Рішення № 54468191, 21.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 329/401/15-ц головуючий у 1 інстанції Глянь С.І.

провадження № 22-ц /778/5885/15 суддя-доповідач Панкеєв О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Кухаря С.В., Панкеєва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 30 червня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначивши, що 09.12.2011 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір № б\н згідно якому відповідач отримав кредит у розмірі 6 400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач заборгованість за кредитним договором не погашає, у зв'язку з чим станом на 28.02.2015р. має заборгованість, яка складається з наступного: 5 500,59грн. - заборгованість за кредитом; 6 443,44 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 188,48 - заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 656,63 грн. - штраф (процентна складова), а всього 14 289,14 грн., які позивач просив суд стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 30 червня 2015 рокупозов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору № б\н на загальну суму 11 944 грн. 03 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп..

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням суду ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення прийнято без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції, скасувавши його в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення суми пені та штрафів та у цій частині ухвалити нове рішення, яким вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, що 09.12.2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір № б\н згідно якому відповідач отримав кредит розміром 6400 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки .

Станом на 28.02.2015 року ОСОБА_2 за розрахунком банку має заборгованість 14 289 гривень 14 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 5500,59 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 6443,44 грн., пені 1188,48 гривень, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 656,63 грн. - штраф (процентна складова).

Розмір пені на 05.04.2015 року складає 419,27 гривень, штрафів 500 гривень постійна складова, 361,84 гривень - процента складова.

Відмовляючи в задоволені вимог пені та штрафів суд першої інстанції послався на ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», якою встановлено мораторій на нарахування штрафів та пені на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція.

З висновком суду в повній мірі погодитися не можна з наступних підстав.

Згідно ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 року, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним та фізичним особам - підприємцям, що провадять( провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Місто Кіровське входило до переліку населених пунктів, визначених та затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р, однак, застосовуючи норму ст. 2 названого Закону до спірних правовідносин, суд не врахував, що пеня нараховувалась позивачем, починаючи з 09.12.2011 року і із заявою про застосування спеціального строку позовної давності відповідач до суду не звертався.

За вказаних обставин підстав для відмови у задоволенні стягнення пені за період з з 09.12.2011 року до 14.04.2014 року, суд не мав.

Крім того згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" Кабінету Міністрів України надано доручення у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, який наведено у додатку до розпорядження, до яких, зокрема, входить і місто Кіровське , яке є останнім відомим місцем проживання відповідача.

Проте розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р було зупинено дію зазначеного розпорядження.

Таким чином, на час ухвалення рішення суду та перегляду його в апеляційному порядку, Кабінетом Міністрів України не затверджено переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, у зв'язку з чим, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що майно знаходиться на території проведення антитерористичної операції та застосували до спірних правовідносин норму Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 525 цього ж Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач в обґрунтування позову надав розрахунки заборгованості за кредитним договором , які не спростовані відповідачем.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу не подавав, а тому відповідно до частин 1,4 статті 303 ЦПК України та роз'яснень п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24.10.2008 року №12, де зазначено, суд апеляційної інстанції, відповідно до принципу диспозитивності, не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а тому рішення суду перевіряється лише в частині відмови у стягненні пені та комісії.

За вказаних обставин колегія судів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені та комісії ухвалене з порушенням норм матеріального права , а тому відповідно до ч.4 ст. 309 ЦПК України, в цій частині воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. Крім того відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати при подачі апеляційної скарги у розмірі 267 гривень 96 копійок + 243 гривні 60 копійок у суді першої інстанції + 420 гривень за публікацію у пресі = 931 гривень 56 копійок.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 30 червня 2015 рокуу цій справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 пені та комісії скасувати. Рішення змінити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570), заборгованість за кредитним договором у сумі 14 289 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять) гривень 14 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 5500 гривень 59 копійок, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 6443 гривень 44 копійок, пені 1188 гривень 48 копійок, штрафів 500,00 грн. фіксована частина, 656 гривень 63 копійок процентна складова, та судові витрати у розмірі 931 ( дев'ятсот тридцять одну) гривню 56 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді :