Рішення № 5446602, 02.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.09.09 р. Справа № 2/195

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Житлово-комунального підприємства № 4 Приморського району м. Маріуполь

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м. Маріуполь

про стягнення заборгованості в сумі 1586,98грн.

За участю

представників сторін

від позивача: Ярошенко І.С. за довір.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Житлово-комунальне підприємство № 4 Приморського району м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м. Маріуполь про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибуденкової території в розмірі 1586,98грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 8/5 від 01.05.2006р. по відшкодуванню витрат, повязаних з обслуговуванням будинку та прибуденкової території, що знаходиться в комунальній власності м. Маріуполь. З посиланням не порушення зазначеного договору, позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за період з вересня 2006р. по квітень 2009р. у розмірі 1586,98грн. Як на правові підстави викладених позовних вимог посилається на ст. 360, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України.

У судових засіданнях позивач свої вимоги підтримував.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, позовні вимоги визнає, просить розстрочити оплату заборгованості рівними частинами на 24 місяці та просить розглянути справу за його відсутності.

Процесуальний строк розгляду справи було продовжено ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 10.08.2009р.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2006р. між Житлово-комунальним підприємством № 4 Приморського району (підприємство) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір № 8/5 на відшкодування витрат, повязаних з обслуговуванням будинку та прибуденкової території, що знаходиться в комунальній власності м. Маріуполь.

Предметом договору є пайова участь орендарів та співвласників вбудованих нежитлових приміщень, у відшкодуванні витрат балансоутримувача на експлуатацію будівель та утримання прибуденкової території.

Згідно до п. 1.3. договору нежитлове приміщення розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Латишеві, 25, загальною площею 131,7м2 для використання під магазин.

Відповідно до п. 2.1. договору підприємство зобовязується забезпечити технічне обслуговування конструктивних елементів будинку; технічне обслуговування інженерних комунікацій загального користування; санітарне обслуговування допоміжних приміщень будинку та прибуденкової території; виконання договірних відношень з іншими підприємствами з обмуровування будинку; виконання робіт, передбачених Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибуденкової території, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572.

Пунктом 2.2.3. договору визначено, що Власник зобовязується своєчасно перераховувати на розрахунковий рахунок підприємства плату за утримання будинку та прибуденкової території.

Розділом 3 “Порядок розрахунків” встановлено, що Власник сплачує підприємству експлуатаційні витрати в розмірі тарифу, визначеного для населення в відповідності з типами житлових будинків, що складає 0,61грн. за один кв. метр загальної площі нежитлового приміщення. Оплата здійснюється в продовж 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку. Щомісячна сума платежу за договором складає 80,34грн.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що договір укладений строком на три роки та діє з 1 травня 2006р. по 1 травня 2009р.

На виконання умов договору позивачем у період з 01.09.2007р. по 01.04.2009р. надавались послуги, обумовлені договором на загальну суму 1808,23грн.

За вказаний період відповідач розрахувався в сумі 221,25грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Факт наявності заборгованості в розмірі 1586,98грн. підтверджується матеріалами справи та двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2009р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень.

У звязку з наявністю заборгованості в розмірі 1586,98грн. за період з 01.09.2007р. по 01.04.2009р. позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступні підстави.

Статтями 319, 322 Цивільного кодексу України визначено, що власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” встановлено, що субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території. Обовязковою умовою договорів на надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення зобовязань відповідно до чинного законодавства.

Статтею 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” визначено, що утриманням будинків і прибудинкових територій є господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та\або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків, споруд, комплексів будинків і споруд, а також, утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Пунктом 2 ст. 14 закону України „Про житлово-комунальні послуги”, ціни\тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Згідно із ст. 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Як було встановлено судом, повноваження утримання будинку, що знаходиться у комунальній власності міста належить Житлово-комунальному підприємству № 4 Приморського району м. Маріуполь.

З огляду на викладене, за висновками суду, позивачем виконувалися обовязки з утримання будинку та прибудинкової території, витрати на які відповідач повинен був своєчасно відшкодовувати. Однак, відповідач всупереч умовам договору, свої зобовязання щодо своєчасної оплати експлуатаційних витрат виконував несвоєчасно та не в повному обсязі.

Загальні умови виконання зобовязань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 1586грн. суду не представив.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобовязань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення оплати заборгованості рівними частинами на 24 місяці, то суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПУК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Позивач проти розстрочення виконання рішення суду строком на 1 рік не заперечує.

З урахуванням визнання боргу відповідачем, та погодження позивачем строку розстрочення рішення заява про розстрочення виконання рішення підлягає частковому задоволенню, строком на 1 рік.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України, тобто, пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Житлово-комунального підприємства № 4 Приморського району м. Маріуполь до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м. Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 1586,98грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 у філії Приватбанку, ЗКПО НОМЕР_1, МФО НОМЕР_3) на користь Житлово-комунального підприємства № 4 Приморського району м. Маріуполь (м. Маріуполь, вул. Латишеві, 25, р/р 26002054000109 у МФ КБ Приватбанк, МФО НОМЕР_3, ЗКПО 32457558) заборгованість за експлуатаційні витрати у розмірі 1586,98грн., судові витрати: державне мито у розмірі 102грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50грн.

Розстрочити виконання рішення в частині суми основного боргу строком на 1 рік.

Стягнення здійснювати за наступними строками сплати: за вересень 2009р. 132,25грн., за жовтень 2009р. - 132,25грн., за листопад 2009р. 132,25грн., за грудень 2009р. 132,25грн., за січень 2010р. 132,25грн., за лютий 2010р. 132,25грн., за березень 2010р. 132,25грн., за квітень 2010р. 132,25грн., за травень 2010р. 132,25грн., за червень 2010р. 132,25грн., за липень 2010р. 132,25грн., за серпень 2010р. 132,25грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ.

Суддя