Ухвала суду № 54438312, 17.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9725/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібченко І.М. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Новак О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансджейнт 8» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем згідно п.п. 75.1.2 статті 75, п.п. 78.1.1, 78.1.8 п. 78.1 статті 78 та ст. 79 ПК України проведено перевірку ТОВ «Трансджейнт 8» за результатами якої 24.04.2015 складено акт №2455/26-51-15-02-07/39432828 (акт перевірки) про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань законності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) в податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року на суму 20 155 749 грн, та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) в податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2014 року на суму 20 155 749 грн, за січень 2015 року на суму 20 151 653 грн, та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку (рядок 30) в податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року у розмірі 18 617 860 грн.

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 48.5.1 п. 48.5, п. 48.7 статті 48, п. 185.1 статті 185, п. 188.1 статті 188, п. 198.3 та п. 198.6 статті 198, п. 201.1, 201.6 статті 201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за листопад 2014 року на суму 20 155749 грн; абз. б) п. 200.4 статті 200 ПК України, п.п. 3, 4, 5, 6, 7 п. 5 Порядку №966, що призвело до завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року на суму 20 155 749 грн, за січень 2015 року на суму 20 151 645 грн; п. 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, а саме заниження суми, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду за січень 2015 року на суму 4104 грн; п. 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, п.п. 1, 3, 7, 8 п. 6 Порядку №966, за лютий 2015 року завищена сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 18 617 860 грн, завищена сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 219 986 грн. а занижена сума, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на суму 313 799 грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 14.05.2015 прийняті податкові повідомлення-рішення №0015021502, яким позивачу завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 18 617 860 грн та застосовано штрафні санкції - 4 654 465 грн; №0015031502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 41 527 380 грн та №0015041502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 397 078 грн 75 коп., у тому числі основний платіж - 317 903 грн та штрафні санкції - 79 475 грн 75 коп.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки висновки відповідача відображені в акті перевірки на підставі якого винесені оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення є припущеннями, які спростовані позивачем під час розгляду даної адміністративної справи, відтак вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2015 №0015021502, 0015031502, 0015041502 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Згідно з ст. 180 ПК України платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Згідно зі ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У результаті дослідження матеріалів справи та наданих позивачем доказів, судова колегія вважає за необхідне вказати на наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

З метою підтвердження фактів виконання сторонами своїх договірних зобов'язань за договором позивачем були надані суду наступні копії первинних документів, а саме: договори; акти приймання-передачі; видаткові накладні; податкові накладні; оборотно-сальдові відомості; платіжні відомості.

У результаті дослідження наданих первинних документів, судовою колегією встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Трейдагропостач-61» (продавець) 21.11.2014 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до п. 1 якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність належний продавцю комплекс, який знаходиться за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Валява, вулиця Жовтнева, 5 (а.с. 41-42 Том I).

Актом приймання-передачі до Договору нерухомого майна від 21.11.2014 визначено перелік майна, що підлягає передачі позивачу (а.с. 43 Том I).

Також до суду першої інстанції надано технічний паспорт на комплекс будівель за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Валява, вулиця Жовтнева, 5 (а.с.63-167 Том II) та фотокартки комплексу будівель на підтвердження реальності здійснення відповідних фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ «Трейдагропостач - 61» (а.с.7-61 Том II).

21 листопада 2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Трейдагропостач-61» (продавець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність належну продавцю земельну ділянку площею 22,1994 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 7120381000:02:001:1970 і сплачує за неї обговорену грошову суму (а.с. 47-48 Том I).

Відповідно до акту приймання-передачі до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.11.2014 ТОВ «Трейдагропостач-61» передав, а позивач прийняв земельну ділянку загальною площею 22,1994 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Валявська сільська рада (за межами населеного пункту), Городищенський район, Черкаська область, загальна вартість земельної ділянки складає 913 727 грн 30 коп.

Крім того, колегією суддів встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Трейдагропостач-61» (продавець) 21.11.2014 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця основні засоби та зернові культури (перелік в Додатку №1 до цього Договору), далі іменується - Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах цього Договору (а.с. 51-53 Том I).

Пунктом 3.1. вказаного Договору передбачено, що ціна товару складає 80 170 008 грн 77 коп.

Згідно з актом приймання-передачі до договору купівлі-продажу від 21.11.2014 позивач прийняв майно, а саме: лінію утримання для свиней загальною вартістю 49 960 247 грн 65 коп., автотранспортні засоби загальною вартістю 573 613 грн 20 коп., побутову техніку загальною вартістю 284 914 грн 63 коп., свині основні загальною вартістю 38 065 310 грн 44 коп., зернові культури загальною вартістю 7 319 919 грн 11 коп. (а.с. 54-55 Том I).

Окрім цього, позивачем до суду першої інстанції надано копії фінансових звітів ТОВ «Трансджейнт 8» та ТОВ «Трайдагропостач-61», які подані до фіскальних органів та органів статистики з яких вбачається факт наявності основних засобів придбаних позивачем (а.с. 77-55 Том I).

За результатом виконання зобов'язання перед позивачем ТОВ «Трейдагропостач-61» виписано податкові накладні: від 21.11.2014 № 1 на загальну суму 23 816 761 грн 22 коп., у тому числі ПДВ - 3 969 460 грн 20 коп. (а.с. 62-63 Том I); від 21.11.2014 №2 на загальну суму 913 727 грн 30 коп., у тому числі ПДВ - 152 287 грн 88 коп. (а.с. 66 Том I); від 21.11.2014 №3 на загальну суму 1 464 951 грн 73 коп., у тому числі ПДВ - 244 158 грн 62 коп. (а.с. 69-70 Том I); від 21.11.2014 №4 на загальну суму 3 865 911 грн 95 коп., у тому числі ПДВ - 644 318 грн 60 коп (а.с. 73-74 Том I); від 21.11.2014 №5 на загальну суму 1 411 531 грн 19 коп., у тому числі ПДВ - 235 255 грн 20 коп. (а.с. 77-78 Том I); від 21.11.2014 №6 на загальну суму 1 068 084 грн 01 коп., у тому числі ПДВ - 178 014 грн (а.с. 81-82 Том I); від 21.11.2014 №7 на загальну суму 5 280 135 грн 88 коп., у тому числі ПДВ - 880 022 грн 65 коп. (а.с. 85-86 Том I); від 21.11.2014 №8 на загальну суму 9 448 602 грн 96 коп., у тому числі ПДВ - 1 574 767 грн 16 коп. (а.с. 89-90 Том I); від 21.11.2014 №9 на загальну суму 7 782 153 грн 98 коп., у тому числі ПДВ - 1 297 025 грн 66 коп. (а.с. 92-93 Том I); від 21.11.2014 №10 на загальну суму 1 063 828 грн 78 коп., у тому числі ПДВ - 177 304 грн 80 коп. (а.с. 96-97 Том I); від 21.11.2014 №11 на загальну суму 4 667 221 грн 99 коп., у тому числі ПДВ - 777 870 грн 33 коп. (а.с. 100-101 Том I); від 21.11.2014 №12 на загальну суму 4 511 509 грн 60 коп., у тому числі ПДВ - 751 918 грн 27 коп. (а.с. 104-105 Том I); від 21.11.2014 №13 на загальну суму 5 419 687 грн 61 коп., у тому числі ПДВ - 903 281 грн 27 коп. (а.с. 108-109 Том I); від 21.11.2014 №14 на загальну суму 1 203 118 грн 50 коп., у тому числі ПДВ - 200 519 грн 75 коп. (а.с. 112-113 Том I); від 21.11.2014 №15 на загальну суму 1 118 404 грн 07 коп., у тому числі ПДВ - 186 400 грн 68 коп. (а.с. 116-117 Том I); від 21.11.2014 №16 на загальну суму 1 064 293 грн 25 коп., у тому числі ПДВ - 177 382 грн 21 коп. (а.с. 120-121 Том I); від 21.11.2014 №17 на загальну суму 590 812 грн 16 коп., у тому числі ПДВ - 98 468 грн 69 коп. (а.с. 124 Том I); від 21.11.2014 №18 на загальну суму 129 800 грн 72 коп., у тому числі ПДВ - 21 633 грн 45 коп. (а.с. 127-128 Том I); від 21.11.2014 №19 на загальну суму 121 200 грн 20 коп., у тому числі ПДВ - 20 200 грн 03 коп. (а.с. 131-132 Том I); від 21.11.2014 №20 на загальну суму 573 613 грн 20 коп., у тому числі ПДВ - 95 602 грн 20 коп. (а.с. 135 Том I); від 21.11.2014 №21 на загальну суму 33 913 грн 70 коп., у тому числі ПДВ - 5 652 грн 28 коп. (а.с. 138-139 Том I); від 21.11.2014 №22 на загальну суму 38 065 315 грн 94 коп., у тому числі ПДВ - 6 344 219 грн 32 коп. (а.с. 142 Том I); від 21.11.2014 №23 на загальну суму 865 568 грн, у тому числі ПДВ - 144 261 грн 33 коп. (а.с. 145 Том I); від 21.11.2014 №24 на загальну суму 1 834 776 грн, у тому числі ПДВ - 305 796 грн (а.с. 148 Том I); від 21.11.2014 №25 на загальну суму 2 926 959 грн 11 коп., у тому числі ПДВ - 487 826 грн 52 коп. (а.с. 151 Том I); від 21.11.2014 №25 на загальну суму 2 926 959 грн 11 коп., у тому числі ПДВ - 487 826 грн 52 коп. (а.с. 151 Том I); від 21.11.2014 №26 на загальну суму 1 592 616 грн, у тому числі ПДВ - 282 102 грн 67 коп. (а.с. 154 Том I).

Оплату за проданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдагропостач-61» товар у загальному розмірі 120 934 493 грн 55 коп. здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента позивача, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень.

Вказана передача також підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними.

Також колегією суддів встановлено, що згідно з поданою ТОВ «Трансджейнт 8» до відповідача податковою декларацією з ПДВ за листопад 2014 року та додатками (від 19.12.2014 №9073817447) сума від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду складає у розмірі 20 155 749 грн (рядок 19 Декларації).

Згідно з поданою позивачем до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві податковою декларацією з ПДВ за грудень 2014 року та додатками (від 19.01.2015 №9078230892) сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року відображеного у рядку 24 складає в сумі 20 155 749 грн.

Згідно з податковою декларацією з ПДВ за січень 2015 року та додатками (від 21.02.2015 №9020294748) сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2015 року відображеного у рядку 24 складає в сумі 20 151 653 грн.

Згідно з податковою декларацією з ПДВ за лютий 2015 року та додатками (від 20.03.2015 №9045450906) з врахуванням уточнюючого розрахунку від 02.04.2015 № 9057427991 сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2015 року відображеного у рядку 30 складає в сумі 18 617 860 грн.

Дослідивши матеріали справи та підсумовуючи вище викладене, судова колегія дійшла висновку, що податкові накладні, які містяться в матеріалах справи мають усі реквізити згідно Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», а самі первинні документи відповідають положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.

Посилання апелянта на невідповідність видаткової накладної №22 від 21.11.2014 податковій накладній №22 від 21.11.2014 колегією суддів не приймається до уваги, зважаючи на те, що вказане спростовується матеріалами справи, а саме: позивачем скоректовано вартість відповідно до розрахунку коригування до податкової накладної №22 на суму -4,59 грн.

Крім того, як вбачається з акту перевірки №2455/26-51-15-02-07/39432828 від 24.04.2015, відповідачем від Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області отримано акт про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трейдагропостач - 61» з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2014 по 30.11.2014 по взаємовідносинах з позивачем від 19.03.2015 №371/22-4/34979368 (а.с.16-36 Том III), яким встановлено порушення ТОВ «Трейдагропостач - 61»:

- відсутність факту реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Трейдагропостач - 61» при розрахунках з позивачем за листопад 2014 року, а саме встановлено відсутність факту реалізації ТОВ «Трейдагропостач-61» на адресу ТОВ «Трансджейнт 8» за період листопад 2014 року майнового комплексу та інших товарів в зв'язку з не підтвердженням факту придбання даного комплексу та товарів;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.135, 138, 187, 198, 201 ПК України. Дані, відображені у деклараціях з податку на додану вартість, внаслідок операцій з позивачем за листопад 2014 року - не є дійсними.

На підставі викладеного, податковим органом зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 18 617 860 грн з нарахуванням штрафних санкцій у розмірі 4 654 465 грн, зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 41 527 380 грн за податковими деклараціями з ПДВ за період: грудень 2014 року, січень 2015 року та лютий 2015 року та збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 317 903 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 79 475 грн 75 коп.

Однак, з акту №617/26-51-15-02-07/39432828 від 05.02.2015 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за листопад 2014 року встановлено, що порушень розрахунків з бюджетом та показників, відображених у декларації за листопад 2014 року у позивача не виявлено (а.с. 174 Том II).

Відтак, висновки акту щодо відсутності реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Трейдагропостач - 61» з не підтвердженням факту придбання комплексу, який знаходиться за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Валява, вулиця Жовтнева, 5 та товарів спростовуються наявними у матеріалах справи первинними документами та встановленими обставинами справи.

Окрему увагу слід звернути на те, що для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент здійснення правовідносин товариство-контрагент позивача ТОВ «Трейдагропостач-61» був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до частини першої ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Окрім того, слід зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у суб'єкта господарювання додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012 у справі № К/9991/5398/12).

Також судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача на акт Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м Києві від 14 травня 2014 року №1289/26-55-22-07/34979368 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Трейдагропостач-61» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками за період з 01 грудня 2013 року по 31 березня 2014 року», адже такий акт є носієм певної інформації, яка є суто суб'єктивною думкою контролюючого органу і висновки викладені у ньому не мають доказової сили у даному спорі за відсутності доведення факту нереальності господарської операції.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що податкові повідомлення-рішення від 14.05.2015 №0015021502, №0015031502, №0015041502 є протиправними та такими, що порушують охоронювані законом права та інтереси позивача, а тому, підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Н.П.Бужак,

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.