Рішення № 54488621, 26.11.2010, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа 2-1007/10

Номер провадження 2-1007/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.10 року.

Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Тулик І.І.

при секретарі - ІІІемота М.І.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та додаткових коштів на навчання дитини

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та додаткових коштів на навчання дитини, посилаючись на те, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Рахівського районного суду було розірвано відділом реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, про що складено відповідний запис акта про розірвання шлюбу № 70 від 25.06.1997 року. Від цього шлюбу народилася дочка, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу залишилася на її повному утриманні та вихованні. Відповідач відповідно до рішення Рахівського районного суду від 06.03.2003 року повинен сплачувати на користь позивачки аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу (заробітку), але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян. З 1 вересня 2008 року дочка сторін, ОСОБА_4, навчається на платній формі навчання на юридичному факультеті Ужгородського національного університету, загальна вартість освітньої послуги у якому становить 42.200 гривень. Термін дії договору про платне навчання з 01.09.2008 року по 30.06.2012 року. За кожний навчальний рік позивачка змушена сплачувати навчальному закладу по 10550 гривень. На даний час сім'я позивачки знаходиться у важких матеріальних умовах, коштів на утримання дочки та оплати за навчання не вистачає, їх у добровільному порядку оплачує її чоловік від другого шлюбу, ОСОБА_5. Добровільно надати допомогу на навчання дочки відповідач відмовляється, при цьому останній являється приватним підприємцем, нікому іншому аліментів не сплачує, на його утриманні не має інших недієздатних осіб. У зв'язку з чим просила визначити розмір аліментів, які буде сплачувати ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_6 у розмірі 1/4 всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно з дня подачі даної позовної заяви до закінчення дочкою навчання в освітньому закладі, визначити розмір додаткових коштів, які буде сплачувати ОСОБА_4 на оплату нею освітніх послуг, що надаються навчальним закладом їхній дочці ОСОБА_6, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду до закінчення дитиною навчання у сумі 5275 грн. щорічно, як половини суми, необхідної для проведення річного курсу навчання, шляхом надання їй відповідачем грошової суми разовою часткою до 25 серпня кожного календарного року, але не менше половини суми, встановленої навчальним закладом кожного навчального року та стягнути в її користь із відповідача судові витрати, які складаються із 200 грн. платних юридичних послуг.

В судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просить в позові відмовити.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Рахівського районного суду Закарпатської області було розірвано відділом реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, про що складено відповідний запис акта про розірвання шлюбу №70 від 25.06.1997 року. Від даного шлюбу у них народилася одна дитина - дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, де враховується стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїм дружиною, чоловіком та неповнолітньою дочкою, сином. На підставі цього, суд вважає, що відповідач зобов'язаний надавати дитині утримання, достатнє для задоволення її розумних потреб, виходячи зі стану здоров'я дитини, її матеріального становища, а також зі свого стану здоров'я та матеріального становища.

Так, позивачкою заявлена вимога про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_7, на період її навчання у вищому навчальному закладі та стягнення додаткових витрат, виражених у наданні половини суми коштів, необхідної для проведення річного курсу навчання.

За змістом ст.ст. 199, ч.1 200 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до договору про платне навчання в Ужгородському національному університеті від 18 серпня 2008 року, довідки Ужгородського національного університету № 231 від 29.06.2010 року дочка сторін, ОСОБА_4 є студенткою другого курсу денного відділення юридичного факультету цього вузу і навчається на контрактній формі навчання. При цьому, загальна вартість освітньої послуги становить 42200 гривень, а розмір оплати за кожний навчальний рік, починаючи з 1 вересня 2008 року по 30 червня 2012 року, складає 10550 гривень.

Згідно з вимогами ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. При цьому, враховуючи норми закону та докази надані позивачкою, суд визнає, що навчання дитини в інституті за рахунок коштів замовника є особливими обставинами, які зумовлюють необхідність у додаткових витратах на дитину, оскільки спрямовані на розвиток здібностей дитини (її навчання).

В теперішній час відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги позивачці на навчання повнолітньої дочки, а також не бере участь у додаткових витрат стосовно плати за навчання останньої, що підтвердили в беззаперечному порядку в судовому засіданні представники сторін.

Згоди про участь кожного з батьків у витратах на утримання дитини сторони між собою не досягли.

Згідно довідки Рахівської міської ради № 2325 від 30.06.2010 року та акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_3 від 15 жовтня 2010 року, на утриманні позивачки знаходиться повнолітня дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітня дочка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судовому засіданні з пояснень представника позивачки, відповідач займається підприємницькою діяльністю і тому має реальну змогу надавати утримання своїй повнолітній дочці. Поряд з цим на вимогу суду надано довідку Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області, з якої слідує, що ОСОБА_4 доходів від підприємницької діяльності за 2009 рік не отримував. За І-ІІ квартал 2010 року декларації про отримані доходи від зайняття підприємницькою діяльністю не подавав. Отже, відповідач являється приватним підприємцем, проте, вказані в довідці обставини, не можуть слугувати підставою того, що відповідач через відсутність в певному періоді доходів від підприємницької діяльності, не може зайнятись іншим заробітком і на думку суду

таке не може стати причиною позбавлення дитини матеріальної допомоги, яка її дійсно потребує.

При цьому, за загальним правилом, батьки повинні утримувати своїх дітей до ,осягнення ними повноліття, тобто, до 18 років. Проте, існують випадки, коли право на утримання мають також повнолітні діти, як це передбачено ст. 199 СК України. Підставою виникнення обов'язку батьків щодо утримання повнолітніх дітей в даному випадку є такий склад юридичних фактів: походження дітей, продовження повнолітніми дітьми навчання, потреба повнолітніх дітей у зв'язку з продовженням навчання в матеріальній допомозі, здатність батьків таку допомогу надавати. Сукупність цих фактів утворює юридичний склад, необхідний і достатній для виникнення зазначеного аліментного зобов'язання. У разі відсутності хоча б одного з наведених вище фактів аліментне зобов'язання, пов'язане з утриманням батьками своїх повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, не виникає. У випадку наявності зазначених підстав, батьки зобов'язані утримувати дитину, яка навчається, до досягнення нею 23 років.

Як вже було встановлено, повнолітня дочка сторін, ОСОБА_4 навчається у вищому навчальному закладі на денній форма навчання. Отже вона не взмозі мати самостійний заробіток, через постійну зайнятість у навчальному процесі і тому потребує матеріальної допомоги до отримання відповідної спеціальності у вищому навчальному закладі.

Таким чином, враховуючи насамперед інтереси дитини, її матеріальне благополуччя, прагнення отримати освіту, а також приймаючи до уваги матеріальне становище дочки сторін, а саме те, що не має доходу, матеріально- побутові умови задовільні і матеріальне становище відповідача, який є працездатним, інших утриманців не має, суд вважає, що позов в цій частині слід задовольнити, стягнувши з ОСОБА_4 аліменти на утримання повнолітньої дочки, ОСОБА_4 до закінчення нею навчання у вищому навчальному закладі, але не більше ніж до 23 річного віку, в розмірі, в якому просить позивачка, тобто 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого чинним законодавством.

Також за таких обставин та зважаючи, що в зв'язку з прийняттям дочки сторін на навчання до університету виникли додаткові витрати, що полягають в оплаті цього навчання, ці витрати зумовлені особливими обставинами, оскільки спрямовані на розвиток здібностей дитини (її навчання), позивачка сплатила більше половини вартості навчання, а відповідач має матеріальну можливість оплатити решту, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача додаткових витрат є обґрунтованими і підлягають в цій частині теж до задоволення.

Крім того, суд приходить до висновку, що на підставі ст.88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи.

Поряд з цим, у матеріалах справи міститься квитанція до прибуткового касового ордера № 36 від 14.07.2010 року, якою підтверджено, що ОСОБА_3 сплатила ОСОБА_1 200 гривень за надання їй юридичних послуг, пов'язаних з розглядом даної справи. Вказана сума є судовими витратами позивача та підлягає , ,о стягнення з відповідача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 58, 60, 212 -215, 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти в користь ОСОБА_3, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5 на утримання дочки, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно з дня набранням рішення законної сили до закінчення дочкою навчання в освітньому закладі, але не більше ніж до 23 річного віку.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти в користь ОСОБА_3, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5 додаткові кошти в сумі 5275 гривень щорічно, як половини суми оплати за навчання у вищому навчальному закладі.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 200 гривень судових витрат за надання правової допомоги.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 51 гривню судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді на рахунок 31214259700211, назва рахунку 22050000, код ОКПО 22108293, банк одержувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Тулик І.І.