Ухвала суду № 54459777, 21.12.2015, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 1515/3885/12

2/504/414/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2015 р. смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря Мельниковій В.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 9, смт. Комінтернівське, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору про спільну діяльність недійсним, та справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтоварний ринок» про стягнення грошових коштів та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, яким просила суд визнати недійсним договір від 11 липня 2011 року про спільну діяльність, що був укладений у простій письмовій формі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, предметом якого було придбання одного 20-футового контейнера із встановленням його на території КП № 3 ТСК № 2 ТОВ «Промтоварний ринок» на торговельному місці № 1409 та здійснення підприємницької діяльності з використанням придбаного контейнера.

У квітні 2013 року ОСОБА_1 подала до суду заву про уточнення позовних вимог в частині їх обґрунтування.

Позов обґрунтовано тим, що укладений між сторонами 11 липня 2011 року договір про спільну діяльність не був спрямований на реальне настання правових наслідків, і, як стверджує ОСОБА_1, вона з 1998 року є власником 20-футового контейнера, встановленого на торговельному місці № 1409 на території КП № 3 ТСК № 2 ТОВ «Промтоварний ринок», внаслідок чого позивач опинилась у невигідному положенні, оскільки виконувала свої обов'язки за договором, в той час як відповідач не виконувала належним чином обов'язки, передбачені договором, зокрема, не внесла внесок у спільну діяльність за умовами п. 5.1 договору від 11 липня 2011 року.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати договір про спільну діяльність від 11 липня 2011 року недійсним на підставі ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.03.2014 року рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зокрема, суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що зі змісту договору від 11.07.2011 року вбачається, що він укладений сторонами з метою ведення комерційної підприємницької діяльності та отримання прибутку, на що суди попередніх інстанцій уваги не звернули.

Справа розподілена у відповідності до приписів ст. 11-1 ЦПК України судді Барвенку В.К.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 просив передати справу до господарського суду Одеської області для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.11.2014 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору про спільну діяльність недійсним, обєднано в одне провадження зі справою за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтоварний ринок» про стягнення грошових коштів та визнання права власності.

Представник ОСОБА_2 просила в судовому засіданні відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, та заперечувала проти задоволення клопотання про передачу справи до господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові клопотання ОСОБА_1, суд дійшов до наступного:

14.09.2012 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору про спільну діяльність недійсним було відкрито.

У поставленому клопотанні ОСОБА_1 фактично вказує на передачу справи до суду іншої юрисдикції, однак діючим ЦПК України не передбачено передачу справи з суду однієї юрисдикції до суду іншої юрисдикції.

В силу ст. 159 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.

Виключно після дослідження всіх доказів зібраних по справі в їх сукупності суд може дійти до висновку про визначення юрисдикційної підсудності справи місцевому загальному суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа- підприємець з 04.07.2011 року, що вбачається зі змісту виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 04.07.2011 року.

ОСОБА_2 з 21.04.2208 року обліковується як фізична особа підприємець.

Отже, на час укладення 11.07.2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали статус фізичних осіб- підприємців.

Крім того, предметом договору від 11.07.2011 року є організація спільної діяльності для досягнення господарських і комерційних цілей, здійснення підприємницької діяльності з використанням контейнеру, який має бути розміщений на території ТОВ «Промтоварний ринок».

Отже ці дії містять ознаки підприємницької діяльності.

Підприємництво визначається в ст.42 ГК України як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За змістом ст.50 ЦК України здатність до вчинення правочинів та здійснення інших юридичних дій, що складають зміст підприємницької діяльності, виникає за умови державної реєстрації фізичної особи, як підприємця. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

В силу ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорювних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ, проводиться за правилами іншого судочинства.

Отже, аналіз вищенаведених норм права у сукупності з встановленими обставинами укладення договору, вказує на підсудність позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 господарському суду Одеської області.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору про спільну діяльність недійсним.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст.205, 208-210, 293, 294, 296 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору про спільну діяльність недійсним.

Розяснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції.

Суддя В.К. Барвенко