Постанова № 54468186, 26.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2015 рокусправа № 804/7951/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання:Шелепової Ю.О.,

представників сторін:

позивача :- ОСОБА_2, дов. від 02.06.15 р., ОСОБА_3, дов. від 29.01.15 р.,

відповідача:- ОСОБА_4, дов. від 15.10.15 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 р. у справі № 804/7951/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського"

до Дніпропетровської митниці ДФС

про скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2015 Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2014/20124 від 25.12.2014 Дніпропетровської митниці ДФС ;

- визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600681/1 від 25.12.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством заявлено до митного оформлення товар та подано митну декларацію з усіма необхідними документами для підтвердження митної вартості товару за ціною договору, проте відповідачем безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 р. у справі № 804/7951/15 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що через надання позивачем документів, які не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку з ненаданням витребуваних документів у встановлений строк, відповідач мав обґрунтовані підстави відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та мав право застосувати інший метод визначення вартості. При цьому, Митницею дотримано послідовність застосування методів визначення митної вартості, що відображено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Не погодившись з постановою суду, ПАТ «ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського» подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 р. у справі № 804/7951/15, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про задоволення позову. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що надані позивачем документи, повністю підтверджують заявлену митну вартість товару та пояснюють виявлені митним органом розбіжності.

Дніпропетровська митниця проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, наполягаючи на тому, що подані позивачем до митного органу документи містили розбіжності та не містили всіх даних, що підтверджують складові митної вартості, і додатково подані документи не підтверджували заявлену митну вартість, тому застосування резервного методу для визначення митної вартості товару є цілком обґрунтованим.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представниками сторін підтримані визначені сторонами правові позиції по суті спірних питань даної справи, надані ґрунтовні пояснення щодо доводів апеляційної скарги та заперечення на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2014 між ПАТ «ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського» (Покупець) та Компанією «Asia Minerals Limited» (Гонконг) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 14-1566-15 , за умовами якого Продавець продав, а Покупець купив товар феросплави , асортимент, ціна кількість, якість яких зазначаються в специфікації (а. с.22-25).

Згідно пункту 2 Контракту:

- ціна товару включає вартість його упаковки і маркування;

- ціна товару розраховується за формулою CRU (WE spot, USD) + 50 USD, де CRU (WE spot, USD) це котирування видання Bulk Ferralloys Monitor за місяць, що передує місця відвантаження.

Відповідно до п.3.1 Контракту Товар поставляється на умовах:

a) DAP ст.Правда Придніпровської залізниці, м.Дніпродзержинськ, Україна при поставці залізничним транспортом;

b) DAP ПАТ «Дніпровський меткомбінат», м.Дніпродзержинськ, Україна (Інкотермс 2010 р.) при поставці автомобільним транспортом.

За умовами пункту 4.2 Контракту Покупець перераховує передплату у розмірі 85 % вартості товару на розрахунковий рахунок Продавця протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу інвойсу від Продавця; 15 % Покупець сплачує за фактично поставлений товар протягом 5 банківських днів з дати поставки.

25.12.2014 ПАТ «ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського» на підставі вищевказаного Контракту заявлено до розмитнення до Дніпропетровської митниці за митною декларацією №110010000/2014/022720 від 25.12.2014 для митного оформлення Товар: феросілікомарганець FeSiMn-17 з вмістом Мn - 65,49 %; Si - 16,36%; С - 1,88 %; Р - 0,232%; S-0,024 %, фракція 10-50 мм - 93,80 %, фракція - 10 мм - 4,20 %, фракція + 50мм - 2,00 %; призначений для розкислення сталі у конверторному цеху; виробник товару - компанія «Sarda Energy and Minerals Ltd» (Індія) (а. с.16).

При цьому, митна вартість товару заявлена позивачем за ціною Контракту (договору) у розмірі 1,133 дол.США/кг, тобто за основним методом відповідно до ст.58 МК України.

На підтвердження митної вартості товару позивачем надано митному органу наступні документи: Контракт № 14-1566-12 від 09.09.2014; додаткову угоду № 1 від 16.09.2014 (а. с.28); додаткову угоду № 3 від 28.11.2014; специфікацію № 2 від 29.09.2014 (а. с.27); рахунок-інвойс № А14/06191-0-1 від 19.12.2014 (а. с.29); міжнародну автомобільну накладну (СМR) № 0075895 від 23.12.2014 (а. с.32); коносамент № ОN/KOL/045/07/1415 від 31.07.2014 (а. с.35, 36); лист щодо транспортних витрат № 062Д/2773 від 25.12.2014 (а. с.30); пакувальний лист № А14/06191-0-1 від 19.12.2014 (а. с.36); сертифікат якості від 28.07.2014 (а. с.31); сертифікат про походження товару від 02.08.2014.

За результатами перевірки поданих декларантом документів Митницею згідно ч.3 ст.53 МК України витребувано у Товариства додаткові документи з огляду на те, що подані документи містили наступні розбіжності:

- відповідно до відомостей коносамента № ОN/KOL/045/07/1415 від 31.07.2014 завантаження імпортованої партії товару на борт судна - 17.07.2014. Таким чином, для проведення розрахунку ціни Товару необхідна інформація щодо значення котирування видання Bulk Ferralloys Monitor за червень 2014 року. Проте, в публікації «CRU Bulk Ferralloys Monitor» на Інтернет-сайті відсутня загальнодоступна інформація щодо значень котирувань відносно імпортованого товару. Даний інтернет-ресурс не містить загальнодоступної інформації щодо уточнення відсоткового вмісту складових. В публікації «CRU Bulk Ferralloys Monitor» на іншому сайті (а. с.19, див. на зв.) інформація про марку феросилікомарганцю також відсутня.

Це, на думку Митниці, унеможливлює проведення перевірки розрахунків щодо ціни товару з урахуванням зовнішньоекономічного контракту та перевірку числового значення заявленої митної вартості.

- не надано документів, що підтверджують здійснення передплати відповідно до умов п.4.2 Контракту;

- надані до митного оформлення сертифікат походження від 02.08.2014, сертифікат якості виробника від 28.07.2014, коносамент від 31.07.2014 не містять відомостей стосовно марки феросилікомарганцю, що постачається;

- за відомостями наданого коносаменту від 31.07.2014 завантаження VISHAPATNAM, Індія, вантаж відвантажено в 18-20-футових контейнерах на борт судна «Maersk Dubrovnik» 17.07.2014.

За інформацією ЄАІС, яка отримана від морських агентів (Агентська організація ТОВ "МЕРСК Україна ЛТД") зазначені у коносаменті від 31.07.2014 контейнери відправлені з ОСОБА_3, порт Хіnjang на судні «Maersk Lamanаi».

Транспортні документи щодо транспортування вантажу з ОСОБА_3, порт Хіnjang на судні «Maersk Lamanаi» декларантом до митного оформлення не надано.

Відповідно до заяви ПАТ «ДМКД», що викладена у листі від 25.12.2014 № 062Д/2773, підтвердження транспортної складової територією України неможливе.

- відповідно до коносаменту від 31.07.2014 фрахт сплачений, але зазначений коносамент є ордерним та не визначає отримувача вантажу, що унеможливлює визначення розподілу витрат щодо транспортної складової між продавцем та покупцем;

- відповідно до відомостей міжнародної автомобільної накладної (СМR) від 23.12.2014 транспортування імпортованого вантажу зі станції відправлення Одеса-порт (експ.) до м.Дніпродзержинська, здійснено автомобільним транспортом підприємством ООО «Вис-Транс», що свідчить про наявність додаткових витрат по перевантаженню імпортованого товару із контейнерів в автомобілі.

За відомостями Контракту та специфікації від 09.09.2014 № 2 до нього та міжнародної автомобільної накладної (СМR) від 23.12.2014 відправником вантажу залізничним транспортом є ТОВ «Градалогістик», Одеса. Але відсутні документи щодо відносин зазначеного підприємства з покупцем або продавцем щодо відшкодування витрат стосовно перевезення територією України автомобільним транспортом.

Враховуючи зазначене, Митницею зроблено висновок про відсутність документального підтвердження транспортної складової митної вартості товару, заявленої декларантом.

В зв'язку з цими виявленими розбіжностями Митницею витребувано у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості Товару:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою; контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення (а. с.20).

Товариство заявило про неможливість надання додаткових документів, витребуваних митним органом, з огляду на їх відсутність.

25.12.2014 Дніпропетровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600681/1, яким митна вартість Товару визначена згідно з положеннями ст.64 МК України та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органом доходів та зборів митних вартостях і становить 1,44 дол.США/кг (а. с.19, 20).

Так, митним органом скориговано митну вартість Товару, що імпортується позивачем, із застосуванням резервного методу згідно раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостей на рівні 1,44 дол.США/кг.

Також 25.12.2014 Дніпропетровською митницею прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20124 (а. с.17-18).

Вважаючи вищевказані рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови незаконними, ПАТ «ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського» звернулось з даним адміністративним позовом до суду.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського» підлягає задоволенню з таких підстав:

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 МК України (в редакції на момент прийняття спірного рішення) митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Тобто ч.6 ст.54 МК України містить певний перелік підстав, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

У відповідності до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У статті 57 МК України наведені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Згідно даної статті такими методами є:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Згідно п.п.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, з аналізу наведених норм вбачається, що для витребування додаткових документів у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України зазначеного кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, Колегія суддів звертає увагу, що даною нормою надання певних видів документів (зокрема, транспортних (перевізних) документів, платіжних (банківських) документів, страхових документів) обумовлене певними умовами за наявності яких у декларанта виникає обовязок їх надати.

Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, за визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

З наведених норм випливає наявність у митного органу повноважень щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення числового значення складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення.

Так, за позицією відповідача у поданих до митного оформлення декларантом документах відсутні всі необхідні відомості щодо складових заявленої митної вартості товару, зокрема її транспортної складової, оскільки:

- транспортні документи щодо транспортування вантажу з ОСОБА_3, порт Хіnjang на судні «Maersk Lamanаi» декларантом до митного оформлення не надано;

- відповідно до коносаменту від 31.07.2014 фрахт сплачений, але зазначений коносамент є ордерним та не визначає отримувача вантажу, що унеможливлює визначення розподілу витрат щодо транспортної складової між продавцем та покупцем;

- відповідно до відомостей міжнародної автомобільної накладної (СМR) від 23.12.2014 транспортування імпортованого вантажу зі станції відправлення Одеса-порт (експ.) до м.Дніпродзержинська, здійснено автомобільним транспортом підприємством ООО «Вис-Транс», що свідчить про наявність додаткових витрат по перевантаженню імпортованого товару із контейнерів в автомобілі.

За відомостями Контракту та специфікації від 09.09.2014 № 2 до нього та міжнародної автомобільної накладної (СМR) від 23.12.2014 відправником вантажу залізничним транспортом є ТОВ «Градалогістик», м.Одеса. Але, відсутні документи щодо відносин зазначеного підприємства з покупцем або продавцем щодо відшкодування витрат стосовно перевезення територією України автомобільним транспортом.

Тобто, всі перелічені розбіжності стосуються тільки витрат на транспортування товару, з яких одна частина транспортних витрат мала місце до території України, інша на території України.

З наведених вище обставин вбачається, що для підтвердження транспортної складової позивачем надавались Митниці наступні документи: коносамент від 31.07.2014 (а. с.35) та міжнародна автомобільна накладна (СМR) від 23.12.2014 (а. с.32).

За приписами ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається декларантом відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.58 глави 9 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обовязковою при її обчисленні.

У відповідності до частини 4 вказаної статті митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

В свою чергу, за визначенням, наведеним у ч.5 ст.58 МК України, «Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені, або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на повязаних із продавцем осіб для виконання зобовязань продавця.

Згідно ч.ч.6, 8, 9 ст.58 МК України платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Термін «ціна, що фактично сплачена, або підлягає сплаті", стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не повязані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі обєктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки, згідно із цією статтею, робляться лише на основі обєктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З наведеної норми виливає, що митною вартістю товарів являється по суті загальна сума всіх платежів, здійснених покупцем товарів, що імпортуються, продавцю таких товарів за контрактом.

За позицією Митниці (а. с.20):

- з огляду на те, що контрактна вартість товару, заявлена декларантом як митна вартість, відповідно до п.10 ст.58 МК України транспортні витрати до місця призначення є складовою митної вартості, яка дозволяє упевнитись в достовірності заявленої митної вартості шляхом її обчислення;

- всупереч вимогам п.п.2, 6 ст.53 МКУ відсутні будь-які документи, що підтверджують числове значення транспортної складової до місця призначення та фактичного платника зазначених витрат, що унеможливлює визначення розподілу витрат щодо транспортної складової між продавцем та покупцем та перевірку числового значення заявленої митної вартості.

Так, відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, повязаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, повязаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у звязку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, повязані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Поряд з цим у ч.11 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені, та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що обовязок з надання транспортних (перевізних) документів відповідно до ч.2 ст.53 МК України виникає у декларанта у разі, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, і навпаки, якщо за умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару, то обовязок з надання транспортних (перевізних) документів у декларанта відсутній.

Такий висновок кореспондується з приписами ч.10 ст.58 МК України, з яких випливає, що лише у разі якщо витрати на транспортування оцінюваних товарів не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, то ці витрати повинні бути додані до такої ціни при визначенні митної вартості товарів.

При цьому, колегія суддів зауважує, що витрати на транспортування після ввезення (на митну територію України) до митної вартості взагалі не включаються (за умови виділення їх з ціни, що підлягає сплаті за оцінювані товари).

Згідно Контракту товар поставлявся на умовах: DAP (Інкотермс 2010 р.) до м.Дніпродзержинськ, Україна.

За умовами DAP (Інкотермс 2010 р.) продавець за контрактом зобов'язаний за власний рахунок укласти контракт про перевезення товару, одержати будь-яку експортну ліцензію і виконати всі митні формальності, необхідні для експорту товару та для його перевезення через будь-яку країну, та надати товар у розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження у названому місці призначення. Продавець несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару до названого місця.

За МД № 110010000/2014/021720 від 25.12.2014 контрактна вартість товару заявлена декларантом як митна вартість, тому, з урахуванням умов постачання DAP Дніпродзержинськ, вартість транспортування від Продавця до пункту призначення є складовою вартості товару за Контрактом.

З цього випливає, що відповідно до умов поставки за Контрактом витрати на транспортування включені у вартість товару, в звязку з чим згідно приписів п.6 ч.1 ст.53 МК України подання транспортних (перевізних) документів для підтвердження митної вартості товарів не вимагається.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що умови поставки зафіксовані в Контракті, тобто були відомі відповідачу, і жодних доказів понесення додаткових транспортних витрат митним органом суду не надано, що свідчить про надуманість доводів Митниці щодо відсутності у поданих декларантом документах необхідних відомостей щодо транспортної складової митної вартості товару.

Стосовно розбіжностей щодо ціни товару, яка полягає, на думку Митниці, у неможливості провести перевірку розрахунків щодо ціни товару з урахуванням зовнішньоекономічного контракту та перевірку числового значення заявленої митної вартості, оскільки на певних інтернет-сайтах відсутня загальнодоступна інформація про значення котирування видання Bulk Ferralloys Monitor за червень 2014 року, колегія суддів зазначає наступне:

Як вбачається з положень ч.ч.2, 4 ст.54 МК України контроль правильності визначення здійснюється саме за митною вартістю товару, а не за ціною такого товару, тобто перевірці підлягає правильність складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зі спірного рішення про коригування митної вартості від 25.12.2014 вбачається, що відповідач, розшукуючи інформацію на інтернет-сайтах, намагався перевірити чи правильно Продавець та Покупець за Контрактом вирахували ціну феросілікомарганцю - на рівні 1133,00 дол.США/МТ з огляду на котирування видання Bulk Ferralloys Monitor за червень 2014 року.

Однак, Митницею не взято до уваги, що Контракт укладено 09.09.2014, специфікацію № 2 укладено 29.09.2014, а датою завантаження імпортованої партії товару на борт судна є 17.07.2014, тобто на 2,5 місяці раніше ніж підписано Контракт.

При цьому, вантажоодержувачем в коносаменті від 31.07.2014 зазначено Продавця - Компанією «Asia Minerals Limited» (Гонконг), а не ПАТ «ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського».

Відвантаження ж товару на адресу ПАТ «ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського» відбулось після підписання Контракту та додатку № 2 до Контракту 23.12.2014, що підтверджується міжнародною автомобільною накладною (СМR) 23.12.2014, в якій вантажоодержувачем зазначено позивача.

Тобто місяцем, що передує місяцю відвантаження є листопад 2014 р.

Крім того, відсутність на інтернет-сайті видання Bulk Ferralloys Monitor котирувань імпортованого Товару за червень 2014 року не може слугувати підставою для коригування митної вартості Товару, оскільки вказана інформація не являється офіційною, тобто не може використовуватись для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю відповідно до п.4 ч.6 ст.54 МК України.

Стосовно посилань Митниці щодо ненадання Товариством документів, які підтверджують здійснення передплати відповідно до умов п.4.2 Контракту, колегія суддів звертає увагу, що за приписами вищенаведеної ч.2 ст.53 МК України надання такого виду документів, як платіжні (банківські) документи, обумовлене не умовами Контракту, а їх наявністю, тобто фактичним здійснення платежів.

Дійсно, згідно п.4.2 Контракту від 09.09.2014 та інвойсів від 19.12.2014, Покупець перераховує передоплату у розмірі 85 % вартості товару на розрахунковий рахунок Продавця протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу інвойсу від Продавця; 15% Покупець сплачує за фактично поставлений товар протягом 5 банківських днів з дати поставки.

Інвойс № А14/06191-0-1 складено 19.12.2014, 20 банківських днів від якого (якщо припустити, що в цей же день Продавець надав оригінал цього інвойсу Покупцю) - 20.01.2015, яке є кінцевою датою оплати інвойсу.

Відповідно до розділу 8 специфікації № 2 від 29.09.2014 Продавець та Покупець визначили строк поставки - на протязі 15 календарних днів з дати сплати Покупцем 85 % попередньої оплати.

Міжнародною автомобільною накладною (СМR) № 0075895 від 23.12.2014, підтверджується, що товар прибув до м.Дніпродзержинськ 25.12.2014, тобто через 6 календарних днів з дати складання інвойсу від 19.12.2014.

Отже, товар поставлений Продавцем достроково, до сплати Покупцем попередньою оплати, в звязку з чим на момент подачі до митного органу МД №110010000/2014/021720 від 25.12.2014 платіжні банківські документи товару не існували, і не могли бути подані, що, враховуючи вищенаведені норми Митного кодексу, не являється порушенням митних правил.

Стосовно посилань Митниці щодо відсутності відомостей стосовно марки феросилікомарганцю, що постачається, у наданих Товариством документах: сертифікаті походження від 02.08.2014, сертифіката якості виробника від 28.07.2014, коносамента від 31.07.2014, колегія суддів зазначає наступне:

Сертифікат про походження від 02.08.2014, сертифікат якості виробника від 28.07.2014, коносамент від 31.07.2014 складені майже на 2 місяці раніше ніж підписано специфікацію № 2 від 29.09.2014 до Контракту і ці документи, дійсно, не містять відомостей стосовно марки феросилікомарганцю «ФСМн 17».

Разом з тим, у специфікації № 2 від 29.09.2014 наведені дані щодо постачаємого товару - феросилікомарганцю, ФСМн 17 з хімічним складом: Мn 65 % min, Sі - 15-20 %, С - 2,5 % mах, S - 0,03 mах, Р - 0,35 mах, фракція: 10-50 мм (90 % mіn), пакування: біг-бег (1-1,5 МТ mах).

При цьому, сертифікат про походження від 02.08.2014, сертифікат якості виробника від 28.07.2014 і коносамент від 31.07.2014 містять інформацію щодо хімічного складу, фракції та пакування феросилікомарганцю, яка відповідає зазначеному у специфікації № 2 від 29.09.2014.

Крім того, колегія суддів зауважує, що не може бути свідченням неправильності визначення Товариством числового значення складових митної вартості заявленого до митного оформлення Товару те, що у перелічених вище документах відсутнє посилання на марку феросилікомарганцю.

Таким чином, первісно надані декларантом документи, обовязковість надання яких для митного оформлення передбачена у ч.2 ст.53 МК України, містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах, які безпосередньо стосуються числових значень складових митної вартості товарів (ч.3 ст.53 МК України), митним органом не було виявлено.

Враховуючи це, колегія суддів вважає, що обґрунтування причин, які обумовлювали вимогу до позивача надати додаткові документи, стосовно наявності вищенаведених розбіжностей, є неправомірним, такими, що не стосуються складових митної вартості товару, і, відповідно, це не давало право відповідачу на витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару у Товариства.

Отже, відповідачем, як субєктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не доведено, що при декларуванні позивачем товару за першим методом (вартістю Контракту) були наявними обставини, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у митного органу щодо вартості імпортованого товару.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, на те, що при витребуванні у позивача додаткових документів (договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою; контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписки з бухгалтерської документації тощо), всупереч вимог п.3 ч.2 ст.55 МК України відповідач не обґрунтував чому з наданням цих додаткових документів митна вартість може бути визнана Митницею, тобто не зазначив необхідності надання саме цих додаткових документі і не визначив їх вплив на митну вартість і на виявлені розбіжності.

Щодо доводів відповідача про те, що підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби інформації, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органом доходів та зборів митних вартостях у співставних обсягах (зокрема, МД №700120003/2014/9550 від 07.10.2014, МД № 700120003/2014/10893 від 14.11.2014, МД №700120003/2014/11845 від 11.12.2014 (а. с.63-65), за використанням яких позивачу і визначено митну вартість за товару за резервним методом), то ці доводи є перекрученням обставин даної справи, оскільки з описаного в спірному рішенні порядку дій митного органу не вбачається, що ці розбіжності не були виявлені митниками на етапі перевірки основних документів.

Тобто інформація бази ЄАІС ДМСУ використовувалась митним органом не під час перевірки основних документів, а вже після відмови позивача надати додаткові документи з огляду на їх відсутність, тобто фактично при обранні митним органом методу визначення митної вартості товару.

Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митний кодекс України, зокрема, ч.6 ст.54 МК України, яка визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність прийняття відповідачем спірних картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2014/20124 від 25.12.2014 та рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600681/1 від 25.12.2014.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що Товариством заявлено, крім іншого, позовну вимогу щодо визнання недійсним рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2014/600681/1 від 25.12.2014, яке прийнято відносно конкретної юридичної особи - ПАТ "ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського", а отже є актом індивідуальної дії.

Проте, системний аналіз статей 105, 162, 171 КАС України дає підстави вважати, що даний спосіб захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб є невірним, оскільки за положеннями вказаних статей адміністративний позов може містить вимоги про визнання протиправним і скасування рішення контролюючого органу (акту індивідуальної дії) та визнання нечинним (нормативно-правового акту).

Таким чином, враховуючи положення ч.2 ст.11 КАС України, а також те, що оскаржуване позивачем рішення є актом індивідуальної дії, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог в частині визнання даного рішення недійсним, визнавши оскаржуване рішення протиправним та скасувати його.

За приписами ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи зазначені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової - про задоволення адміністративного позову ПАТ "ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського".

Відповідно до положень ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 р. у справі № 804/7951/15 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015р. у справі № 804/7951/15 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2014/20124 від 25.12.2014 Дніпропетровської митниці ДФС.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600681/1 від 25.12.2014.

Постанова суду набирає законної сипи відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:Я.В. Семененко