Ухвала суду № 54489162, 17.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №333/5509/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Дмитрієва М.М.

Провадження №22-ц/778/6542/15 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого Бєлки В.Ю.

Суддів Онищенка Е.А.

ОСОБА_2

При секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Запорізької міської ради на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2015 року у справі за позовом Запорізької міської ради до ОСОБА_3, про стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року Запорізька міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, про стягнення збитків.

В обґрунтування позову зазначено, що 17.07.2013 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт на об'єкти будівництва «Реконструкція частини нежитлового приміщення І підвалу під офіс за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 19-а». Замовником будівництва є ОСОБА_3

Відповідно ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Згідно «Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя» затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012 року № 77, замовник, який має намір укласти Договір, зобов'язаний звернутися із заявою до міського голови. Вказаний Договір укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 порушені вищезазначені вимоги закону, останньою завдано збитків Запорізькій міській раді в розмірі 12000 грн.

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд стягнути зБрязгунової І.М. на користь Запорізької міської ради суму збитків в розмір 12000 грн. та судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Запорізька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Так відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

У відповідності до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Суд першої інстанції встановлено, що 10 вересня 2014 року Запорізькою міською радою прийнято рішення № 40 «Про внесення змін до порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012 р. № 77 (надалі - Порядок).

Згідно з п. 3.2 Порядку, договір про пайову участь укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації уповноваженим органом звернення замовника про його укладання, але до прийняття об'єкта до експлуатації.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

17липня 2013 оку за № ЗП 082131970001 Департаментом Державної архітектурно будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт щодо реконструкції частини нежитлового приміщення І підвалу (літ. А-3) під офіс за адресою м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 19-А.

27 серпня 210 3оку за № ЗП 142142400018 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

З системного аналізу норм ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 3.2 Порядку, що є нормативною підставою позовних вимог, вбачається, що строк укладання договору обмежений прийняттям об'єкта будівництва до експлуатації.

Оскільки позивач лише 24.09.2014 р. звернувся до відповідача з письмовою пропозицією за № 01/02-1/02915 про укладання договору, тобто вже після прийняття об'єкту реконструкції до експлуатації, зазначене суперечить вимогам Закону та унеможливлює укладення ОСОБА_4 на пайову участь в обов'язковому порядку відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Окрім того, під час дослідження письмової пропозиції Запорізької міської ради судом встановлено, що вона обґрунтована нормою статті 181 Господарського кодексу України. Разом з тим, згідно статті 181 ГК України, фізичні особи не являються учасниками у сфері господарювання, а отже у відповідача були відсутні правові підстави для укладання з позивачем ОСОБА_4 про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Відповідальності за не укладання такого договору, чинне законодавство не містить.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту вважається дата реєстрації Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області декларації про готовність об'єкту до експлуатації або видачі Сертифіката.

Згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 27.08.2014 року, яка була досліджена під час судового розгляду, реконструкція частини нежитлового приміщення І підвалу (літ. А-3) під офіс за адресою м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 19-А, була здійснена без зміни його зовнішніх геометричних розмірів фундаменту, відомостей щодо забудови відповідачем земельної ділянки не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт по об'єкту м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 19-А, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не потребуються і з відповідною заявою про надання містобудівних умов гр. ОСОБА_3 не зверталась та їх не отримувала.

Проекти будівництва І-ІП категорії складності, до яких відноситься й реконструкція відповідачем приміщення під офіс, відповідно до п. З ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не підлягають обов'язковій експертизі, а також до них не надаються містобудівні умови та обмеження, відповідно до п. 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства від 07.07.2011 р. № 109.

Будь-які докази, які б спростовували вказані обставини, позивач суду не надав.

Отже, враховуючи те, що роботи із забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) відповідачем не проводилися, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що замовник будівництва - ОСОБА_3 не є суб'єктом містобудування в розумінні вищевказаного закону, на якого покладені обов'язки укласти договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Також у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження позиція позивача про те, що саме завдяки тому, що ОСОБА_3 не уклала договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, територіальна громада м. Запоріжжя не отримало вигоду у сумі 12000,00 грн.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Запорізької міської ради відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2015 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: