Ухвала суду № 54430239, 10.12.2015, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8667/15-ц

Номер провадження 2/404/4617/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», про визнання недійсними договорів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, про визнання недійсним кредитного договору № KGKWGA01580019 від 20.11. 2007 року та іпотечного договору від 20.11.2007 року, укладені між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1; виключення з реєстру обтяжень та заборон відчуження запис про обтяження та заборону відчуження нерухомого майна за договором іпотеки від 20.11.2007 року, а саме: будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Менделєєва, 26.

Стаття 119 Цивільного процесуального кодексу України містить вимоги щодо форми і змісту позовної заяви. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину. За приписом частини 5 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

В пункті 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 487,20 грн. Згідно абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є обєктом справляння судового збору. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року.

Як розяснено в пункті 31 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується відповідно до пункту 10 частини першої статті 80 ЦПК (1618-15) за загальною сумою всіх вимог.

Позовна заява містить три позовні вимоги, проте в порушення вищевказаних норм до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір». Спеціальним законом, який регулює питання сплати судового збору, а саме статтею 5 Закону України "Про судовий збір" зі змінами від 01.09.2015 року відсутня підстава щодо звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав, що діяла в попередній редакції Закону. Тобто Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VІІІ споживачі позбавлені відповідних пільг.

Разом з тим, в позовній заяві позивач посилається на положення статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Вирішуючи питання колізії норм щодо сплати судового збору в справах про захист прав споживачів, зокрема статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та положень Закону України "Про судовий збір", суд керується тим, що саме Законом України "Про судовий збір", як спеціальним законом, визначаються правові засади справляння судового збору та звільнення від сплати судового збору.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Частиною 2 цієї ж статті визначено випадки, коли судовий збір не справляється, а стаття 5 Закону України "Про судовий збір" встановлює перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. Крім того, що Закон України "Про судовий збір" є спеціальним правовим актом, що регулює питання оплати судового збору, то цей закон є ще й таким, що прийнятий у часі пізніше, порівняно із нормою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому підлягають застосуванню норми Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статті 119 Цивільного процесуального кодексу України і підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, як то передбачено статтею 121 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», про визнання недійсними договорів, залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Запропонувати позивачеві сплатити судовий збір за три позовні вимоги немайнового характеру в розмірі, встановленому пунктом 2 частини 2 статті 4 Законом України "Про судовий збір", тобто 487,20 х 3 = 1461,60 грн.

Банківські реквізити для зарахування судового збору: Одержувач коштів: УДКС України у м. Кіровограді Кіровоградської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38037409; банк отримувача - ГУ ДКСУ України у Кіровоградській області; МФО: 823016; р/р 31215206700003; код класифікації доходів бюджету: 22030001.

Розяснити, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвалу в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка