Ухвала суду № 54484323, 10.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Категорія: справа № 629/679/15-к Головуючий суду 1 інстанції

провадження №11-кп/790/2154/15 Мішуровська С.Т.

категорія ч.2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України Доповідач Мікулін М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді Мікуліна М.І.

суддів Савченко І.Б.,

Остапчика С.В.

за участю секретаря судового засідання Середенко К.М.

прокурора Ізотової М.О.

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 11-кп/790/2154/15 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 липня 2015 року у відношенні ОСОБА_4,-

ВСТАНОВИЛА:

Цім вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, не працюючого, із середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,-

засуджено за: ч. 2 ст. 307 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ч. 2 ст. 311 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Як встановив суд, ОСОБА_4 08 січня 2015 року, маючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, придбав у невстановлених під час досудового слідства особи та місці, а також у невстановлений період часу наркотичний засіб, який зберігав в подальшому за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_2 з метою збуту. Після цього 08 січня 2015 року близько 18 годині 00 хвилин до 18 години 30 хвилин, ОСОБА_4, маючи прямий умисел на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, діючи з корисливого мотиву та з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2, продав, тобто незаконно збув ОСОБА_5 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, у висушеному, подрібненому стані, маса якого (у перерахунку на суху речовину) склала 1,8497 грам та який ОСОБА_5 08 січня 2015 року в період часу з 18 години 32 хвилини до 18 години 45 хвилин добровільно видав працівникам міліції.

Крім того, ОСОБА_4, маючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання прекурсорів з метою збуту їх для використання при виготовленні наркотичних засобів чи психотропних речовин, діючи з корисливого мотиву та з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 26.01.2015 року незаконно придбав у невстановлених під час досудового слідства місці та особи, а також у невстановлений період часу, таблетки «CIRRUS», які в подальшому зберігав з метою збуту.

Крім того, 26 січня 2015 року під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 у нього було виявлено та вилучено блістер з 14-ма таблетками білого кольору круглої форми з написом на ньому «CIRRUS», а також 26 січня 2015 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено фрагмент блістеру з 1-єю таблеткою білого кольору круглої форми з написом на ньому «CIRRUS», які у своєму складі містять прекурсор - псевдо ефедрин, загальна маса якого у перерахунку на загальну масу таблеток склала 1,7819 грам, та які ОСОБА_4 зберігав з метою збуту.

Крім того, ОСОБА_4, маючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу, діючи з корисливого мотиву та з метою наживи, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 26 січня 2015 року незаконно придбав у невстановлених під час досудового слідства місці та особи, а також у невстановлений період часу наркотичний засіб, який зберігав в подальшому за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2 з метою збуту.

Крім того, 26 січня 2015 року працівниками міліції під час проведення обшуку квартири за вказаною адресою було виявлено та вилучено полімерний пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, у висушеному, подрібненому стані, вага якого в перерахунку на суму масу склала 24,449 грам.

Крім того, ОСОБА_4 26 січня 2015 року близько 18 години 00 хвилин до 18 години 20 хвилин, маючи прямий умисел на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, діючи з корисливого мотиву та з метою наживи, повторно, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2 продав, тобто незаконно збув ОСОБА_5 особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс, у висушеному, подрібненому стані, загальна маса якого (у перерахунку на суху речовину) склала 2,256 грам та який ОСОБА_5 26 січня 2015 року в період часу з 18 години17 хвилин до 18 години 40 хвилин добровільно видав працівникам міліції.

В апеляційній скарзі прокурор порушив питання про скасування вироку з мотивів неправильного застосування кримінального закону, а саме ст. 69 КК України та невідповідності призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 покарання ступеню тяжкості злочинів та його особі в наслідок м'якості. В апеляції прокурор просить постановити новий вирок і призначити обвинуваченому покарання за: ч. 2 ст. 307 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ч. 2 ст. 311 КК України - 4 роки позбавлення волі, та підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На обґрунтування апеляції посилається на те, що при призначенні покарання суд не в повному обсязі врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та який в силу ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також дані про особу винного, який на момент його скоєння не працював. Окрім того, скоєння ОСОБА_4 декількох злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів за обтяжуючої покарання обставини представляють підвищену суспільну небезпечність, у зв'язку з чим призначене покарання суперечить вимогам ст. 65 КК України і не є достатнім для виправлення обвинуваченого.

Під час підготовки до апеляційного розгляду від обвинуваченого ОСОБА_4 надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, з наведених у цьому процесуальному документі підстав, вважає доводи апеляції такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши доповідача, вислухавши прокурора, який підтримав апеляцію, а також вислухавши захисника та обвинуваченого про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновки суду щодо фактичних обставин справи, які наведені в формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, та кваліфікація скоєних злочинів в апеляційному порядку не заперечуються, у зв'язку з чим відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України ці обставини апеляційним судом не перевіряються.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, місцевий суд, як видно з вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані про особу винного, в тому числі ті, на які посилається в апеляційній скарзі прокурор.

Суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_4 не судимий та раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та батько похилого віку, за місцем проживання характеризується формально, має хронічні захворювання - гепатит «С», тромбофлебіт нижніх кінцівок, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 2002 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрому залежності від наркотичних сполук.

Посилаючись на ст. 67 КК України скоєння злочину особою, яка перебувала в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів та спричинення злочином тяжких наслідків - суд визнав обставинами, що обтяжують ОСОБА_4 покарання.

В той же час, відповідно до вимог ст. 66 КК України щире каяття в скоєному, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, знаходження на утриманні двох неповнолітніх дітей та батько похилого віку, наявність тяжких захворінь - визнані судом обставинами, що пом'якшують ОСОБА_4 покарання.

Як вказав суд у вироку, обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується формально.

Колегія суддів вважає таку вказівку суду неповною, оскільки за місцем проживання ОСОБА_4 характеризується як особа, яка не порушувала правил проживання та щодо якої скарг від жильців не надходило/т. 1, а. с. 32/.

З урахуванням конкретних обставин справи, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 та наявності ряду обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину - щире каяття в скоєному, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, знаходження на утриманні двох неповнолітніх дітей та батько похилого віку, наявності тяжких захворінь, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про можливість застосування ст. 69 КК України та призначення ОСОБА_4 основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 КК України.

З огляду на наведене, колегія суддів не може погодитися з зазначеними в апеляційній скарзі прокурора доводами про неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі обвинуваченого через м'якість.

Приймаючи таке рішення колегія судів також враховує, що на час апеляційного розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 внаслідок хронічного захворювання тромбофлебіту нижніх кінцівок ледве-ледве пересувається лише за допомогою милиці.

Отже, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 426, 532 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 липня 2015 року у відношенні ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення цього судового рішення, а обвинуваченим ОСОБА_4, який тримається під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий суддя

Судді