Ухвала суду № 54488173, 22.12.2015, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/588/14-к

Номер провадження 1-о/235/8/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

(в порядку розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами)

22 грудня 2015 року м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області ОСОБА_1, при секретарі Макара О.Л., за участю прокурора Красноармійської місцевої прокуратури ОСОБА_2, представника заявника ОСОБА_3 та заявника ОСОБА_4, розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд судового рішення, а саме вироку Красноарміського міськрайонного суду Донецької області від 21 травня 2014 року за нововиявленими обставинами, перевіривши надані матеріали та дослідивши докази по цих матеріалах, -

ВСТАНОВИВ :

11 листопада 2015 року на адресу суду заява ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Красноармійського міськрайонного суду від 21 травня 2014 року заявник ОСОБА_4 був засуджений за ст. 164 ч. 2, 71, 72 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі з поміщенням до кримінальної установи закритого типу.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27 травня 2015 року вирок суду був залишений без змін.

Підставою для звернення ОСОБА_4 до суду стали наступні обставини. В обґрунтування вироку від 21 травня 2014 року, за яким він був визнаний винним, судом були взяті до уваги наявність попередньої судимості за ст. 164 ч. 1 КК України, заборгованість в звязку з несплатою аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також відсутністю з його боку іншої матеріальної допомоги на утримання сина та не прийнятті участі в його вихованні.

Данні обставини в судовому засіданні були підтверджені поясненнями свідків ОСОБА_7 (бабуся ОСОБА_8) та самого сина заявника ОСОБА_8, які підтвердили обставини обвинувачення, а саме те, що він не сплачував аліменти на утримання сина та не надавав йому іншої матеріальної допомоги.

Після винесення вироку, тобто в серпні 2015 року, коли ОСОБА_8, син заявника став проживати з заявником за місцем його постійного проживання, йому стало відомо, що син в судовому засіданні давав пояснення під впливом своєї бабусі ОСОБА_7 та не міг в її присутності пояснити суду, що він, тобто заявник ОСОБА_9 надавав йому матеріальну допомогу протягом 2013 та 2014 року, оскільки про цю матеріальну допомогу свого батька ОСОБА_8 свої бабусі не говорив та витрачав отримані від батька кошти на власні потреби.

Судом під час розгляду заяви в якості свідка був допитаний ОСОБА_8, який підтвердив, що батько надавав йому матеріальну допомогу періодично, приблизно 200 гривень в місяць, але не кожного місяця. Окрім того, він сплачував за відвідування ним спортивних секцій. В своїх вільних поясненнях повідомив, що не бажає щоб його батько ОСОБА_9 відбував покарання в місцях позбавлення волі. Про те, що на теперішній час він дає ці свідчення його бабусі не відомо.

Заявник ОСОБА_4 в судовому засіданні просив задовольнити його заяву в повному обсязі, відкрити кримінальне провадження по перегляду вироку Красноармійського міськрайонного суду від 21 травня 2014 року про визнання його винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 2 КК України, скасувати зазначений вирок, а кримінальне провадження закрити, скільки, на його думку, обставини того, що він надавав добровільно матеріальну допомогу своєму синові впливає на рішення суду, бо свідчить про відсутність у нього злісного ухилення від сплати аліментів, а тому відсутні підстави притягувати його до відповідальності за ст. 164 ч. 2 КК України.

Представник заявника ОСОБА_4 ОСОБА_10 просив суд задовольнити заяву та скасувати вирок суду від 21 травня 2014 року.

Прокурор Лейко Н. О. в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_4, оскільки вирок суду був винесений на підставі доказів та пояснень свідків без порушень норма матеріального та процесуального права та не може бути скасований.

Суд, вивчивши матеріали, додані до заяви, вислухавши думки учасників судового процесу дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, оскільки судом не вбачається підстав для скасування вироку суду від 21 травня 2014 року, оскільки, окрім пояснень неповнолітнього свідка ОСОБА_8, на які посилається заявник, судом при винесенні вироку були дослідженні і інші докази, а саме довідку державної виконавчої служби про наявність заборгованості по несплаті аліментів у ОСОБА_4, розписку про попередження про притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 164 КК України та інші докази. Також, із вироку Красноармійського міськрайонного суду вбачається, що ОСОБА_4 допитаний в судовому засіданні, визнав повністю свою провину у скоєнні цього злочину, а тому судом, за сукупністю всіх доказів був винесений зазначений вирок, який набрав законної сили. Тому підстав для його скасування за нововиявленими обставинами судом не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 467 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Залишити заяву ОСОБА_4 про перегляд судового рішення, а саме вироку Красноарміського міськрайонного суду Донецької області від 21 травня 2014 року за нововиявленими обставинами без задоволення.

Ухвала набирає законної сили протягом семи днів з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Красноарміський міськрайонний суд Донецької області.

Особи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом семи днів з моменту її отримання.

Суддя

Красноармійського міськрайонного суду

Донецької області (підпис) ОСОБА_1

З оригіналом згідно

Суддя