Ухвала суду № 54480837, 14.12.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/2423/15-ц Головуючий у І інстанції Котлярова І. Ю.Провадження № 22-ц/780/6964/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 33 14.12.2015

УХВАЛА

Іменем України

14 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Березовенко Р.В.,

при секретарі - Волинець Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 листопада 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_2 про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»(далі - ПАТ «СК «Універсальна») звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 15 серпня 2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю автомобіля марки «Опель», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, автомобіля марки «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля «Форд транзит», реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4, внаслідок чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження. Згідно з постановою Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України, ДТП сталася з вини останнього.

Позивач вказував, що 18 серпня 2014 року потерпілий ОСОБА_4 звернувся до ПАТ «СК «Універсальна», яке є страховиком відповідача згідно з полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/2838773, із заявою про виплату страхового відшкодування. ПАТ «СК «Універсальна» було прийнято рішення про визнання даної ДТП страховим випадком та 29 грудня 2014 року на підставі страхового акту №9661/1 перерахувало ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 11872 грн. 71 коп.

Крім того, 21 жовтня 2014 року до ПАТ «СК «Універсальна»звернулось приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» (далі ПрАТ «СК «Провідна») із заявою про виплату страхового відшкодування, яке відповідно до договору комплексного добровільного страхування від 23 травня 2014 року, укладеного з ОСОБА_5, 30 серпня 2014 року виплатило потерпілій ОСОБА_5В страхове відшкодування у розмірі 24587 грн. 10 коп. на ремонт автомобіля Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_2. 05листопада 2014 року ПАТ «СК «Універсальна»на підставі страхового акту №10499/1 перерахувало ПрАТ «СК «Провідна» страхове відшкодування у розмірі 24 077 грн. 10 коп.

Посилаючись на те, що ПАТ «СК «Універсальна»повністю виконало зобовязання щодо виплати потерпілим особам страхового відшкодування на загальну суму 35 949 грн. 81 коп., та враховуючи те, що відповідач у встановлений законом строк не повідомив ПАТ «СК «Універсальна» про настання страхового випадку, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь виплачене страхове відшкодування у розмірі 35 949 грн. 81 коп.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 17 листопада 2015 рокупозов ПАТ «СК «Універсальна» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «СК «Універсальна» суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 35949 грн. 81 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ПАТ «СК «Універсальна», посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення осіб, які зявилися судове засідання, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог ПАТ «СК «Універсальна»про стягнення виплаченого страхового відшкодування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони грунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 15 серпня 2014 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Опель», реєстраційний номер НОМЕР_4, порушив Правила дорожнього руху, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Форд транзит», реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4 та автомобілем «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, що належить ОСОБА_5 Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень.

У пункті 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що, якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдану шкоду.

Згідно з постановою Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченогост.124 КпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у виглядіштрафу у розмірі 340 грн. (а.с.9).

Відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/2838773 ОСОБА_6 застрахував у ПАТ «СК «Універсальна» цивільно-правову відповідальність, як власник автомобіля «Опель Віваро», реєстраційний номер НОМЕР_1, строком з 07 серпня 2014 року по 03 серпня 2015 року (а.с.11).

Згідно зі ст.22 Закону України ««Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

По справі встановлено, що 18 серпня 2014 року потерпілий ОСОБА_4 (власник автомобіля «Форд транзит», реєстраційний номер НОМЕР_3) звернувся до ПАТ «СК «Універсальна» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.27)

Відповідно до страхового акту №9661/1 зазначена потерпілим подія ПАТ «СК «Універсальна» визнана страховим випадком та визначено страхове відшкодування у розмірі 11872 грн. 71 коп.(а.с.49).

29 грудня 2014 року ПАТ «СК «Універсальна» згідно платіжного доручення №71968 перерахувало страхове відшкодування у розмірі 11872 грн. 71 коп. на рахунок ОСОБА_4 (а.с.57).

Також судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 23 травня 20014 року між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_5 укладено договір добровільного комплексного автострахування, згідно з умовами якого було застраховано автомобіль «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_2, строком на один рік (а.с.12)

У зв'язку з настанням страхового випадку, 16 жовтня 2014 року ПрАТ «СК «Провідна»склало страховий акт, в якому визначило суму страхового відшкодування у розмірі 24587 грн. 10 коп. 08 вересня 2014 року ПрАТ «СК «Провідна» перерахувало ОСОБА_5 страхове відшкодування у розмірі 24587 грн. 10 коп., що підтверджується платіжним дорученням (а.с.19).

21 жовтня 2014 року ПрАТ «СК «Провідна» звернулося до ПАТ «СК «Універсальна» із заявою про відшкодування шкоди у розмірі 24587 грн. 10 коп. (а.с.20).

ПАТ «СК «Універсальна»відповідно до страхового акту №10499/1 визначило страхове відшкодування у розмірі 24077 грн. 10 коп. та 05 листопада 2014 року згідно платіжного доручення №71968 перерахувало вказану суму ПрАТ «СК «Провідна» (а.с.21,24).

Відповідно до абзацу «ґ» підпункту 38.1.1. пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Згідно з положеннями пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобовязаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Однак, в матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_2 протягом трьох робочих днів з дня настання ДТП письмово надав ПАТ «СК «Універсальна» повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка і таких доказів відповідач відповідно до вимог статей 10, 60 ЦПК України суду не надав.

Отже, установивши, що ПАТ «СК «Універсальна» виплатило страхове відшкодування, а ОСОБА_2 (водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП) протягом трьох робочих днів з дня настання ДТП письмово не повідомив ПАТ «СК «Універсальна» про ДТП встановленого МТСБУ зразка, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність законних підстав для стягнення з ОСОБА_2 виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Суд першої інстанції правильно визнав необгрунтованими посилання відповідача, що про настання ДТП позивача було повідомлено належним чином, а саме, іншим учасником ДТП, оскільки відповідно до положень статей 33, 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обовязок щодо невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, покладено саме на страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Крім того, у суді першої інстанції відповідач пояснив, що під час телефонної розмови представник позивача йому роз'яснив його обов'язок про необхідність надання ПАТ «СК «Універсальна»письмової заяви встановленого зразку у строк не пізніше трьох днів з моменту настання ДТП, але він цього не зробив.

Таким чином висновки суду відповідають вимогам матеріального й процесуального права, рішення суду є законним та обґрунтованим, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що підпункт 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 та підпункт «ґ» пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачають право страховика на звернення до суду з регресним позовом до ОСОБА_2, як особи, яка не повідомила страховій компанії про настання ДТП, а лише зобовязує осіб, причетних до неї, вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди, не заслуговують на увагу з таких підстав.

Згідно із підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України № 1961-IV «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній до 7 серпня 2011 року) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди учасник такої пригоди зобов'язаний вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до абзацу «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній до 7 серпня 2011 року) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Однак, із внесенням Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» змін у статтю 33 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було розширено перелік обовязків учасників дорожньо-транспортної пригоди, у звязку з чим обовязок вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП був викладений уже в підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України № 1961-IV «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Проте, відповідні зміни до абзацу «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у якому міститься відсилання на відповідні номери пунктів та підпунктів статті 33 зазначеного Закону щодо строків та умов обовязкового повідомлення страховика про настання ДТП, внесені не були.

Однак, виходячи з аналізу статей 33, 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», слід зазначити, що у звязку із внесеними до цього Закону змінами було збережено як обовязок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП.

Неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 року №3045-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування», не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року (справа № 6-1цс14).

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи, дав їм належну оцінку і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.303,307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л ИЛ А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 листопада 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді