Рішення № 54456684, 16.12.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2658/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Волошина Н. Л.

Доповідач Головань А. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

16.12.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Голованя А.М.

суддів - Гайсюка О.В., Карпенка О.Л.

за участю секретаря - Діманової Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2015 року, за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Виконавчий комітет Світловодської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки і

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Форум» (далі ПАТ «Банк «Форум») звернулося в суд з зазначеним позовом, обгрунтовуючи його тим, що 24 березня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 27 406 доларів США.

Позичальник зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав. Заборгованість станом на 17 серпня 2015 року по кредиту без штрафних санкцій склала 18 265,03 доларів США, що в еквіваленті становить 397 404,40 грн. та по пені - 41 089,21 грн., штрафу - 5000 грн.(а.с. 126-128)

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, предметом якого є двокімнатна квартира 35, що розташована за адресою АДРЕСА_1.

Посилаючись на порушення зобов'язань позичальником, Банк просив суд, в рахунок погашення вказаної заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом реалізації зазначеного нерухомого майна на прилюдних торгах.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду м.Кіровограда від 29 вересня 2015 року позов задоволено повністю.

Звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру 35, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, на користь ПАТ «Банк Форум», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0158/08/19-ZNv від 24 вересня 2008 року у розмірі 18265,03 доларів США, що за курсом Національного Банку України на день ухвалення рішення складає 394 159,34 грн., до складу якої входить 1824,03 доларів США простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 13787,08 доларів США поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів, 2378,77 доларів США простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 275,15 доларів США поточної заборгованості за нарахованими процентами; пені у сумі 41089,21 грн., штрафу у сумі 5000 грн., шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмету іпотеки в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною реалізації предмета іпотеки, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності / незалежним експертом на стадії оцінки предмету іпотеки під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з відповідачів на користь держави по 2030 грн. 00 коп. судового збору, з кожного.

Виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки відстрочено на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" № 1304-VII від 03 червня 2014 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

ОСОБА_2, ОСОБА_4 представник ПАТ «Банк «Форум» та представник Виконавчого комітету Світловодської міської ради., які були повідомленими про час та місце розгляду справи в установленому законом порядку в засідання апеляційного суду не прибули.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ч.2 ст.305 ЦПК України).

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3, представника відповідачів - ОСОБА_6, які підтримали доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції установлено, що 24 березня 2008 року між ПАТ «Банк «Форум» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 27 406 доларів США., строком по 20 березня 2017 року, на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості повернення та платності.(а.с. 12-13)

Отримання позичальником зазначених сум підтверджується меморіальним ордером № 31978 від 24 вересня 2008 року.(а.с.19)

24 березня 2008 року в якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором було укладено іпотечний договір.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на забезпечення виконання у повному обсязі зобов'язань ОСОБА_2, перед позивачем за кредитним договором передано в іпотеку належне їм на праві власності нерухоме майно: двокімнатна квартира 35, що розташована. за адресою АДРЕСА_1., яка належить їм на праві спільної часткової власності.(а.с. 20,21)

Позичальник за кредитним договором своїх зобов'язань не виконав у зв'язку з чим станом на 17 серпня 2015 року заборгованість по кредиту становить 394 159 грн. 34 коп., до складу якої входить 1824,03 доларів США - простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 13787,0 доларів США - поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів, 2378, 77 доларів США - простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 275,15 доларів США - поточної заборгованості за нарахованими процентами; 41089,21 грн. - пені, 5000 грн. - штрафу.

Згідно зі ст.14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч.1 ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Проте лише правильно визначивши розмір кредитної заборгованості та ії складові відповідно до вимог закону та умов договору можна вирішувати питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

В даному випадку кредитним договором передбачено стягнення пені та, що сплата кредиту та процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно.

Ураховуючи, що в суді першої інстанції відповідачі не подали заяви (письмової чи усної) про застосування позовної давності, тому колегія суддів погоджується із розміром кредитної заборгованості визначеною позивачем.

Таким чином, визнавши вимогу банку про звернення стягнення на іпотечне майно обґрунтованою, суд першої інстанції зазначив, що оскільки ОСОБА_2 неналежним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого допустила заборгованість, то слід звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмету іпотеки в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

В апеляційній скарзі відповідачі послалися на прострочення кредитора (ст. 613 ЦК України), яке, на їхню думку, виникло у зв'язку із закриттям Кременчуцької філії ПАТ «Банк «Форму», що нібито унеможливлювало для відповідача сплату кошті за договором.

Відповідно до п. 2.3., 2.7. кредитного договору у редакції додаткової угоди від 17 вересня 2010 року (а.с.14) повернення кредитних коштів та сплата процентів має здійснюватися позичальником, тобто відповідачем по справі, на відкритий йому рахунок для погашення кредиту та процентів № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Форум» код банку 322948.

Таким чином відповідач мав реальну можливість безперешкодно сплачувати кошти в безготівковій формі з дотриманням строків сплати, встановлених договором, а отже посилання відповідачів на прострочення кредитора є безпідставним.

Також, не можна вважати обґрунтованими доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що рішенсуд не мав вирішувати питання про відстрочення виконання рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки згідно положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (далі - Закон України «Про мораторій») на період його дії взагалі не може відбуватися стягнення на предмет іпотеки.

В правовому висновку Верховного Суду України, зробленому 10 червня 2015 року при розгляді справи №6-333цс15, зазначено, що статтею 3 Закону «Про мораторій» передбачено, що зазначений Закон набирає чинності з дня його опублікування та втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає в бухгалтерському та (або) податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.

Поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України), що повною мірою відповідає лексичному значенню цього слова, яке розкривається в тлумачному словнику української мови.

Отже, мораторій є відстроченням виконання зобов'язання, а не звільнення від його виконання.

Відтак мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, установлений Законом «Про мораторій», не позбавляє кредитора права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) зазначене майно.

Рішення судів про звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалені до і після прийняття Закону «Про мораторій» залишаються в силі, а їх виконання зупиняється до вдосконалення механізму, передбаченого статтею 3 Закону «Про мораторій».

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги які зводяться до того, що, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд неправильно застосував норми матеріального права.

Як убачається із змісту позовних вимог ціна позову складає 394 159,34 грн.

Отже, зважаючи, шо позов заявлено в квітні 2015 року, тому спірних правовідносин слід було застосувати Закон України «Про судовий збір» в редакції 28.03.2015 року, тобто стягнути з відповідачів 1 відсоток від ціни позову в рівних частинах з кожного в розмірі 1 4 78,31 грн., виходячи із розрахунку (3 941,59 :3)= 1 478,31, а не 2030 грн.

Також, задовольняючи позов про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції не зазначив в рішенні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до частини шостої статті 38 Закону «Про іпотеку», що суперечить вимогам статей 39 та 43 Закону «Про іпотеку», тому оскаржуване рішення підлягає зміні в цій частині шляхом визначення початкової ціни у розмірі на підставі оцінки майна здійсненої суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, а саме у розмірі 437 239 грн., про що вказано у постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року в справі № 6-61цс15.

Ураховуючи наведене, є відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України всі підстави для зміни рішення в цій частині.

При цьому, незважаючи на те, що визначена початкова ціна предмета іпотеки 437 230 грн. для його подальшої реалізації перевищує розмір заборгованості за кредитним договором, який складає 394 159,34 грн., таке перевищення, урахувуючи загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК), не є значним, а тому підстави для відмови у задоволенні позову у зв'язку з порушенням принципу співмірності відсутні.

За таких обставин, в іншій частині, рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і відповідно до ст. 308 ЦПК України зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2015 року змінити в частині визначення початкової ціни реалізації предмета іпотеки та вирішення питання про розподіл судових витрат.

Визначити початкову ціну реалізації предмета іпотеки у розмірі 437 239 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в дохід держави по 1 478,31 грн. судового збору з кожного.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарженим шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: