Ухвала суду № 54468319, 20.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2015 року

справа № 808/3460/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

при секретарі: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі №808/3460/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат» (далі по тексту – позивач, ПАТ «Запорізький абразивний комбінат») звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 20.03.2014 року №0000244820, яким зменшена сума бюджетного відшкодування у розмірі 1440831 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 720415,5 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначалос про помилковість висновків, викладених в Акті перевірки правомірності обчислення ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» від’ємного значення податку на додану вартість за грудень 2013 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2013 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у листопаді 2013 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що за результатами позапланової виїзної перевірки правомірності обчислення ПАТ «Запоріжабразив» від’ємного значення податку на додану вартість за листопад 2013 року встановлено порушення підприємством п. 187.1 ст. 187 та п. 189.4 ст. 189, ст.. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від’ємного значення різниці між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту у розмірі 1440831 грн.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та письмових запереченнях на неї.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та пред’явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для його скасування.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів з 13.02.2014 року по 06.03.2014 року проводилась документальна позапланова виїзна перевірка правомірності обчислення ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» від’ємного значення податку на додану вартість за грудень 2013 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2013 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у листопаді 2013 року, за результатами якої 13.03.2014 року складено Акт №95/28-04-48-20/00222226 (а.с.26-36). На підставі Акту перевірки 20.03.2014 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів прийнято податкове повідомлення-рішення №0000244820, яким ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів)з податку на додану вартість у розмірі 1440831 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) 720415,5 грн. (а.с.7). В результаті адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, враховуючи обставини, встановлені постановою Запорізького окружного адміністративного суду у справі №808/3003/14, яке набрало законної сили, щодо правомірного визначення позивачем від’ємного значення з податку на додану вартість (під час експортних операцій та реалізації металобрухту) у листопаді 2013 року, ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» правильно визначило суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2013 року і не допустив порушення абзацу «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для вищезазначених висновків, викладених в Акті перевірки №95/28-04-48-20/00222226 від 13.03.2014 року слугували висновки попередньої перевірки, за результатами якої складено акт від 05.02.2014 року за № 46/28-04-48-20/00222226. (а.с.9-22) В Акті №95/28-04-48-20/00222226 від 13.03.2014 року зазначено, що за результатами позапланової виїзної перевірки правомірності обчислення ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» від’ємного значення податку на додану вартість за листопад 2013 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2013 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась у жовтні 2013 року, встановлено порушення п. 187 ст. 187 та п. 189.4 ст. 189; ст. 194; п. 198.5 ст. 198; п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, підприємством завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового кредиту за листопад 2013 року у розмірі 1 440 831 грн. (акт перевірки № 46/28-04-48-20/00222226 від 05.02.2014 року). Фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування за грудень 2013 року за даними первинних документів, з урахуванням результатів попередньої перевірки (акт перевірки № 46/28-04-48-20/00222226 від 05.02.2014 року), загальна сума залишку від’ємного значення попереднього звітного (податкового), а саме – листопад 2013 року складає 3046717 грн.

Так, судом першої інстанції встановлено, що нарахована сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2013 року у розмірі 1 440831 грн. виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у листопаді 2013 року.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно із п. 198.2 ст. 198 цього ж Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

За приписами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Таким чином, визначальною обставиною для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2. статті200 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» правомірно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2013 року. Крім того, колегія суддів зазначає, що правомірність визначення від’ємного значення з податку на додану вартість (під час експортних відносин та реалізації металобрухту) у листопаді 2013 року та відсутність порушення ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» податкового законодавства при формуванні податкового кредиту щодо операцій з експортування товару та по операціям з постачання металобрухту вже було предметом дослідження у пов’язаній справі №808/3003/14. Так, Запорізький окружний адміністративний суд у постанові від 28.10.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 року, зазначив, що матеріалами справи підтверджується факт поставки товарів за зовнішньоекономічними контрактами, належним чином оформлених ВМД форми МД-2 (МД-3) на яких митним органом вчинено напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та які засвідчено гербовою початковою митного органу і підписом відповідальної особи, та які підтверджують те, що задекларовані товари вивезені за межі митної території України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про правомірність застосування ПАТ «Запоріжабразив» нульової ставки податку на додану вартість на загальну суму 2283262 грн. (у т.ч. жовтень 2013 року - 892394грн. та листопад 2013 року - 1390868 грн.) щодо операцій з експортування товару та відсутність порушень позивачем п. 187.1 ст. 187, п. 189.4 ст. 189 та ст. 194 Податкового кодексу України. Стосовно операцій з постачання металобрухту суд зазначив, що немає підстав для зменшення позивачем як податкового кредиту, сформованого внаслідок придбання металосировини, так і податкового кредиту звітного періоду, в якому реалізовані відходи від її переробки (металобрухт), на суму податку на додану вартість, розраховану із вартості цього металобрухту. У зв’язку з чим, суд дійшов висновку про правомірність застосування ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» нульової ставки податку на додану вартість на загальну суму 80211 грн. (у т.ч. жовтень 2013 року – 30248 грн. та листопад 2013 року – 49963 грн.) щодо операцій з постачання металобрухту та відсутність порушень позивачем п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням того, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій постанові, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення – без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі № 808/3460/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко