєстрована зі спадкодавцем за однією адресою та не зверталась протягом шестимісячного строку з заявою про прийняття спадщини.

Посилаючись на зазначені обставини, заявник просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_6, який помер 05 липня 2009 року, на день його смерті 05 липня 2009 року, за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2012 року заяву ОСОБА_4 задоволено.

Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_6, який помер 05 липня 2009 року, на день його смерті 05 липня 2009 року, за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись із рішенням суду, 27.10.2015 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки даним рішенням порушуються її права, так як спадкова квартира була придбана у спільну сумісну власність подружжя - її та ОСОБА_6 Після його смерті ніхто із спадкоємців не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та спадкова справа відсутня. Тому спадкоємиця пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини. Оскільки існує спір про право, тому він має бути розглянутий в порядку позовного провадження.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким у задоволенні заяви ОСОБА_4 відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши питання щодо вирішення оскаржуваним рішенням питань про права і обовязки апелянта, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

З матеріалів справи вбачається, що за рішенням суду першої інстанції встановлено факт постійного проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_6, який помер 05 липня 2009 року, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 44).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішенням суду порушуються її права, оскільки на підставі зазначеного рішення ОСОБА_4, як спадкоємиця після смерті ОСОБА_6 отримає у спадщину квартиру № 5 по вул. Цегельній в м. Запоріжжі, яка є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_6

Однак, на підтвердження зазначеного апелянтом не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 57-60 ЦПК України, які б підтверджували, що зазначеним рішенням порушуються її права та обовяжи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 1997 року. Шлюб між ними розірваний 07 травня 2003 року на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.12.2002 року (а.с.50), про що свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 83).

В матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу від 17 жовтня 2000 року, відповідно якого ОСОБА_6 придбав квартиру № 5 по вул. Цегельній в м. Запоріжжі, яка зареєстрована за ним на праві власності (а.с. 7-9) та яку він заповів ОСОБА_4 14.12.2007 року (а.с.6).

Відповідно до положень статей 9,10,11 та ч.3 ст.29 КпШС України, ст. 71 ЦК України (1963 року) які були чинні на час розірвання шлюбу між сторонами, для вимог про поділ спільного сумісного майна розлученого подружжя, встановлюється трирічний строк позовної давності, перебіг якого обчислюється з дня, коли один з подружжя дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права на це майно. Аналогічні положення щодо строку позовної давності та початку її перебігу при розподілі майна подружжя містять статті 20,72 СК України.

Апелянт ОСОБА_3 після розірвання шлюбу не скористалася своїм правом звернутися до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, а тому права на поділ майна, як і на прийняття спадщини померлого 05.07.2009 року ОСОБА_6 не має. Із заявою на прийняття спадщини до нотаріальної контори ОСОБА_3 не зверталася, а тому не можна вважати, що рішенням суду від 30 жовтня 2012 року порушуються її права та обовязки.

Виходячи з встановлених обставин, матеріалів справи, апеляційний суд вбачає, що рішення суду першої інстанції від 30 жовтня 2012 року не може бути предметом апеляційного перегляду за апеляційною скаргою ОСОБА_3, оскільки вказане рішення суду не вирішувало питання про права та обовязки апелянта.

Згідно ч. 2 ст. 292 ЦПК України, щодо кола осіб, які мають право апеляційного оскарження судового рішення, та у відповідності до розяснень п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008р. «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», де зазначено, що при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.

В даній справі за заявою ОСОБА_3 вирішувалося питання про поновлення строку апеляційного оскарження, коли суд не мав змоги висловитися з питання наявності у апелянта права апеляційного оскарження рішення суду і справу було призначено до розгляду.

В даному судовому засіданні колегія суддів дійшла переконання про відсутність у ОСОБА_3 права апеляційного оскарження рішення суду, як особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував.

Виходячи з викладеного, оцінка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції даватися не може, а апеляційне провадження в справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 292, 297, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2012 року закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: