Ухвала суду № 54487218, 22.12.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/9706/15-ц

Провадження № 2-п-341/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді - Лазаренко В.В.

при секретарі - Кучерині Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 13.10.2015 у справі за № 760/9706/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

13.10.2015 Солом'янським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення у справі за № 760/9706/15-ц за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого позов задоволено.

07.12.2015 відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 13.10.2015, посилаючись на те, що він не був присутній у судовому засіданні під час розгляду справи, оскільки не був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що позбавило його можливості прийняти участь в розгляді даної справи, подати свої заперечення та докази на їх підтвердження.

Крім цього, обставини на які він посилається в своїй заяві про перегляд заочного рішення суду, мають істотне значення для вирішення даної справи. Зокрема, в провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за його позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору недійсним через його нікчемність. Заявник зазначив, що до розгляду вказаної справи є неможливим розгляд позовної заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки у випадку задоволення вимог про визнання кредитного договору недійсним зникає відповідна правова підстава для заявлення вимог Банку до ОСОБА_1.

Просить скасувати заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 13.10.2015 та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В судовому засіданні 22.12.2015 заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали заяву про перегляд заочного рішення від 13.10.2015. Просили її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. 22.12.2015 до канцелярії суду надійшла заява позивача про розгляд заяви про перегляд заочного рішення суду за відсутності представника позивача.

Враховуючи, що позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви про скасування заочного рішення, а також вимоги ч. 1 ст. 231 ЦПК України, відповідно до якої неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутності представника позивача.

Суд, заслухавши пояснення заявника, його представника, дослідивши заяву про скасування заочного рішення суду, перевіривши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне заяву про перегляд заочного рішення суду залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 228 ЦПК України заочне рішення суду може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки з поважних причин і докази на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, з аналізу наведених вище норм вбачається, що заочне рішення може бути скасоване за наявності двох умов, які мають існувати одночасно,: якщо буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання з поважної причини та є докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді 02.09.2015, про що свідчить його особиста розписка, що міститься в матеріалах справи (а.с. 3, том № 2).

Щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи на 13.10.2015, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі ненадання особам, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді 13.10.2015, шляхом направлення йому повістки за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (а.с. 31). До того ж, дану адресу, АДРЕСА_1, відповідач ОСОБА_1 зазначив в своїй зустрічній позовній заяві (а.с. 146) та в інших заявах, які він подавав на адресу суду.

Разом з цим, повістку за вказаною вище адресою ОСОБА_1 не отримував. Кореспонденція, направлена на адресу відповідача, повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

З аналізу ч. 5 ст. 74 ЦПК України вбачається, що у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою місця проживання зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

При цьому, інформація про час та місце розгляду справи 13.10.2015 перебувала в публічному доступі шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в розділі «Інформація про надходження заяв, скарг, подань; їх призначення до розгляду».

До того ж, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді 13.10.2015 року.

Проте до суду повторно не з`явився. З заявою про розгляд справи у свою відсутність та відсутність свого представника ОСОБА_1 до суду не звертався.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За змістом сказаної норми, суд, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, незалежно від причин такої неявки, постановляє заочне рішення.

Враховуючи, що відповідач 13.10.2015 не з`явився до суду повторно, положення ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, а також те, що представник позивача не заперечував проти вирішення справи у заочному порядку, суд вирішив розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних доказів, ухваливши заочне рішення, про що зазначено в тексті рішення.

Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що відсутня одна з умов за якої заочне рішення може бути скасоване.

До того ж, відповідачем та його представником, а ні в заяві про перегляд заочного рішення, а ні під час розгляду заяви судом, не було наведено жодного доказу, в розумінні ст. 57 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення спору та спростовував висновки суду наведені в заочному рішенні суду від 13.10.2015, а обставини на які посилається відповідач в своїй заяві про скасування заочного рішення у справі, не спростовують висновків суду, наведених у заочному рішенні.

Посилання відповідача та його представника на те, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за його позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору недійсним через його нікчемність, і саме це є підставою для скасування заочного рішення суду, є безпідставними.

Так, на даний час справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору недійсним не розглянута. Тобто відсутнє рішення, яке набрало законної сили про визнання кредитного договору недійсним.

Виходячи з обставин наведених вище, суд дійшов до висновку про те, що підстав для скасування заочного рішення суду від 13.10.2015 на даний час немає.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 13.10.2015 у справі за № 760/9706/15-ц - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз'яснити відповідачеві, що заочне рішення суду може бути оскаржено ним в загальному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня проголошення даної ухвали.

Суддя: