Ухвала суду № 54486619, 21.12.2015, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 2-др/759/48/15

ун. № 759/11911/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі ун. № 759/11911/15-ц пр. №2/759/5168/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

13.12.2015 року ФОП ОСОБА_1 звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 1 972,60 грн. матеріальної шкоди та 357,09 грн. судових витрат, розглянути вимоги щодо стягнення моральної шкоди, визнати заочне рішення таким, що набрало законної сили.

Заявник в судовому засіданні підтримав вимоги заяви.

Відповідач в судове засідання не з'явився.

Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою (ч. 3 ст. 220 ЦПК України).

Встановлено, що заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2015 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованість згідно розписки від 05.11.2012 року у розмірі 45 987,40 грн. та судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року №14 передбачено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Зі змісту ухваленого рішення суду 25.11.2015 року вбачається, що судом позовні вимоги задоволено частково, стягнено з відповідача заборгованість за розпискою в розмірі 45 987,40 грн. В задоволенні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди - відмовлено. Вирішено питання стягнення судових витрат, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК (якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог). Резолютивна частина рішення суду містить порядок оскарження та набрання рішенням законної сили.

Рішення ухвалено стосовно всіх позовних вимог, з приводу яких подавалися докази і давалися пояснення, суд зазначив точні суми грошових коштів, які підлягають стягненню та вирішив питання про судові витрати. В даній справі відсутні підстави для того, щоб суд допустив негайне виконання рішення.

Позивач просить ухвалити додаткове рішення, оскільки стверджує, що суд не розглянув вимог, зазначених у заяві від 23.11.2015 року (а. с. 69). Суд звертає увагу на те, що вказана заява надійшла на адресу суду 27.11.2015 року, тобто через 2 дні після ухвалення рішення, не була предметом дослідження в судовому засіданні і позивач нічого не повідомляв суду про подання відповідної заяви. За таких обставин суд не має підстав для ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Вимоги щодо стягнення моральної шкоди суд розглянув і ухвалив рішення по даних вимогах, а тому і в цій частині суд не має підстав для ухвалення додаткового рішення.

Вимога щодо ухвалення додаткового рішення про визнання заочного рішення таким, що набрало законної сили, не ґрунтується на положеннях ЦПК і взагалі не може бути питанням ухвалення додаткового рішення, згідно ст. 220 ЦПК.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав, встановлених ч. 1 ст. 220 ЦПК України, для ухвалення додаткового рішення, у зв'язку з чим у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення необхідно відмовити. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (ч. 5 ст. 220 ЦПК України).

Керуючись ст. ст.208, 209,220 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ