Постанова № 54438400, 17.12.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 р. Справа № 805/2990/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Апеляційного суду Донецької області

до ОСОБА_1

про повернення зайво виплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Апеляційний суд Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за невідпрацьовані дні відпустки у сумі 638,39 грн.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним.

Відповідач перебував на державній службі в Апеляційному суді Донецької області на посаді помічника судді. У 2014 році перебував у відпустці за період роботи з 30 січня 2014 року по 30 січня 2015 року тривалістю 18 календарних днів та йому були нараховані відпускні у розмірі 1 637,71 грн. Наказом № 405к від 1 жовтня 2014 року відповідач був звільнений з роботи за власним бажанням. Враховуючи, що відповідач отримав відпускні за вказаний вище період в повному обсязі, в нього виникла заборгованість перед позивачем за 7 календарних днів відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини календарного року у розмірі 638,39 грн.

Відповідно до ст. 127 Кодексу законів про працю України відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки.

Втім, здійснити відповідні відрахування із заробітної плати відповідача при його звільненні не виявилось за можливе у зв'язку із захопленням 29 вересня 2014 року будівель Апеляційного суду Донецької області у м. Донецьку незаконними збройними формуваннями та відсутністю доступу до приміщень та кабінетів суду з моменту захоплення та до сьогоднішнього дня (а.с. 3-4).

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся судом належним чином. У заяві, яка надійшла до суду 30 листопада 2015 року, позивач просить суд розглянути справу без участі представника Апеляційного суду (а.с. 31).

Відповідач 17 грудня 2015 року до суду не з'явився, 9 листопада 2015 року Донецьким окружним адміністративним судом на виконання абз. 1 ч. 3 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) направлявся запит до ВАДР ГУ ДМС України в Донецькій області (а.с. 26) та отримано відповідь, відповідно до якої за наявними обліками ГУ ДМС України в Донецькій області дані щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання та факту документування паспортом громадянина України гр. ОСОБА_1 - відсутні (а.с. 27, 40).

Згідно абз. 4 ч. 3 ст. 107 КАС України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, передбаченому ст. 39 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 39 КАС України якщо зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, третіх осіб, свідків невідоме, суд може здійснити їх виклик через засоби масової інформації за останнім відомим місцем їхнього проживання (перебування) на території України. Виклик публікується в друкованому засобі масової інформації не пізніше ніж за сім днів до дати призначеного судового розгляду справи. Друкований засіб масової інформації, у якому розміщуються оголошення про виклик протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 41-р «Про друковані засоби масової інформації загальнодержавної та місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2015 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи» затверджено Перелік друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2015 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме.

Вказаним Переліком друкованим засобом масової інформації у Донецькій області визначено «Донеччина».

У відповідності до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), Товариство з обмеженою відповідальністю "Газета "ДОНЕЧЧИНА" (код ЄДРПОУ 13505138) зареєстроване за адресою: 83054, Донецька область, місто Донецьк, проспект Київський, будинок 48, тобто - на тимчасово окупованій території України, що унеможливлює звернення суду до вказаного товариства задля розміщення оголошення про виклик до суду відповідача.

З огляду на зазначене, судом здійснено заходи щодо розміщення оголошення про виклик до суду відповідача на своїй веб-сторінці на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570/news/221297/) (а.с. 30).

Крім цього, як вбачається з доданих до адміністративного позову документів позивачем на своїй сторінці на веб-порталі «Судова влада України» (http://dna.court.gov.ua/sud0590/) у серпні 2015 року розміщено копію адміністративного позову до відповідача (в тому числі) про повернення зайво виплачених коштів (а.с. 16-18).

Причини неявки відповідача в судове засідання 17 грудня 2015 року суду не повідомлені.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкод для розгляду справи, передбачених ст. 128 КАС України не має, представник позивача та відповідач в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином, представник позивача просив розглядати справу за його відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Відповідно до довідки Апеляційного суду Донецької області від 28 жовтня 2015 року № 143, ОСОБА_1 був прийнятий на службу до Апеляційного суду Донецької області 30 січня 2012 року та згідно даних графіка надання відпусток на 2014 рік в період з 28 березня 2014 року по 6 квітня 2014 року та з 19 серпня 2014 року по 5 вересня 2014 року включно перебував у щорічній відпустці. Як зазначено у вказаній довідці оригінали відповідних наказів залишились у приміщенні Апеляційного суду Донецької області - у м. Донецьку, яке захоплено незаконними збройними формуваннями, у зв'язку із чим надати їх оригінали не вбачається за можливе (а.с. 32).

Наказом керівника апарату Апеляційного суду Донецької області № 405к від 1 жовтня 2014 року помічника судді Апеляційного суду Донецької області Кір'язієва В.О. звільнено із займаної посади 1 жовтня 2014 року за власним бажанням ст. 38 КЗпП України. Пунктом 2 вказаного наказу передбачено зробити відрахування із заробітної плати за 7 календарних днів відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини за період роботи з 30 січня 2014 року по 30 січня 2015 року (а.с. 6). Як вбачається з матеріалів справи, зазначена відпустка мала місце з 19 серпня 2014 року по 5 вересня 2014 року року (а.с. 32).

У відповідності до наданої позивачем довідки про доходи відповідача (зарплата за 2014 рік) у серпні 2014 року відповідачу нараховано 5 576,12 грн (в тому числі відпускні за 18 днів відпустки (13 - у серпні, 5 - у вересні) в розмірі 1 637,71 грн, а.с. 36). Нараховані відповідачу кошти (за вирахуванням єдиного внеску, військового збору, податку з доходів фізичних осіб та авансу) в розмірі 3 366,94 грн виплачені відповідачу (перераховані на його розрахунковий рахунок, відкритий у ПАТ «ПУМБ») 5 вересня 2014 року (а.с. 39).

Разом із цим згідно з розрахунковим листом за жовтень 2014 року (місяць звільнення відповідача) за 7 календарних днів відпустки невідпрацьованої частини робочого року відкоригований розмір відпускних (розрахований за календарний рік, що передував звільненню) склав 638,39 грн (а.с. 37).

Як вбачається з вказаного розрахункового листа, заявлена позивачем до стягнення сума містить у собі єдиний внесок у розмірі 38,94 грн та військовий збір у розмірі 9,58 грн (а.с. 37).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» встановлено, що у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 127 Кодексу законів про працю України, відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 ст. 36 і пунктах 1, 2 і 5 ст. 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію.

Таким чином, враховуючи звільнення відповідача за власним бажанням, відповідач має повернути позивачу 589,87 грн (638,39 грн - 38,94 грн - 9,58 грн).

Утримана з заробітної плати відповідача сума військового збору та єдиного внеску стягненню не підлягає.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення адміністративного позову позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Апеляційного суду Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 589 (п'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 87 копійок на користь Апеляційного суду Донецької області (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Леніна, 10; код ЄДРПОУ 02891428).

В задоволенні іншій частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Волгіна Н.П.