Вирок № 54481754, 17.11.2015, Кремінський районний суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 р. м. Кремінна Справа № 414/755/14-к Провадження № 1-кп/414/117/2015

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Ковальова В.М.,

з участю прокурорів: Погодіна В.С., Юшка М.О.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника: ОСОБА_2,

секретарів: Реутовій О.І., Пугачовій К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кремінна кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42014130000000018 від 15 січня 2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, вдівця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України в редакції від 18 квітня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Кремінського міського голови Луганської області ОСОБА_3 від 01 серпня 2013 року за № 53/5-2 ОСОБА_1 було призначено керівником Комунального підприємства «КРЕМІННА-КОМУНСЕРВІС» (далі КП) на умовах контракту. Того ж дня між Кремінською міською радою та обвинуваченим будо укладено річний контракт, відповідно до якого він на цей час набув статусу службової особи, з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків.

Приблизно у вересні 2013 року до Кремінської міської ради Кремінського району Луганської області звернувся ОСОБА_4 із заявою про надання йому в оренду нежитлового приміщення для ведення підприємницької діяльності. Службовими особами виконавчого комітету Кремінської міської ради було попередньо визначено, що в оренду можуть бути передані два нежитлові приміщення загальною площею 20 кв. м і 300 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Кремінна, пров. Нагорний, 149, і перебувають на балансі КП, за умови надання згоди Кремінською міською радою та укладання із зазначеним підприємством відповідних договорів оренди.

З цією метою він 25 жовтня 2013 року звернувся до першого заступника Кремінського міського голови ОСОБА_5, а потім неодноразово став звертатися до ОСОБА_1 та натякав на вирішення вказаного питання за винагороду. Останній погодився і з метою прискорення укладення договорів оренди у телефонному режимі став зі свого боку натякати ОСОБА_4 на отримання від нього коштів у розмірі 2000 грн. щомісячно. З цією метою ОСОБА_1, знаходячись в автомобілі ОСОБА_4 у м. Кремінна 06 грудня 2013 року приблизно о 13 год. 30 хв. та 23 січня 2014 року приблизно о 12 год. отримав від нього 2000 грн. та 12000 грн. відповідно за вчинення дій, направлених на укладення договорів оренди.

Рішенням Кремінської міської ради від 30 жовтня 2013 року було задоволено звернення ОСОБА_1 про внесення в перелік обєктів нерухомості, які є власністю територіальної громади міста Кремінна, і передачі в оренду на конкурсній основі двох нежитлових приміщень площею 20 кв. м. і 300 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Кремінна, пров. Нагорний, 149, а рішенням виконавчого комітету від 27 грудня 2013 року було надано дозвіл на укладення договорів оренди між КП та ОСОБА_4, які були укладені 02 січня 2014 року.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав та суду пояснив, що він у ОСОБА_4 грошових коштів не вимагав, ніякої протизаконної допомоги йому не надавав. Рішення щодо внесення у перелік обєктів нерухомості для передачі в оренду приймалося Кремінською міськрадою, до діяльності якої він відношення не мав. 06 грудня 2013 року ОСОБА_4 надав йому 2 000 грн. для повернення боргу ОСОБА_6, але гроші він йому не передав. Крім того він пообіцяв йому та ОСОБА_6 щомісячно сплачувати гроші «з поваги». У телефонних розмовах він неодноразово нагадував ОСОБА_4 про сплату орендної плати і той 23 січня 2014 року передав йому 12000 грн. Гроші до каси не встиг внести, оскільки у приміщенні кафе його затримали працівники міліції.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, показаннями свідків.

Із пояснень свідка ОСОБА_3 вбачається, що до нього, як міського голови, листом звернувся ОСОБА_1 для передачі в оренду нежитлових приміщень, на що він дав згоду. Вказане питання спочатку було вирішено на засіданні виконкому, а потім на сесії депутатів.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15О, ОСОБА_16, ОСОБА_17 суду дали пояснення щодо організації позитивного вирішення з боку виконкому та депутатського корпусу міської ради про передачу нежитлових приміщень КП в оренду ОСОБА_4 З відповідним листом звертався керівник підприємства ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_18 суду повідомив, що у жовтні 2013 року до нього звернулися ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з проханням оцінити нежитлові приміщення КП для передачі в оренду, що було ним зроблено.

Свідок ОСОБА_19 суду показала, що ОСОБА_4 звернувся до керівника КП щодо надання йому в оренду нежитлових приміщень, у звязку з чим вона на вимогу ОСОБА_1 підготувала розрахунок та довідку про їх вартість.

Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_20 щодо готування ним договорів оренди нежитлових приміщень.

Із показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що до нього як першого заступника міського голови звернувся ОСОБА_4 з метою отримання в оренду приміщень для зайняття підприємництвом. Заявник обіцяв відремонтувати приміщення і створити робочі міста, на що була отримана згода. ОСОБА_4 оглянув приміщення, зустрічався з ОСОБА_1 Гроші від ОСОБА_4 він не вимагав, навпаки той йому їх особисто пропонував. 23 січня 2014 року у приміщенні кафе працівники міліції вилучили у ОСОБА_1 приблизно 13000 грн. Зі слів обвинуваченого вилучені у нього гроші він отримав від ОСОБА_4 за орендну плату приміщень.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він для отримання нежитлових приміщень в оренду познайомився спочатку з ОСОБА_6, а потім з ОСОБА_1, який став вимагати від нього гроші по 1000 грн. щомісячно кожному з них за позитивне вирішення цього питання. За вказані послуги 06 грудня 2013 року він у салоні свого автомобілю передав у м. Кремінна ОСОБА_1 2000 грн. 15 січня 2014 року він звернувся з заявою до міліції, а 23 січня 2014 року там же ним було передано ОСОБА_1 ще 12000 грн., розмір яких встановив обвинувачений. На цей час договори оренди ним були підписані.

Згідно до розпорядження Кремінського міського голови ОСОБА_3 від 01 серпня 2013 року № 53/5-2 (а. с. 167 т. 1), контракту від 01 серпня 2013 року (а. с. 165-166 т. 1) ОСОБА_1П призначено до 01 серпня 2014 року керівником КП на умовах контракту.

Відповідно до заяв від 25 та 28 жовтня 2013 року (а. с. 85-87 т. 2) ОСОБА_4 звертався до міського голови ОСОБА_3 та керівника КП ОСОБА_1 з проханням надати в оренду нежитлові приміщення.

ОСОБА_1 28 жовтня 2013 року звернувся з заявою до Кремінського міського голови ОСОБА_3 (а. с. 116, 117 т. 2) про надання в оренду ОСОБА_4 двох приміщень, розташованих на території КП.

Постійні комісії з питань соціально-економічного розвитку, планування, бюджету, фінансів та з питань житлово-комунального господарства, транспорту, звязку, підприємницької діяльності протоколами спільних засідань від 28 жовтня 2013 року (а. с. 118-120 т. 2) пропонували сесії міської ради передати в оренду два приміщення КП.

Постійна комісія з питань соціально-економічного розвитку планування, бюджету та фінансів Кремінської міської ради від 29 жовтня 2013 року (а. с. 91-99 т. 2), Кремінська міська рада від 30 жовтня 2013 року (а. с. 115 т. 2), виконком вказаної ради від 27 грудня 2013 року (а. с. 175 т. 1, а. с. 108-113 т. 2) дали згоду на передачу ОСОБА_4 в оренду нежитлових приміщень КП.

Відповідно до договорів оренди, розрахунків (а. с. 99-110 т. 1) КП в особі ОСОБА_1 та підприємець ОСОБА_4 02 січня 2014 року взяли на себе зобовязання щодо передачі останньому двох нежитлових виробничих приміщень площею 20 кв. м. та 300 кв. м. строком до 31 грудня 2016 року з щомісячною до 25 числа кожного місяця орендною платою у розмірах 241 грн. 20 коп. та 940 грн. 50 коп. відповідно, з можливим коригуванням сум.

Із змісту відеозапису розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (диск інв.№1188 а. с. 14 т. 2 папка 06.12.2013, відео файл 06.12.2013), ОСОБА_4 в салоні свого автомобіля у м. Кремінна передає ОСОБА_1 для нього і для іншої особи гроші і йдуть до приміщення кафе, на що обвинувачений питає у нього: «А що ти хочеш, зачем гроші взяв?», ОСОБА_4 відповідає : «А що ми не будем нічо?», ОСОБА_1: «Не, там все буде. Я думав, ти казав, давати будеш нам. Потому там не надо, потому що там будуть сторонні люди.». ОСОБА_4: «Вийдем сюда, Палича етот и тот». ОСОБА_1: «Я не знаю, там же люди, я не знаю, чи буде він виходить. Ти мені давай. Я йому отдам.». ОСОБА_4: «Я думав, вийдем і отдам». ОСОБА_1: «Давай сюда, я йому отдам, можеш за це не переживать. Він може побояться у тебе брать.»

Із змісту відеозапису розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (диск інв. №1302т, а. с. 181 т. 2), протоколу огляду місця події (а. с. 123-126 т. 1), відеозапису до нього (диски без інв.н. а. с. 277 т. 1) вбачається, що у першій половині дня 23 січня 2014 року ОСОБА_4 в салоні свого автомобіля у м. Кремінна передає ОСОБА_1 гроші у розмірі 12000 грн., на що обвинувачений питає у нього «це що?» і отримує відповідь від ОСОБА_4 « це по 6 тисяч, то що ми разговаривали». ОСОБА_1: «Нє, я поняв. Так, а ти ж мені розкажи щоб я знав.». ОСОБА_4: «Це по 1 тисячі за каждый месяц». ОСОБА_1: «А, це ти нам дав і ето і аванс. Все я поняв». ОСОБА_4: «Да, да, да». ОСОБА_1 «Все я поняв. … одно бігає, жінкі 30 день рождения, каже гроші надо, немає денег. У меня тоже бюджетники, немає денег». ОСОБА_4 : «Главное, чтобы условия все были соблюдены». ОСОБА_1: «Не, Ромчик, я ж тебе, ми вчора були у глави адміністрації. Його ж уже, уже оригінали колотяться….». У той же день з 12 год. 40 хв. до 16 год. 19 хв. у приміщенні кафе «Партнер» м. Кремінна працівниками міліції у ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_5 були вилучені вказані гроші, які ідентифіковані і купюри їх співпадають з грошима ОСОБА_4 для вручення обвинуваченому (а. с. 255-276 т.1).

Відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (а. с. 184 200 т.2) на грошових банкнотах, вилучених у обвинуваченого, виявлені нашарування порошкоподібної спеціальної хімічної речовини, що має люмінісенцію жовто-зеленого кольору, які нанесені до отримання ОСОБА_1 грошей.

ОСОБА_1 не заперечує про наявність вказаних розмов між ОСОБА_4 06 грудня 2013 року та 23 січня 2014 року. Тому доводи захисту про недопустимість цих доказів не спростовує фактів отримання обвинуваченим неправомірної вигоди у вигляді грошей.

Вказані докази спростовують висновки досудового розслідування про наявність у діях ОСОБА_1 вимагання грошей у свідка ОСОБА_4 Твердження останнього у цій частині не знайшло свого підтвердження. З їх діалогу вбачається, що свідок запропонував, а обвинувачений погодився з отриманням неправомірною винагороди. У звязку з чим вони неодноразово один одному телефонували, зустрічалися з метою вирішення питань з орендою приміщень і кількості отримання ОСОБА_1 грошей за межами орендною плати. Крім того, ОСОБА_4 не визнано потерпілим, тому суд вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 368 КК України в редакції від 18 квітня 2013 року. Разом з тим, суд не може погодитися з позицією сторони захисту про відсутність у діях обвинуваченого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, оскільки він одержав неправомірну вигоду у два етапи, спочатку 06 грудня 2013 року, а потім 23 січня 2014 року за вчинення відповідної дії, тобто сприяння та підписання договорів оренди 02 січня 2014 року.

Як зауважив Європейський суд з справ людини (справа Раманаускаса проти Літви від 05.02.2008 року № 74420/01) пропонування хабара є формою підбурювання до скоєння злочину, від якого особа діюча за своєю волею може відмовитися. У звязку з чим вона може вибирати один із можливих варіантів своїх дій у тому числі протистояти підбурюванню. Особа, яка вибирає незаконний варіант, справедливо повинна нести кримінальну відповідальність, незалежно від зовнішніх факторів, які могли впливати на цей вибір.

Зібранні докази у їх сукупності дають підстави суду кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 368 КК України в редакції від 18 квітня 2013 року - прийняття службовою особою пропозиції неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує неправомірну вигоду дії з використанням службового становища.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем роботи та проживання характеризується задовільно, на теперішній час не працює.

До обставин, які помякшують покарання ОСОБА_1, суд відповідно до ст. 66 КК України відносить визнання отримання ним від ОСОБА_4 грошей.

У діях ОСОБА_1 обставин, які обтяжують його покарання відповідно до ст. 67 цього Кодексу, суд не вбачає.

З урахуванням усіх цих обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в вигляді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 368 КК України.

Витрати в розмірі 611 грн. 80 коп., повязані з проведенням експертизи матеріалів, речовин та виробів (а.с. 183 т. 2) підлягають стягненню з обвинуваченого за правилами ст.124 КПК України, оскільки вони витрачені на доведення його вини.

Диски, на яких міститься аудіо,- відео контроль особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, які не визнані речовими доказами, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Гроші у розмірі 12000 грн., які належать ОСОБА_4, повернути за належністю, знявши з них арешт.

Зняти арешт з автомобілів марки ВАЗ 21110 та марки «Chevrolet Lacetti», які належать ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 373- 375 КПК України суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України в редакції від 18 квітня 2013 року та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 12750 (дванадцять тисяч сімсот пятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів №85/8 від 27 лютого 2014 року у розмірі 611 (шістсот одинадцять) грн. 80 коп.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 не обирати.

Диски, на яких міститься аудіо,- відео контроль особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, які не визнані речовими доказами, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Зняти арешт з грошових коштів у розмірі 12000 грн. та повернути їх ОСОБА_4.

Зняти арешт з автомобілів марки ВАЗ 21110, 2002 року випуску, державний номер 06684АХ, та марки «Chevrolet Lacetti», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, які належать ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Луганської області через Кремінський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення і набуває законної сили після закінчення цього терміну або залишення вироку без змін апеляційним судом у разі його оскарження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ковальов В.М.