Постанова № 54438194, 02.12.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоПрокопенка О.Б.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Проперті Альянс» (далі - Товариство) до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправними та неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило: визнати неправомірними дії ДПІ при проведенні зустрічних звірок Товариства, в результаті яких складені акти: від 3 липня 2014 року № 1859/26-55-22-10/38995320 - про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період із 1 січня по 30 травня 2014 року (далі - акт від 3 липня 2014 року) та від 24 липня 2014 року № 2029/26-55-22-03/38995320 - про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період із 1 січня по 30 червня 2014 року (далі - акт від 24 липня 2014 року); визнати протиправними дії та зобов'язати ДПІ відновити в електронній базі даних, зокрема в інформаційній системі (далі - ІС) «Податковий блок», показники податкової звітності Товариства, зазначені позивачем в податкових деклараціях за період з 1 січня по 30 червня 2014 року.

На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що податковий орган порушив порядок проведення зустрічної звірки, за наслідком якої складено зазначені акти, висновки яких не відповідають дійсності. У зв'язку з наведеним податковий орган незаконно провів коригування податкових зобов'язань Товариства.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ДПІ здійснила відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період діяльності з 1 січня по 30 червня 2014 року, сформувала запити про надання інформації та її документальне підтвердження щодо господарських взаємовідносин позивача, які не були вручені через відсутність позивача за податковою адресою, про що складені акти від 3 та 24 липня 2014 року відповідно.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 3 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року, позов задовольнив частково: визнав протиправними дії ДПІ щодо виключення (коригування) з ІС «Податковий блок» та інших електронних баз даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ), які визначені Товариством у податкових деклараціях за січень-червень 2014 року, на підставі актів від 3 та 24 липня 2014 року; зобов'язав ДПІ відновити в електронній базі даних ІС «Податковий блок» показники податкової звітності Товариства, зазначені позивачем в податкових деклараціях за січень-червень 2014 року. У решті позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 червня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ на зазначені судові рішення у справі, що розглядається, на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС, погодившись із висновками судів попередніх інстанцій.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування суду касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах. Просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2015 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2013 року

(справа № К/800/20111/13), яка, на думку ДПІ, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що підстав для задоволення заяви немає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Так, у справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій, з якими погодився і суд касаційної інстанції, дійшли висновку щодо протиправності дій податкового органу при коригуванні відповідачем в електронній базі даних задекларованих позивачем показників податкової декларації з ПДВ за січень-червень 2014 року та необхідності їх відновлення, оскільки ДПІ за результатами звірки податкові повідомлення-рішення щодо Товариства не приймала, а також відсутні судові рішення, якими були би змінені суми податкової звітності позивача, складені податковим органом акти не віднесені законом до обставин, які зумовлюють зміну розміру грошових зобов'язань позивача.

Натомість у наданій для порівняння ухвалі від 11 грудня 2013 року (справа № К/800/20111/13) Вищий адміністративний суд України взагалі не вирішував питання щодо корегування податкової звітності та внесення будь-яких даних до ІС «Податковий блок».

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що Вищий адміністративний суд України ухвалив їх за різних фактичних обставин справ, установлених судами, у зв'язку з чим не можна дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, яка розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, копію судового рішення в якій додано до заяви.

Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом України, не підтвердилися, у задоволенні заяви ДПІ слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Б. ПрокопенкоСудді: О.Ф. Волков М.І. ГрицівО.А. Коротких О.В. КривендаВ.Л. Маринченко П.В. ПанталієнкоІ.Л. Самсін О.О. Терлецький