Рішення № 54434494, 02.06.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1446/15-ц

провадження № 2/753/2334/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Парамонова М.Л., при секретарі Стрільчук Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування суми страхового відшкодування в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Страхова компанія «Вусо» 21.01.2015 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування суми збитків в порядку регресу, посилаючись на те, що 01.02.2013 року в м. Кіровограді сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) - зіткнення застрахованого у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 034655-02-04-03 від 18.12.2012 року автомобіля "ЗАЗ FORZA" номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Hyundai Accent» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (відповідача 1), внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження; ДТП сталася з вини водія ОСОБА_2 (відповідача 1).

Згідно платіжного доручення №5806 від 24.05.2013 року - відповідно до умов договору страхування № 034655-02-04-03 від 08.12.2012 року та на підставі заяви Страхувальника від 06.02.2013 року і страхового акту №2190-02 від 24.05.2013 року - ПрАТ «СК «Вусо» сплатило на користь станції технічного обслуговування рекомендованої страховиком суму страхового відшкодування в розмірі 1888,00 грн.

Оскільки згідно полісу №АВ/9273085 цивільно-правову відповідальність водія ОСОБА_2 було застраховано у ПАТ «НАСК «Оранта» (відповідача 2); останнім вимога Позивача про відшкодування збитків від 10.09.2014 року була безпідставно залишена без задоволення, тому позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом та просить постановити судове рішення, яким стягнути на користь позивача: з відповідача 1 - 510,00 грн. (суму франшизи), а з відповідача 2 - (1888,00 - 510,00) = 1378,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача Павлюк А.М. позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити; представник відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» (відповідача 2) позов не визнала, вважаючи, що відсутні підстави для задоволення позову до відповідача 2, просила в задоволенні позову відмовити.

Відповідач 1 ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився повторно, про час та місце розгляду справи відповідач 1 був повідомлений належним чином, будь-яких клопотань від нього не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).

Згідно ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В судовому засіданні встановлено: 01.02.2013 року в м. Кіровограді сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - зіткнення застрахованого у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 034655-02-04-03 від 18.12.2012 року автомобіля "ЗАЗ FORZA" номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Hyundai Accent» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (відповідача 1), внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.7-8).

Згідно постанови Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 07.03.2013 року ДТП сталася з вини водія ОСОБА_2 (відповідача 1), який порушив п.10.9 ПДР України (а.с.9-10).

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

18.12.2012 року між ПрАТ «Страхова компанія «Вусо» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 034655-02-04-03, згідно якого було застраховано автомобіль "ЗАЗ FORZA" номерний знак НОМЕР_1, зазначений договір був чинним станом на дату ДТП (а.с.11-16).

Відповідно до звіту №583717 з оцінки транспортного засобу від 21.03.2013 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "ЗАЗ FORZA" номерний знак НОМЕР_1 (ОСОБА_3), становить 1888,00 грн. (а.с.21-24).

Згідно страхового акту №2190-02 від 24.05.2013 року (а.с.24) позивачем було виплачено страхове відшкодування за ремонт автомобіля "ЗАЗ FORZA" номерний знак НОМЕР_1 в розмірі 1888,00 грн. - згідно платіжного доручення №5806 від 24.05.2013 року (а.с.25).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи і не заперечуються сторонами.

В судовому засіданні також встановлено, що відповідно до полісу №АВ/9273085 від 20.12.2012 року цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 (відповідача 1) по автомобілю «Hyundai Accent» номерний знак НОМЕР_2 була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» (відповідача 2); ліміт відповідальності страховика за шкоду майну становить 50000,00 грн., франшиза у розмірі «нуль грн.», що підтверджується копією полісу, наданого представником ПАТ «НАСК «Оранта» (відповідача 2) - а.с.47.

За процедурою розгляду претензії Позивача від 10.09.2014 р. на суму 1888,00 грн. (а.с.26-28) ПАТ «НАСК «Оранта» (відповідачем 2) вимогу позивача не було задоволено, з посиланням на те, що потерпілою особою не було подано заяви щодо настання страхового випадку до Страховика (а.с.28).

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що до Позивача у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки,, тому суд приходить до висновку про те, що на користь позивача підлягає стягненню з відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» 1888 грн. 00 коп., а в задоволенні вимог позивача до ОСОБА_2 має бути відмовлено.

За встановлених обставин, заперечення представника відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» є безпідставними, а тому судом не приймаються.

Відповідно до ст.88 ЦПК України на користь позивача також підлягають стягненню з відповідача 2 судові витрати у розмірі 243,60 грн. (а.с.5).

Керуючись ст.15, 30, 60, 209-218 ЦПК України, на підставі ст.993, 1187, 1191 ЦК України, ст.27 Закону України "Про страхування", Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» (код 31650052) 1888 грн. 00 коп., судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп., а всього - 2131 (дві тисячі сто тридцять одну) грн. 60 коп.

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» до ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Парамонов М.Л.