Ухвала суду № 54446040, 21.12.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/18582/15-к Провадження №11-сс/773/333/15 Головуючий у 1 інстанції:Сівчук А.Є. Категорія:запобіжний захід. Доповідач: Силка Г. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2015 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Силки Г.І.,

суддів - Оксентюка В.Н., Бешти Г.Б.,

секретаря судового засідання - Гладкого В.В.,

прокурора -Лісовецького О.П.,

захисника - Гаврилюка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження № 22015030000000132 за апеляційною скаргою захисника Гаврилюка Василя Володимировича в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрай онного суду Волинської області від 07 грудня 2015 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з вищою освітою, уродженця м. Кустанай Республіки Казахстан, жителя АДРЕСА_1, неодруженого, непрацюючого, несудимого,

В С Т А Н О В И В:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області звернувся старший слідчий СВ УСБУ України у Волинській області Михальчук А.П. з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Волинської області Лісовецьким О. П., про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину у сфері недоторканості державних кордонів за ч. 3 ст. 332 КК України, який вчинено за попередньою змовою групою осіб. Інші співучасники злочину не встановлені слідством і перебувають на волі, що дає підстави вважати, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може перешкоджати кримінальному провадженню, зустрічатися з спільниками та координувати їх дії, здійснювати тиск на свідків. Також, перебуваючи на волі, останній може знищити речі чи документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження. Крім того, ОСОБА_2 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а тому може залишити межі України, переховуючись від слідства та суду, та може продовжувати займатися злочинною діяльністю, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2015 року клопотання старшого слідчий СВ УСБУ України у Волинській області Михальчука А.П. задоволено та обрано ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання, а саме з 01, 05 год. 06.12.2015 року по 01, 05 год. 03.02.2016 року, з правом внесення застави в розмірі 275 600 грн.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат Гаврилюк В.В. вказує на незаконність ухвали слідчого судді. Посилається на те, що суд безпідставно обґрунтовує своє рішення про обрання ОСОБА_2 . виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначає, що поза увагою суду лишилося те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, раніше не судимий, характеризується з позитивної сторони, його участь у вчиненні інкримінованого злочину не доведена, а наявність ризиків, що останній, перебуваючи на волі, уникатиме від слідства та суду та впливатиме на його хід, є лише припущеннями слідчого, а сама тяжкість злочину, який інкримінується його підзахисному не може бути однозначною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Просить суд скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, а у випадку відмови у задоволенні апеляційної скарги - зменшити розмір застави.

Заслухавши доповідача, який виклав суть рішення слідчого судді суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, пояснення захисника Гаврилюка В.В., який просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, або інший менш тяжкий запобіжний захід і зменшити суму застави, прокурора і слідчого, які апеляційну скаргу заперечили, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При застосуванні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ці вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Зокрема, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, скоєного з корисливих мотивів передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, санкція якого передбачає позбавлення волі від 7 до 9 років, ніде не працює і немає постійного джерела доходу, спільники підозрюваного на даний час не встановлені, що свідчить про можливість продовження останнім протиправної поведінки, впливу на свідків та перешкоджання кримінального провадження. Ці обставини вказують на те, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може вчинити нові злочини та переховуватись від органів досудового розслідування, що є безумовними підставами для обрання йому запобіжного заходу виключно у виді тримання під вартою.

Враховуючи такі обставини кримінального провадження, слідчий суддя підставно дійшов висновку про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, не може запобігти ризикам вказаних у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вищенаведеними обставинами спростовуються твердження захисника Гаврилюка В.В. про відсутність вказаних ризиків при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2

Враховуючи вищенаведене, законних підстав для скасування ухвали слідчого судді та застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою за обставин, викладених в апеляційній скарзі захисника, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Щодо прохання захисника в апеляційній скарзі про зменшення розміру застави, то воно також не підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом.

Такі вимоги закону слідчим суддею при винесенні рішення щодо ОСОБА_2 також дотримані.

Врахувавши особу підозрюваного, характер та тяжкість вчиненого ним злочину в якому підозрюється ОСОБА_2, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також інші обставини, а саме, те, що ОСОБА_2 в минулому проходив службу у Луцькому прикордонному загоні та достеменно володіє інформацією про розташування кордону і можливість його незаконного перетину, тому слідчий суддя обгрунтовано дійшов висновку, що в цьому випадку виконання підозрюваним покладених на нього судом обов'язків забезпечить розмір застави у 200 мінімальних заробітних плат.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Гаврилюка Василя Володимировича в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2015 року про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляд тримання під вартою строком на 60 днів з правом внесення застави в розмірі 275 600 грн. - без зміни.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

С У Д Д І:

Г.І. Силка В.Н. Оксентюк Г.Б. Бешта