Ухвала суду № 54484348, 16.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Провадження № 22ц/790/8357/15 Головуючий 1 інст. - Хайкін В.М.

Справа № 638/3665/15-ц

Категорія : договірні Доповідач - Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Бобровського В.В., Кокоші В.В,

за участю секретаря - Лашаковій Д.І.

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за заявою Комунального підприємства «Харківводоканал»» про видачу судового наказу щодо вимог про стягнення з боржників ОСОБА_1, ОСОБА_2 суми заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на судовий наказ судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 29 травня 2015 року, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року КП «Харківводоканал» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу щодо вимог про стягнення з боржників ОСОБА_1, ОСОБА_2 суми заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

В обгрунтування заяви КП «Харківводоканал» вказувало, що боржники ОСОБА_1, ОСОБА_2 є споживачами послуг централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1. В порушення вимог закону боржники не сплачували в повному обсязі за послуги водопостачання, що призвело до заборгованості, яка за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 серпня 2013 року по 28 лютого 2015 року становить 1 319,59 грн., а за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 грудня 2012 року по 28 лютого 2015 року складає 1 170,96 грн.

Тому, КП «Харківводоканал», з урахуванням ч.2 ст. 625 ЦК України просило суд видати судовий наказ про стягнення в солідарному порядку зі ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь заявника заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 3 052,50 грн., яка складається з: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 серпня 2013 року по 28 лютого 2015 року становить 1 319,59 грн., а за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 грудня 2012 року по 28 лютого 2015 року складає 1 170,96 грн.; інфляційні витрати 506,81 грн.; 3% річних від простроченої суми - 55,14 грн., а також просив судові витрати покласти на боржників.

Судовим наказом судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 29 травня 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь заявника заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 3 052,50 грн. Стягнуто в дольовому порядку з боржників на користь держави судовий збір у розмірі по 60,90 грн. з кожного.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 жовтня 2015 року заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування судового наказу залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування судового наказу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує, що стягувач не надав належних та допустимих доказів суми заборгованості. Крім того, судом не враховані положення ст.. 257 ЦПК України, тому заборгованість за період з грудня 2011 року по січень 2012 року, яка врахована у загальну суму заборгованості, не підлягає стягненню з зв'язку зі збігом трирічного строку позовної давності. Також, відповідно до квитанції від 01 серпня 2015 року заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1, - відсутня, наявна переплата.

Сторони про час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялися належним чином причин неявки до суду не надали.

Неявка сторін та їх представника, належно повідомлених про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового наказу у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню частково.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Видаючи судовий наказ суд першої інстанції виходив з того, що КП «Харківводоканал» заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг і вона підлягає задоволенню в порядку наказного провадження.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Частиною 1 статті 95 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.

Розгляд справ в порядку наказного провадження, передбачений розділом ІІ ЦПК України, є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві, у якому суддя без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення, та одночасно виконавчим документом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України, п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» за №14 від 23 грудня 2011 року, судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що КП «Харківводоканал» просило суд стягнути з урахуванням ч.2 ст. 625 ЦК України в солідарному порядку зі ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь заявника заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 3 052,50 грн., яка складається з: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 серпня 2013 року по 28 лютого 2015 року становить 1 319,59 грн., а за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 грудня 2012 року по 28 лютого 2015 року складає 1 170,96 грн.; інфляційні витрати 506,81 грн.; 3% річних від простроченої суми - 55,14 грн., а також просив судові витрати покласти на боржників.

ОСОБА_1 вказує, що стягувачем заявлені вимоги поза межами строку позовної давності, крім того, не враховані інші обставини, що мають значення для справи.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2011 року роз'яснено що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (ч. 3 с.267 ЦК України).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір про право, а тому вимога КП «Харківводоканал» може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Суд першої інстанції на зазначене не звернув уваги, а тому судовий наказ підлягає скасуванню як виданий з порушенням процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги підтверджуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 309-1 ЦПК України, судовий наказ підлягає скасуванню в апеляційному порядку, якщо апеляційний суд встановить відсутність між стягувачем та боржником спірних правовідносин , на основі яких була заявлена вимога, передбачена частиною першою статті 96 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 95, 96, 103, 105-1, 303,304, 309-1, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати судовий наказ Дзержинського районного суду м.Харкова від 29 травня 2015 року та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням правил щодо пред'явлення позову.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий - В.В. Черкасов

Судді: В.В. Бобровський

В.В. Кокоша