Рішення № 54474183, 17.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №317/3333/15-ц Головуючий у 1 інстанції Мінгазов Р.В.

Провадження № 22-ц/778/6526/15 Суддя-доповідач Дзярук М.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.,

Суддів: Дзярука М.П.,

Трофимової Д.А.,

При секретарі Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 04 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: Запорізька районна державна нотаріальна контора Запорізької області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Територіальної громади в особі Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: Запорізька районна державна нотаріальна контора Запорізької області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В позові зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_4. Після його смерті залишилось спадкове майно в вигляді: земельної ділянки (кадастровий № НОМЕР_1) площею 9,4502 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області; земельної ділянки (кадастровий № НОМЕР_2) площею 9,4499 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Спадщину, відкриту після смерті батька вона прийняла своєчасно та належним чином, в зв'язку з чим Запорізькою районною державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа №76 за 2013 рік.

Після звернення до Запорізької районної державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті батька, нотаріусом винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії в зв'язку з тими обставинами, що у неї відсутні Державні акти на право приватної власності на землю на ім'я батька.

Посилаючись на вищевикладене, просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки: кадастровий № НОМЕР_1, площею 9,4502 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та кадастровий № НОМЕР_2, площею 9,4499 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 04 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п. 2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009р., рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Як встановлено судом і це підтверджено матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_1. помер батько позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, після смерті якого за даними Запорізької районної державної нотаріальної контори Запорізької області 19.02.2013 року відкрита спадкова справа № 76 на підставі заяви позивача.

Позивач прагне визнання права власності на спадкове майно у вигляді належних ОСОБА_4 2-х земельних ділянок площами 9,4502 га та 9,4499 га, розташованих на території Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.10.2015р. державний нотаріус Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцова Л.М. відмовила ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав відсутності правовстановлюючих документів на предмет спадкування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачкою її доводів щодо порушення прав на оформлення спадщини, передчасністю вимог та можливості оформлення позивачкою спадкових прав у нотаріальному порядку.

Однак, погодитись з такими висновками не можна, суд дійшов їх у зв'язку з порушенням норм матеріального і процесуального права, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. За частиною 2 наведеної норми право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Здійснення спадкування за законом передбачено ст. 1217 ЦК України, результатом чого з огляду на положення ст. 1296 ЦК України є отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, відсутність якого не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296). Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За положеннями абз. 2, 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року N 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як з'ясовано, позивач є спадкоємцем першої черги права на спадкування за законом, який прийняв спадщину відповідно до вимог ст.ст. 1268-1270 ЦК України, але отримав письмову відмову у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно у вигляді земельних ділянок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на предмет спадкування.

За даними витягів з державного земельного кадастру про земельну ділянку, що малися в розпорядженні суду першої інстанції, вбачається належність спадкодавцеві ОСОБА_4 на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку двох земельних ділянок на території Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області площею 9,4499 (кадастровий номер НОМЕР_2) та площею 9,4502 (кадастровий номер НОМЕР_1) (а.с. 10-16).

Доводи в апеляційній скарзі позивача щодо необґрунтованості покладення в основу рішення суду тієї обставини, що позивач не довів втрату правовстановлюючих документів заслуговують на увагу. Так, суд не зважив, що дублікат документу, що підтверджує право власності, міг бути витребуваний або здобутий самим власником земельних ділянок (ОСОБА_4.), яким позивач не є.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Однак, суд першої інстанції не використав вищевказані процесуальні норми задля сприяння позивачеві у витребуванні необхідних документів.

Таким чином, за наявності даних про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_4 саме за заявою позивача, який забезпечив таким чином своє право на спадкування земельних ділянок в майбутньому, відсутність інших спадкоємців, беручи до уваги відмову нотаріуса у видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на спадщину і здобуття, поряд з цим, підтвердження реєстраційної служби існування права власності спадкодавця ОСОБА_4 на земельні ділянки, що становлять предмет даного спору - наявні матеріально-правові підстави для задоволення вимог про визнання права власності позивача на це спадкове майно.

Відтак рішення суду, що стверджує зворотне, не ґрунтується на нормах матеріального права, фактичних обставинах по справі, що не в повному обсязі встановлені внаслідок порушення норм процесуального закону в частині доказування, тому підлягає скасуванню в порядку ст. 309 ЦПК України із ухваленням нового рішення із задоволенням позову ОСОБА_3 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку судового захисту її невизнаних прав, оскільки із втратою правовстановлюючого документу щодо права власності спадкодавця на спірне майно існують перешкоди для оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 04 листопада 2015 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: Запорізька районна державна нотаріальна контора Запорізької області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на:

- земельну ділянку (кадастровий НОМЕР_2) площею 9,4499 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3;

- земельну ділянку (кадастровий НОМЕР_1) площею 9,4502 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_4.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: