Рішення № 5446331, 16.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.09.09 р. Справа № 40/212пн

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів

Головуючого Підченко Ю.О.

Суддів Нестеренко Ю.С.

Ягічевої Н.І.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом фізичної особи ОСОБА_2, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронне агентство „Міщенков та Партнери”, м. Донецьк

про повернення майна

та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронне агентство „Міщенков та Партнери”, м. Донецьк

до відповідача фізичної особи ОСОБА_2, м. Донецьк

про визнання добросовісним набувачем

за участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3. - адвокат

від відповідача: не зявився

З урахуванням складності та категорії спору, витребування від учасників судового процесу додаткових доказів, наявність котрих стало відома суду безпосередньо у засіданні, відповідно до вимог статі 4-6 ГПК України розгляд спору по даній справі відбувся колегіально у складі трьох судів.

Суть спору:

Фізична особа ОСОБА_2 звернулася до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронне агентство „Міщенков та Партнери” про зобовязання останнього повернути їй, як вибувшому із товариства учаснику, належну частку майна вартістю 16500 грн. в статутному капіталі товариства в розмірі 32,6 %, яке розташоване за адресою: 83062, АДРЕСА_2, а саме: будівлю побитовки літ. А-1, загальною площею 300,0 кв.м, будівлю складу літ. Б-1, загальною площею 116,8 кв. м, будівлю диспечерської літ. В-1, загальною площею 81,8 кв.м, будівлю контори літ. Г-2, загальною площею 128,4 кв.м.

Відповідач первісний позов не визнав мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

· на підставі рішення загальних зборів засновників, яке відображено у протоколі №1 від 04.04.06р. фізичну особу ОСОБА_2 (держана реєстрація до змін Статуту товариства 10.04.06р.) було прийнято до складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю ”Охоронне агентство „Міщенков та Партнери”;

· рішенням загальних зборів засновників від 22.05.06р. згідно протоколу №3 ОСОБА_2 надано згоду на вихід учасника із складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю” Охоронне агентство „Міщенков та Партнери”;

· під час вступу до товариства з обмеженою відповідальністю ” Охоронне агентство „Міщенков та Партнери” вона здійснила відчуження своїх часток шляхом передачі їх одному із засновників, що підтверджено протоколом №3 загальних зборів засновників від 22.05.06р. та дублікатом договору купівлі-продажу від 23.05.06р.;

·з урахуванням викладеного, підстав для задоволення позову не існує, оскільки вимоги частини першої статті 147 ЦК України передбачають, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим способом відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства, повідомивши про це Товариство.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, приймаючи до уваги доводи та заперечення представників позивача за первісним та його заперечення проти зустрічних вимог, суд встановив:

Первісний позов мотивовано тим, що 18.07.05р. ОСОБА_2 було зареєстровано у якості фізичної особи-підприємця, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію Серії ВОО № НОМЕР_2, видане Виконавчим комітетом Донецької міської ради 2266000 0000 009355, та присвоєно ідентифікаційний номер платника податків та інших обовязкових платежів № НОМЕР_3 (державна реєстрація припинення підприємницької діяльності проведена 28.08.06р.).

Позивач обґрунтовує первісний позов наступними обставинами, зокрема:

За період з 04.04.06р. по 23.05.06р. фізична особа ОСОБА_2 входила до складу товариства з обмеженою відповідальністю” Охоронне агентство Міщенков та Партнери”, надалі Товариство. Частка її в статутному капіталі Товариства згідно вимог пункту 6.11 Статуту (в редакції 27.04.06р.) складала 32%, у тому числі нею було проведено внесок у вигляді майна, яке розташоване за адресою : АДРЕСА_2, на загальну суму 165000 грн., а саме:

Шбудівлі побутовки ( А-1) вартістю 8500 грн. та загальною площею 300,) кв.м;

Шбудівлі складу (Б-1) вартістю 2100 грн. та загальною площею 116,8 кв. м.;

Шбудівлі диспетчерської (В-1) вартістю 2700 грн. та загальною площею 81,8 кв.м ;

Шбудівлі контори (Г-2) вартістю 3200 грн. та загальною власністю 128,4 кв.м.

Статутні документи свідчать про те, що у травні 2006 року фізична ОСОБА_2 вийшла із складу засновників, однак вартість частки майна, пропорційно її частки в статутному капіталі Товариства не отримала. Майно в натурі також їй не повернуто.

До наступного часу частку майна, яке належить на праві власності колишньому учаснику Товариства ОСОБА_4 не повернуто. Відповідач до наступного часу частку майна не повернув, посилаючись на те, що позивачем реалізоване свої право, передбачене частиною другої статті 148 ЦК України. Натомість, факт передачі учасником нерухомого майна до статутного капіталу Товариства підтверджено актом прийому-передачі від 05.04.06р., відображено у протоколі загальних зборів акціонерів Товариства №12 від 04.04.06р., №2 від 25.04.06р., та Статуті Товариства в редакціях від 10.04.06р. та 27.04.06р.

Спірне нерухоме майно частка учасника, загальною площею 128,4 кв.м. було придбане Товариством у відкритого акціонерного товариства „Донецькметалургремонт”. При цьому вартість майна склала 165500 грн., з урахуванням ПДВ. Факт набуття права власності на нерухоме майно, яке є часткою у статутному капіталі Товариства зареєстровано Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька від 05.04.06р. на підставі договору купівлі-продажу б/н від 21.11.05р., акту прийому-передачі від 21.11.05р., та рішенням господарського суду Донецької області від 24.02.06р. у справі №10/57 пд ( рішення у по даній справі скасовано, і справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області).

Оскільки корпоративні права позивача порушені, він наполягає на задоволенні його позовних вимог, та просить зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю „Охоронне агентство Міщенков та Партнери” повернути йому, як вибувшому із товариства учаснику, належну частку майна вартістю 16500 грн. в статутному капіталі Товариства в розмірі 32,6 %, яке розташоване за адресою: 83062, АДРЕСА_2, а саме: будівлю побитовки літ. А-1, загальною площею 300,0 кв.м, будівлю складу літ. Б-1, загальною площею 116,8 кв. м, будівлю диспечерської літ. В-1, загальною площею 81,8 кв.м, будівлю контори літ. Г-2, загальною площею 128,4 кв.м.

До прийняття рішення у справі відповідач товариство з обмеженою відповідальністю „Охоронне агентство „Міщенков та Партнери” звернувся до господарського суду з зустрічним позовом, в якому намагається:

· визнати товариство з обмеженою відповідальністю „Охоронне агентство „Міщенков та Партнери” добросовісним набувачем нерухомого майна загальною площею 627,0 кв. м, розташованого за адресою: 83062, АДРЕСА_2, а саме: будівлю побитовки літ. А-1, загальною площею 300,0 кв.м, будівлю складу літ. Б-1, загальною площею 116,8 кв. м, будівлю диспечерської літ. В-1, загальною площею 81,8 кв.м, будівлю контори літ. Г-2, загальною площею 128,4 кв.м.

·визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „Охоронне агентство „Міщенков та Партнери” право власності на нерухоме майно загальною вартістю 16500 грн. та загальною площею 627 кв.м, розташованого за адресою: 83062, АДРЕСА_2, а саме: будівлю побитовки літ. А-1, загальною площею 300,0 кв.м, будівлю складу літ. Б-1, загальною площею 116,8 кв. м, будівлю диспечерської літ. В-1, загальною площею 81,8 кв.м, будівлю контори літ. Г-2, загальною площею 128,4 кв.м.

Зустрічний позов предявлений відповідачем до прийняття рішення по справі, повязаний з первісним позовом обставинами виникнення та доказами на його підтвердження, надіслано на той же самий матеріальний обєкт, що є первісний позов, а тому ухвалою господарського суду від 16.07.09р. його було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач посилається на те, що товариство з обмеженою відповідальністю” Охоронне агентство „ Міщенков та Партнери” є добросовісним набувачем спірного майна в розумінні вимог статті 388 ЦК України, яке належало учаснику у вигляді частки до статутного капіталу Товариства. Крім того, вважає, що саме такими діями учасника, порушуються його корпоративні права. Фізична особа ОСОБА_2 не мала права без згоди Товариства розпоряджатися часткою майна, як це зазначено у законі та Статуті. Товариство є власником обєктів нерухомості загальною площею 627,0 кв. м., які розташовані за адресою: 83062, АДРЕСА_2, зокрема:

ьбудівлі побутовки ( А-1) та загальною площею 300,) кв.м;

ьбудівлі складу (Б-1) та загальною площею 116,8 кв. м.;

ьбудівлі диспетчерської (В-1) та загальною площею 81,8 кв.м ;

ьбудівлі контори (Г-2) та загальною власністю 128,4 кв.м.

Право власності на вказане майно підтверджується свідоцтвом від 22.05.06р., яке видане Головним управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради та витягом Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Донецька від 26.05.06р. Підставою видачі свідоцтва про право власності є рішення Виконавчого комітету Ленінського району у м. Донецька ради від 10.05.06р. за №215 про оформленням права власності на будівлі, розташовані за адресою : АДРЕСА_2, за Товариством.

Маючи законні підстави для реєстрації права власності, майно учасника було передано до статутного капіталу Товариства. Після отримання майна у якості внеску до статутного капіталу Товариства, що підтверджено протоколом №1 загальних зборів засновників від 04.04.06р., актом прийому-передачі від 05.04.06р. ), воно було взято на баланс Товариства. Оскільки відбувається порушення корпоративних прав Товариства, відповідачем за зустрічним позовом заявлені вимоги щодо визнати його добросовісним набувачем спірної частки нерухомого майна, яке є предметом даного спору.

Товариство є власником спірного майна відповідно до вимог статі 115 ЦК України, крім того є добросовісним набувачем вказаного майна, як це вказано у статтях 321, 328, 388 ЦК України. Оскільки Товариством дотриманні всі необхідні умови щодо реєстрації права власності спірного майна, а право власності оспорюється іншою особою, відповідач згідно вимог статті 392 ЦК України наполягає на визнанні за ним права власності на це майно.

Таким чином, відповідач за допомогою зустрічного позову намагається захистити своє порушене право власності.

Дослідивши матеріали справи, надавши належну правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд дійшов висновку, що доводи позивача за первісним позовом необґрунтовані та спростовуються наступним:

Стаття 116 ЦК України передбачає право учаснику Товариства вийти у встановленому порядку з Товариства, повідомивши його про це не пізніше ніж за три місяця до виходу, якщо інший строк не встановлено Статутом. Повідомлення про вихід із Товариства оформляється у вигляді рішення учасника юридичної особи або нотаріально посвідченої заяви учасника-фізичної особи. Законодавець встановлює моменти виходу учасника із Товариства, зокрема:

·дата подання учасником заяви ( рішення) про вихід;

·дата підписання протоколу зборів, на яких було прийнято рішення про виведення учасника з Товариства;

·або дата державної реєстрації змін до засновницьких документів.

Дійсно, фізичною особою ОСОБА_2., як учасником Товариства, дотримані вимоги законодавства щодо внесення ним частки майна до статутного капіталу Товариства, реєстрація частки майнового внеску до статутного капіталу Товариства відповідно до пункту 6.11 Статуту, порядок виходу із Товариства. Однак, нею були порушені вимоги частин першої, другої статті 147, частини другої статті 148 ЦК України. Докази у справі свідчать про те, що учасник Товариства ОСОБА_2 здійснила продаж своєї частки майна у статутному капіталі іншому засновнику цього Товариства., про що свідчать протокол №3 загальних зборів засновників Товариства від 22.05.06р. та дублікат договору купівлі-продажу від 23.05.06р. (державною реєстрацією змін до Статуту Товариства у частині передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронне агентство „ Міщенков та Партнери”- відбулася 26.05.06р.)

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Стаття 34 ГПК України визначає належність та допустимість доказів у справі, які суд приймає у випадку необхідності їх у справі. Ніякі докази для суду не мають заздалегідь встановленої сили ( стаття 43 ГПК України).

Вказані у позовній заяві обставини та докази не підтверджують те, що первісний позов нібито повязаний з порушенням корпоративних прав фізичної особи ОСОБА_4, як учасника Товариства, а тому неповернення їй частки майна є хибними. А тому позовні вимоги щодо повернення учаснику Товариства частки внесеного до статутного капіталу Товариства майна є необґрунтовані.

За такими обставинами, у задоволенні первісного позову фізичної особи ОСОБА_2 про зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронне агентство „Міщенков та Партнери” повернути їй, як вибувшому із товариства учаснику, належну частку майна вартістю 16500 грн. в статутному капіталі товариства в розмірі 32,6 %, яке розташоване за адресою: 83062, АДРЕСА_2, а саме: будівлю побитовки літ. А-1, загальною площею 300,0 кв.м, будівлю складу літ. Б-1, загальною площею 116,8 кв. м, будівлю диспечерської літ. В-1, загальною площею 81,8 кв.м, будівлю контори літ. Г-2, загальною площею 128,4 кв.м., слід відмовити, як необґрунтовано заявленого.

Витрати по держмиту в сумі 85 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп. за подання первісного позову відносяться на фізичну особу ОСОБА_2.

Щодо зустрічного позову, то він вважається обґрунтованим. Відповідач є добросовісним набувачем спірного майна. Обставини справи повязані також з фактом невизнання позивачем за зустрічним позовом права власності на спірні нерухомі обєкти, і це підтверджено наступним:

Як було зазначено вище, під час виходу із складу засновників Товариства, фізичною особою ОСОБА_2 були порушені вимоги частини першої та другої статті 147 ЦК України, вимоги частини другої статті 148 ЦК України та приписи статті 388 ЦК України. У даному випадку добросовісний набувач непозбавлений права визнати за ним право власності на спірне майно, оскільки є законним його володільцем.

Право власності може бути захищатися предявленням позову про визнання цього права. Такий позов може бути предявлений до будь - якої особи, яка словами чи діями заявила про свої претензії на річ, яка перебуває у власності іншої особи. Позивач предявляючи позов, повинен надати докази вчинення відповідачем дій, у тому числі його висловлювань, які можуть бути розцінені як невизнання чи оспорювання права власності.

Таким чином, позов про визнання права це превентивна форма захисту права. Такий позов може предявлятися, коли право ще не порушене, але існує загроза його порушення.

Виходячи із змісту ст.16 ЦК України не передбачає такого способу захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів, як визнання договору діючім, і такий спосіб не встановлений ані договором, з приводу виконання якого виник спір, ані будь-яким законом України.

Частина перша статті 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Зазначена стаття стосовно підстав набуття права власності встановлює принцип “все дозволено”, крім того, що „заборонено” законом. Закріплюється презумпція правомірності набуття права власності. Незаконність набуття права власності має бути встановлена рішенням суду.

За вимогами ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Тобто, позов про визнання права власності може предявлятися у тому випадку, коли зацікавлена особа яка звертається до суду з таким предметом позову, довела та надала суду докази з урахуванням конкретних обставин справи про вчинення відповідачем дій, які можуть бути розцінені як невизнання його права власності.

Факт того, що відповідач за зустрічним позовом є добросовісним набувачем підтверджено матеріалами справи. А тому, позовні вимоги за зустрічним позовом у частині визнання товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронне агентство „Міщенков та Партнери” добросовісним набувачем нерухомого майна загальною площею 627,0 кв. м, розташованого за адресою: 83062, АДРЕСА_2, а саме: будівлю побитовки літ. А-1, загальною площею 300,0 кв.м, будівлю складу літ. Б-1, загальною площею 116,8 кв. м, будівлю диспечерської літ. В-1, загальною площею 81,8 кв.м, будівлю контори літ. Г-2, загальною площею 128,4 кв.м. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Необхідність захисту порушеного права власності доведено товариством з обмеженою відповідальністю„Охоронне агентство „Міщенков та Партнери”, і підтверджується за зустрічним позовом матеріалами справи в розумінні вимог статті 33 ГПК України.

За такими обставинами зустрічний позов у частині визнання за товариством з обмеженою відповідальністю „Охоронне агентство „Міщенков та Партнери” право власності на нерухоме майно загальною вартістю 16500 грн. та загальною площею 627 кв.м, розташованого за адресою: 83062, АДРЕСА_2, а саме: будівлю побитовки літ. А-1, загальною площею 300,0 кв.м, будівлю складу літ. Б-1, загальною площею 116,8 кв. м, будівлю диспечерської літ. В-1, загальною площею 81,8 кв.м, будівлю контори літ. Г-2, загальною площею 128,4 кв.м. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу за подання зустрічного позову покладаються на фізичну особу ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.ст. 44 49 ГПК України.

Позивач згідно квитанції №32 від 14.07.09р, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи, зайве перерахував до державного бюджету державне мито в сумі 80 грн. Згідно статті 47 ГПК України воно підлягає поверненню йому на його розрахунковий рахунок. Підставою повернення державного мита є дане рішення, яке затверджено гербовою печаткою господарського суду Донецької області.

У звязку з тим, що за згодою позивача присутнього у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 16, 116, 117,147, 148, 316, 328, 388, 392, ЦК України, ст.ст. 86, 134, 139, 144 ГК України ст. ст. 4-2, 4-3, 4-6, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 47, 49, 60, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні первісного позову фізичної особи ОСОБА_2 про зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронне агентство „Міщенков та Партнери” повернути їй, як вибувшому із товариства учаснику, належну частку майна вартістю 16500 грн. в статутному капіталі товариства в розмірі 32,6 %, яке розташоване за адресою: 83062, АДРЕСА_2, а саме: будівлю побитовки літ. А-1, загальною площею 300,0 кв.м, будівлю складу літ. Б-1, загальною площею 116,8 кв. м, будівлю диспечерської літ. В-1, загальною площею 81,8 кв.м, будівлю контори літ. Г-2, загальною площею 128,4 кв.м. відмовити.

2.Витрати по держмиту в сумі 85 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп. за подання первісного позову відносяться на фізичну особу ОСОБА_2.

3.Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю „Міщенков та Партнери” задовольнити повністю.

4.Визнати товариство з обмеженою відповідальністю „Охоронне агентство „Міщенков та Партнери” добросовісним набувачем нерухомого майна загальною площею 627,0 кв. м, розташованого за адресою: 83062, АДРЕСА_2, а саме: будівлю побитовки літ. А-1, загальною площею 300,0 кв.м, будівлю складу літ. Б-1, загальною площею 116,8 кв. м, будівлю диспечерської літ. В-1, загальною площею 81,8 кв.м, будівлю контори літ. Г-2, загальною площею 128,4 кв.м.

5.Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „Охоронне агентство „Міщенков та Партнери” право власності на нерухоме майно загальною вартістю 16500 грн. та загальною площею 627 кв.м, розташованого за адресою: 83062, АДРЕСА_2, а саме: будівлю побитовки літ. А-1, загальною площею 300,0 кв.м, будівлю складу літ. Б-1, загальною площею 116,8 кв. м, будівлю диспечерської літ. В-1, загальною площею 81,8 кв.м, будівлю контори літ. Г-2, загальною площею 128,4 кв.м.

6.Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2, 83014, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків та інших обовязкових НОМЕР_1, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронне агентство „Міщенков та Партнери”, 83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, буд. 122 Б, ід. код 33913484, р/р 26000301611996 у філії Куйбишевського відділення ПІБ в м. Донецьку, витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп. за подання зустрічного позову, видавши наказ.

7. Повернути на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронне агентство „Міщенков та Партнери”, 83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, буд. 122Б, ід. код 33913484, р/р 26000301611996 у філії Куйбишевського відділення ПІБ в м. Донецьку, зайво перераховане державне мито в сумі 80 грн. згідно квитанції №32 від 14.07.09р., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

8. Підставою для повернення державного мита є дане рішення, яке затверджене гербовою печаткою господарського суду Донецької області.

9. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Головуючий суддя

Судді Ю.С. Нестеренко

Н.І. Ягічева