Рішення № 54460404, 15.12.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/9511/15

Головуючий у першій інстанції Борисова С. П.

Доповідач Бабій А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Бабія А. П.

суддів Варикаші О. Д., Ступакова О. А.

при секретарі Желєзнові В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 14. 09. 2015 р.,

в с т а н о в и л а:

13. 03. 2015 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на її користь на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період його навчання у розмірі 1000 грн. щомісячно з щомісячною індексацією відповідно до закону, починаючи з моменту подання позову до досягнення сином 23-річного віку за умови продовження навчання.

Вказала, що 10. 12. 1998 р. між сторонами був розірваний шлюб, від якого є спільна дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і за рішенням суду відповідач платив аліменти на сина в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), а після виповнення сину 18 років відповідач припинив виплату коштів на його утримання. Зазначає, що на теперішній час син є студентом 2 курсу денної форми навчання Одеського державного аграрного університета за державним замовленням, що унеможливлює отримання додаткового доходу і син лише за допомогою позивачки має повністю підтримувати життєдіяльність та навчатися. Посилається на те, що їжа, засоби гігієни, одяг, проїзд до місця навчання, підручники - неповний перелік витрат, які безпосередньо пов'язані з навчанням, а відповідач може надавати матеріальну допомогу, оскільки є працездатним, у його власності перебувають колісні транспортні засоби (авто і сільгосптехніка), він є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які мають давати дохід.

Справа судом першої інстанції розглядалася за участю ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_2, і за участі відповідача ОСОБА_3

Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 14. 09. 2015 р. позовна заява ОСОБА_2 задоволена і стянгуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_4, на час його навчання у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. на місяць, починаючи з моменту подання позовної заяви, тобто з 13. 03. 2015 р. до досягнення сином 23-річного віку, тобто до 24. 08. 2019 р., за умови продовження навчання ОСОБА_4 і стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 243,6 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду як незаконне та необгрунтоване і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 тому, що він не може надавати допомогу сину оскільки не мав доходу, до збитків у роботі спричинила втрата врожаю через посухи у регіоні, а наявність в нього майна не є доказом, що це майно приносить щомісячний дохід. Вказує, що син не отримує стипендію через погане навчання, через низькі бали та академічну заборгованість, і позивачка на протязі 2014 р. мала дохід на суму 34746 грн., що становить 2895 грн. середньомісячного доходу і в матеріалах справи є довідка про відсутність доходу в нього. Зазначає, що він надавав допомогу сину після повноліття, але не може надавати допомогу більше 250 грн. на місяць, і неможливість виконувати рішення суду та сплачувати 1000 грн. на місяць безумовно потягне з асобою накопичення заборгованості, з чим він не може погодитися.

В судовому засіданні ОСОБА_5, представник ОСОБА_3, підтримала доводи апеляційної скарги, а в подальшому пояснила, що ОСОБА_3 може платити лише 250 грн. щомісячно аліментів на утримання сина на час його навчання.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги і перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та позовних вимог, судова колегія приходить до наступного.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на час навчання суд першої інстанції виходив з того, що повнолітній син сторін навчається і потребує допомоги, з відповідача стягувалися аліменти на сина в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) до повноліття сина, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2. і відповідач є працездатним, фізичною особою-підприємцем, має нерегулярний мінливий дохід, знаходиться на податковому обліку, має на праві власності рухоме та нерухоме майно і фактично не заперечує, що може надавати матеріальну допомогу сину під час навчання.

Проте з вказаним висновком суду в повному обсязі погодитися не можна.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу, яка зокрема передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. ст. 199, 200, 201 Сімейного кодексу України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

При цьому, з правових норм глави 16 СК України вбачається наступне.

Зокрема, ст. 198 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Статтею 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

За ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

За положеннями ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Аліменти на дитину присуджуються від дня пред'явлення позову. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі» СК України.

А ст. 201 СК України регламентовано, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого ОСОБА_2 17. 09. 2005 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеської області, шлюб між чоловіком ОСОБА_3 та дружиною ОСОБА_2 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 134 від 10. 12. 1998 р. і після реєстрації шлюбу їй присвоюється прізвище ОСОБА_2.

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого Олександрівською сільською радою народних депутатів Болградського району Одеської області 01. 11. 1996 р. у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. народився син ОСОБА_4, який згідно свідоцтва про зміну імені, виданого 16. 11. 2012 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Арцизського районного управління юстиції Одеської області, змінив ім'я і після зміни імені прізвище, власне ім'я, по батькові - ОСОБА_4.

З копії виконавчого листа, виданого Арцизським районним судом Одеської області 07. 04. 1998 р. з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 . на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., підлягало стягненню по 1/4 частині з усіх видів заробітка до ІНФОРМАЦІЯ_2.

За свідоцтвом про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_2, виданого 07. 07. 2007 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Арцизського районного управління юстиції Одеської області, зареєстрували шлюб 07. 07. 2007 р., про що в Книзі реєстрації шлюбів 07. 07. 2007 р. зроблено відповідний актовий запис за № 58 і після реєстрації шлюбу прізвища чоловіка та дружини - ОСОБА_2.

З довідки Одеського державного аграрного університета від 10. 09. 2015 р. № 03/9 ОСОБА_4 є студентом 3 курсу (термін навчання 4 роки) факультету ветеринарної медицини освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр Одеського державного аграрного університету IV рівня акредитації денного відділення, форма навчання за держзамовленням, термін навчання з 01. 09. 2013 р. по 30. 06. 2017 р.

Повнолітній ОСОБА_4 не отримує стипендії, у зв'язку з навчанням у вищому навчальному закладі потребує матеріальної допомоги у спосіб сплати аліментів.

За довідкою Теплицької сілської ради Одеської області від 05. 03. 2015 р. № 477 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає спільно з матір'ю ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 та знаходиться на її утриманні.

З ксерокопії технічного паспорту від 24. 02. 1993 р. та свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_1 видно, що ОСОБА_3 є володільцем 2 транспортних засобів для ведення підприємницької діяльності, в тому числі трактора МТЗ 1989.

За ксерокопією державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_3 на підставі рішення ради народних депутатів Болградського району Одеської області від 25. 10. 2001 р. є власником земельної ділянки, площею 2,22 га, переданої йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З довідки Теплицької сільської ради від 10. 03. 2015 р. про доходи за 2014 р. ОСОБА_2, секретар сільської ради, отримала 34746,19 грн.

З довідки державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління ДФС в Одеській області від 05. 08. 2015 р. № 186/1701 видно, що ОСОБА_3 дійсно є фізичною особою - підприємцем, знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Болградському районі ГУ ДФС в Одеській області і згідно наданих податкових декларацій про майновий стан і доходи сума чистого доходу за 2014 р. складає: 0,00 грн.

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи, не оспорюються та не спростовані сторонами і з урахуванням позиції з боку відповідача при розгляді справи в апеляційній інстанції стосовно обставин, які мали місце на час ухвалення рішення суду першої інстанції, спірним між сторонами є лише питання щодо розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини на час її навчання, коли позивачка вважає необхідним визначити вказані аліменти в розмірі 1000 грн. щомісячно, а відповідач згоден сплачувати за рішенням суду ці аліменти в розмірі 250 грн. щомісячно.

Апеляційний суд з урахуванням вищевикладених обставин і пояснень представника відповідача, в тому числі щодо відсутності можливості у відповідача сплачувати 1000 грн. щомісячно, згоди на визначення розміру аліментів у даній справі в розмірі 250 грн. щомісячно, приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно та обґрунтовано прийшов до висновку про те, що відповідач має нерегулярний мінливий дохід і може надавати матеріальну допомогу у вигляді аліментів своєму повнолітньому сину ОСОБА_4 на час його навчання відповідно до ст. 199 СК України, але невірно визначив розмір цих аліментів без урахуванням відсутності доказів про наявність доходів у відповідача і реальних матеріальних можливостей відповідача, які встановлені доказами у справі.

При цьому, апеляційний відмічає, що у рішенні суд першої інстанції взагалі не дав оцінки та проігнорував наявність довідки державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління ДФС в Одеській області про відсутність доходів у відповідача-підприємця, у зв'язку з чим посилання суду першої інстанції на наявність у відповідача земельної ділянки площею 2,22 га та наявних даних про 2 транспортні засоби для ведення підприємницької діяльності як на підтвердження можливості відповідача сплачувати аліменти в розмірі 1000 грн. щомісячно на повнолітнього сина є необгрунтованим.

Нічим не обгрунтованим стосовно наявності доходів відповідача є і вказівка суду про належність ОСОБА_7., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3., на праві власності житлового будинку в с. Олександрівка Болградського району Одеської області.

Одночасно апеляційний суд з урахуванням обставин справи зазначає, що у даному випадку сама по собі наявність певного майна у відповідача не є безумовним підтвердженням про отримання відповідачем доходів за допомогою цього майна.

Що стосується посилання позивача і суду на стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача на утримання ОСОБА_4 до його повноліття, то це у даному випадку не має значення оскільки стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини не залежить від можливості відповідача сплачувати аліменти і не є автоматичною підставою для стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на час навчання тому, що законом передбачені різні підстави щодо прийняття рішення про їх стягнення.

Виходячи з наведених вимог закону і викладених фактичних обставин, на підставі матеріалів справи апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції за встановлених обставин мінливості доходів відповідача та відсутності доказів наявності у відповідача взагалі доходів необґрунтовано стягнув аліменти з відповідача в розмірі 1000 грн. щомісячно і враховуючи передбачені ст. 182 СК України обставини, які враховуються при визначенні розміру аліментів, і за наявності вказаного матеріального становища відповідача розмір стягнутих аліментів на час навчання на повнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить змінити з 1000 грн. щомісячно на 250 грн. щомісячно, яку визнає і відповідач як таку, що він має можливість сплачувати.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги і те, що в матеріалах справи містяться дані про надання відповідачем добровільної допомоги сину, що не спростовувалося у справі, і розмір цієї допомоги в цілому не перевищує 250 грн. в місяць.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. ст. 307, 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів на час навчання на повнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає зміні з ухваленням нового рішення про зміну в частині визначення розміру стягнутих аліментів на час навчання на повнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1000 грн. на 250 грн. щомісячно, а в іншій частині рішення суду першої інстанції належить залишити без змін.

При цьому, апеляційний суд приймає до уваги, що в силу ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них, в тому числі з новим визначенням розміру аліментів в іншій частці від доходу або в твердій грошовій сумі (постанова Верховного Суду України від 05. 02. 2014 р. у справі № 6-143цс13).

Керуючись ст. ст. 209, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309, 313-316, 317, 318, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 14. 09. 2015 р.змінити з підстав, викладених у даному рішенні апеляційного суду, в частині розміру стягнутих з ОСОБА_3 аліментів на час навчання на повнолітню дитину ОСОБА_4 з 1000 грн. щомісячно на 250 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області А. П. Бабій

О. Д. Варикаша

О. А. Ступаков