Постанова № 54438434, 08.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 грудня 2015 рокусправа № 804/15057/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника відповідача: Клімовської Олени Володимирівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року

у справі за позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" має податковий борг з податку на прибуток у розмірі 957737,86 грн., із них 957048,64 грн. - основний платіж, 689,22 грн. - пеня. Податковий борг виник внаслідок несплати суми в розмірі 901083,64 грн., яка вже стягнута за рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 р. по справі № 2а/0470/5769/12 та від 11.09.2012 р. по справі № 2а/0470/7178/12 та по яких розстрочено виконання постанов суду, а також самостійно нарахованої суми грошових зобов'язань з податку на прибуток по декларації від 08.11.2013 р. № 9017260473 в сумі 55965,00 грн. Оскільки, відповідач в добровільному порядку податковий борг не сплачує, просять стягнути його в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з рахунків Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (код ЄДРПОУ 00130850, 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1) на користь Державного бюджету України на бюджетний рахунок 31117002700022, код платежу 11020100, одержувач УДКСУ у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, код ОКПО 38031627, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012 податковий борг з податку на прибуток підприємств в розмірі 55965,00 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять грн.) 00 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що податковий борг в розмірі 55965,00 грн. з податку на прибуток підприємств відповідачем не погашений, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача, зворотній бік якої приєднаний до матеріалів справи.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем (Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що податковий борг не сплачено. Сума, щодо якої подавався позов, складається з поточних нарахувань в сумі 55965,00 грн., які були задоволені рішенням суду, та заборгованості, яка виникла на підставі графіків погашення розстрочених сум податкового боргу в сумі 901083,64 грн., та пені - 689,22грн., у задоволенні стягнення яких відмовлено. Графіки погашення розстрочених сум були створені на виконання рішень суду про відстрочку та розстрочку. Вважає, що укладення графіка погашення розстрочених судом сум з причини рішення суду, не зважаючи на наявність попереднього рішення, яким суд дозволив застосування стягнення податкового боргу, процедурою, передбаченою п. 95.3 ст. 95 ПКУ, робить неможливим застосування її положень до відповідача. Зазначає, що з причини змін підстав стягнення та не уплати відповідачем податкового боргу самостійно згідно графіків, виникла необхідність у зверненні до суду з метою застосування до даного боргу положень п. 95.3 ст. 95 ПКУ та реалізації права податкового органу передбаченого пп. 20.1.34 ст. 20 ПКУ - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках. Тобто, застосування процедури до даного боргу, до якого вона ще не застосовувалася.

Представником відповідача (ДП "Криворізька теплоцентраль") також подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що податковий борг виник внаслідок несплати суми в розмірі 901083,64 грн., яка вже стягнута за рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 р. по справі № 2а/0470/5769/12 та від 11.09.2012 р. по справі № 2а/0470/7178/12 та по яких розстрочено виконання постанов суду, тому неможливо повторно стягувати суму 55965,00 грн., яка вже стягнута рішенням суду.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу ДП "Криворізька теплоцентраль" задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Проти апеляційної скарги позивача заперечив. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ДП "Криворізька теплоцентраль" підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" перебуває на обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків і зборів. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року по справі № 2а/0470/5769/12 задоволено позов Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області ДПС (правонаступником якої являється позивач) про стягнення з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" податкового боргу в розмірі 10943119,03 грн., в т.ч. з податку на прибуток в розмірі 10739598,05 грн. Виконання судового рішення відстрочено до 31.12.2012 р. Крім того, виконання судового рішення розстрочено починаючи з 01.01.2013 р. строком на 24 місяці. Рішення набрало законної сили 19.03.2012 р. При цьому, 23.03.2012 р. заступником начальника Криворізької північної МДПІ затверджено Графік № 2 погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду від 24.01.2012 р. по справі № 2а/0470/5769/12 сум заборгованості за платежами, контроль за справляння яких здійснюється органами державної податкової служби, відповідно до якого сума податкового боргу в розмірі 10739598,05 грн. підлягала сплаті рівними частками в період з 01.01.2013 р. по 19.12.2014 р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. по справі №2а/0470/7І78/12 задоволено позов Криворізької північної МДПІ до КП "Криворізька теплоцентраль" про стягнення податкового боргу у розмірі 25537916,18 грн. Ухвалою суду від 19.10.2012 р. розстрочено виконання постанови на 48 місяців шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі 532029,37 грн., починаючи з 01.07.2013 р. Рішення суду набрало законної сили.

При цьому, 30.11.2012 р. начальником Криворізької північної МДПІ було затверджено Графік № 3 погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду від 11.09.2012 р. по справі № 2а/0470/7178/12 сум заборгованості за платежами, контроль за справляння яких здійснюється органами державної податкової служби, відповідно до якого сума податкового боргу в розмірі 25537916,18 грн. підлягала сплаті рівними частками в період з 01.07.2013 р. по 09.06.2017 р.

Матеріалами справі підтверджено, що відповідачем здійснювались платежі згідно Графіків № 2, 3 погашення розстрочених на підставі рішення суду сум заборгованості, які спрямовувались контролюючим органом на погашення боргів, що виникли за календарною черговістю. 08.11.2013 року відповідачем до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області подана уточнююча податкова декларація № 9017260473 з податку на прибуток підприємств за період - II-IV квартал 2011 року, в якій відповідачем самостійно визначена сума податкових зобов'язань в розмірі 55965,00 грн.

Позовні вимоги податкового органу обґрунтовуються уточнюючою податковою декларацією №9017260473 з податку на прибуток підприємств за період ІІ-ІУ квартал 2011 року, в якій відповідачем самостійно визначена сума податкових зобов'язань в розмірі 55965,00 грн. та наявністю за відповідачем непогашеного податкового боргу зі сплати податку на прибуток, який виник у внаслідок несплати сум самостійно задекларованих відповідачем з податку на прибуток та сум, які вже були раніше стягнуті та розстрочені (відстрочені).

При цьому, підстави виставляти податкову вимогу підприємству-боржнику відповідно до п.59.1 ст. 59 ПК України відсутні, оскільки у відповідача в наявності податковий борг за попередні періоди, на який виставлені податкові вимоги відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За розрахунком податкового органу зазначений податковий борг виник у зв'язку з несплатою сум грошових зобов'язань з податку на прибуток, які вже були раніше стягнуті та розстрочені згідно графіків погашення розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу №2 та № 3. Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, судом першої інстанції правомірно було відмовлено у задоволені вимог в частині стягнення розстроченого боргу.

Слід зазначити, що порядок та процедура погашення податкового боргу платників податків визначені Податковим кодексом України. Так, за визначенням п. 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Пунктом 59.4. ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що у зв'язку, з тим, що податковий борг у відповідача по платежам до бюджету виник ще під час дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органом в порядку, передбаченому з пп.6.2.2, 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону відповідачу надіслано першу та другу податкову вимогу. За умови, якщо сума податкового боргу, зазначена в податкових вимогах, добровільно не погашена, інші законодавчо встановлені підстави для відкликання податкових вимог відсутні, у податкового органу відповідно до приписів ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 59 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, відсутні правові підстави для формування та надсилання платнику податку окремої податкової вимоги на суму нового податкового боргу.

Відповідно до п.59.5 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після - надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підпунктами 88.1, 88.2 ст.88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

При цьому, абз.2 пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що у разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Стаття 87 ПК України визначає джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків, а саме: джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника-податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, зокрема, п.87.3 ст.87 ПК України, а також іншими законодавчими актами (п.87.2 ст.87 ПК України).

Слід зазначити, що у відповідності до пп. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З аналізу наведених норм вбачається, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22. Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Натомість, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем сплачена самостійно визначена сума податкових зобов'язань в розмірі 55 965,00 грн. платіжним дорученням №1774 віл 26.11.2013р., що унеможливлює повторне стягнення зазначеної суми (а.с. 204).

З цього приводу слід також звернути увагу на норму статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що податковим органом вже заявлялись вимоги про стягнення заборгованості у справі № 804/4229/14, в задоволені яких було відмовлено постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Звернення ж з тими самими вимогами суперечать нормі ст. 61 Конституції України, а саме ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З урахуванням того, що відповідачем сплачена самостійно визначена сума податкових зобов'язань в розмірі 55 965,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1774 від 26.11.2013р., колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про неможливість повторного стягнення зазначеної суми.

Колегія суддів апеляційної інстанції також не може погодитися з доводами податкового органу, що підставою для стягнення суми боргу в розмірі 55 965,00 грн., є п. 95.3 ст. 95 ПКУ тобто, застосування до даного боргу такої процедури стягнення, яка ще не була застосована. На думку колегії суддів дана позиція є помилковою, т.я. повторне стягнення суми в розмірі 55 965,00 грн. є недопустимим.

Отже, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та допустив порушення норм процесуального права до встановлених у справі обставин, що має наслідком скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п. 3 ч.1. ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" - задовольнити.

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року у справі за позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення податкового боргу - скасувати.

В задоволенні позову - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.О. Коршун