Ухвала суду № 54434594, 11.09.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33482/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2015 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого слідчого судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі Зарембі Р.М.,

за участю прокурора Дяченка О.О.,

адвоката Іщенко О.Б.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з корупційними злочинами, процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення прокуратури Київської області юриста 2 класу Дяченка Олександра Олександровича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з корупційними злочинами, процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення прокуратури Київської області юрист 2 класу Дяченко Олександр Олександрович звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням його в Київському слідчому ізоляторі № 13. У разі прийняття судом рішення щодо можливості застосування розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, визначити розмір застави, передбачений ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме - в розмірі однієї тисячі п'ятсот розмірів мінімальної заробітної плати.

3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, такі обов'язки:

- прибувати до слідчих слідчої групи слідчого управління прокуратури Київської області та процесуальних керівників у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

- уникати спілкування із особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій та свідками.

- заборонити спілкуватись із керівним складом ГУ Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області.

Прокурор посилався на таке: у провадженні другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області перебуває кримінальне провадження № 42015110000000255 від 19.05.2015 за підозрою ОСОБА_4 в одержанні неправомірної вигоди, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та за підозрою ОСОБА_2 у наданні неправомірної вигоди, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Встановлено, що начальник ГУ ДМС у Дніпропетровській області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, систематично передає неправомірну вигоду начальнику Управління забезпечення діяльності керівництва Державної міграційної служби України та зв'язків з громадськістю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, якийвідповідно до примітки 2 до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище, за вчинення з використанням службового становища, в інтересах ОСОБА_2 дій направлених на створення позитивного сприйняття керівництвом ДМС України результатів роботи ГУ ДМС у Дніпропетровській області на чолі з ОСОБА_2 і унеможливлення критики вказаних результатів, як з боку керівництва та інших посадових осіб ДМС України, що надає можливість перебування останнього на займаній посаді.

Так, 09.09.2015 близько 6 годин 35 хвилин ранку ОСОБА_2, на виконання раніше досягнутих з ОСОБА_4 домовленостей, на службовому автомобілі SkodaOctavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, з м. Дніпропетровська прибув до міста Києва для зустрічі з ОСОБА_4

У подальшому, ОСОБА_2, рухаючись на службовому автомобілі на проспекті Бажана у напрямку Південного мосту, зупинився в раніше обумовленому з ОСОБА_4 місці - на узбіччі проїжджої частини перед перехрестям проспекту Бажана та вул. Григоренко і станції метро «Позняки» в Дарницькому районі м. Києва.

Близько 6 години 45 хвилин ОСОБА_2, зустрівся з

ОСОБА_4, при цьому не посвідчуючи про мету і суть розмови водія ОСОБА_5, вийшов із машини, і знаходячись на тротуарі у вказаному місці з ОСОБА_4, під час розмови з останнім, передав йому в трьох паперових конвертах неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 3000 доларів США, 5000 грн. і 2000 грн. відповідно, яку поклав особисто до його ручної сумки, після чого ОСОБА_2 і ОСОБА_4 були затримані правоохоронними органами. У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється : ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Дніпропетровськ,який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, громадянин України,

якому 09.09.2015 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369КК України.

Підозра ОСОБА_2 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні обґрунтовується зібраними доказами, а саме:протоколами допиту свідка ОСОБА_6;протоколом затримання ОСОБА_2 від 09.09.2015;матеріалами за результатами проведення НСРД та іншими доказами зібраними в ході здійснення досудового розслідування.

Таким чином, є обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369КК України.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_2, згідно ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, так як згідно вимог ст. 75 КК України забороняється звільнення особи від відбування покарання з випробуванням за корупційний злочин, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України.

Крім цього, ОСОБА_2 будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, а саме начальник ГУ Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області може незаконно вплинути на підлеглих йому працівників, а також перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може здійснювати вплив на осіб, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій на потенційних свідків, покази яких мають значення у цьому кримінальному провадженні

Перебування ОСОБА_2 на посаді начальника ГУ Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, сприяло вчиненню ним вказаного кримінального правопорушення, та його перебування на волі може сприяти вчиненню аналогічних кримінальних правопорушень, а тому повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177КПК України.

Крім того, перебуваючи на волі ОСОБА_2 може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та/або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з урахуванням того, що ОСОБА_2 надавав неправомірну вигоду ОСОБА_4, зокрема за створення позитивного сприйняття керівництвом ДМС України результатів роботи ГУ ДМС у Дніпропетровській області, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченогоп. 2 ч. 1 ст. 177КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією, а також наявність наведених вище ризиків, які передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, в разі застосування до ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання чи домашній арешт, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матимуть можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками вчинення злочину, здійснення останнім впливу на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по справі за надуманими приводами в тому числі тимчасової непрацездатності. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до слідчого або прокурора вимагатиме від органу досудового розслідування певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків проведення досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким способом перешкоджати встановленню істини по справі.

Таким чином, визначення ОСОБА_2 розміру застави в розмірі до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати не забезпечить виконання покладених на нього обов'язків. Зокрема, необхідно враховувати, що ОСОБА_2 систематично надавав неправомірну вигоду ОСОБА_4 розмір, якої на момент затримання останнього 09.09.2015 становив 3000 доларів США та 7000 гривен, що у загальному становить 72700 гривень. Крім того, відповідно до декларації про майно, доходи витрати і зобов'язання фінансового характеру за ОСОБА_2 2014 рік сукупний дохід родини складає 220797 гривень. Крім того у власності ОСОБА_2 перебуває автомобіль «ToyotaCorola» 2013року випуску. Середня вартість якоговідповідно до Інтернет ресурсу «AutoRia.ua»станом на 09.09.2015 становить 250000 гривень. Також, у членів родини ОСОБА_2 у володінні перебувають автомобілі марки «ToyotaRAV 4» 2010 року та «ToyotaLandCruiser» 2007 року випуску середня сукупна вартість яких станом на 09.09.2015 відповідно до Інтернет ресурсу «AutoRia.ua» становить 1000000 гривень.

Відповідно до положень ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та зазначив, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_2. перебуваючи на волі не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування справи, здійснювати вплив на свідків та підлеглих йому працівників.

Адвокат у судовому засіданні заперечував проти вимог клопотання, вважав, що вказана міра запобіжного заходу є суворою, у разі застосування застави, обрати розмір застави, яка є співрозмірною з матеріальним становищем підозрюваного. Вважає, що прокурором не наведено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі яких має застосовуватись вказаний запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_2 у судовому засіданні вважав, що вказаний вид запобіжного заходу він вважає суворим, просив обрати менш суворий вид запобіжного заходу, посилаючись на здоров,я батька дружини, запевнив, що у разі обрання менш суворого виду запобіжного заходу він буде по першому виклику виконувати всі обов`язки, покладені на нього судом.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку: ОСОБА_2 підозрюється у наданні неправомірної вигоди, за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України.

Санкція ч.3 ст. 369 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої та із спеціальною конфіскацією.

У відповідності до ст.12 КК України вказаний злочин є тяжким злочином.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_2, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться у протоколах допиту свідків, протоколі затримання підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення та його обшуку від 09 вересня 2015 року, протоколу обшуку приміщення за місцем проживання підозрюваного, протоколу допиту підозрюваного від 10 вересня 2015 року слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин. Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України. У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обгрунтовано гарантіями явки до суду. Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст. 369 КК України, яка передбачає позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої та із спеціальною конфіскацією. Підозрюваний ОСОБА_2 раніш не судимий, має сім,ю, постійне місце проживання, позитивно характеризується. Незважаючи на вказані данні про особу підозрюваного, слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує, що особа підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, а також наявність значного суспільного інтересу в результаті розслідування кримінального провадження та вважає за доцільним з метою запобігання визначеним у ст. 177 КПК України ризикам застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Але у відповідності до положень ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя обирає ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. При визначенні розміру застави, слідчий суддя у відповідності до положень ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, дані про його особу, сімейний стан, стан здоров,я, слідчий суддя вважає необхідним визначити заставу за максимальними межами встановленими ч.5 ст.182 КПК України для тяжкого злочину у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати, а саме: сімсот тисяч гривень. При цьому слідчий суддя вважає, що визначений розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України з урахуванням всіх обставин, викладених вище.

Керуючись ст.ст. 177,178,182,183,193,194 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з корупційними злочинами, процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення прокуратури Київської області юриста 2 класу Дяченка Олександра Олександровича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням його в Київському слідчому ізоляторі № 13.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Дніпропетровськ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням його в Київському слідчому ізоляторі № 13.

Строк тримання під вартою рахувати з часу затримання з 07 годин 05 хвилин 09 вересня 2015 року.

Строк дії ухвали визначити до 07 годин 05 хвилин 07 листопада 2015 року.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі сімсот тисяч гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою /заставодавцем/ на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

р/р 73 110 010 028 07;

МФО /код банку/ 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ у місті Києві.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зі встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого прокурора, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утриматися від спілкування зі свідками, іншими особами у кримінальному провадженні та працівниками управління забезпечення діяльності керівництва Державної міграційної служби України.

Термін обов`язків, покладений слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 07 годин 05 хвилин 07 листопада 2015 року

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО номер 13.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа Київського СІЗО номер 13 має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_2 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя