Ухвала суду № 54438341, 17.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18706/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Новак О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

28 серпня 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог: визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича включити до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача щодо виплати відшкодування у сумі 195 000 (сто дев'яносто п'ять тисяч) грн за договором банківського рахунку №22289-34 в національній валюті, укладеним 16 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про виплату позивачу за договором банківського рахунку №22289-34 в національній валюті, укладеним 16 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2, відшкодування у сумі 195 000 (сто дев'яносто п'ять тисяч) грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 16 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2 укладено договір про відкриття банківського рахунку №22289-34 у національній валюті, відповідно до умов якого, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

16 березня 2015 року на поточний рахунок НОМЕР_1 позивача від Асоціації міжнародних автомобільних перевізників надійшли грошові кошти у сумі 195 000 грн в якості поворотної фінансової допомоги.

Як зазначає позивач, грошові кошти на поточному рахунку з моменту їх перерахування та на час подання позовної заяви залишаються на цьому рахунках у зв'язку із неможливістю їх отримання позивачем.

19 березня 2015 року Правлінням НБУ прийнято постанову №190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних».

Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2015 року № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 липня 2015 року №138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.

Дізнавшись про відсутність позивача у переліку вкладників, які мають право відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач 23.06.2015 звернувся до Уповноваженої особи з заявою (вх. № 1259), у якій просив включити його в реєстр вкладників та повідомити про прийняте рішення за адресою, що вказана в заяві.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волков Олександр Юрійович в листі від 25.09.2015 № 8668/29 повідомив позивача про нікчемність правочину щодо перерахування частини одержаних внаслідок дострокового розірвання Договорів банківського вкладу грошових коштів у загальній сумі 195 000 грн та договору банківського рахунку №22289-34 від 16.03.2015, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та з метою їх відновлення фізична особа звернулась за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що, по-перше, встановлені обставини справи свідчать про намагання Асоціації міжнародних автомобільних перевізників незаконно отримати через фізичних осіб грошові кошти за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що свідчить про нікчемність договору, укладеного між банком і позивачем, оскільки він укладений з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, відтак підстави для включення позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування фізичних осіб відсутні, по-друге, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Уповноважену особу надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, по-третє, позовні вимоги в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити реєстр вкладників, задоволенню також не підлягають, як такі, що є похідними від позовних вимог, в задоволенні яких судом відмовлено.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (Закон №4452-VI) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, також встановлюється Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14.

Згідно із частинами першою та частиною другою ст. 4 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Відповідно до частин першої та частини другої ст. 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 Закону №4452-VI, відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частин першої та частини другої ст. 45 Закону №4452 Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 червня 2015 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду з заявою, в якій просив здійснити виплату грошових коштів за договором банківського рахунку.

Листом від 25.09.2015 позивача повідомлено про нікчемність договору банківського рахунку від 16.03.2015 №22289-34 з підстав передбачених п. 2, 7 частини третьої ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 37 Закону визначено повноваження Уповноваженої особи Фонду під час запровадження у банку тимчасової адміністрації, зокрема, Уповноважена особа Фонду має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

У той же час, частинами першою та другою статті 38 Закону № 4452-VI встановлено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

У частині третій статті 38 цього Закону закріплено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Зокрема, пунктом 2 та 7 частини третьої вказаної статті встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Відповідно до частини сьомої ст.38 Закону № 4452-VI, протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана провести інвентаризацію банківських активів і зобов'язань. Під час інвентаризації перевіряється наявність і відповідність балансової вартості фактичній вартості таких активів та зобов'язань неплатоспроможного банку.

Таким чином, Закон закріплює обов'язок Уповноваженої особи Фонду, з метою збереження активів банку, провести інвентаризацію активів і зобов'язань банку та забезпечити перевірку правочинів вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Для застосування наслідків, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Водночас, в контексті зазначеної статті, суд зазначає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

У ході апеляційного розгляду справи представник Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» повідомив, що 05 березня 2015 року ПАТ «Банк «Київська Русь» віднесено до категорії проблемних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 16 березня 2015 року уклав з банком договір банківського рахунку відповідно до якого банк зобов'язався відкрити клієнту поточний рахунок та здійснювати його розрахункове-касове обслуговування.

16 березня 2015 року ПАТ «Банк «Київська Русь» вчинено правочин щодо перерахування частини одержаних внаслідок дострокового розірвання Договорів банківського вкладу грошових коштів у загальній сумі 195 000 грн з поточного рахунку Асоціація автомобільних перевізників України №2600305907001 у ПАТ «Банк «Київська Русь» на особовий рахунок НОМЕР_1 у ПАТ «Банк «Київська Русь», відкритий на ім'я ОСОБА_2 за призначенням платежу «поворотна фінансова допомога згідно №13/15/КР від 12.03.2015» (а.с.70).

Судом першої інстанції встановлено, що згідно виписки по особовому рахунку Асоціації міжнародних автомобільних перевізників за період 16.03.2015 - 20.03.2015, зазначена юридична особа в ці дні здійснила ще ряд безготівкових платежів (перерахувань) коштів в сумі до 200 000 грн на користь інших фізичних осіб з аналогічним призначенням платежу (а.с. 69-74).

Описані вище дії відбувалися з метою отримання коштів не від банку, не за рахунок банку, а від Фонду гарантування вкладів і за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто за рахунок держави.

Вказані обставини позивачем не спростовані, як і не надано аргументованих пояснень з приводу доцільності укладання договору банківського рахунку з неплатоспроможнім банком, який на момент укладання договору вже не міг виконувати свої зобов'язання перед клієнтами.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що відповідачами не порушено законних прав та інтересів позивача, про які останній зазначає у своїй позовній заяві, відтак вказані відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Н.П.Бужак,

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.