Постанова № 54434014, 14.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2015 р. Справа№ 910/1406/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Захарчук Н.С.

за участю представників сторін:

від позивача : представник - Батюсь Т.В. ( за довіреністю б/н від 04.09.2015), Григорєва Н.В. ( за довіреністю б/н від 04.09.2015)

від відповідача: представник - Гуцул А.Д. ( за довіреністю №10/00-58 від 16.06.2015)

від третьої особи : не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

на рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2015р.

у справі № 910/1406/15-г (суддя: Балац С.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина"

до публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача мале приватне підприємство "ВК ІМПЕКС"

про визнання поруки припиненою

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015р. позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про визнання поруки припиненою.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2015р. по справі № 910/1406/15-г позов задоволено повністю: визнано припиненою поруку за договором поруки від 29.03.2013 № 1-0100/13/38-Р року з наступними змінами внесеними додатковим договором про внесення змін від 23.05.2013 № 1, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ГАЛИЧИНА" та публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ", що був укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 29.03.2013 № 1-0021/13/30-KL, укладеним між публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" та малим приватним підприємством "ВК ІМПЕКС".

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що оскільки без відома поручителя сторонами кредитного договору змінено істотні умови повернення кредиту, що фактично, призвело до збільшення відповідальності поручителя внаслідок відстрочення виконання зобов'язань, збільшення сум до погашення кредиту та збільшення абсолютної суми необхідних до сплати процентів за користування кредитом з 27.12.2013 року. Відтак, такі зміни є підставою для застосування наслідків, передбачених ч. 1 ст. 559 ЦК України

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2015р. у справі № 910/1406/15-г скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що суд першої інстанції , приймаючи рішення не прийняв до уваги, що при укладанні договору поруки, відповідно до п.1.1.2, сторони передбачили можливі зміни до основного зобов'язання і поручитель погодився з тим, що при підписання додаткових угод до договору поруки у зв'язку зі змінами умов основного зобов'язання не потрібно так як поручитель згоден забезпечувати порукою можливі зміни на майбутне. Зазначив, також, що кредитний договір містить в собі договори пролонгації (перенесення) погашення залишку заборгованості на інші періоди, які вступають в дію лише після виконання погоджених сторонами умов. Окрім того, провівши аналіз пунктів Договору № 1 та Договору № 2 можна дійти висновку, що сторони змінили умови основного зобов'язання в бік зменшення, а саме було змінено умови повернення кредитних коштів на 2014 рік згідно з якими тіло кредиту було зменшено з 16 895 593, 00 дол. США до 10 000 000,00 дол. США, також зменшено розмір періодичних платежів. При цьому, розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами і період користування не збільшувались.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" та призначено справу до розгляду.

У подальшому розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні, 14.12.2015 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представники позивача та третьої особи, заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ "БАНК ФОРУМ", як кредитором, (кредитор/відповідач) та малим приватним підприємством "ВК ІМПЕКС", як позичальником, укладено кредитний договір від 29.03.2013 №1-0021/13/30-KL (кредитний договір)(т.1 а.с.39).

За умовами кредитного договору, кредитор на умовах визначених кредитним договором, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає останньому кредитні кошти (кредит) окремими частинами, надалі - "Вибірка", на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної договором граничної суми коштів, а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати проценти та комісії в розмірі, в строки та на умовах, визначених кредитним договором (п. 1.1 кредитного договору). Надання кредиту/вибірок буде здійснюватися виключно протягом періоду доступності та в межах суми вільного (невикористаного) залишку кредитного ліміту відповідно до умов цього договору з встановленням графіку погашення кредиту, але в будь-якому випадку, заборгованість за кредитом має бути повністю погашена не пізніше кінцевого терміну, як він визначений згідно з п. 1.4. цього договору.(п.1.5. кредитного договору). Сторони погодили, що випадком порушення зобов'язань є невиконання чи неналежне виконання боржником будь-якого свого обов'язку за кредитним договором, зокрема, непогашення заборгованості та несплата відсотків за користування кредитом, неустойки (штрафу, пені).(п. 7.1.1. кредитного договору).

У подальшому, між відповідачем та позичальником до кредитного договору неодноразово вносились зміни, про що було укладені додаткові договори (т.1 а.с.51,76,84).

Відповідно до додаткового договору від 23.05.2013 № 1 (додатковий договір № 1) до кредитного договору (т.1 а.с. 51) сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до статей кредитного договору, без внесення змін в преамбулу та додатки, шляхом викладення його в новій редакції. А саме було збільшено кредитний ліміт, визначено порядок надання кредиту та погашення заборгованості за кредитом, розмір та порядок сплати процентів, умови розрахунків та обов'язки сторін.

Пунктом 1.4. додаткового договору № 1 передбачено, що кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється, зокрема, для вибірок, наданих в рамках субліміту-2 - не пізніше 31.12.2013. Договором також передбачалося ряд відкладальних обставин за яких кінцевий термін, до якого має бути повністю погашена заборгованість встановлюється 31.12.2019.

У разі настання відкладальної обставини, що зазначена у п.п. 1.5.2.1.1.1. - 1.5.2.1.1.3. додаткового договору № 1, кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31.12.2014 (п. 1.4.2.1 додаткового договору № 1.

У разі настання відкладальної обставини-1, як вона визначена згідно з п.п.1.5.2.1.1.1 - 1.5.2.1.1.3 додаткового договору № 1, позичальнику в період з 31.12.2013 по 31.12.2014 (включно) встановлюється графік погашення кредиту -2 (п. 1.5.2.1.2. додаткового договору № 1).

Згідно п. 1.5.2.2 додаткового договору № 1 у випадку, якщо позичальник не здійснив погашення наданого в рамках субліміту-2 кредиту в строк до 30.06.2013 (включно) в сумі не менше 8.352.668,00 дол. США, що не вважається сторонами порушенням зобов'язань за цим договором, позичальник зобов'язаний здійснити погашення кредиту згідно із графіком погашення кредиту згідно з наступним графіком погашення кредиту, наданого в межах субліміту-2, а саме протягом періоду з 23.05.2013 по 31.12.2013 встановлюється графік погашення кредиту-8, відповідно до якого позичальник зобов'язується до 30.08.2013 погасити заборгованість за кредитом по субліміту-2 в розмірі 104.407,00 дол США; в період з 31.08.2013 по 31.12.2013 погасити решту суми субліміту-2 в розмірі 16.895.593,00 дол США.

Відповідно до п 1.5.2.2.1.1. додаткового договору № 1, відкладальну обставину-8, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що за умови належного погашення позичальником заборгованості за кредитом відповідно до графіку погашення кредиту-8 та належної сплати ним процентів і комісій згідно з мовами цього договору, кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути погашена заборгованість за кредитом, переноситься на 31.12.2014, а залишок заборгованості за кредитом підлягає погашенню згідно з графіком погашення кредиту-9 (п.1.5.2.2. додаткового договору № 1).

Умова щодо погашення заборгованості за кредитом згідно з графіком погашення кредиту-9, що передбачений п. 1.5.2.2.2. цього договору, є відкладальною, і зобов'язання позичальника щодо погашення заборгованості згідно з п. 1.5.2.2.2. цього договору виникає виключно за умови належного (в повному обсязі і у встановлені строки/терміни, в порядку встановленому цим договором) виконання позичальником своїх платіжних зобов'язань за цим договором (п. 1.5.2.2.1.2 додаткового договору № 1).

Також, передбачено відкладальну обставину -9 за умови належного погашення позичальником заборгованості відповідно до графіку -9 кінцевий термін погашення заборгованості переноситься на 31.12.2015 року та на 31.12.2015 року боржник повинен сплатити 13 241 299,00 дол США. При цьому розмір платежу складає 522 042,00 дол. США. Аналогічно, передбачено відкладальні обставини -10, 11, 12 та 13 з відповідним перенесенням кінцевої дати погашення платежу та графіками погашення 11,12,13,14 в разі настання відкладальних умов.

За умовами, договору про внесення змін № 2 від 27.12.2013 до кредитного договору (т.1 а.с.76), пункт 1.4. кредитного договору викладено в новій редакції. Сторони погодили визначили кінцевий термін, до настання якого має бути повністю погашена кредитна заборгованість, внесено зміни в п. 1.5.2.- 1.5.3. кредитного договору (визначено порядок погашення кредиту, фактична заборгованість якого станом на 27.12.2013 становить 10.000.000,00 доларів США, а також погоджено графік погашення Кредиту).

Умовами договору про внесення змін № 3 від 03.02.2014 до кредитного договору (т.1 а.с.84), сторони домовились викласти в новій редакції підпункти кредитного договору, які стосуються забезпечення виконання зобов'язань позичальника.

В забезпечення зобов'язання по кредитному договору, між ТОВ "ЗАВОД ГАЛИЧИНА" (поручитель/позивач) та відповідачем укладено договір поруки від 29.03.2013 № 1-0100/13/38-Р (договір поруки).(т.1 а.с.86).

Пунктами 5.8. та 5.9. договору поруки передбачено, що будь-які зміни та/або доповнення до договору набирають чинності, якщо вони будуть оформлені письмово та підписані належним чином уповноваженими представниками сторін. Сторони визначали, що договір (поруки) набирає чинності з моменту його укладення сторонами та діє до виконання в повному обсязі зобов'язань за кредитним договором та договором (поруки).

23.05.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про внесення змін № 1 до договору поруки (т.1 а.с.91), яким було викладено п. 2.1. договору поруки в новій редакції.

За умовами п. 1.1.2 договору поруки поручитель поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання малим приватним підприємством "ВК ІМПЕКС" у повному обсязі зобов'язань за кредитним договором від 29.03.2013 № 1-0021/13/30-KL, а саме повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором. У разі порушення боржником забезпечених порукою згідно з договором зобов'язань за кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а кредитор, відповідно, має право звернутись з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до боржника та поручителя разом, так і до будь-кого з них окремо.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки (зміни внесені додатковим договором про внесення змін № 1 від 23.05.2013) порука забезпечує в повному обсязі виконання всіх платіжних зобов'язань позичальника за кредитним договором, зокрема, відповідно до п. 2.1.2 договору поруки, повернення кредиту в сумі 18.000.000,00 доларів США з графіком погашення (зниження ліміту заборгованості) відповідно до умов кредитного договору та з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 31.12.2019, або протягом іншого строку/в інший термін дострокового погашення кредиту у випадках, передбачених кредитним договором.

Оскільки позивач вважає, що внесенням змін до кредитного договору від 29.03.2013 №1-0021/13/30-KL, було збільшено відповідальність поручителя звернувся з позовом про визнання поруки припиненою

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що без відома поручителя сторонами кредитного договору змінено істотні умови повернення кредиту, що фактично призвело до збільшення відповідальності поручителя внаслідок відстрочення виконання зобов'язань, збільшення сум до погашення кредиту та збільшення абсолютної суми необхідних до сплати процентів за користування кредитом з 27.12.2013 року. Відтак, такі зміни є підставою для застосування наслідків, передбачених ч.1 ст. 559 ЦК України.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. ( ст.. 554 ЦК України)

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, і кредитором боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності на це згоди поручителя та зумовленим такою зміною збільшенням обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного зобов'язання, забезпеченого порукою.

Як вбачається з матеріалів справи, у договорі поруки № 1-0100/13/38-Р від 29.03.2013 року укладеному між Банком та TOB «ЗАВОД ГАЛИЧИНА» в п. 1.1.2. поручителем надана згода на зміну умов основного зобов'язання в частині повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу).

Таким чином, сторони при укладенні договору поруки, передбачали можливі зміни до основного зобов'язання і поручитель погодився з тим, що підписувати додаткових угод до Договору поруки у зв'язку зі змінами умов основного зобов'язання не потрібно, так як поручитель згоден забезпечувати порукою можливі зміни на майбутнє, зазначений пункт договору у судовому порядку недійсним не визнавався та є чинним .

Отже, при укладанні договору поруки, сторонами була погоджені можливість внесення змін до основного зобов'язання .

Окрім того, як видно з матеріалів справи, уклавши 27.12.2013 року договір про внесення змін № 2 до Кредитного договору № 1-0021/13/30-KL сторони погодили заборгованість позичальника станом на 27.12.2013 року у розмірі 10 000 000,00 дол. США. Від погодженої суми заборгованості сторони встановили і графік погашення періодичних платежів на 2014 рік в сумах по 292 168,53 дол. США до 31.12.2014 року.

Також сторонами було погоджено і відкладальні обставини, в разі настання яких період користування кредитними коштами та графік сплати чергових періодичних платежів переносився на 2015 рік, в послідуючому на 2016 рік, в послідуючому на 2017 рік і так до 2019 року. Отже, графіки погашення кредитних коштів в кожному конкретному році є самостійними та мають свій кінцевий строк (термін), в який позичальник повинен повернути всю суму кредитних коштів у повному обсязі, а відкладальні обставини вступають в дію лише у разі виконання попередніх зобов'язань. Тобто, кредитний договір містить в собі договори пролонгації (перенесення) погашення залишку заборгованості на інші періоди, які вступають в дію лише після виконання погоджених сторонами умов.

Колегія суддів, погоджується з доводами відповідача про те, що в подальшому, у зв'язку з невиконанням позичальником умов Кредитного договору, а саме Графіку погашення Кредиту- 2 (які визначені в п. 1.5.2.2 Договору про внесення змін № 2) щодо сплати періодичних платежів 30.06.2014 року та 30.09.2014 року в сумі по 292 168,53 дол. США у позичальника виник обов'язок погасити всю суму кредиту 31.12.2014 року в розмірі 9 123 494,40 дол. США, а отже умови відкладальної обставини-2 (які визначені в п. 1.5.2.2.1. Договору про внесення змін №2) не були виконані, перенесення кредитної заборгованості та встановлення нових графіків погашення кредитної заборгованості на 2015 рік, в послідуючому на 2016 рік , в послідуючому на 2017 рік і так до 2019 року, не відбулися. Тобто, фактично, кредитні правовідносини між сторонами повинні були закінчиться 31.12.2014 року сплатою позичальником всієї суми наданих кредитних коштів в розмірі 9 123 494,40дол. США.

Також слід зазначити, що уклавши 27.12.2013 року Договір про внесення змін № 2 до Кредитного договору №1-0021/13/30-КL від 29.03.2013 року, сторони погодили нові умови виконання грошових зобов'язань та погодились викласти умови Кредитного договору №1-0021/13/30-КL від 29.03.2013 року у новій редакції.

Так, сторони засвідчили, що Кредитним договором встановлено кредитний Ліміт в сумі 18 000 000,00 доларів США, в рамках Кредитного Ліміту протягом періоду з дати укладення Кредитного договору до дати укладення Договору про внесення змін №2, Позичальник отримав Кредит в рамках Субліміту-2 в сумі 10 000 000,00 доларів США та не здійснював погашення такого Кредиту в рамках Субліміту-2. Отже, фактична заборгованість позичальника за Кредитним договором станом на дату укладення (27.12.2013р.) Договору про внесення змін № 2 становить 10 000 000,00 доларів США в рамках Субліміту-2.

Сторони домовились встановити графік погашення фактичної заборгованості позичальника за Кредитом, що існує станом на дату (27.12.2013 року) укладення Договору про внесення змін № 2 в сумі 10 000 000,00 доларів США. в зв'язку з чим викласти п.п. 1.5.2. - 1.5.3. Кредитного договору в новій редакції.

За умовами, нової редакції п. 1.5.2.2 Договору про внесення змін № 2, сторони погодили графік погашення періодичних платежів, а саме: у разі настання Відкладальної обставини-1 як вона визначена згідно з п.п.1.5.2.1.1. - 1.5.2.1.3. Договору про внесення змін № 2, Позичальнику на період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року (включно) встановлюється Графік Погашення Кредиту -2:

№ з/пСума погашення заборгованості за Кредитом та дата, до якої (включно) така заборгованість підлягає погашеннюЗалишок заборгованості за Кредитом після погашення у відповідний період, доларів США131.03.2014р.-292 168,53 доларів США9 707 831,47230.06.2014р. - 292 168,53 доларів США9 415 662,94330.09.2014р.- 292 168,53 доларів США9 123 494,40431.12.2014р. - 9 123 494,40 доларів США0,00

З вищезазначеного вбачається, що сторони погодили заборгованість позичальника станом на 27.12.2013 року у розмірі 10 000 000,00 дол. США. Від погодженої суми заборгованості сторони встановили і графік погашення періодичних платежів на 2014 рік в сумах по 292 168.53 дол. США до 31.12.2014 року.

Крім того, сторонами було погоджено і відкладальні обставини в разі настання яких період користування кредитними коштами та графік сплати чергових періодичних платежів переносився на 2015 рік.

До укладення 27.12.2013 року між банком та МПП «ВК ІМПЕКС» (третя особа) договору про внесення змін № 2 діяли умови, повернення кредитних коштів в 2014 році, які визначалися в Додатковому договорі № 1 укладеному 23.05.2013 року (згоду на укладення останнього було надано поручителем/позивачем TOB «ЗАВОД «ГАЛИЧИНА» у вигляді підписання 23.05.2013 року Договору про внесення змін № 1 до Договору поруки № 1- 0100/13/38-Р від 29.03.2013 року).

Так, пунктом 1.5.2.2.2. Додаткового договору № 1 передбачено що у разі настання відкладальної обставини-8 як вона визначена згідно з п.п.1.5.2.2.1.1. - 1.5.2.2.1.3. цього Договору, Позичальнику на період з 31.12.2013 року по 31.12.2014 року (включно) встановлюється Графік Погашення Кредиту -9:

№ з/пСума Субліміту-2 доларів СШАПеріод дії Субліміту-2 (дд/мм/рр)Дата (дд/мм/рр) та сума погашення заборгованості за Кредитом, доларів США116 895 593,0031.12.2013р.-31.03.2014р.31.03.2014р. - 522 042,00 дол. США216 373 551,0001.04.2014р.-30.06.2014р.30.06.2014р. - 522 042,00 дол. США315 851 509,0001.07.2014р.-30.09.2014р.30.09.2014р. -522 042,00 дол. США415 329 467,0001.10.2014р.-31.12.2014р.31.12.2014р. -15 329 467,00 дол. США

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що сторони змінили умови основного зобов'язання в бік зменшення, а саме було змінено умови повернення кредитних коштів на 2014 рік згідно з якими тіло кредиту було зменшено з 16 895 593,00 дол. США (Додатковий договір № 1) до 10 000 000,00 дол. США (Договір про внесення змін № 2). Зменшено розмір періодичних платежів з 522 042,00 дол.США (Додатковий договір № 1) до 292 168,53 дол.США (Договір про внесення змін № 2).

Окрім того, в договорі про внесення змін № 2 не збільшувалась відсоткова ставка за користування кредитними коштами, також не збільшувався і період користування кредитними коштами в 2014 році залишившись в такій же редакції як це було зазначено в Додатковому договорі № 1.

Також колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції, що позичальник повинен був би сплатити у зв'язку з укладенням договору про внесення змін № 2 більший розмір відсотків за період з 27.12.2013 року по 31.12.2019 року оскільки зазначене всуперечь обставинам справи та умовам Кредитного договору зі змінами та доповненнями, що призвело до помилкового висновку про збільшення обсягу відповідальності поручителя у зв'язку з укладенням Договору про внесення змін № 2 між Банком та МПП «ВК ІМПЕКС».

Таким чином, не вимагається згоди поручителя на зміну умов основного договору, внаслідок якої обсяг його відповідальності не збільшується.

Зазначені зміни не є підставою для застосування наслідків, передбачених ч.1 ст. 559ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 року у справі № 910/1407/15-г

Відносно позовних вимог про припинення поруки із підстави , передбаченої ч.4 ст. 559 ЦК України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити на наступне.

Відповідно ч. 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Так, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

В матеріалах справи міститься вимога відповідача від 19.11.2014 № 14500/3.1 про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором та договором поруки та копія поданої відповідачем позовної заяви від 17.12.2014 № 16177/4.1 до господарського суду Волинської області про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором 1-0021/13/30-KL у зв'язку з неналежним його виконанням. Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.12.2014 прийнято позовну заяву відповідача та порушено провадження у справі № 6/903/1297/14.

Необґрунтованими є також посилання позивача на те, що оскільки позичальник своєчасно не сплатив всю суму коштів 31.12.2013 року в розмірі 16 895 593,00 дол США, а тому строк звернення з вимогою до поручителя є пропущеним, оскільки договором про внесення змін №2 до кредитного договору, відповідно до графіку № 2 чергова сплати коштів мала відбутись 31.03.2014 року в сумі 292 168,53 дол США.

Прострочення виплати боржником, в порушення п.1.5.2.2 умов договору про внесення змін № 2 від 27.12.2013 року відбулось 30.06.2014 року в сумі 292 168, 53 дол. США у зв'язку з чим банк в межах шестимісячного строку направив поручителю (позивачу) лист вимогу № 14500\3.1 від 19.11.2014 року про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором та договором поруки.

За таких обставин, до укладеного між позивачем та відповідачем договору поруки не можуть бути застосовані положення, передбачені ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки відповідач звернувся до суду у встановлений законом строк.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, про збільшення обсягу відповідальності поручителя, оскільки з матеріалів справи вбачається, що сума чергових платежів і залишок за кредитом за договором про внесення змін №2, є меншими за суми чергових платежів і залишки за кредитом, встановлені додатковим договором №1, отже збільшення обсягів відповідальності поручителя не відбулось.

Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2015 року у справі № 910/1406/15-г задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2015 року у справі № 910/1406/15-г скасувати. В позові відмовити.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/1406/15-г повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко