Постанова № 54437614, 16.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16 листопада 2015 року 09 год. 43 хв. № 826/20496/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Савченко А.А., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринговий центр "Ай.Бі.Тек" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 16 листопада 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек" (далі - позивач, ТОВ "ІЦ Ай.Бі.Тек") до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 14 квітня 2015 року №38926552208 та №39026552208 (далі - оскаржувані рішення).

В обґрунтування позову представником позивача зазначено, зокрема, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 26 жовтня 2015 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Присутні у судовому засіданні представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування якого надано письмові докази, а представник відповідача заперечувала проти позову та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 12 по 18 березня 2015 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 25 березня 2015 року складено акт № 226/26-55-22-08/32072453 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІЦ Ай.Бі.Тек" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Браво СТ", ПП "Металексім", ТОВ "Дайджест Капітал", ТОВ "Транс Медіа Пром", ТОВ "ЄКГ Ассістанс" за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2014 року (далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, встановлено порушення позивачем:

- ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1184402,00 грн., з яких за 2011 рік - 56257,00 грн., за 2012 рік - 182144,00 грн., за 2013 рік - 827512,00 грн., за 2014 рік - 118489,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 1099368,88 грн., з яких за вересень 2011 року - 19333,33 грн., за жовтень 2011 року - 29586,00 грн., за листопад 2012 року - 13150,67 грн., за грудень 2012 року - 160319,87 грн., за січень 2013 року - 26398,20 грн., за лютий 2013 року - 44306,26 грн., за березень 2013 року - 53825,80 грн., за травень 2013 року - 5776,00 грн., за червень 2013 року - 28135,39 грн., за липень 2013 року - 1862,97 грн., за серпень 2013 року - 68347,73 грн., за вересень 2013 року - 114478,39 грн., за жовтень 2013 року - 90468,33 грн., за листопад 2013 року - 68725,18 грн., за грудень 2013 року - 243000,00 грн., за січень 2014 року - 26299,64 грн., за лютий 2014 року - 13690,28 грн., за березень 2014 року - 674,05 грн., за квітень 2014 року - 72361,97 грн., за травень 2014 року - 5290,74 грн., за червень 2014 року - 4747,47 грн., за серпень 2014 року - 1801,80 грн., за вересень 2014 року - 1405,94 грн., за жовтень 2014 року - 5382,81 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки, 14 квітня 2015 року відповідачем прийняті оскаржувані рішення:

- №38926552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1050450,00 грн. за основним платежем та у розмірі 525225,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №39026552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1128145,00 грн. за основним платежем та у розмірі 564073,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, оскаржувані рішення залишено без змін.

Так, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Як з'ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, перевірку проведено на підставі наказу від 03 березня 2015 року №554, оформленого, у свою чергу, на підставі постанови від 16 січня 2015 року про призначення податкової перевірки.

Зі змісту постанови від 16 січня 2015 року про призначення податкової перевірки вбачається, що у провадженні слідчого управління фінансових розслідувань головного управління ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування №32013110000000275, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ряд інших фізичних осіб проводили фінансово-господарські операції з використанням, зокрема, ТОВ "ЄКГ Ассістанс", ТОВ "Дайджест Капітал", ТОВ "Транс Медіа Пром", ТОВ "Браво СТ", ПП "Металексім", що спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Допитані як свідки службові особи вказаних підприємств показали, що зареєстрували/перереєстрували дані підприємства без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, за грошову винагороду.

Встановлено, що службові особи ТОВ "ІЦ Ай.Бі.Тек" в період з 01.01.2010 року по 31.12.2014 року, шляхом проведення фінансово-господарських взаємовідносин, що не направлені на реальне постачання товарів (робіт, послуг), з ТОВ "ЄКГ Ассістанс", ТОВ "Дайджест Капітал", ТОВ "Транс Медіа Пром", ТОВ "Браво СТ" та ПП "Металексім", сформували незаконний податковий кредит з ПДВ та завищили витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства.

Враховуючи вищевикладене, під час досудового слідства виникла необхідність у проведенні позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності позивача.

Як уже зазначено вище, відповідачем, на виконання постанови від 16 січня 2015 року про призначення податкової перевірки, проведено перевірку позивача, у ході якої встановлено заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 1184402,00 грн. та ПДВ у розмірі 1099368,88 грн.

Зазначений вище висновок ґрунтується на виявленому під час перевірки факті відсутності реального здійснення господарських операцій за участю позивача та ТОВ "ЄКГ Ассістанс", ТОВ "Дайджест Капітал", ТОВ "Транс Медіа Пром", ТОВ "Браво СТ", ПП "Металексім".

У контексті викладеного суд зазначає, що між позивачем та ТОВ "ЄКГ Ассістанс" у перевіряємому періоді були укладені договори про надання послуг №10/2011 від 15 вересня 2011 року (послуги організаційної підтримки на виставці), №10/1/2011 від 19 вересня 2011 року (послуги з проведення маркетингових досліджень), №10/2/2011 від 21 вересня 2011 року (послуги з підготовки та проведення тренінгу-семінару), №11/1/2011 від 11 жовтня 2011 року (послуги з підготовки та проведення тренінгу-семінару), №10/3/2011 від 05 жовтня 2011 року (послуги по організації поставки модулів порошкового пожежегасіння "Тунгус"), за умовами яких ТОВ "ЄКГ Ассістанс" зобов'язувалось надати визначені договором послуги, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити такі послуги.

На підтвердження виконання умов зазначених вище договорів про надання послуг представником позивача надано копії актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), податкових накладних та банківських виписок з рахунку позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що із зазначених документів неможливо встановити які саме послуги були надані ТОВ "ЄКГ Ассістанс" позивачу, їх обсяг та обґрунтованість вартості.

Крім того, перелічені документи від імені ТОВ "ЄКГ Ассістанс" підписані ОСОБА_7

У матеріалах справи також містяться копії документів щодо причин (підстав) укладення зазначених вище договорів про надання послуг, які суд вважає недостатніми доказами факту надання таких послуг ТОВ "ЄКГ Ассістанс".

Також, між позивачем та ТОВ "Дайджест Капітал" у перевіряємому періоді були укладені договори про надання послуг №27/11 від 27 листопада 2012 року, №02-2012/СО від 04 грудня 2012 року, №08-2012/СО від 05 грудня 2012 року, №020-2012/СО від 07 грудня 2012 року, №022-2012/СО від 07 грудня 2012 року, №26/12 від 26 грудня 2012 року, №28/01 від 28 січня 2013 року, №5/02 від 05 лютого 2013 року, №438/ОО/С від01 березня 2013 року, №1011/ОО/С від 01 березня 2013 року (послуги оренди майна (обладнання)), №01-03-13 від 01 березня 2013 року (послуги з проведення маркетингових досліджень), за умовами яких ТОВ "Дайджест Капітал" зобов'язувалось надати визначені договором послуги, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити такі послуги.

На підтвердження виконання умов зазначених вище договорів про надання послуг представником позивача надано копії актів прийому майна, актів повернення майна, актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), податкових накладних та банківських виписок з рахунку позивача.

Перелічені документи від імені ТОВ "Дайджест Капітал" підписані ОСОБА_3

Суд звертає увагу, що за умовами зазначених вище договорів, позивачем орендувалось у ТОВ "Дайджест Капітал" майно з метою використання його на певних об'єктах, при цьому з наданих позивачем документів не можливо встановити місце прийому/повернення орендованого майна, а також доказів його транспортування на визначені договором об'єкти.

Разом з тим, з умов договорів вбачається, що позивач зобов'язувався направляти ТОВ "Дайджест Капітал" замовлення стосовно виконання послуг щодо оренди, а ТОВ "Дайджест Капітал" зобов'язується надати позивачу результати проведення маркетингових досліджень з детальним та повним описом усіх питань.

При цьому, представником позивача зазначених вище замовлень стосовно виконання послуг щодо оренди, а також результатів проведення маркетингових досліджень з детальним та повним описом усіх питань, до суду не надано.

Крім того, надані представником позивача копії документів щодо причин (підстав) укладення позивачем з ТОВ "Дайджест Капітал" зазначених вище договорів про надання послуг, суд вважає недостатніми доказами факту надання таких послуг ТОВ "Дайджест Капітал".

Також, між позивачем та ТОВ "Транс Медіа Пром" у перевіряємому періоді були укладені договори про надання послуг (виконання робіт) №438/ОО/С6 від 03 червня 2013 року, №1011/ОО/С6 від 03 червня 2013 року, №1024/ОО/С6 від 03 червня 2013 року, №1011/ОО/09С від 30 липня 2013 року, №438/ОО/09С від 30 липня 2013 року, №438/ОО/10С від 30 липня 2013 року, №1023/ОО/09С від 30 липня 2013 року, №1023/ОО/10С від 30 липня 2013 року, №1034/ОО/08 від 30 липня 2013 року, №1023/2/ОО від 27 серпня 2013 року, №1023/5/ОО від 27 серпня 2013 року (послуги оренди майна (обладнання)), №438/СПШ-11 від 22 липня 2013 року (роботи щодо виготовлення шаф), за умовами яких ТОВ "Транс Медіа Пром" зобов'язувалось надати визначені договором послуги, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити такі послуги.

На підтвердження виконання умов зазначених вище договорів про надання послуг представником позивача надано копії актів прийому майна, актів повернення майна, актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), податкових накладних та банківських виписок з рахунку позивача.

Перелічені документи від імені ТОВ "Транс Медіа Пром" підписані ОСОБА_4

Суд звертає увагу, що за умовами зазначених вище договорів, позивачем орендувалось у ТОВ "Транс Медіа Пром" майно з метою використання його на певних об'єктах, при цьому з наданих позивачем документів не можливо встановити місце прийому/повернення орендованого майна, а також доказів його транспортування на визначені договором об'єкти.

Разом з тим, з умов договорів вбачається, що позивач зобов'язувався направляти ТОВ "Транс Медіа Пром" замовлення стосовно виконання послуг щодо оренди, крім того, згідно умов договору №438/СПШ-11 від 22 липня 2013 року, роботи щодо виготовлення шаф включали в себе: розробку схеми електричної принципової, монтаж шаф згідно зі схемою електричною принциповою, складання алгоритму розробки шафи, розробку програми, виконання слюсарних робіт, інсталяцію, програмування контролерів, відлагодження програми та перевірку роботи шафи згідно з алгоритмом, розробку паспорту на шафу.

При цьому, представником позивача зазначених вище замовлень стосовно виконання послуг щодо оренди, а також належних доказів розробки схеми електричної принципової, складання алгоритму розробки шафи, розробки програми, розробки паспорту на шафу до суду не надано.

Крім того, надані представником позивача копії документів щодо причин (підстав) укладення позивачем з ТОВ "Транс Медіа Пром" зазначених вище договорів про надання послуг (виконання робіт), суд вважає недостатніми доказами надання таких послуг ТОВ "Транс Медіа Пром".

Також, між позивачем та ПП "Металексім" у перевіряємому періоді були укладені договори про надання послуг №1011/ОП/С від 07 травня 2013 року, №1023/ОМК від 28 вересня 2013 року, №1034/ОМК від 28 вересня 2013 року, №1023/11-ОМК від 30 жовтня 2013 року, №1023/15-ОМК від 29 листопада 2013 року (послуги оренди майна (обладнання)), за умовами яких ПП "Металексім" зобов'язувалось надати визначені договором послуги, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити такі послуги.

На підтвердження виконання умов зазначених вище договорів про надання послуг представником позивача надано копії актів прийому майна, актів повернення майна, актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), податкових накладних та банківських виписок з рахунку позивача.

Перелічені документи від імені ПП "Металексім" підписані ОСОБА_4

Суд звертає увагу, що за умовами зазначених вище договорів, позивачем орендувалось у ПП "Металексім" майно з метою використання його на певних об'єктах, при цьому з наданих позивачем документів не можливо встановити місце прийому/повернення орендованого майна, а також доказів його транспортування на визначені договором об'єкти.

Разом з тим, з умов договорів вбачається, що позивач зобов'язувався направляти ПП "Металексім" замовлення стосовно виконання послуг щодо оренди, при цьому, представником позивача зазначених вище замовлень до суду не надано.

Крім того, надані представником позивача копії документів щодо причин (підстав) укладення позивачем з ПП "Металексім" зазначених вище договорів про надання послуг, суд вважає недостатніми доказами факту надання таких послуг ПП "Металексім".

Також, між позивачем та ТОВ "Браво СТ" у перевіряємому період були укладені договори субпідряду (надання послуг, виконання робіт) №1023/2/С1 від 05 серпня 2013 року, №1023/2/С від 16 вересня 2013 року, №1023/2/С2 від 22 жовтня 2013 року, №1023/БМР від 20 листопада 2013 року, №1031/БМР від 22 листопада 2013 року, №1034/БМР від 22 листопада 2013 року, №1034/С2 від 04 грудня 2013 року, №1011/ИР1 від 09 грудня 2013 року, №1011/ИР2 від 09 грудня 2013 року, №1011/ИР3 від 09 грудня 2013 року, №1023-2/2/С від 20 січня 2014 року, №1034/С/2 від 03 березня 2014 року, №1043/С від 08 березня 2014 року, №1034/С/2 від 03 березня 2014 року (на виконання підрядних робіт), №1023/ОО/8 від 30 вересня 2013 року, №1023/ОО/9 від 30 вересня 2013 року, №1023/ОО/10 від 30 вересня 2013 року, №1023/ОО/18 від 30 жовтня 2013 року, №1023/ОО/20 від 30 жовтня 2013 року, №1011/ОО/22 від 28 листопада 2013 року, №1023/ОО-24 від 28 листопада 2013 року, №1023/ОО-25 від 28 листопада 2013 року, №1023/ОО-26 від 28 листопада 2013 року, №1023/ОО-27 від 29 листопада 2013 року, №1023/ОО-28 від 29 листопада 2013 року, №1023/ОО-29 від 29 листопада 2013 року, №1023/ОО-30 від 29 листопада 2013 року, №1034/ОО від 29 листопада 2013 року, №1023/ОО/С1 від 17 січня 2014 року, №1023/ОО/С2 від 17 січня 2014 року, №1043/5/С1 від 20 січня 2014 року, №1023/С від 24 січня 2014 року (послуги оренди майна (обладнання)), №909/50-3 від 08 квітня 2014 року (виготовлення датчика положення пожежного крана) за умовами яких ТОВ "Браво СТ" зобов'язувалось виконати визначені договором роботи (надати послуги) на об'єкті, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити такі роботи (послуги).

На підтвердження виконання умов договорів представником позивача надано копії договірних цін, локальних кошторисів, підсумкових відомостей ресурсів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних підрядних (будівельних) робіт, актів прийому майна, актів повернення майна, актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), податкових накладних, банківських виписок з рахунку позивача.

При цьому, представником позивача не було надано до суду доказів на підтвердження виконання умов договору на виконання робіт №909/50-3 від 08 квітня 2014 року.

Разом з тим, суд звертає увагу, що перелічені документи від імені ТОВ "Браво СТ" підписані ОСОБА_3

Крім того, надані позивачем локальні кошториси та підсумкові відомості не підписані належним чином сторонами, при цьому, представником позивача не було надано суду відповідної проектно-кошторисної документації до договорів субпідряду.

Суд також звертає увагу, що за умовами зазначених вище договорів надання послуг, позивачем орендувалось у ТОВ "Браво СТ" майно з метою використання його на певних об'єктах, при цьому з наданих позивачем документів не можливо встановити місце прийому/повернення орендованого майна, а також доказів його транспортування на визначені договором об'єкти.

Разом з тим, з умов договорів вбачається, що позивач зобов'язувався направляти ТОВ "Браво СТ" замовлення стосовно виконання послуг щодо оренди, при цьому, представником позивача зазначених вище замовлень до суду не надано.

Крім того, надані представником позивача копії документів щодо причин (підстав) укладення позивачем з ТОВ "Браво СТ" зазначених вище договорів субпідряду (надання послуг, виконання робіт), суд вважає недостатніми доказами факту надання таких послуг ТОВ "Браво СТ".

Також, суд звертає увагу, що згідно наданих представником позивача рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних ТОВ "ЄКГ Ассістанс", ТОВ "Дайджест Капітал", ТОВ "Транс Медіа Пром", ТОВ "Браво СТ", ПП "Металексім" постачався позивачу товар, за який позивачем згідно наданих банківських виписок була сплачена відповідна сума коштів.

При цьому, суд звертає увагу, що представником позивача не були надані жодні докази транспортування даного товару та його використання у спірних правовідносинах.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто, платник податків може формувати валові витрати у разі реального придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності що, у першу чергу, має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статусу первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.6 ст. 198 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з до ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11 зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що представником позивача надано суду копії відповідних первинних документів, які, за її переконанням, підтверджують факт реального здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагента.

Разом з тим, дослідивши та оцінивши надані представником позивача копії документів, суд прийшов до висновку, що вони не є достатнім доказом реальності фінансово-господарських відносин позивача із ТОВ "ЄКГ Ассістанс", ТОВ "Дайджест Капітал", ТОВ "Транс Медіа Пром", ТОВ "Браво СТ" та ПП "Металексім", а також здійснення ними реальних господарських операцій.

До того ж, враховуючи обставини, виявлені у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №32013110000000275, у суду існує сумнів щодо добросовісності та достовірності складання позивачем та його контрагентами первинної документації.

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд вважає, що висновки відповідача, які містяться в акті перевірки, є правильними, отже, оскаржувані рішення є такими, що складені правомірно, а тому не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринговий центр "Ай.Бі.Тек".

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 23 листопада 2015 року